- розміром полум'я;
- рівнем випромінювання;
- рівнем конвективного теплообміну (температура і швидкість руху газу, який утворюється під час згоряння) за наявності чи відсутності локального контакту з полум'ям.
5.2.5 Для оцінювання характеристик систем пожежної сигналізації, систем протидимного захисту і систем пожежогасіння використовуються джерела запалювання, які моделюють поодинокий предмет або локалізовану групу предметів, що горять, їх термічна дія залежить від виду, інтенсивності та тривалості впливу і може характеризуватись:
- швидкістю тепловиділення;
- висотою полум'я і кількістю утворюваного диму;
- площею пожежі (площею поверхні, що горить);
- рівнем температури.
5.2.6 Для оцінювання вогнестійкості конструкцій застосовують такі підходи:
- розгляд сценаріїв реальної пожежі;
- розгляд сценаріїв умовної пожежі;
- розрахунок вогнестійкості.
5.2.6.1 Розгляд сценаріїв реальної пожежі
Для розрахунку теплового впливу пожежі на будівельному об'єкті (наприклад, у приміщенні, у групі приміщень або на частинах будівельного об'єкта) необхідно враховувати:
- пожежне навантаження (тип, кількість речовин та матеріалів і швидкість їх горіння);
- надходження повітря (кисню) до місця пожежі;
- форму та розмір огороджувальної конструкції (визначені протипожежним відсіком);
- термічні властивості огороджувальної конструкції.
Залежно від конкретної концепції пожежної безпеки та інженерно-технічного підходу доцільно також враховувати:
- вплив системи пожежогасіння (наприклад, системи спринклерного типу);
- дії пожежного підрозділу/рятувальної команди (які можуть бути ініційовані спрацюванням систем пожежної сигналізації).
5.2.6.2 Розгляд сценаріїв умовної пожежі
5.2.6.2.1 Основна вимога потребує того, щоб обмежувалось поширення вогню і зберігалась несуча здатність конструкції протягом певного проміжку часу. Наведене може бути виконано шляхом підтвердження вогнестійкості несучих та/або огороджувальних конструкцій. Прийнято використовувати стандартний температурний режим згідно з ДСТУ Б В.1.1-4 як модель повністю розвиненої пожежі. Ця крива визначається залежністю:
T = 345 lg(8 t+1) + 20,(5.1)
де Т - температура газу в печі, °С;
t - тривалість теплового впливу протягом вогневого випробування, хв.
Стандартний температурний режим відображає умовну модель, що використовується для оцінювання поведінки виробів під впливом повністю розвиненої пожежі. Прийняття цієї кривої температура/час є спрощеним представленням термічної дії пожежі.
Для особливих умов пожежі, визначених в розділі 6, випробування виробів повинно проводитись згідно зі стандартним температурним режимом до 300 °С, 600 °С, 820 °С, з подальшим підтриманням температури на цих рівнях до завершення часу випробування.
5.2.6.2.2 Інтенсивність теплового впливу під час реальної пожежі може бути більшою чи меншою ніж та, що відтворюється в стандартному температурному режимі. Для підтвердження вогнестійкості в умовах більш інтенсивного впливу (особливо за більш високої швидкості наростання температури) використовується вуглеводнева крива, яка визначається залежністю:
Т = 1080 [1 - 0,325 ехр (- 0,167 t) - 0,675 ехр (-2,5 t)] + 20.(5.2)
5.2.6.2.3 Якщо за деяких обставин потрібно провести випробування за меншої швидкості підвищення температури ніж у стандартному температурному режимі, то проводять випробування в режимі повільного горіння (тління). Такі випробування проводять тільки в тому випадку, коли очікується, що значення характеристики виробу в умовах дії реальної пожежі, що повільно розвивається, виявиться значно меншим ніж у режимі випробування за стандартним температурним режимом. Залежність температура/час для температурного режиму повільного горіння визначається так:
- для проміжку часу випробувань 0 < t 21
T = 154 t 0,25 + 20,(5.3)
- для проміжку часу випробувань t > 21
T = 345 lg [8 (t - 20) + 1] + 20.(5.4)
5.2.6.2.4 Для визначення характеристики вогнестійкості, наприклад, зовнішніх несучих стін, може бути використаний температурний режим зовнішньої пожежі, який визначається залежністю:
Т = 660 [ 1 – 0,687 e-0.32t - 0,313 e-3,8t] + 20.(5.5)
5.2.6.2.5 Умови теплового впливу на зразок, що випробовується, включаються в нормативний документ щодо методу випробування.
Для особливого екстремального сценарію пожежі (наприклад, транспортні тунелі, атомні станції тощо) можуть задаватись більш жорсткі умовні температурні режими.
