4. ВОДОПОСТАЧАННЯ ТА КАНАЛІЗАЦІЯ
- Архівні установи забезпечуються холодною і гарячою водою для задоволювання господарсько-питних, санітарно-гігієнічних, технологічних і протипожежних потреб.
- Люки колодязів, камер, колекторів, підземних комунікацій, а також отвори в підлогах, заглиблені ємності, канали, траншеї, котловани треба, залежно від умов, зачиняти кришками, бетонними плитами або листами рифленого заліза, обваловувати чи загороджувати суцільною або решітчастою загорожею.
- Каналізаційні споруди мають утримуватися у справному стані. Переобладнання та реконструкція систем водопостачання і каналізації без узгодження з органами державного санітарного нагляду не дозволяється.
- ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПРАЦІ ПІД ЧАС ЕКСПЛУАТАЦІЇ СИСТЕМ ОПАЛЕННЯ, ВЕНТИЛЯЦІЇ І КОНДИЦІОНУВАННЯ ПОВІТРЯ
- Загальні положення
- Значення температури, відносної вологості, швидкості руху повітря і теплового випромінювання в робочій зоні, складських, побутових і адміністративних приміщеннях мають відповідати вимогам ГОСТ 12.1-005-88 «ССБТ. Общие санитарногигиенические требования к воздуху рабочей зоны» (далі — ГОСТ 12.1-005-88), санітарним нормам мікроклімату виробничих приміщень (далі — ДСН 3.3.6.042-99), у архівосховищах відповідно до діючих норм зберігання документів.
- Опалювально-вентиляційне обладнання і трубопроводи мають позначатися згідно з ГОСТ 12.4.026-76 «ССБТ. Цвета сигнальные и знаки безопасности».
- Керівник архівної установи має забезпечувати належний технічний стан, контроль за експлуатацією, своєчасний якісний ремонт систем опалення, вентиляції і кондиціонування повітря шляхом організації їх обслуговування.
- Опалення
- Будова, склад і експлуатація систем опалення мають відповідати вимогам СНиП 2.04.05-91 «Отопление, вентиляция и кондиционирование» (далі — СНиП 2.04.0591) та НАПБ Б.01.006-2003.
- Для нагрівання повітря у приміщеннях рекомендовано системи парового опалення низького тиску, водяного, повітряного.
Для нагрівання окремих приміщень дозволяється використовувати електричні прилади з закритими спіралями і з такою потужністю споживання, яка б не призводила до підвищення сили струму понад допустиму для даної електромережі.
Опалення газовими або електричними приладами не допускається у приміщеннях категорій А і Б відповідно до НАПБ Б.07.005-86 (ОНТП24-86) «Определение категорий помещений и зданий по взрывоопасной и пожарной опасности» (далі — НАПБ Б.07.005-86 (ОНТП24-86).
- Опалювальні прилади розміщують у місцях, доступних для огляду, ремонту, очищення, на відстані 0,1 м від поверхні стін. Не дозволяється розміщувати опалювальні прилади в нішах стін. Опалювальні прилади на сходових клітках розміщуються в нижніх (1-2) поверхах, а також у відсіках тамбурів, які не мають зовнішніх дверей.
- У приміщеннях гардеробних, санітарних вузлів, складів, у тамбурах не дозволяється встановлювати на приладах опалення регулювальну арматуру.
- Вентиляція та кондиціонування повітря
- Будова, склад і експлуатація систем вентиляції мають відповідати ГОСТ 12.4.021-75 «ССБТ. Системы вентиляционные. Общие требования», СНиП 2.04.05-91 та Правилам пожежної безпеки в Україні, затвердженим наказом МНС України від 19 жовтня 2004 року № 126, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 4 листопада 2004 року за № 1410/10009.
- Усунення шкідливих газів, парів та пилу, які можуть утворюватися в архівних установах, слід проводити:
для категорій приміщень А і Б і шкідливих речовин 1-го та 2-го класів небезпеки — через місцеву і загальнообмінну вентиляцію зі штучним спонуканням;
для решти категорій приміщень — через місцеву і загальнообмінну із штучним спонуканням та природну вентиляцію через фрамугу і двері, що відкриваються.
- Окремо одну від одної влаштовують:
системи вентиляції, кондиціонування повітря і повітряного опалення для кожної групи приміщень, розділених протипожежними стінами;
системи місцевих відсмоктувачів шкідливих або горючих речовин від систем загальнообмінної витяжної вентиляції;
системи місцевих відсмоктувачів від технологічного обладнання для речовин, сполучення яких може утворити вибухонебезпечну суміш або більш небезпечні речовини;
системи місцевих відсмоктувачів горючих речовин, які осідають (паперовий пил) або конденсуються в повітроводах і вентиляційному обладнанні, окремо для кожного приміщення або кожної одиниці обладнання.
