8.7 При транспортуванні і складуванні складових частин комплекту повинні виконуватися загальні правила техніки безпеки згідно з ГОСТ 12.3.020.
8.9 Все технологічне обладнання повинно бути надійно заземлене згідно з ГОСТ 12.1.30, комунікації повинні бути заземлені від статичної електрики згідно з ГОСТ 12.4.124.
8.9 Технічна експлуатація електроустаткування під час монтажу конструкцій фасадної теплоізоляції повинна здійснюватися відповідно до ГОСТ 12.1.019, ГОСТ 12.1.018 і "Правил безпечної роботи електроустаткування споживачів" (Затверджено Держнаглядом з охорони праці України від 9.01.98р. №4).
8.10 При влаштуванні конструкцій фасадної теплоізоляції робочі місця повинні бути забезпечені освітленням відповідно до ДБН В.2.5-28.
8.11 Робочі місця з улаштування конструкцій фасадної теплоізоляції повинні бути забезпечені необхідними огорожами згідно з ГОСТ 12.4.059.
8.12 Виробничі дільниці повинні бути забезпечені необхідними знаками безпеки згідно з ДСТУ ISO 6309 та ГОСТ 12.4.026.
8.13 Робітники повинні забезпечуватися засобами індивідуального захисту.
При роботі необхідно застосовувати спецодяг і засоби індивідуального захисту рук, ніг, голови, органів дихання згідно з ГОСТ 12.4.010; ГОСТ 12.4.011, ГОСТ 12.4.034, ГОСТ 12.4.087, ГОСТ 12.4.103, очей-згідно з ГОСТ 12.4.013.
8.14 Роботи з фарбування (за необхідності) повинні виконуватись згідно з НАПБ А.01.001 та СП 991. Фарбування виробів та зберігання фарб повинно відповідати "Общим правилам взрывоопасности для взрывоопасных химичесих, нефтехимических и нефтеперерабатывающих производств", затвердженим Госгортехнадзором 06.09.88 p.
Фарбу наносять на поверхню елементів систем теплоізоляції за технологією, що встановлена НД на її використання.
Фарбу упаковують у щільно закриту тару згідно з ГОСТ 9980.3, що захищає фарбу від вологи та прямих сонячних променів, зберігання фарби - згідно з ГОСТ 9980.5.
8.15 Контроль за станом навколишнього природного середовища (атмосферного повітря, грунту, води, складу стічних вод) здійснюють відповідно до таких вимог:
8.16 Рівень шуму і вібрації при проведенні робіт з улаштування конструкцій фасадної теплоізоляції має відповідати вимогам ГОСТ 12.1.003, ГОСТ 12.1.012, ДСН 3.3.6.037 і ДСН 3.3.6.039. Вимірювання шуму на робочих місцях - згідно з ГОСТ 12.1.050.
8.17 Рівень електромагнітних полів при проведенні робіт з улаштування конструкцій фасадної теплоізоляції має відповідати вимогам ДСанПіН 3.3.6-096. Вимірювання рівня електромагнітних полів на робочих місцях - згідно з ГОСТ 12.1.006.
8.18 Робітники повинні забезпечуватись санітарно-побутовими приміщеннями згідно зі СНиП 2.09.04.
9 ПРАВИЛА ПРИЙМАННЯ
9.1 Приймання збірних систем здійснюють представники організації-розробника конструкції фасадної теплоізоляції разом із представниками монтажної організації (додаток Б), яка має відповідну ліцензію та виконавці якої пройшли навчання в організації-розробника конструкцій фасадної теплоізоляції.
9.2 Комплектуючі вироби та матеріали, наведені в 5.2.2.1, 5.2.2.3 - 5.2.2.5, 5.2.2.7 - 5.2.2.9, 5.2.2.11, 5.2.2.12, 5.2.2.14, 5.2.2.15, повинні проходити вхідний контроль на відповідність вимогам нормативної і супроводжувальної документації на них, ДСТУ Б В.2.6-34, ГОСТ 24297 і цього стандарту.
9.3 Для перевірки відповідності збірних систем вимогам цього стандарту необхідно проводити приймально-здавальні, періодичні та типові випробування.
9.4 При приймально-здавальних випробуваннях повинен перевірятись кожен комплект (всі комплектуючі вироби, матеріали і конструкції на один об'єкт).
9.5 Приймально-здавальні випробування суцільним контролем здійснюються в обсязі згідно з 5.1.7 рядків 1-9 таблиці 1; 5.1.3; 5.1.13;, 5.2.2.10; 5.2.2.13 цього стандарту.
Зусилля вириву дюбелів згідно з 5.1.7, рядок 2 таблиці 1 і 5.2.2.13 і стійкість опоряджувальних матеріалів до удару згідно з 5.2.2.10 перевіряють перед початком робіт із монтажу конструкцій фасадної теплоізоляції.
