Страница 13: НПАОП 60.3-1.01-10. Про затвердження правил безпечної експлуатації магістральних газопроводів (31754)

1.29. У разі неможливості випробування зварних з’єднань тиском, що перевищує робочий, такі з’єднання відносяться до «гарантійних» зварних з’єднань (стиків) і їх кількість повинна бути мінімальною.

1.30. Необхідність, місцезнаходження і кількість «гарантійних» зварних з’єднань визначаються планом організації вогневої роботи і нарядом-допуском.

1.31. До «гарантійних» зварних з’єднань (стиків) ставляться такі додаткові вимоги:

а) монтаж і зварювання «гарантійних» зварних стиків виконуються під керівництвом посадової особи, відповідальної за поопераційний контроль, яка має досвід виконання зварювально-монтажних робіт не менше 3 років;

б) до зварювання «гарантійних» стиків допускаються кваліфіковані зварники не нижче 6 розряду, атестовані у встановленому порядку;

в) «гарантійний» зварний стик підлягає подвійному контролю: радіографічним та ультразвуковим методами (у разі негативної температури — подвійному радіографічному контролю) згідно з вимогами чинних стандартів;

г) «гарантійний» зварний стик необхідно випробувати на герметичність прохідним тиском газу протягом не менше ніж 2 години відповідно до вимог ВСН 011-88 «Строительство магистральных и промысловых трубопроводов. Очистка полости и испытание» (далі — ВСН 011-88) та інших нормативних документів;

ґ) на «гарантійний» зварний стик складається акт, що підписується відповідальною за поопераційний контроль посадовою особою, працівником лабораторії з контролю якості зварювання та виконавцями зварювально-монтажної роботи;

д) акти на «гарантійні» зварні стики повинні зберігатись разом із виконавчою технічною документацією.

1.32. Після закінчення ремонту внутрішня порожнина трубопроводу, посудини чи апарата повинна бути очищена від сторонніх предметів, сміття, залишків мастила тощо.

1.33. Не допускається миття деталей в бензині та інших ЛЗР.

2. Земляні роботи

2.1. Не дозволяється виконання земляних робіт в охоронній зоні підземної кабельної ЛЕП (1 м від крайніх кабелів з кожного боку).

2.2. Не дозволяється підводна земляна робота в охоронній зоні підводних кабельних ЛЕП (100 м від крайніх кабелів з кожного боку).

2.3. Земляні роботи для обстеження газопроводів, копання шурфів для катодних виводів та врізання вузлів відгалужень повинні виконуватись під керівництвом посадової особи служби ЛЕС виробничого підрозділу.

2.4. Під час виконання земляних робіт в охоронній зоні МГ повинен здійснюватися контроль повітря робочої зони на вміст метану.

2.5. Не дозволяється розпочинати земляні роботи на територіях КС, ГРС, ПСГ та поблизу діючих підземних комунікацій:

а) за відсутності плану розташування підземних комунікацій з точним прив’язками на місцевості;

б) без погодження з відповідними службами і організаціями, у віданні яких знаходяться підземні комунікації і споруди, розміщені поблизу місця роботи.

2.6. Траншея може бути вирита із вертикальними стінками без кріплення у нескельних і незамерзлих ґрунтах вище рівня ґрунтових вод глибиною:

а) не більше ніж 1,0 м — у насипних, піщаних та гравелистих ґрунтах;

б) не більше ніж 1,25 м — у супісках;

в) не більше ніж 1,5 м — у суглинках;

г) не більше ніж 2,0 м — у особливо щільних нескельних ґрунтах.

2.7. У разі більшої глибини траншеї крутизна схилів визначається залежно від глибини траншеї, виду ґрунту та його стану згідно з таблицею 2.

Таблиця 2

Примітка.    У разі нашарування різних видів ґрунту крутизну схилів необхідно визначити за найбільш слабим видом ґрунту.

2.8. Не дозволяється розробка без кріплення перезволожених піщаних, лесових і насипних (неущільнених) ґрунтів. Не дозволяється допуск людей у траншею до установлення кріплень у таких ґрунтах.

2.9. Керівник роботи зобов’язаний систематично спостерігати за станом схилів і кріплень і своєчасно запобігати обваленням ґрунту, особливо після його зволоження (зменшення крутизни схилів, відведення ґрунтових і поверхневих вод, підсилення кріплень тощо).

У разі виникнення небезпеки обвалів ґрунту люди повинні бути виведені за межі небезпечних зон.

2.10. Під час виконання земляних робіт у просадочних ґрунтах та ґрунтах, що легко розмиваються, необхідно запобігати надходженню поверхневих вод у траншею газопроводу.

