чи добре відпалені мідні сполучні трубки, чи не скручені вони і чи відповідають тиску, застосовуваному при випробуванні;

наявність і справність заземлюючого пристрою;

надійність кріплення устаткування, щоб уникнути його падіння або перекидання.

2.8. Ручні інструменти повинні відповідати наступним вимогам:

гайкові ключі повинні відповідати розмірам гайок, що відвертаються, і не повинні мати тріщин на губках, губки повинні бути рівнобіжними;

слюсарний молоток повинен бути насаджений на ручку овального перетину, виготовлену з твердих грузлих порід сухого дерева (молодий дуб, клен, в'яз), і щільно заклинений сталевим заєршеним клином, бойок молотка повинен мати злегка опуклу гладку поверхню без наклепу, вибоїв і тріщин;

зубила повинні бути довжиною не менш 150 мм, гостро заточені і не повинні мати тріщин, наклепу і задирок на потилицях.

2.9. Струбцини і талрепи не повинні мати тріщин і зношеного різьблення на гвинтах, площини струбцин повинні бути рівнобіжними.

2.10. Технологічне оснащення і пристосування для випробувань повинні бути виготовлені по кресленнях, передбачених технологічним процесом.

Всі пристосування й оснащення повинні мати маркірування із вказівкою номера креслення і максимально дозволеного робочого тиску, а також мати клеймо ВТК.

2.11. Перевірити, що запобіжний клапан відрегульований на заданий тиск, опломбований, і має дату наступних випробувань.

2.12. Частини оснащення (болти, шпильки, гайки і т.п), що мають різьблення, не повинні мати забоїн, ум'ятин, зім'ятих і зірваних ниток різьблення.

2.13. Приступаючи до роботи на випробувальному стенді, необхідно ознайомитися із зауваженнями попередньої зміни в змінному журналі і зробити запис про початок роботи і стан стенда.

2.14. До початку випробувань необхідно ознайомитися з технологічною документацією або програмою випробувань випробовуваних виробів, конструкцій і т.п., а також методами і тривалістю випробувань.

Слід пам'ятати, що при неправильному і недбалому проведенні гідравлічного або повітряного випробування працівник піддає себе і навколишніх великій небезпеці, тому що при цьому можливо вибухове руйнування випробуваного виробу з усіма випливаючими з цього наслідками.

2.15. Необхідно перевірити наявність і справність засобів індивідуального захисту.

2.16. Після одержання в коморі пневматичного інструмента при необхідності залити його мастилом і перевірити працездатність, справність і кріплення абразивного інструмента, щіток, свердел і іншого.

2.17. При виконанні роботи в замкнутих і важкодоступних приміщеннях одержати від керівника робіт наряд-допуск і підготувати все необхідне для безпечного виконання дорученої роботи.

2.18. Не можна входити і виконувати роботи, попередньо не переконавшись, що в приміщеннях, де виконувалися фарбувальні, ізоляційні або електрозварювальні роботи, був зроблений аналіз повітряного середовища і установлена витяжна вентиляція.

2.19. При використанні переносного освітлення варто перевірити справність ізоляції шнура, наявність ковпака із захисною сіткою. Для місцевого освітлення слід використовувати вибухобезпечні лампи напругою 36 В ( у цеху), а для переносного -12 В (на судні).

2.20. При роботі на висоті необхідно позначити небезпечну зону, щоб не допустити проходу туди людей, закріпити драбини для проходу на висоту.

2.21. Слід перевірити наявність і справність огороджень прорізів, вирізів і інших небезпечних місць або надійно закрити їх щитами.

2.22. Слід перевірити на місці майбутньої роботи наявність і справність риштувань, трапів, драбин, відповідність їх вимогам безпеки.

2.23. Уважно ознайомитися з виданим завданням і операціями технологічного процесу на доручену роботу, добре вивчити вимоги безпеки.

2.24. Невластиві роботи потрібно виконувати тільки після відповідного навчання за фахом і безпекою праці й оформлення допуску до самостійної роботи.

3. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПІД ЧАС ВИКОНАННЯ РОБОТИ

3.1. При виконанні випробувань необхідно виконувати вимоги цієї Інструкцій і вимоги відповідної технологічної і конструкторської документації.

3.2. При виконанні роботи слід бути уважним, не відволікатися сторонніми справами, розмовами і не відволікати інших.

3.3. Випробування виробів, арматури, трубопроводів, посудин, балонів і т.п. гідравлічним і повітряним тиском на міцність дозволяється робити тільки на спеціально обладнаних ділянках, установках і стендах.

3.4. Випробування виробів на міцність повітряним тиском потрібно робити в спеціальній випробувальній ванні, заповненій водою і маючій запобіжні ґрати або кришку з замикаючим пристроєм.

