ДБНВ.2.2-17:2006 сторінка 4 з 10

Доступність будинків і споруд для маломобільних груп населення

ванної кімнати або суміщеного санітарного вузла 2,2x2,2;

туалету з умивальником (рукомийником) 1,6x2,2

Геометричні параметри зон, які використовуються інвалідами, у тому числі на кріслах- колясках, у санітарно-побутових приміщеннях громадських і виробничих будинків слід приймати за таблицею 1.

Індивідуальні шафи для зберігання одягу інвалідів, що користуються кріслом-коляскою, у роздягальнях спортзалів слід розташовувати в нижньому ярусі заввишки не більше 1,3 м від підлоги. При відкритому способі зберігання домашнього одягу гачки в роздягальнях повинні встановлюватися на тій же висоті.

Індивідуальні шафи у побутових приміщеннях підприємств і закладів повинні бути суміщеними (для зберігання вуличного, домашнього і робочого одягу).

Таблиця 1

Найменування санітарно-побутових приміщень громадських і виробничих будинків

Розміри в плані (у чистоті) не менше, м

Кабіни душових: закриті відкриті і з наскрізним проходом; кабіни напівдушів

1,8x1,8 1,2x0,9

Кабіни особистої гігієни жінок

1,8x2,6

Кабіни туалетів

1,8х 1,65

Лави в гардеробних

0,6x0,8

Шафи в гардеробних для вуличного і домашнього одягу

0,4x0,5

6.6.9 Ширину проходів між рядами слід приймати не менше, м:

для кабін душових закритих і відкритих, умивальників групових і одиночних, туалетів, пісуарів 1,8;

для шаф гардеробних з лавами (з урахуванням лав) 2,4;

те саме без лав 1,8.

ДВН В.2.2-17:2006 С.13

6.6.10 Рекомендується застосування водопровідних кранів важільної або натискної дії, а за можливості - керованих електронними системами.

Керування спуском води в унітазі рекомендується розташовувати на бічній стіні кабіни.

7 ОСОБЛИВІ ВИМОГИ ДО СЕРЕДОВИЩА ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ МАЛОМОБІЛЬНИХ ГРУП НАСЕЛЕННЯ

7.1 Житлові будинки і приміщення

7.1.1 Житлові будинки і житлові приміщення громадських будинків слід проектувати згідно з вимогами ДБН В.2.2-9, ДБН В.2.2-15, ДБН-363, СанПиН 2605 із забезпеченням потреб інвалідів, включаючи:

доступність квартири або житлового приміщення від входу до будинку;

доступність усіх громадських приміщень будинку з квартири або житлового приміщення;

застосування обладнання, що відповідає потребам інвалідів;

забезпечення безпеки і зручності користування обладнанням і приладами;

обладнання прибудинкової території і власне будинку необхідними інформаційними сис- темами.

Багатоквартирні житлові будинки з квартирами, призначеними для проживання інвалідів і людей літнього віку, слід проектувати не нижче II ступеня вогнестійкості.

У житлових будинках соціального житлового фонду кількість і спеціалізацію квартир по окремих категоріях інвалідів рекомендується установлювати завданням на проектування.

При проектуванні житлових приміщень слід виходити з можливості наступного їх дообладнання за необхідності з урахуванням потреб окремих категорій інвалідів і інших маломобільних груп населення.

При розміщенні квартир для сімей з інвалідами на кріслах-колясках у рівні першого поверху слід забезпечувати можливість виходу безпосередньо на прибудинкову територію. Для окремого входу через приквартирний тамбур і влаштування підйомника рекомендується збільшення площі квартири на 12 м².

Мінімальний розмір житлового приміщення повинен складати:

для інваліда, що пересувається на кріслі-колясці, - не менше 12 м²;

для інваліда, що займається індивідуальною трудовою діяльністю, - до 16 м².

7.1.6 Площу кухні квартир для сімей з інвалідами на кріслах-колясках у житлових будинках соціального житлового фонду слід приймати не менше 9 м². Ширина такої кухні повинна бути не менше 2,3 м при однобічному розміщенні обладнання та 2,9 м - при двобічному або кутовому роз- міщенні обладнання.

Кухні слід оснащувати електроплитами.