2.11. У разі проведення робіт на трубопроводі діаметром до 800 мм котлован повинен мати не менше 2 протилежних виходів. У разі виконання робіт на трубопроводі діаметром 800 мм і більше котлован повинен мати не менш 4 виходів, розміщених по 2 із кожного боку трубопроводу. Виходи повинні бути виконані у вигляді східців або похилого спуску (підйому).

2.12. Під час перебування працівників у траншеї (котловані) без кріплення стінок на поверхні поруч із траншеєю (котлованом) не дозволяється виконувати будь-які роботи, а важкі механізми повинні знаходитися за межами призми можливого обвалу ґрунту.

2.13. Інструменти та матеріали, необхідні для роботи, повинні бути розташовані не ближче 0,5 м від зовнішнього краю траншеї (котловану).

2.14. Земляні роботи з використанням механізмів допускається виконувати тільки після контролю повітря робочої зони на вміст метану.

2.15. Копання землерийною технікою шурфів і траншей на трасі МГ, що знаходиться під тиском, дозволяється, якщо відоме точне розміщення газопроводу в плані і на глибині. При цьому не допускається наближення кромок різального механізму ближче 0,5 м до трубопроводу. Ківш і опірні конструкції землерийної техніки не повинні знаходитися безпосередньо над трубопроводом. Земляні роботи необхідно виконувати вручну, без застосування ударних інструментів на відстані менше ніж 0,5 м від трубопроводу.

2.16. Якщо точне місцезнаходження газопроводу невідоме, виконання земляних робіт за допомогою землерийної техніки дозволяється після встановлення точного положення МГ шурфуванням або зондуванням вручну.

2.17. Виконання земляних робіт, які не пов’язані із експлуатацією і ремонтом МГ і кабельних ліній, може виконувати стороння організація на відстані не менше ніж 2 м від газопроводу і кабельної лінії в присутності відповідального представника ЛЕС і служби зв’язку.

2.18. У разі виконання земляних робіт поблизу трас діючих комунікацій не дозволяється відвалювання ґрунту на ці траси.

2.19. Траншеї необхідно захищати від затоплення і розмивання поверхневими водами шляхом розміщення відвалів ґрунту із нагірної сторони.

2.20. У разі виявлення ознак витоку газу з газопроводу земляні роботи повинні бути негайно припинені, а люди виведені з траншеї (шурфу). Земляні роботи можуть бути відновлені після ліквідації витоку газу і за відсутності загазованості.

2.21. Працівники, які виконують роботи з ліквідації витоків газу, повинні мати запобіжні пояси і шлангові протигази. Повітрозабірні патрубки повинні розташовуватися з навітряного боку поза межами загазованої зони. Страхувальні кінці запобіжних поясів повинні тримати працівники на бровці траншеї.

2.22. Відкриті траншеї (котловани) на території діючого об’єкта (КС, ПСГ, ГРС, тощо) у місцях руху транспорту і пішоходів повинні бути надійно огороджені, оснащені знаками безпеки, а в нічний час — освітлені.

3. Газонебезпечні і вогневі роботи

3.1. До газонебезпечних робіт відносяться роботи, які пов’язані з розгерметизацією технологічного обладнання, що працює під тиском, у тому числі розкриття нагнітачів ГПА, заміна клапанів ГМК, роботи на ГРС та газопроводах, роботи в ємностях (апарати, резервуари, цистерни, сепаратори, пиловловлювачі та інше аналогічне обладнання, а також колектори, колодязі, тунелі, трубопроводи, приямки тощо), під час виконання яких є або може бути виділення в робочу зону вибухо- і пожежонебезпечної або шкідливої пари, газів та інших речовин, здатних викликати вибух, загорання, в кількостях, що перевищує ГДК, встановлені ГОСТ 12.1.005-88, а також роботи при недостатньому вмісті кисню (об’ємна частка нижче ніж 20 % у повітрі).

3.2. На газотранспортних підприємствах на підставі вимог цих Правил та НПАОП 0.00-4.15-98 повинні бути розроблені інструкції з охорони праці, які уточнюють підготовку і безпечне виконання газонебезпечних і вогневих робіт в конкретних умовах. Інструкції повинні бути затверджені роботодавцем.

