Таблиця 3 – Геометричні параметри ДТЗ (допустимий відхил ± 15 %) У метрах

Таблиця 4 – Положення центра маси ДТЗ (допустимий відхил ±10%) У метрах

2. Випробувальні автомобілі повинні мати всі основні агрегати та вузли. Технічний стан ходової частини і кузова випробувального автомобіля повинен бути справним.

3. ДТЗ повинні бути чистими, в тому числі їх нижня частина днища кузова та колісних ніш.

4. Перед випробуванням на зовнішній поверхні ДТЗ, у тому числі на нижній його частині і на колесах, повинен бути нанесений рівномірний шар вапна або крейди товщиною 0,3 мм – 0,5 мм.

5. На ДТЗ, який розганяють кареткою, бак для палива повинен бути наповнений водою або знятий і замінений металевим ящиком відповідної форми та маси.

6. На зовнішній поверхні кузова легкового автомобіля повинен бути нанесений номер випробування і розмітка згідно з рисунком 2. Номер випробування повинен знаходитись на капоті або кришці багажника і на одній дверці з кожного боку.

7. У автобуса номер випробування наносять на передній, задній, обох бокових панелях кузова та на його даху; у вантажного автомобіля та тягача сідельного автопоїзда – на капоті та обох дверях кабіни.

8. ДТЗ повинні бути завантажені таким чином, щоб розподіл маси на вісі ДТЗ та по висоті центра мас були у відповідності з наведеними в таблиці 4.

Допустимі відхили розміщення фактичного центра мас від розрахункового повинні бути не більшими ніж наведені у таблиці 4.

5.9 Розміщення баласту автобуса повинно складатися з:

– баласту на сидіннях, який відповідає масі пасажирів, які сидять на сидіннях;

– баласту на підлозі салону, розміщеного рівномірно по її довжині.

10. Елементи завантаження автобуса (баласт) повинні бути ретельно закріпленні до сидінь та платформи салону, вантажного автомобіля – до платформи кузова, сідельного автопоїзда – до платформи причепа.

11. Загальна маса і розподіл маси ДТЗ по його осям після завантаження баластом повинно бути перевірено на вагах згідно з ГОСТ 29329 і зафіксовано спеціальним протоколом. В ньому зазначають висоту центра мас над поверхнею дороги.

5.12 Вимірювання швидкості руху ДТЗ перед первинним контактом з огородженням, час проїзду ділянки протяжністю 3 м – 4 м, повинно бути дубльоване зовнішніми приладами – секундомірами з точністю 0,01 с згідно з ГОСТ 23350.

5.13 При підготовці ДТЗ до випробувань слід виключити привід стоянкового гальма.

6 ВИМОГИ ДО ОБ'ЄКТА ВИПРОБУВАНЬ

6.1 Конструкція огородження, яка підлягає випробуванню, повинна відповідати вимогам відповідного стандарту, ТУ і підлягає натурним випробуванням після проведення приймальних і періодичних випробувань його конструктивних елементів та збірних одиниць.

6.2 На випробування подається повний комплект елементів огородження, набори кріплення і супроводжувальна документація.

Конструкція огородження, висота встановлення над поверхнею ґрунту, крок стояків та їх заглиблення в ґрунт повинні відповідати вимогам НД.

6.3 До супроводжувальної документації належить:

• лист замовлення на проведення натурних випробувань конкретної конструкції (марки) огородження з зазначенням розрахункового навантаження згідно з ДСТУ Б В.2.3-4-10 або ДСТУ Б В.2.3-4-12;

• технічні умови на виготовлення дослідної партії даної конструкції огороджень, розроблені в установленому порядку;

• робочі креслення конструкції (марки) огородження, яка підлягає натурним випробуванням. Для огороджень бар'єрного типу повинні бути надані креслення робочої ділянки та початкової і кінцевої ділянок;

• інструкція по встановленню (монтажу) огородження.

6.4 Перед встановленням (монтажем) огородження перевіряють відповідність кожного конструктивного елемента вимогам НД та робочим кресленням, контролюють відповідність кріплення вимогам НД.

На кожному листі креслення повинна бути відмітка (віза) осіб що перевіряють: технолога і конструктора лабораторії (полігону), які надалі приймають участь у натурних випробуваннях цієї конструкції огородження.

6.5 Встановлення (монтаж) огородження повинно здійснюватись у відповідності з Інструкцією по встановленню (монтажу) огородження під постійним контролем осіб, які перевіряли креслення. Завершення монтажу огородження оформляють актом, який підписують: представник Замовника, технолог і конструктор лабораторії (полігону).

6. Довжина робочої ділянки огородження, встановленого на ґрунтовій смузі полігону, повинна бути не менше 60 м. Передбачувана при випробуваннях точка первинного контакту автомобіля з огородженням повинна знаходитись на відстані 5 м – 8 м (бажано 5 м – 6 м) від початку робочої ділянки огородження.

7. На встановленому огородженні бар'єрного типу нумерують стояки, балки та поздовжні зв'язки починаючи з початку робочої ділянки. На монолітному та збірному огородженні парапетного типу з тильної сторони наносять позначки відстаней через 2 м від початкової частини огородження. Написи наносять фарбою згідно з ГОСТ 9.032 чорного кольору, шрифтом Н_В = 40 мм згідно з ДСТУ 4100.

