3.2.6. Порядок здійснення самоконтролю за станом виробничого устаткування, обладнання та інструментів
З метою запобігання виникненню виробничих небезпек у вигляді технічних несправностей, зношення деталей механізмів, окремих їх елементів, різного виробничого устаткування, технологічного обладнання, інструментів тощо, поломок, порушень регулювань або виникнення інших умов виходу з ладу огороджень небезпечних зон, засобів сигналізації, гальм у тракторів, автомобілів та самохідних сільськогосподарських машин, органів управління тощо, одноосібний підприємець здійснює наступні види самоконтролю:
постійний щоденний контроль (здійснюється перед початком роботи кожного дня);
періодичний контроль (здійснюється через кожних 10-15 днів експлуатації певної одиниці устаткування, машин, виробничого приміщення, споруд, тощо, або через інші періоди в залежності від застосовуваного устаткування, обладнання, пристроїв та інструментів);
інші види контролю у вигляді перевірок забруднень повітря шкідливими речовинами, контроль параметрів мікроклімату, виявлення і аналіз потенційних небезпек на окремих виробництвах тощо.
При виявленні технічної несправності або іншої невідповідності існуючим вимогам правил безпеки і гігієни праці виконання роботи слід зупинити і проаналізувати можливість продовжувати роботу при існуванні такого недоліку. Якщо виявлена невідповідність може призвести до аварії, травми, пожежі чи іншого небажаного явища, або може завдати шкоди іншим особам чи довкіллю, роботу слід припинити до усунення виявленого недоліку.
При проведенні контролю за технічним станом застосовуваного устаткування, машин, інших технічних засобів, пристроїв і інструментів, необхідно звернути увагу на комплектність зазначених засобів і їх відповідність технічним паспортам та інструкціям підприємств - виробників. Контроль здійснюється шляхом огляду механізмів, стану окремих деталей, кріплень тощо, перевіркою комплектності певного устаткування, машинно-тракторного агрегату тощо, перевіркою справності засобів сигналізації; огороджень, положень та вільних переміщень важелів та інших елементів органів управління тракторів, автомобілів та самохідних машини, стану інших елементів конструкції технічного засобу в залежності від його призначення.
При здійсненні самоконтролю за безпечним застосуванням електрифікованого ручного інструменту (електричні точила, ручні кутові та інші шліфувальні машини, ручні електропили, електричні дрилі, лобзики, пристрої для загвинчування гайок, гвинтів, шурупів тощо), особливу увагу звертають на відповідність технічних характеристик інструменту параметрам електричного струму джерела живлення, на стан і вид ізоляції електричних провідників і корпусу інструменту, на відповідність засобів індивідуального захисту.
При введенні в експлуатацію нового обладнання, інших засобів виробництва і матеріалів враховуються всі заходи з попередження нещасних випадків і зниження ризику для здоров’я працюючих. Для виконання наведених завдань необхідно:
перевірити, чи надав виготовлювач або постачальник усі необхідні документи, що стосуються безпечності обладнання;
перевірити, чи має організація, що проводитиме монтаж і наладку обладнання, відповідні дозволи і ліцензії;
якщо монтаж здійснюється власними силами, чи вжито всіх необхідних заходів щодо безпечного виконання робіт;
одержати необхідні дозволи на введення об’єкта в експлуатацію;
врахувати заходи безпеки при введенні об’єкта в експлуатацію.
3.2.7. Засоби індивідуального захисту
Одноосібні підприємці складають перелік робіт що виконуються в їхніх господарствах та визначають ті роботи де є потреба в засобах індивідуального захисту, а також перелік необхідних ЗІЗ.
Питання щодо забезпечення працівників ЗІЗ регламентується Положенням про порядок забезпечення працівників спеціальним одягом, спеціальним взуттям та іншими засобами індивідуального захисту (ДНАОП 0.00-4.26-96), затвердженим наказом Держнаглядохоронпраці від 29.10.96 № 170, зареєстрованим у Мін’юсті України 18 листопада 1996 р. за № 667/1692.
Норми видачі ЗІЗ залежно від видів економічної діяльності встановлено відповідними нормативно-правовими актами з охорони праці, затвердженими у встановленому порядку. Нормами передбачено безкоштовне надання працівникам ЗІЗ за рахунок роботодавця. Одноосібні підприємці забезпечують себе роботою самостійно, отже придбання ЗІЗ здійснюють за рахунок свого господарства.
3.2.8. Безпека в аварійних ситуаціях
Обов’язок одноосібного підприємця попередити можливі аварійні ситуації та вжити необхідних заходів для ліквідації наслідків аварій визначено у статті 13 Закону України „Про охорону праці”.
Цю вимогу впроваджено Порядком розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25 серпня 2004 р. № 1112 (НПАОП 0.00-6.02.-04), згідно з яким власник підприємства зобов’язаний аналізувати причини аварій та розробляти заходи щодо запобігання їм, тобто на кожному підприємстві, на якому аварія може призвести до руйнування будинків, споруд, технологічного устаткування, ураження людей, негативного впливу на довкілля, потрібно розробити план попередження та ліквідації аварій.
Конкретні вимоги до змісту і порядку побудови плану викладено в Положенні щодо розробки планів локалізації та ліквідації аварійних ситуацій і аварій (ДНАОП 0.00-4.33-99), затвердженому наказом Держнаглядохоронпраці України від 17.06.99 № 112, зареєстрованим у Мін’юсті 30 червня 1999 р. за № 424/3717.
Загальні вимоги з пожежної безпеки, чинність яких поширюється на підприємства, установи, організації та інші об’єкти (будівлі, споруди, технологічні лінії тощо), а також житлові будинки, що експлуатуються, будуються, реконструюються, технічно переоснащуються і розширюються, за винятком підземних споруд та транспортних засобів, вимоги до яких визначаються у спеціальних нормативних документах встановлює ДНАОП 0.01-1.01-95 Правила пожежної безпеки в Україні (НАПБ А 01.001-95). Затверджено МВС України 14.06.95. р. Зареєстровано у Мін’юсті України 14.07.95 р. за №219/755.