9.7Періодичним випробуванням підлягають збірні системи, які витримали приймально-здавальні випробування і в даний час монтуються на об'єкті. Періодичні випробування на відповідність вимогам 5.1.7 рядків 10-14 таблиці 1, 5.1.4-5.1.7 цього стандарту - не рідше одного разу на п'ять років на спеціально виготовленому фрагменті збірних систем та зразках теплоізоляційного матеріалу та мембранної плівки у акредитованій лабораторії.
Результати періодичних випробувань оформлюються протоколом і затверджуються керівником лабораторії.
Протоколи випробувань повинні зберігатися в організації-розробника та постачальника конструкції фасадної теплоізоляції.
9.8 Типові випробування проводяться у разі внесення змін у конструкцію фасадної теплоізоляції, використання нових матеріалів або технологій виготовлення та контролю якості. До типових випробувань включається перевірка відповідності конструкції фасадної теплоізоляції та її окремих частин, що зазнали змін, вимогам цього стандарту.
9.9 Збірна система за результатами приймально-здавальних і періодичних випробувань повинна бути прийнята службою технічного контролю організації-розробника та монтажної організації.
9.10 Складова частина збірної системи, яка не пройшла повторне приймання службою технічного контролю, вибраковується.
9.11 Підтвердження відповідності збірної системи та конструкції фасадної теплоізоляції вимогам цього стандарту здійснюється згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 20 грудня 2006 року № 1764 "Про затвердження Технічного регламенту будівельних виробів, будівель і споруд" шляхом сертифікації акредитованими в установленому законодавством порядку органами з застосуванням модуля В (перевірка виробу певного типу) в комбінації з модулем F (перевірка продукції) згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 7 жовтня 2003 р. № 1585 "Про затвердження Технічного регламенту модулів оцінки відповідності та вимог щодо маркування національним знаком відповідності, які застосовуються в технічних регламентах" та ДСТУ Б А.1.2-1.
9.11.1 Згідно з процедурою за модулем В орган із сертифікації засвідчує, що зразок продукції, який поставлено на виробництво, відповідає вимогам даного стандарту.
9.11.2 Згідно з процедурою за модулем F виробник засвідчує, що продукція, яка підлягає перевірці, відповідає типовому зразку, зазначеному в сертифікаті відповідності, і вимогам цього нормативного документа.
9.11.3 Роботи з підтвердження відповідності виконуються органом з сертифікації на підставі заяви виробника та технічної документації.
9.11.4 Заява на виконання робіт із підтвердження відповідності повинна містити:
9.11.5 Технічна документація тією мірою, якою це стосується оцінки відповідності, має охоплювати розроблення, виробництво та експлуатацію збірної системи і повинна містити:
-технічний опис типового зразка;
-технічне завдання, конструкторську документацію (складальні креслення, схеми, розрахунки, відомость специфікацій), технічні описи складових частин тощо;
-протокол випробувань (за наявності).
9.12 Після отримання сертифіката відповідності виробник наносить національний знак відповідності на конструкції фасадної теплоізоляції або на додану до нього супровідну документацію відповідно до правил застосування національного знака відповідності, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 29 листопада 2001 року №1599.
9.13 Вимоги безпеки та охорони довкілля перевіряють при постановці конструкцій фасадної теплоізоляції на виробництво, в подальшому - в порядку, передбаченому органами державного нагляду.
10 МЕТОДИ КОНТРОЛЮВАННЯ
10.1 Випробувальне обладнання повинно бути атестованим згідно з ГОСТ 24555, засоби вимірювальної техніки повинні бути повірені згідно з ДСТУ 2708.
10.2 Приведений опір теплопередачі збірної системи згідно з 5.1.3 визначається відповідно до ГОСТ 26254 на фрагменті з розмірами в плані не менше (1,5x2,5) м, що виготовляється відповідно до технічного рішення з елементами каркаса системи теплоізоляції, який кріпиться до несучої частини стіни, що виготовляється, або відповідно до проектного рішення, збо з матеріалів з теплопровідністю не менше 0,76 Вт/(м·К) та товщиною не більше .
10.3 Відхилення геометричних розмірів від номінальних (5.1.7, рядки 4-9, 13 таблиці 1) виконують згідно з ГОСТ 26433.0 і ГОСТ 26433.1 із точністю до за допомогою вимірювальної рулетки згідно з ДСТУ 4179, лінійки металевої згідно з ГОСТ 427, штангенциркуля згідно з ГОСТ 166, нівеліра згідно з ГОСТ 10528 та теодоліта згідно з ГОСТ 10529.
10.4 Комплектність (5.3.1), відповідність кресленням (5.1.1), зовнішній вигляд (5.1.2), маркування (6), якість улаштування повинні перевірятися візуально.