7 ВИМОГИ ДО ВИПРОБУВАЛЬНОГО ПОЛІГОНУ

7.1 Вимоги до випробувальних споруд та обладнання полігону

7.1.1 Полігон повинен мати (рисунок А. 1):

– смугу для розгону та руху з визначеною швидкістю ДТЗ з максимальною масою (38000 кг);

– ґрунтову смугу (далі – смугу для огородження), яка примикає до

попередньої смуги під кутом 20 °, для встановлення огороджень груп ДО та ДД згідно з ДСТУ Б В.2.3-4-12 або розміщення залізобетонних плит встановлення огородження МО, МД згідно з ДСТУ Б В.2.3-4-10;

– смугу з покриттям шириною 2,5 м, паралельній ґрунтовій смузі і розташованій на відстані 2, 2 м – 2,3 м від огородження;

– пристрої для встановлення кіно або відеокамери зверху над потенційним місцем контакту транспортного засобу з огородженням, а також на початку і в кінці огородження (додаток А).

2. Смуга для розгону повинна мати дорожній одяг, передбачений для доріг ІІІ категорії згідно з ДБН В.2.3-4, влаштований на горизонтальній або похилій (на спуску) ділянці місцевості з поперечним похилом покриття до 10 ‰.

3. Огородження, яке підлягає випробуванню, повинно примикати до смуги для розгону ДТЗ таким чином, щоб вісь смуги для розгону ДТЗ пересікала огородження на відстані 6,5 м – 7,5 м від початку робочої ділянки огородження.

4. Монорейка з рухомою кареткою повинна бути влаштована на поверхні дорожнього покриття по вісі смуги розгону.

Призначеність монорейки і каретки :

• наведення випробувального автомобіля на задану точку (точку контакту з огородженням);

• передача тягового зусилля до ДТЗ, який розганяють;

• забезпечення відокремлення автомобіля від тягового пристрою в момент, який безпосередньо передує контакту ДТЗ з огородженням.

7.1.5 Двигун каретки повинен забезпечити в кінці смуги розгону швидкість ДТЗ у межах допустимих відхилень згідно таблиці 3 ДСТУ Б В.2.3-10, таблиці 2
ДСТУ Б В.2.3-12, та своєчасне відокремлення від ДТЗ.

7.1.6 Положення та розміри ґрунтової смуги повинні забезпечувати можливість встановлення на цій смузі прямих робочих ділянок огороджень довжиною до 80 м, під кутом 15 ° і 20 ° по відношенню до повздовжньої вісі смуги розгону ДТЗ.

7.1.7 Фізико-механічні властивості і щільність ґрунту ґрунтової смуги по глибині до 1,5 м повинні відповідати вимогам, які пред'являють до ґрунту верхнього шару земляного полотна розділювальної смуги, узбіччя автомобільних доріг згідно з
ДБН В.2.3-4.

Бокові лінії контуру ґрунтової смуги в плані повинні бути віддалені від робочої ділянки огородження на 2,2 м – 2,3 м.

7.1.8 Ґрунтова смуга та смуга з твердим покриттям загальною шириною 5,0 м, на початку робочої ділянки огородження повинна мати нанесену фарбою або вапном на покриття сітку з розмірами чарунки 1 м х 1 м та покрита тонким (2 мм – 5 мм) шаром чистого зволоженого піску. Таким же шаром піску та сіткою з чарунками повинна бути покрита частина ґрунтової смуги (до огородження) перед огородженням на всю його довжину робочої та кінцевої ділянок. Перед випробуваннями пісок необхідно розрівняти граблями для створення смуг, перпендикулярних огородженню.

7.1.9 Випробування огороджень мостової групи проводяться шляхом улаштування на ґрунтовій смузі залізобетонних плит із закладними деталями для кріплення стояків огородження бар'єрного типу або закріплення огороджень парапетного типу.

7.1.10 Смуга з твердим покриттям повинна мати дорожній одяг, призначений для доріг V категорії: щебеневі, гравійні або шлакові основи і покриття згідно з
ДБН В.2.3-4.

7.1.11 Місця розміщення опор для встановлення пристроїв (кіно-відео камер) наведені на рисунку А.1. У якості опор можуть бути використані дерев'яні, металеві стояки тощо, на яких влаштовують відповідні елементи кріплення.

Опори № 1 та № 2 встановлюють поблизу кожного кінця ґрунтової смуги. Ширина площадки на опорі повинна бути достатня для встановлення кінокамери по вісі огородження.

До опори № 3, яка призначена для встановлення кіно-відеокамери на висоті 4,0 м повинна бути приєднана драбина. Включення, виключення та поворот камери повинно здійснюватись внизу опори за допомогою дистанційного пульта управління.

7.1.12 Кіно-відеокамери повинні забезпечувати зйомку процесу наїзду ДТЗ на огородження з частотою 24 або 48 кадрів в секунду при ракурсі більше ніж 20 ° відповідної ділянки огородження.

7.2 Вимоги безпеки при проведенні випробувань

7.2.1 Полігон повинен мати огорожу, яка перешкоджає доступ до нього сторонніх осіб, тварин тощо.

7.2.2 Процес наїзду транспортного засобу на огородження повинен проходити автоматично, без втручання людей.

3. Заборонна зона всередині полігону повинна включати смугу розгону ДТЗ, ґрунтову смугу для встановлення огородження та простір на відстані 20 м від них.

4. На полігоні, в якому для розгону ДТЗ використовують реальний автомобіль на бензиновому (газовому чи дизельному) паливі, повинен бути відповідний пожежний інвентар, розташований поблизу ґрунтової смуги.