3.3. На газотранспортних підприємствах у кожному виробничому підрозділі (цеху, службі, дільниці) повинен бути складений перелік газонебезпечних робіт, що виконуються за нарядом-допуском та без наряду-допуску. Перелік повинен бути затверджений головним інженером виробничого підрозділу. Посадові особи даного виробничого підрозділу повинні бути ознайомлені із затвердженим переліком під розпис. До переліку газонебезпечних робіт додаються копії наказу про призначення посадових осіб, які мають право складати, узгоджувати та затверджувати наряди-допуски, наказу про призначення особи, відповідальної за підготовку до газонебезпечних робіт, і особи, відповідальної за виконання газонебезпечних робіт, а також наказу про призначення виконавців газонебезпечних робіт із числа працівників.

3.4. Керівництво газонебезпечною роботою згідно з нарядом-допуском повинно покладатись на посадових осіб, які мають досвід їх виконання і пройшли перевірку знань з питань охорони праці згідно з вимогами НПАОП 0.00-4.12-05.

3.5. Розпорядження про підготовку (виконання) газонебезпечної роботи передаються їх виконавцям через особу, відповідальну за підготовку (виконання) газонебезпечної роботи, після отримання підтвердження диспетчера (змінного інженера) структурного підрозділу.

3.6. Виконавцями газонебезпечних робіт можуть бути працівники, які пройшли спеціальне навчання і перевірку знань з питань охорони праці відповідно до вимог НПАОП 0.00-4.12-05, отримали допуск до самостійної роботи, підготовлені і допущені за станом здоров’я до роботи у шлангових і (або) ізолювальних протигазах (апаратах), навчені методам надання першої медичної допомоги потерпілим (зокрема у разі отруєння і опіку) та мають досвід роботи з обслуговування і ремонту обладнання відповідних газонебезпечних об’єктів.

3.7. Цільовий інструктаж з питань охорони праці виконавців газонебезпечної роботи відповідно до вимог НПАОП 0.00-4.12-05 проводить відповідальний за виконання газонебезпечної роботи до початку її виконання з урахуванням конкретних умов, порядку і способу їх виконання, заходів безпеки, правил користування засобами захисту і надання першої медичної допомоги потерпілим. Після інструктажу усі виконавці робіт повинні розписатися у наряді-допуску на виконання газонебезпечної роботи або в журналі обліку газонебезпечних робіт, що виконуються без наряду-допуску.

3.8. Не дозволяється перебування в небезпечній зоні сторонніх осіб і працівників, які не беруть участі у виконанні газонебезпечної (вогневої) роботи.

3.9. Не дозволяється виконання газонебезпечної роботи у вибухонебезпечному приміщенні одночасно із іншою ремонтною або налагоджувальною роботою (ремонт електропровідних ліній, перевірка або налагоджування ланцюгів КВПіА, розбирання електрообладнання з метою ревізії, ремонтно-будівельні роботи тощо), а також із такими механічними роботами, як свердління, різання, обпилювання, піскоструйне оброблення матеріалів, роботи із відбійним молотком тощо.

У виняткових випадках дозволяється поєднувати газонебезпечну та окремі види робіт (крім вогневої) за нарядом-допуском, затвердженим головним інженером підрозділу, за умови розробки і виконанням додаткових заходів безпеки. У цьому випадку роботи відносяться до газонебезпечних і для їх виконання призначається одна особа, відповідальна за їх виконання.

3.10. Роботи в ємності повинні виконуватись у шланговому або ізолювальному протигазі. Застосування фільтрувальних протигазів не дозволяється. Шланг від протигаза працівника, який знаходиться в ємності, повинен бути розташований на поверхні з навітряного боку, позначений сигнальним прапорцем, а патрубок шланга — надійно закріплений на висоті від 0,2 м до 0,25 м над поверхнею землі.

3.11. Для освітлення місця роботи дозволяється користуватись переносними світильниками напругою не вище 12 В, що відповідає категорії і групі вибухонебезпечної суміші. Вмикати і вимикати світильники дозволяється поза зоною небезпечної загазованості.

3.12. Газонебезпечну роботу залежно від її складності повинні виконувати не менше 2 працівників, а у разі її виконання у колодязі, тунелі, траншеї і в ємності — бригадою у складі не менше 3 працівників, у тому числі не менше 2 дублерів (спостерігачів).

3.13. У разі виконання робіт у шланговому протигазі із примусовою подачею повітря, крім дублерів, які спостерігають за роботою усередині ємності, повинен бути окремий працівник, який спостерігає за роботою повітродувки. Шланг від протигаза і рятівна мотузка не повинні перехрещуватись.

3.14. Працівник, який виконує роботи в ємності, повинен одягти запобіжний пояс із перехрещеними шлейками і прикріпленою до нього сигнально-рятівною мотузкою, вільний кінець якої довжиною не менше ніж 3 м виводиться зовні і постійно знаходиться в руках дублера.