12.24 Для пускового дренажу парових мереж повинні бути штуцери із запірною арматурою.

На кожному штуцері з робочим тиском пари 2,2 МПа і менше слід встановлювати по одній запірній арматурі; при робочому тиску пари вище 2,2 МПа - по дві послідовно розташовані запірні арматури.

12.25 Для постійного дренування парової мережі або при суміщенні постійного дренажу з пусковим повинні бути штуцери з заглушками і конденсатовідвідниками, підключеними до штуцерів через дренажний трубопровід.

При прокладанні декількох паропроводів для кожного із них (у тому числі при однакових параметрах пари) повинен бути окремий конденсатовідвідник.

12.26 Відведення конденсату від постійних дренажів парових мереж у напірний конденсатопровід допускається за умови, що в місцях приєднання тиск конденсату в дренажному конденсатопроводі перевищує тиск у напірному конденсатопроводі не менше ніж на 0,1 МПа; в інших випадках скидання конденсату слід здійснювати назовні. Влаштування спеціальних конденсатопроводів для скидання конденсату не допускається.

12.27 Для компенсації теплової деформації трубопроводів теплової мережі допускається застосовувати один або декілька методів компенсації чи пристроїв для компенсації:

  • гнучкі компенсатори (різної форми) із сталевих труб та повороти трубопроводів - при різних параметрах теплоносія і способах прокладання;
  • сильфонові і лінзові компенсатори - при параметрах теплоносія і способах прокладання згідно з технічною документацією заводів-виробників;
  • стартові компенсатори - для часткової компенсації температурної деформації шляхом попереднього напруження трубопроводів при безканальному прокладанні;
  • сальникові сталеві компенсатори - при параметрах теплоносія Р ≤ 2,5 МПа і t ≤ 300 °С для трубопроводів діаметром і більше при підземному прокладанні та надземному на низьких опорах.

Допускається застосовувати безкомпенсаторне прокладання, якщо компенсацію температурних деформацій повністю або частково здійснюють за рахунок знакоперемінних змін осьової напруги стиснення-розтягування в трубі. При цьому слід здійснювати перевірку на поздовжній вигин.

12.28 Розрахункове теплове подовження трубопроводів АХ, мм, для визначення розмірів гнучких компенсаторів слід визначати за формулою:

(1)

де Є - коефіцієнт, що враховує релаксацію компенсаційних напруг і попередню розтяжку компенсатора на 50 % повного теплового подовження AL за температури теплоносія t ≤ 400 °С і 100 % за температури теплоносія більше 400 °С і приймається відповідно до таблиці 3;

∆L - повне теплове подовження розрахункової ділянки трубопроводу, мм, визначають за формулою:

(2)

де а - середній коефіцієнт лінійного подовження сталі при нагріванні від 0 до t °С, мм (м °С);

∆t - розрахунковий перепад температур між робочою температурою теплоносія та розрахунковою температурою зовнішнього повітря для проектування опалення, °С;

L - відстань між нерухомими опорами труб, м.

Таблиця З

Температура теплоносія t, °С

Коевіцієнт, Є

Трубопровід у холодному стані

Трубопровід у робочому стані

Менше 250

0,5

0,5

250-300

0,6

05

301-400

0,7

0,5

401-450

1,0

0,35

12.29 Розміри гнучких компенсаторів слід визначати відповідно до розрахунку на міцність у холодному та в робочому стані трубопроводів.

Розрахунок ділянок трубопроводів на самокомпенсацію слід виконувати для робочого стану трубопроводів без урахування попереднього розтягування труб на поворотах.

Розрахункове теплове подовження для цих ділянок трубопроводів слід визначати для кожного напрямку координатної осі згідно з (2).

При безканальному прокладанні попередньо теплоізольованих трубопроводів розрахунки само-компенсації, теплового подовження та на міцність - згідно з ДСТУ-Н Б В.2.5-35.

12.30 Ділянки трубопроводів із сальниковими компенсаторами між нерухомими опорами слід виконувати прямолінійними. В окремих випадках, за обґрунтування, допускаються місцеві згини трубопроводів за умови виконання заходів, що запобігають заклинюванню сальникових компенсаторів.

12.31 При надземному прокладанні теплової мережі слід передбачати металеві кожухи, що виключають доступ до сальникових компенсаторів сторонніх осіб і захищають компенсатори від атмосферних опадів.

12.32 Нерухомі опори труб слід застосовувати:

  • упорні - для всіх способів прокладання трубопроводів;
  • щитові - при безканальному прокладанні і прокладанні у непрохідних каналах при розміщенні опор поза камерами;
  • хомутові - для надземного прокладання і прокладання у тунелях (на ділянках трубопроводів із гнучкими компенсаторами і ділянках самокомпенсації трубопроводів).

12.33 Методика визначення навантаження на опори труб наведена у додатку Г.

12.34 На теплових мережах слід періодично, за графіком, здійснювати контроль за тепловими переміщеннями трубопроводів і порівняння їх з розрахунковими згідно з ГКД 34.20.507.

12.35 Для теплових мереж слід приймати деталі та елементи трубопроводів заводського виготовлення.

Для гнучких компенсаторів, поворотів та інших гнутих елементів трубопроводів слід приймати крутозагнуті відводи заводського виготовлення з радіусом вигину не менше одного діаметра труби.

Для трубопроводів водяних теплових мереж із робочим тиском теплоносія не більше 2,5 МПа та температурою до 200 °С, а також для парових теплових мереж із робочим тиском менше 2,2 МПа та температурою до 350 °С допускається застосовувати зварні секторні відводи.

Штампозварні трійники і відводи допускається приймати для теплоносія будь-яких параметрів.

Примітка 1. Штампозварні і зварні секторні відводи допускається приймати за умови проведення 100 % контролю зварних з'єднань відводів ультразвуковою дефектоскопією або радіаційним просвічуванням.

Примітка 2. Зварні секторні відводи допускається приймати за умови їх виготовлення з внутрішнім підваром зварних швів згідно з ОСТ 34-42-752.

Примітка 3. При безканальному прокладанні труб для теплової мережі з тепловою ізоляцією з пінополіуретану і захисною оболонкою з поліетилену слід використовувати відводи згідно з ДСТУ Б В.2.5-31 та чинною нормативною документацією, що затверджена у встановленому порядку.

12.36 Відстань між осями сусідніх зварних швів на прямих ділянках трубопроводу повинна бути не меншою від трикратної товщини стінки зварюваних труб (елементів), але не менше . Відстань від осі поперечного зварного шва до початку вигину повинна бути не менше .

12.37 Крутозагнуті відводи допускається зварювати між собою без прямих ділянок. Крутозагнуті та зварні відводи вварювати безпосередньо в трубу без штуцера (труби, патрубка) не допускається.

12.38 Слід застосовувати рухомі опори труб:

  • ковзні - незалежно від напрямку горизонтальних переміщень трубопроводів для всіх способів прокладання і для всіх діаметрів труб;
  • коткові - для труб діаметром і більше при осьовому переміщенні труб при прокладанні в тунелях, на кронштейнах, на окремо розташованих опорах та естакадах;

- кульові - для труб діаметром і більше при горизонтальних переміщеннях труб під кутом до осі траси при прокладанні в тунелях, на кронштейнах, на окремо розташованих опорах і естакадах;

  • пружинні опори або підвіски - для труб діаметром і більше в місцях вертикального переміщення труб;
  • жорсткі підвіски - при надземному прокладанні трубопроводів з гнучкими компенсаторами і на ділянках самокомпенсації.

Примітка. На відрізках трубопроводів із сальниковими та осьовими сильфоновими компенсаторами прокладати трубопроводи на підвісних опорах не допускається.

12.39 Довжину жорстких підвісок слід приймати для водяних і конденсатних теплових мереж не менше десятикратного, а для парових мереж - не менше двадцятикратного теплового переміщення труби з підвіскою, найбільш віддаленої від нерухомої опори.

12.40 Осьовий сильфоновий компенсатор (СК) слід встановлювати в приміщенні, у прохідному каналі. Допускається встановлювати СК на відкритому повітрі та в тепловій камері в металевій оболонці, яка захищає від зовнішнього впливу і забруднення.

Осьовий сильфоновий компенсуючий пристрій (СКП) (сильфоновий компенсатор, захищений від забруднення, зовнішнього впливу і поперечних навантажень міцним кожухом) допускається застосовувати для всіх видів прокладання.

СК і СКП допускається розташовувати в будь-якому місці теплопроводу між нерухомими опорами або умовно нерухомим перерізом труби, якщо немає обмежень заводу-виробника.

При виборі місця розташування повинна бути забезпечена можливість зміщення кожуха компенсатора в різні боки на його повну довжину.

12.41 При переміщенні СК і СКП на теплопроводах при підземному прокладанні в каналах, тунелях, камерах, при надземному прокладанні і в приміщеннях слід встановлювати напрямні опори.

При встановленні стартових компенсаторів напрямні опори не встановлюють.

12.42 Слід застосовувати напрямні опори, що охоплюють трубопровід (хомутові, трубоподібні, рамкові), та обмежують можливість поперечного зміщення і не перешкоджають осьовому переміщенню труби.