Приймальні пристрої системи вентиляції, що обслуговують приміщення категорій А і Б, необхідно влаштовувати окремо від приймальних пристроїв вентиляції інших приміщень.
- В архівній установі необхідно забезпечити чищення елементів вентиляційних систем в терміни, які залежать від конкретної продуктивності технологічного обладнання і часу його роботи.
- ВИМОГИ ЕЛЕКТРОБЕЗПЕКИ
- Спорудження, реконструкцію та експлуатацію електроустановок архівних установ здійснюють відповідно до вимог Правил улаштування електроустановок (ПУЕ), затверджених Міністерством енергетики та електрифікації СРСР 04.07.84, Правил безпечної експлуатації електроустановок споживачів, затверджених наказом Держнаглядохоронпраці від 9 січня 1998 року № 4, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 10 лютого 1998 року за № 93/2533 (далі — НПАОП 40.1-1.21-98), та інших нормативних документів.
(пункт 6.1 у редакції наказу Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду
від 06.11.2007р. № 251)
- Обслуговування діючих електроустановок, проведення в них оперативних перемикань, ремонтних, монтажних, налагоджувальних робіт здійснюються енергетичною службою архівної установи (електротехнічним персоналом). У разі відсутності в установі посади енергетика та електротехнічного персоналу обслуговування електроустановок забезпечується передаванням за угодою цих функцій спеціалізованій організації або електротехнічному персоналу іншої організації або утриманням електротехнічного персоналу на пайових засадах з іншими установами.
За відсутності в установі особи, яка відповідає за електрогосподарство, або угоди зі спеціалізованою організацією, експлуатація електроустановок не дозволяється.
Засоби захисту, що використовуються при виконанні робіт в електроустановках, мають задовольняти вимоги ДНАОП 0.00-1.21-98.
- Вибір електрообладнання (електродвигунів, апаратів і приладів, світильників), виду електропроводок, проводів, кабелів і способів їх прокладання належить здійснювати згідно з НАПБ Б.07.005-86 (ОНТП24-86) та Правилами будови електроустановок. Електрообладнання спеціальних установок (ДНАОП 0.00-1.32-01) залежно від категорії пожежної небезпеки та класу пожежовибухонебезпеки приміщень.
- У пожежонебезпечних зонах усіх класів необхідно використовувати електрообладнання зі ступенем захисту не менше 1Р44. Допускається використання апаратів і приладів з меншим ступенем захисту (в т. ч. виконання 1Р00) за умови розміщення їх в шафах зі ступенем захисту оболонки не нижче рекомендованої для даної пожежонебезпечної зони.
У пожежонебезпечних зонах класів П-I і П-II належить використовувати стаціонарні світильники із ступенем захисту не менше 1Р53, в зонах класів П-ІІа, П-III — не менше 1Р23; переносні світильники в пожежонебезпечних зонах довільного класу — із ступенем захисту не менше 1Р53; світильник має бути із скляним ковпаком, захищеним металевою сіткою.
- Розподільні мережі напругою до 1000 В належить виконувати трифазними чотирипровідними, із глухо заземленою нейтраллю при напрузі споживача 380/220 В.
Для силових, освітлювальних та вторинних кіл належить використовувати:
у вибухонебезпечних зонах усіх класів — відкриті та приховані електропроводки проводами і кабелями в сталевих, водогазопровідних трубах;
у пожежонебезпечних зонах усіх класів — незахищені ізольовані проводи з алюмінієвими жилами в трубах і коробах з негорючих або важкогорючих матеріалів.
У пожежонебезпечних зонах будь-якого класу не дозволяється використання неізольованих провідників.
Для стаціонарних електропроводок в нормальних і пожежонебезпечних зонах належить використовувати проводи і кабелі з алюмінієвими жилами.
- На головних пультах керування електрообладнанням, а також на окремих електрошафах необхідно передбачити світлову сигналізацію.
- Для захисту електрообладнання від короткого замикання необхідно застосовувати запобіжники або автоматичні вимикачі.
- На шафах керування, розподільних коробках необхідно наносити знак електричної напруги.
- Технологічне обладнання має бути захищене від статичної електрики.
- Для живлення світильників місцевого освітлення з лампами розжарювання необхідно використовувати напругу: у приміщеннях без підвищеної небезпеки — не вище 42 В, в приміщеннях з підвищеною небезпекою — не вище 12 В. Світильники з люмінесцентними лампами напругою 127-220 В допускається використовувати для місцевого освітлення за умови недоступності струмопровідних частин.
- Не дозволяється експлуатація кабелів і проводів з пошкодженою або такою, що втратила захисні властивості за час експлуатації, ізоляцією; залишення під напругою кабелів та проводів з неізольованими провідниками.
- Блискавкозахист будівель і споруд архівних установ необхідно виконувати згідно з РД 34.21.122-87 «Инструкция по устройству молниезащиты зданий и сооружений», затвердженим Міністерством енергетики СРСР 1987 року.
- Параметри електромагнітних полів на робочих місцях повинні відповідати вимогам ДСН 3.3.6.096-2002.
- ВИМОГИ ОХОРОНИ ПРАЦІ ПІД ЧАС ВИКОНАННЯ РОБІТ НА
ОКРЕМИХ ДІЛЬНИЦЯХ
- Архівосховища
- Загальні вимоги
- У сховищах, призначених для зберігання і роботи з документами з різними носіями, слід дотримуватися загальних вимог пожежної безпеки, викладених в НАПБ Б.01.006-2003.
Архівосховища повинні бути обладнані засобами пожежогасіння, системами автоматичного гасіння та оповіщення про пожежу згідно з НАПБ Б.01.006-2003.
- Архівосховища мають бути максимально віддаленими від приміщень іншого призначення і не мати з ними спільних вентиляційних каналів. Необхідно відділяти сховища від інших приміщень архівної установи протипожежними перегородками першого типу та перекриттями третього типу або розміщувати їх в окремих будівлях не нижче 2-го ступеня вогнестійкості. Не дозволяється відводити під сховища вологі, неопалювані, непристосовані підвальні приміщення та приміщення з пічним опаленням.
- Обладнання робочих місць будь-якого призначення у архівосховищах не допускається.
- Архівосховища слід оснащувати системами кондиціонування та вентиляції, які б забезпечували рециркуляцію повітря з кратністю обміну від 2 до 3, очищення від агресивних домішок і пилу та підтримання оптимального температурно-вологісного режиму.
- Освітлення у сховищах може бути природним і штучним і повинно відповідати вимогам СНиП ІІ-4-79 «Естественное и искусственное освещение» (далі — СНиП ІІ-4-79).
- Для штучного освітлення сховищ необхідно застосовувати лампи розжарювання в закритих плафонах із рівною зовнішньою поверхнею. Дозволяється застосовувати люмінесцентні лампи з урізаною ультрафіолетовою ділянкою спектра типу ЛБ, ЛХБ, ЛТБ.
- Санітарно-гігієнічні роботи в архівосховищі необхідно проводити регулярно: щоденно — вологе прибирання підлоги та сухе прибирання полиць, стелажів і шаф; у плановому порядку, не рідше одного разу на місяць — санітарні дні, під час яких проводити вологе прибирання стелажів, шаф, плінтусів, підвіконь та знепилювання коробок із документами.
- У сховищах повинно бути забезпечено вільну циркуляцію повітря, яка б виключала можливість утворення непровітрюваних зон.
- Архівосховища документів з паперовими носіями
- Вимоги до безпеки праці під час виконання робіт у архівосховищах документів з паперовими носіями та їхнього обладнання встановлює ГСТУ 55.001-98 Документи з паперовими носіями. Правила зберігання Національного архівного фонду. Технічні вимоги (далі — ГСТУ 55.001-98).
В архівосховищах повинен підтримуватися температурно-вологісний, світловий та санітарно-гігієнічний режим згідно з ГСТУ 55.001-98.
- У приміщеннях для дезінфекції, дезінсекції та знепилювання документів слід передбачити окремі відділення для забруднених і чистих документів. Дільниці дезінфекції та дезінсекції, а також знепилювання не дозволяється поєднувати з іншими службами архівної установи в межах одного приміщення.
- Стелажі та шафи, в яких зберігалися уражені пліснявою документи, необхідно протирати водними розчинами формаліну (3 %) або катаміну АБ (5 %) і просушувати.
7.1.3. Архівосховища аудіовізуальних документів
- Загальні вимоги
Документи з плівковими носіями, інші легкозаймисті матеріали не мають знаходитися поблизу нагрівальних приладів.
Апаратура, на якій проводиться робота з кіно-, фото-, фоно-, відеодокументами, повинна бути обладнана засобами захисту від ураження персоналу електричним струмом згідно з ДСН 3.3.6.096-2002, за своїми параметрами і режимом роботи відповідати ДНАОП 0.00-1.21-98, Державним санітарним правилам і нормам роботи з візуальними дисплейними терміналами електронно-обчислювальних машин, затвердженим постановою Головного державного санітарного лікаря України від 10 грудня 1998 року № 7 (далі — ДсанПіН 3.3.2.007-98).
- Кінодокументи
Вимоги до безпеки праці під час виконання робіт з кінодокументами, а також вимоги до обладнання архівосховищ, температурно-вологісного, світлового і санітарно-гігієнічного режимів зберігання кінодокументів встановлює ГСТУ 55.003-2003 Кінодокументи. Правила зберігання Національного архівного фонду. Технічні вимоги.
- Фотодокументи
Вимоги до обладнання архівосховищ, а також до температурно-вологісного, світлового і санітарно-гігієнічного режимів зберігання фотодокументів встановлює ГСТУ 55.002-2002 Фотодокументи. Правила зберігання Національного архівного фонду. Технічні вимоги.