5.2.6.3 Основні положення для розрахунку вогнестійкості
Під час розрахунку вогнестійкості необхідно брати до уваги несучу здатність, цілісність та теплоізолювальну здатність. Для цього необхідно розрахувати або отримати експериментальні дані щодо реакції елемента (конструкцій) на тепловий вплив. Для розрахунку потрібна інформація щодо теплообміну від вогню до елемента (конструкції).
У разі використання в розрахунках стандартного температурного режиму (тобто поданої вище залежності температура/час відповідно до ДСТУ Б В.1.1-4 слід застосовувати відповідні коефіцієнти конвекційного і радіаційного теплообміну, які відповідають умовам, що мають місце при цих випробуваннях. Для інших моделей вогневого впливу (наприклад, вуглеводнева і тліюча пожежі) слід використовувати відповідний коефіцієнт теплообміну.
Оцінити цілісність інколи складно, оскільки для цього потрібна інформація, наприклад, щодо можливості появи тріщин та наскрізних отворів, що розвиваються в елементі, яку часто можна визначити лише проведенням випробування на вогнестійкість.
Примітка. Питоме пожежне навантаження може встановлюватись із проектних значень, залежно від типу будівлі (згідно з загальними принципами для визначення дій на конструкції) або шляхом вимірювання фактичного пожежного навантаження.
5.3 Перевірка відповідності основній вимозі
5.3.1 Для перевірки відповідності характеристик будівельних виробів основній вимозі або встановленому рівню основної вимоги можуть застосовуватись різноманітні методи на основі узгоджених характеристик за умови, що жоден із цих методів не створює перешкод для використання виробу, який відповідає технічним вимогам.
5.3.2 У нормативних документах вимогу відображають відповідно до трьох різних підходів або їх комбінацій:
- встановлення вимог на рівні мінімальної вимоги до характеристик будівельного об'єкта в числовому або загальному вигляді. При встановленні вимог у загальному вигляді необхідно встановити зв'язок між вимогами до будівельного об'єкта та характеристиками виробів;
- встановлення мінімального значення характеристики пожежної небезпеки будівельних виробів (наприклад, вогнестійкості, реакції на вогонь, характеристик протипожежного обладнання) з посиланням на відповідні нормативні документи;
- встановлення критичних рівнів пожежного середовища (небезпечних факторів пожежі), які можуть впливати на людей на будівельному об'єкті або поблизу від нього.
5.3.3 У розділі 6 встановлено принципи щодо методів оцінювання поведінки будівельних виробів в умовах пожежі і методів перевірки відповідності вимогам.
6 РЕГЛАМЕНТНІ ТЕХНІЧНІ УМОВИ ДЛЯ ОЦІНКИ ВІДПОВІДНОСТІ
6.1 Загальні положення
6.1.1 Регламентні технічні умови і будівельні норми на вироби і споруди розробляють на підставі погоджених технічних завдань та містять технічні характеристики виробів і споруд (Технічний регламент).
6.1.2 Регламентні технічні умови - це нормативні документи, які відповідають вимогам чинного законодавства та технічних регламентів і мають конкретизувати основні вимоги та визначати процедури оцінки відповідності і, за необхідності, механізм ринкового нагляду для конкретної продукції.
6.1.3 Загалом розрізняють:
- нормативні документи щодо проектування і спорудження будівельних об'єктів і їх частин або конкретних аспектів, що їх стосуються, з урахуванням виконання основних вимог, як встановлено у Технічному регламенті (далі - нормативні документи категорії А);
- технічні умови та настанови для підтвердження відповідності, які стосуються винятково будівельних виробів, що підлягають підтвердженню відповідності і маркуванню згідно з Технічним регламентом (далі - нормативні документи категорії В). Вони стосуються вимог щодо експлуатаційних характеристик та/або інших характеристик, у тому числі довговічності, які можуть вплинути на виконання основних вимог, а також вимог до випробування та критеріїв відповідності виробів.
6.1.4 Положення нормативних документів категорії А і В мають бути узгоджені між собою.
6.1.5 У нормативних документах категорії В має бути визначене передбачене використання будівельних виробів.
6.2 Положення, що стосуються будівельних об'єктів або їх елементів
6.2.1 Загальні положення
6.2.1.1 Перевірка характеристик будівельних об'єктів, на які поширюється основна вимога "пожежна безпека", може включати:
- методи оцінювання розвитку пожежі в приміщенні (у тому числі утворення диму і небезпечних летких продуктів горіння), поширення вогню і диму на будівельних об'єктах та поширення вогню і диму на сусідні будівельні об'єкти і навколишнє середовище;
- методи оцінювання поведінки конструкцій і частин об'єктів (наприклад, будівельних конструкцій і установок), зокрема, поведінки конструкції в разі пожежі, систем протидимного захисту, систем пожежогасіння, систем пожежної сигналізації і оповіщення про пожежу;
- методи оцінювання взаємозв'язку пожежі, людей, які перебувають на будівельному об'єкті, заходів протипожежного захисту та дій із пожежогасіння і рятування.