10.5 Термін ефективної експлуатації теплоізоляційного матеріалу (рядок 10 таблиці 1) визначається згідно з методом, указаним у додатку В.
10.6 Зниження опору теплопередачі (рядок 14 таблиці 1) визначається ресурсними випробуваннями на стенді, де у повітряному прошарку системи теплоізоляції створюється безперервний потік повітря зі швидкістю від 0,8 м/с до 1,5 м/с протягом 1000 год, після чого фіксується значення приведеного опору теплопередачі згідно з ГОСТ 26254.
10.7 Опір повітропрониності теплоізоляційного шару (рядок 11 таблиці 1 і 5.2.2.7) визначається згідно з ДСТУ Б В.2.6-37.
10.8 Коефіцієнт паропроникності мембранної плівки (рядок 12 таблиці 1 і 5.2.2.6) визначається згідно з ГОСТ 25898.
10.9 Коефіцієнт паропроникності теплової ізоляції (рядок 12 таблиці 1 і 5.2.2.7) визначається згідно з ГОСТ 25898.
10.10 Зміна лінійних розмірів плит утеплювача за товщиною (рядок 13 таблиці 1) визначається після 75 знакозмінних температурних циклів згідно з методом, указаним у додатку Б.
10.11 Товщину захисного покриття металевих елементів і виробів (5.2.2.1 - 5.2.2.4, 5.2.2.12) визначають приладами з точністю вимірювань 1 мкм або за документами про якість при проведенні вхідного контролю.
10.12 Довговічність дюбелів для кріплення елементів каркаса і теплоізоляційних матеріалів (5.2.2.2 і 5.2.2.12) визначають згідно з методом визначення опору кліматичним впливам і оцінки довговічності, наведеним у додатку Б до ДСТУ Б В.2.7-130 за режимом II без використання ультрафіолетового випромінювання, при цьому зменшення зусилля вириву дюбелів не повинно перевищувати 10% від наведеного в рядку 2 таблиці 1 і 5.2.2.13.
10.13 Довговічність опоряджувальних матеріалів (5.2.2.11) визначають згідно з методом визначення опору кліматичним впливам і оцінки довговічності, наведеним у додатку Б ДСТУ Б В.2.7-1 З0 за режимом II, при цьому зміни кольору, розшарування, розтріскування не допускаються.
10.14 Стійкість до удару опоряджувальних матеріалів (5.2.2.10) визначають так:
10.15 Виключення можливості корозії (5.1.11) перевіряють за робочими кресленнями системи теплоізоляції візуально, упевнившись у відсутності прямого контакту різних матеріалів.
10.16 Кількість дюбелів для кріплення теплоізоляції (рядок 3 таблиці 1) перевіряють візуально.
10.17 Зусилля вириву дюбелів (рядок 2 таблиці 1 і 5.2.2.13) визначають за результатами випробувань п'яти дюбелів, що закріплені в стіні за прийнятою проектною документацією для цього типу дюбелів.
Перед випробуваннями в стіні в п'яти довільно вибраних місцях установлюють дюбелі на глибину, вказану в проектній документації. Перевірку зусилля вириву дюбеля проводять з допомогою пристрою, який забезпечує вимірювання зусилля, яке прикладається до дюбеля по осі. Ціна поділки шкали вимірювального засобу не повинна бути більше 50 Н.
Зусилля виривання дюбелів із стіни можна вважати достатнім, якщо жоден з п'яти дюбелів не був вирваний із зусиллям, меншим ніж вказано в таблиці 1 та 5.2.2.13.
10.18 Зміна показників паропроникності та повітропроникності повітрозахисного шару з мембранної полімерної плівки систем із одношаровою тепловою ізоляцією (5.2.2.6) визначають після 75 циклів знакозмінних температурних циклів згідно з методом, наведеним у додатку Б.
10.19 Коефіцієнт теплопровідності матеріалу прокладок (5.2.2.15) перевіряють згідно з ДСТУ Б В.2.7-105 (ГОСТ 7076).
10.20 Конструкторські рішення (5.1.11) перевіряють за робочими кресленнями візуально.
11 ТРАНСПОРТУВАННЯ І ЗБЕРІГАННЯ
11.1 Складові матеріали комплекту транспортують будь-яким видом транспорту за дотримання правил та вимог, чинних на даному виді транспорту, а при доставці у віддалені регіони - критим рухомим складом автомобільного, залізничного і водного транспорту або в транспортній тарі (контейнерах) згідно з ГОСТ 22225 масою брутто однієї транспортної одиниці не більше 12 т.
11.2 Умови транспортування та зберігання складових матеріалів та комплекту виробів повинні відповідати групі 3(ЖЗ) та 2(С) відповідно згідно з ГОСТ 15150.