Контроль за непроникністю виробу по повітряних пухирцях слід вести через оглядовий пристрій або за допомогою телевізійної установки.

Безпосередній огляд виробів під час випробувань робити не допускається.

3.5. Вироби, що через конструктивні особливості не можна випробувати у водяній випробувальній ванні, треба випробувати тільки за захисним пристроєм.

Підходити до випробовуваного виробу для огляду або омилювання дозволяється тільки після п'ятихвилинної витримки і встановлення потрібного випробувального тиску.

3.6. При заповненні виробу водою при підготовці до гідравлічного випробування не можна допускати утворення повітряної подушки, спускний повітряний краник, розташований у верхній частині виробу, слід закривати тільки після появи з нього води.

3.7. Тиск у випробовуваному виробі слід піднімати плавно, без поштовхів і ударів до величини, зазначеної в технічних умовах.

3.8. Гідравлічні іспити повинні проводитися спочатку спробним, а потім робочим тиском, зазначеним у кресленнях.

Не допускається підвищувати тиск вище, чим зазначений у технічних умовах.

При досягненні тиску 1 кг/см подальше підвищення тиску повинно виконуватися ступінями - 30, 75 і 100% від випробувального тиску при гідравлічних випробуваннях.

При пневматичних випробуваннях підвищення тиску повинно виконуватися по ступінях - 5 кгс/см , 20 кгс/см , 100 кгс/см , 150 кгс/см , 200 кгс/см і далі через кожні 100 кгс/см .

При досягненні рівня тиску на кожній ступіні повинна бути зроблена витримка не менш 2 хвилин на проміжних ступінях і не менш 10 хвилин на останній.

Після витримки тиску на останній ступіні він знижується до робочого і виконується візуальний огляд систем (виробів).

Зниження тиску після випробувань треба робити по ступінях у послідовності, зворотній випробуванню.

3.9. При виявленні пропуску в з'єднаннях труб або зварних швів тиск у випробовуваному виробі треба знизити до атмосферного і тільки після цього усувати дефекти. Підтягування гайок ущільнювальних з'єднань на трубопроводах і виробах, що знаходяться під гідравлічним і повітряним тиском, не допускається.

При випробуваннях виробів у спеціальній ванні, заповненій водою, не дозволяється виймати вироби з ванни, до випуску з них всього повітря через випускний клапан.

3.10. Під час гідравлічних випробувань труб, арматури й інших подібних виробів на ділянках гідравліки (під час підняття і витримки тиску) дозволяється знаходитися тільки за захисним огородженням.

3.11. Під час проведення випробувань не допускається присутність сторонніх осіб.

3.12. Проведення двох або більш випробувань одночасно випробувачами на одній ділянці не дозволяється, якщо на ділянці не зроблені захисні розділяючи вигородки.

3.13. Під час випробувань не слід:

вносити зміни в технологічний процес випробувань;

відключати сигналізацію і блокувальні пристрої;

- входити в захисний пристрій без попередньої витримки виробу під тиском протягом часу, зазначеного в кресленні, або зниження тиску у випробовуваному виробі до нуля.

3.14. Перед підготовкою до повітряних випробувань виробів, деталей і конструкцій необхідно перевірити, чи пройшли вони гідравлічні випробування на міцність.

3.15. В окремих випадках випробування деяких виробів і конструкцій на міцність можуть бути допущені тільки з повітряним тиском, про що повинна бути зроблена вказівка в технологічному процесі або в програмі випробувань.

3.16. Під час проведення випробувань гідравлічним або повітряним тиском на випробувальних установках і стендах потрібно виконувати інструкцію з експлуатації для даної випробувальної установки або стенда.

3.17. Перед гідравлічним випробуванням трубопроводів на судні слід вивчити розташування арматури і заглушок.

3.18. Гідравлічні випробування суднових систем, трубопроводів і виробів на судні дозволяється робити тільки після закінчення всіх зварювальних робіт на них і остаточного закріплення опор і підвісок.

3.19. Під час випробувань гідравлічним і повітряним тиском систем і окремих трубопроводів у суднових приміщеннях необхідно видалити всіх сторонніх із траси трубопроводу і на період випробування не допускати виконання інших робіт у цих приміщеннях. По трубопроводу виставити аншлаги «Під тиском», «Йдуть випробування» і інші.

Роботу з випробувань слід виконувати вдвох. Один з випробувачів призначається керівником робіт старшим.

3.20. 3 метою запобігання розморожування систем і трубопроводів, гідравлічні випробування роблять тільки при позитивній температурі навколишнього середовища.

3.21. При підготовці відсіків і інших корпусних конструкцій до випробувань гідравлічним або повітряним тиском слід попередньо оглянути їх і переконатися, що з усіх боків (по контуру) забезпечений вільний доступ, сторонні предмети вилучені, а випробовувана конструкція і шкали вимірювальних приладів добре освітлені.

Для конструкцій, висота яких більш 2 м, повинні бути встановлені підмости або риштування з поручнями.

3.22. При іспитах окремих конструкцій в цеху випробовувані суднові конструкцй (секції, блоки, відсіки, цистерни й інші) повинні бути встановлені в положення, зручне для проведення випробувань, і надійно закріплені.

3.23. Перед закриттям конструкції для випробування в суднових умовах варто перевірити відсутність людей у даних конструкціях і їх чистоту (відсутність сміття, ганчірок, розчинників і т.п).

3.24. Якщо в конструкціях, що підлягають випробуванню, або сусідніх з ними приміщеннях знаходилося пальне (мазут, соляр, гас, мастило і т.д), перед випробуванням воно повинно бути вилучено, а конструкції пропарені і провентильовані. Недотримання цієї вимоги може спричинити пожежу або вибух конструкції при виправленні дефектів за допомогою електрозварювання.

3.25. Двері, кришки, горловини й інші подібні пристрої повинні бути закриті на всі задраювання і болти.

При неповній кількості кріпильних деталей на люках, кришках, заглушках і при наявності яких-небудь несправностей проводити випробування не дозволяється.

3.26. Під час перебування конструкції під тиском випробувачам не можна залишати своє робоче місце, виконувати роботи по усуненню дефектів і обстукувати конструкції.

3.27. Під конструкцією, де проводяться випробування, не повинні працювати робітники інших спеціальностей, тому що падаючі вниз предмети або іскри розплавленого електрозварюванням металу можуть привести до нещасного випадку.

3.28. Перед усуненням дефектів у випробовуваних конструкціях треба знизити тиск до атмосферного і вжити заходів по виключенню запалення матеріалів по обидва боки випробовуваної конструкції й опіку людей.

3.29. При підготовці приміщень під випробування повітряним тиском слід звернути особливу увагу на неможливість відкриття люків, заглушок, дверей, арматури і т.п., сполучених з випробовуваним приміщенням.

3.30. Потрібно установити на випробовуваному приміщенні два манометри (один - робочий, другий - контрольний) з червоною рискою гранично припустимого тиску при даному випробуванні, а також виставити на приміщенні запобіжний клапан для захисту від перевищення граничного тиску.

3.31. Якщо джерело повітря може дати більший тиск, чим потрібно при даному випробуванні, слід установити редукційний клапан на трубопроводі подачі повітря в приміщення.

3.32. Треба попередити всіх працюючих про припинення робіт у суміжних приміщеннях і не допускати проходження сторонніх осіб через район випробувань.

3.33. На період випробувань слід обов'язково виставити огородження й аншлаги або включити світлову сигналізацію, попереджуючу про проведення випробувань.

3.34. Зниження тиску після випробувань треба робити по ступінях у послідовності, зворотній випробуванню.

3.35. Відключення світлової сигналізації і блокувальних пристроїв дозволяється робити тільки після закінчення випробувань і стравлення тиску до атмосферного.

3.36. Щоб уникнути одержання травм рук слід працювати в рукавицях.

3.37. Виконуючи роботи з виділенням пилу і відлітаючими частками, осколками, слід застосовувати засоби індивідуального захисту - окуляри, респіратори, захисні маски.

3.38. Для роботи в тісних і незручних місцях необхідно підбирати інструмент з урахуванням умов роботи (спеціальні ключі, струбцини, оправлення і так далі).

3.39. Не дозволяється скидати із судна відходи виробництва, матеріали, інструменти, пристосування та інше. Вони повинні опускатися способом, що виключає мимовільне падіння.

3.40. Засоби індивідуального захисту слід застосовувати тільки за прямим призначенням відповідно до інструкції з експлуатації.

3.41. Не допускається обдувати стисненим повітрям себе й інших робітників, устаткування, вироби, робоче місце.

3.42. Випробувачу не дозволяється підмінювати стропальника, такелажника, подавати команду крановику, якщо він не має дозволу на виконання таких робіт. Не допускається стояти і проходити під піднятим вантажем. Слід реагувати на сигнали стропальників і крановиків.

3.43. Працюючи поблизу від електрозварника, необхідно вжити заходів з огородження щитами або ширмами місця роботи.

3.44. Роботу в замкнутих і важкодоступних приміщеннях дозволяється робити при наявності посвідчення, наряду-допуску, дозволу майстра й у присутності спостерігача. Перед початком роботи в замкнутих і важкодоступних приміщеннях необхідно перевірити наявність вентиляції, технологічних вирізів, передбачених кресленням. Не дозволяється вводити в лазові люки вентиляційні шланги, переносні світильники, кабелі, повітряні шланги.