6.2.1.2 Рівні основної вимоги можуть залежати від:
- типу, призначення та розташування будівельного об'єкта;
- планування будівельного об'єкта;
- наявності пожежно-рятувальних засобів.
6.2.2 Несуча здатність конструкцій
6.2.2.1 Міцність та стійкість несучих конструкцій будівельних об'єктів у разі пожежі необхідна для:
- забезпечення безпеки людей на час їх передбачуваного перебування всередині об'єкта;
- підвищення безпеки пожежно-рятувальних підрозділів;
- запобігання руйнуванню будівельного об'єкта, яке може призвести до травмування чи загибелі людей;
- забезпечення здатності будівельних виробів, які мають відношення до пожежної безпеки, виконувати свої функції протягом необхідного проміжку часу.
6.2.2.2 Необхідний період часу, у який зберігається міцність та стійкість несучих конструкцій будівельного об'єкта, виражається стандартним значенням межі вогнестійкості і залежить від цілей нормування.
6.2.2.3 Цілі нормування межі вогнестійкості:
- не встановлюються вимоги щодо вогнестійкості будівельних об'єктів з обмеженим питомим пожежним навантаженням або коли наслідки руйнування конструкцій допустимі;
- встановлюються вимоги щодо вогнестійкості протягом заданого, але обмеженого проміжку часу, коли можуть бути встановлені вимоги до часу евакуації людей і втручання пожежно-рятувальних підрозділів;
- встановлюються вимоги щодо вогнестійкості основної конструкції, за якої вона вистоїть у разі повного вигоряння всіх горючих матеріалів будівельного об'єкта або у визначеній його частині, без урахування втручання пожежно-рятувальних підрозділів.
6.2.2.4 Міцність і стійкість будівельного об'єкта під час пожежі повинна забезпечуватись вогнестійкістю основної конструкції, яка вважається забезпеченою, якщо доведено, що вогнестійкість окремих конструкцій, які утворюють основну конструкцію, є принаймні такою ж, як і основної конструкції, а їх з'єднання не зменшують вогнестійкості основної конструкції.
6.2.2.5 При визначенні міцності та стійкості будівельних конструкцій під час пожежі необхідно звертати увагу на наслідки теплового розширення, пов'язані з деформаціями та/або виходом із ладу елементів конструкцій.
6.2.2.6 Для оцінювання несучої здатності основної конструкції необхідно розглядати:
- несучі елементи з функцією протипожежних перешкод та без неї, до яких належать стіни (зовнішні і внутрішні), перекриття міжповерхові (у тому числі горищні та над підвалом), покриття, елементи каркасів (колони, балки, ферми, ригелі);
- пасивні та активні елементи, що підвищують вогнестійкість будівельних конструкцій.
До пасивних елементів належать: підвісні стелі/стельові мембрани; вертикальні захисні перегородки; вогнезахисні облицювання та покриття; конструкції водонаповнені.
Активним елементом, що підвищує вогнестійкість конструкцій охолодженням, є установки розпилення води.
6.2.3 Обмеження утворення і поширення вогню і диму на будівельних об'єктах
6.2.3.1 Метою обмеження утворення і поширення вогню та диму на будівельних об'єктах є:
- сповільнення розвитку пожежі і поширення вогню та диму для того, щоб надати достатнього часу для евакуації осіб, які перебувають поблизу та/або на відстані від місця виникнення пожежі;
- надання можливості пожежно-рятувальним підрозділам контролювати пожежу, поки вона не набула значного розвитку.
Обмеження утворення і поширення вогню та диму на будівельних об'єктах досягається:
- запобіганням виникненню пожежі;
- обмеженням утворення і поширення вогню та диму всередині приміщення, де виникла пожежа;
- обмеженням поширення вогню та диму поза приміщенням, в якому виникла пожежа.
6.2.3.2 Запобігання виникненню пожежі
Запобігання виникненню пожежі залежить від ряду умов, починаючи з інструкцій користувача і закінчуючи вимогами, які стосуються особливостей приладів і обладнання, а також їх установлення на будівельному об'єкті.
До приладів і обладнання, що установлюються на будівельному об'єкті, належать:
- електричні установки;
- нагрівальні установки;
- газові установки;
- пристрої захисту від блискавок;
- установки з виявлення горючих газів;
- установки вибухопридушення;
- системи вентиляції.
6.2.3.2.1 3 метою запобігання виникненню пожежі електричні та нагрівальні установки, які застосовуються на будівельних об'єктах, необхідно проектувати і установлювати так, щоб:
