40.1-1.21.98.
Огородження, що закривають деталі і частини обладнання, при поломці яких можуть вилітати осколки й окремі деталі, повинні мати міцність, яка забезпечує затримку цих осколків та деталей без пошкодження самого огородження.
Сполучення огороджень у притворах кришок і дверцят повинні бути щільними, а зусилля для відкриття або зняття кожного огородження вручну не повинно перевищувати 4 кг при частому використанні в процесі обслуговування і 12 кг при ремонті обладнання.
заввишки не менше 1 м із суцільною обшивкою їх нижньої частини на висоту не менше 0, 15 м.
діяльності щодо використання джерел іонізуючого випромінювання з дотриманням Вимог та умов безпеки (ліцензійних умов) провадження діяльності з використанням джерел іонізуючого випромінювання, затверджених наказом Державного комітету ядерного регулювання України від 02 грудня 2002 року № 125, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 17 грудня 2002 року за № 978/7266, та Основних санітарних правил забезпечення радіаційної безпеки України, затверджених наказом Міністерства охорони здоров’я України від02 лютого 2005 року № 54, зареєстрованих
у Міністерстві юстиції України20травня2005року за № 552/10832.
Кришки баркасів повинні мати запірні пристрої, які фіксують кришки у відкритому положенні.
Кришки люків для вивантаження шкур повинні мати запірні пристрої, які легко відкриваються.
Баркаси повинні бути обладнані приямками, які з’єднані зі стоковою системою для унеможливлення розливання рідини по підлозі під час вивантаження.
Приямок повинен мати борт по краю висотою не менше 0,2 м.
Приставні драбини, які використовуються для спуску шкур у чани, повинні мати спеціальні гачки на верхніх кінцях для надійного кріплення їх до бортів чана.
Віджимні машини повинні мати пристрої для запобігання попаданню рідини, що віджимається зі шкур, на робоче місце.
Кришки центрифуг повинні бути обладнані блокуванням, що виключає пуск центрифуги при відкритій кришці або відкриття кришки під час роботи центрифуги.
Центрифуги повинні бути обладнані упором для фіксування кришки у відкритому стані.
Центрифуги повинні не менше 2 разів на рік підлягати технічному огляду і випробуванням для встановлення придатності до експлуатації.
При цьому огляду підлягають вся установка, стінки корзинки кожуха, перевіряються міцність місць з’єднання, справність гальмівних пристроїв, проводиться випробування центрифуг на полуторне навантаження при максимальному числі обертів протягом 5 хвилин.
Максимальне навантаження і число обертів ротора при випробуваннях центрифуг не повинні перевищувати зазначених у документах з експлуатації.
Центрифуги визнаються придатними до роботи, якщо в період випробування не сталося деформації корзини, порушення міцності швів та окремих частин установки, порушення дії гальмівних та запірних пристроїв.
Випробування центрифуг повинно виконуватись на спеціально обладнаному стенді, який унеможливлює травмування працівників у випадку розриву центрифуги.
Випробування центрифуг допускається проводити безпосередньо на робочому місці за умови відсутності в цьому приміщенні людей і за можливості управління центрифугою із пункту, що розміщується поза цим приміщенням.
Центрифуги, під час технічного огляду яких виявлено невідповідність вимогам цих Правил, не повинні експлуатуватись.
Центрифуги, які не пройшли ремонт, повинні бути піддані технічному огляду і випробуванням.
Результати технічного огляду і випробувань центрифуг повинні фіксуватись у журналі з пронумерованими і прошнурованими сторінками, ведення якого покладається на відповідальну особу.
На видному місці кожуха повинен бути напис з повідомленням максимального навантаження в кілограмах, максимально допустимого числа обертів і наступного строку випробування.
Віджимні валкові машини повинні бути обладнані пристроєм для відведення рідини, що віджимається, з підключенням до загальної системи водовідведення.
Ножовий вал, приводний механізм, заточувальний пристрій повинні мати надійне огородження.
Ножовий вал і точильний апарат валкових міздрильних машин повинні бути укриті відкидним кожухом, зблокованим з механізмом зупинки машини.
Відкрита частина ножа повинна мати захисний пристрій, який унеможливлює доторкання рук працюючого до леза ножа.
Регулювання міздрильних машин повинно проводитись тільки після повної зупинки обертових і рухомих частин машини.
При заточенні ножового вала повинні використовуватись засоби захисту очей, точильний камінь повинен підводитися до вала обережно.
При очищенні міздрильних машин від міздри шляхом промивання водою не допускається попадання води на електродвигун і пусковий пристрій.
Ножовий барабан розбивальних машин повинен бути закритий відкидним кожухом, зблокованим з електродвигуном і гальмівним пристроєм машини, а також мати на торцях запобіжні фланці, які перешкоджають виходу ножотримачів із пазів і унеможливлюють намотування шкур на барабан.
Кріплення ножів на ножовому барабані повинно виключати можливість вильоту їх із пазів.
Живильний ролик і неробоча зона транспортерного ланцюга розбивальних машин повинні бути огороджені.
Дверцята огороджувального кожуха розбивальних машин повинні мати запірні пристосування, що унеможливлюють роботу машини при відкритих дверцятах.
Запобіжна планка, що встановлюється перед жалом транспортувальних валів розвідних машин, повинна бути зблокована із системою розводу валів.
Розвідні машини повинні бути обладнані пристроєм для відведення рідини, що віджимається, до загальної системи водовідведення.
Доступ до пульта управління розвідної машини завжди повинен бути вільним.
Неробоча частина шліфувального барабана машини повинна бути огороджена.
Відкидні частини огороджень повинні мати блокування, що унеможливлюють роботу шліфувальної машини при її відкриванні.
Шліфувальна машина повинна мати пристрій, який полегшує заміну абразивної шкурки.
Дисковий ніж машин для обрізання крайок овчин у неробочій частині повинен бути огороджений.
Машини для обрізання крайок овчин повинні бути обладнані заточувальними пристроями для механічного заточування дискового ножа.
Відкидна кришка молоткових м’ялок повинна мати пристрій для утримання її у відкритому стані.
Тягнульно-м’якшильні, тіпальні, шліфувальні машини повинні бути обладнані місцевими витяжними пристроями.
Кардний вал чесальних машин повинен бути огороджений захисним кожухом.
Відкидна кришка у верхній частині захисного кожуха чесальних машин повинна мати блокування, що унеможливлює роботу машини при відкритій кришці.
Чесальні і намазувальні машини повинні мати перед подавальними валиками запобіжні пристрої (планки або валики вільного обертання), що унеможливлюють попадання рук між валами.
Крайка сітчастої металевої транспортерної смуги чесальних і стригальних машин повинна бути гладкою, без гострих виступаючих елементів.
Чесальні машини повинні мати місцеве освітлення.
Намазувальні машини повинні бути укриті (включаючи і місця видалення надлишків відпрацьованого розчину) та обладнані місцевим витяжним пристроєм для видалення газів із-під укриття.
Ножовий вал і стаціонарний ніж стригальних машин мають бути огороджені кожухом, кришка яких повинна мати блокування, що унеможливлює роботу машини при відкритій кришці.