12.43 Вимоги до розміщення трубопроводів при їх прокладанні в непрохідних каналах, тунелях, камерах, павільйонах, при надземному прокладанні та в теплових пунктах наведені в додатку Ж.

12.44 У розрахунках на міцність слід враховувати наступні навантаження та впливи на трубопроводи, що різняться за величиною та характером:

  • вагові, при розрахунку трубопроводу на згин;
  • вітрові (для надземного прокладання на естакадах);
  • від сил тертя в рухомих опорах або тертя у прилеглому ґрунті (останні для безканального прокладання);
  • від впливу внутрішнього тиску теплоносія в трубопроводах;
  • від впливу зміни температури труб.

12.45 Компенсатори слід вибирати за технічними характеристиками відповідно до розрахунку трубопроводів на міцність у холодному і в робочому стані.

12.46 Теплопроводи при безканальному прокладанні слід перевіряти на стійкість (поздовжній згин) згідно з ДСТУ-Н Б В.2.5-35 у наступних випадках:

  • за малої глибини закладання теплопроводів (менше від осі труби до поверхні землі);
  • за ймовірності затоплювання теплопроводу ґрунтовими, паводковими або іншими водами;
  • за ймовірності проведення поруч з теплотрасою земляних робіт.

13 ТЕПЛОВА ІЗОЛЯЦІЯ

13.1 Теплову ізоляцію слід передбачати для трубопроводів теплових мереж, запірно-регулювальної арматури, фланцевих з'єднань, компенсаторів та опор труб незалежно від температури теплоносія і місця прокладання.

При проектуванні теплової ізоляції слід виконувати вимоги СНиП 2.04.14, а також вимоги до теплової ізоляції, передбачені чинними нормативними документами.

13.2 Для теплових мереж слід застосовувати перевірені теплоізоляційні матеріали та конструкції. Нові матеріали та конструкції допускаються для застосування за позитивних результатів не залежних випробувань, проведених спеціалізованими лабораторіями.

13.3 Матеріали теплової ізоляції та покривного шару теплопроводів повинні відповідати вимогам нормативної документації, нормам пожежної безпеки і вибиратися залежно від конкретних умов та способів прокладання згідно зі СНиП 2.04.14.

13.4 Слід застосовувати деталі кріплення теплопроводів із матеріалів, що стійкі до корозії або мають антикорозійне покриття.

13.5 Вибір матеріалу теплової ізоляції та конструкції теплопроводу слід здійснювати за економічно-оптимальними сумарними експлуатаційними та капітальними затратами на теплову мережу, супутні конструкції та споруди. При виборі теплоізоляційних матеріалів, застосування яких викликає необхідність зміни параметрів теплоносія (розрахункової температури, режимів регулювання тощо), слід порівнювати варіанти проектів систем теплопостачання у цілому.

Товщина основного теплоізоляційного шару для арматури і фланцевих з'єднань має дорівнювати товщині основного теплоізоляційного шару трубопроводу, на якому вони установлені.

Вибирати товщину теплоізоляційних виробів із ущільнювальних матеріалів слід за нормативними документами з урахуванням кліматичних даних місцевості будівництва, вартості теплоізоляційної конструкції і теплової енергії (додаток Е).

13.6 При визначенні теплових втрат трубопроводами розрахункову температуру теплоносія для подавальних теплопроводів водяних теплових мереж слід приймати:

  • за постійної температури мережної води та кількісному регулюванні - максимальну температуру теплоносія;
  • за змінної температури мережної води та якісному регулюванні - середньорічну температуру теплоносія ПО °С за температурним графіком регулювання 180-70 °С; 90 °С- при 150-70 °С; 65 °С - при 130-70 °С, 55 °С - при 95-70 °С і 45 °С - при 80-50 °С.

Середньорічну температуру для зворотних трубопроводів водяних теплових мереж слід приймати 50 °С.

13.7 При розташуванні теплопроводів у службових приміщеннях, технічному підпідлоговому просторі та підвалах житлових будинків температуру повітря слід приймати 20 °С, а температуру на

поверхні конструкції теплопроводів - не вище 40 °С. При цьому слід застосовувати теплоізоляційні конструкції із негорючих матеріалів.

13.8 При прокладанні теплопроводів у теплоізоляції із горючих матеріалів слід передбачати вставки із негорючих матеріалів завдовжки не менше 3 м:

  • у кожній камері теплової мережі та на вводі в будівлю;
  • при надземному прокладанні - через кожні , при цьому для вертикальних ділянок – через кожні ;
  • у місцях виходу теплопроводів із ґрунту.