7.1.7 Розміри санітарно-гігієнічних приміщень у квартирах повинні відповідати вимогам, заз наченим у 6.6.6.

У квартирах для сімей з інвалідами, що користуються кріслами-колясками, вхід до приміщення, обладнане унітазом, допускається проектувати з кухні або з житлової кімнати.

7.1.8 Ширина підсобних приміщень у квартирах для сімей з інвалідами (у тому числі на кріслах- колясках) повинна бути не менше, м:

передпокою (з можливістю зберігання крісла-коляски) 1,6;

внутрішньоквартирних коридорів 1,15.

7.1.9 В житлових будинках II категорії (соціальне житло), за необхідності, слід передбачати можливість улаштування у складі квартири комори площею не менше 4 м² для зберігання інст- рументів, матеріалів і виробів, що використовуються і виробляються інвалідами при роботі вдома, а також для розміщення тифлотехніки і брайлевської літератури.

С. 14 ДБН В.2.2-17:2006

У готелях, мотелях, пансіонатах, кемпінгах тощо не менше 10 % житлових місць повинні проектуватися універсальними, з урахуванням розселення будь-яких категорій відвідувачів (якщо в завданні на проектування не зроблено застереження про кількість приміщень, обладнаних за універсальним або спеціалізованим принципом).

Влаштування автоматичної пожежної сигналізації слід проектувати згідно з вимогами ДБН В.2.5-13 з урахуванням сприйняття усіма категоріями інвалідів.

Житлові приміщення для інвалідів повинні бути обладнані автономними оптико-електронними димовими пожежними сповіщувачами.

Слід застосовувати домофони зі звуковою і світловою сигналізацією.

Місця розміщення і кількість сигналізаторів визначаються у завданні на проектування.

7.1.12 Житлові приміщення у спеціалізованих житлових будинках слід проектувати згідно з вимогами ДБН "Заклади соціального захисту населення".

7.2 Зони обслуговування відвідувачів у громадських будинках

7.2.1 При проектуванні громадських будинків та споруд слід керуватися положеннями ДБН В.2.2-3, ДБН В.2.2-4, ДБН В.2.2-9, ДБН В.2.2-10, ДБН В.2.2-11, ДБН В.2.2-13, ДБН В.2.2-16, ВБН В.2.2-ЦЗН, ВСН 54, СанПиН 1304, СанПиН 2605, СанПиН 3077, СН 4948, забезпечуючи потреби інвалідів та інших маломобільних груп населення. У зоні обслуговування відвідувачів громадських будинків і споруд різного призначення слід передбачати місця для інвалідів і інших маломобільних груп населення із розрахунку не менше 5 % загальної місткості закладу або розрахункової кількості відвідувачів, у тому числі і при виділенні зон спеціалізованого обслуговування МГН у будинку.

За наявності декількох ідентичних місць (приладів, пристроїв тощо) обслуговування від- відувачів 5 % їхньої загальної кількості, але не менше одного, повинні бути запроектовані так, щоб інвалід міг ними скористатися.

На кожному поверсі, доступному для МГН, слід передбачати зони відпочинку на 2-3 місця, у тому числі і для інвалідів на кріслах-колясках.

При проектуванні інтер'єрів, підбиранні та розміщенні приладів і пристроїв, технологіч- ного й іншого обладнання слід виходити з того, що зона досяжності для відвідувача у кріслі-колясці повинна знаходитися в межах:

при розташуванні збоку від відвідувача - не вище 1,4 м і не нижче 0,3 м від підлоги;

при фронтальному підході - не вище 1,2 м і не нижче 0,4 м від підлоги.

Поверхня столів індивідуального користування, прилавків і інших місць обслуговування, що використовуються відвідувачами на кріслах-колясках, повинна знаходитися на висоті не більше 0,8 м над рівнем підлоги.

7.2.5 Місця для інвалідів у зальних приміщеннях слід розташовувати в доступній для них зоні залу, що забезпечує:

повноцінне сприйняття демонстраційних, видовищних, інформаційних, музичних програм і матеріалів;

зручне приймання їжі (в обідніх залах або кулуарах при залах);

- оптимальні умови для роботи (у читальних залах бібліотек), відпочинку (у залі очікування). У зальних приміщеннях не менше двох розосереджених виходів повинні бути пристосовані для

проходу МГН.

7.2.6 Місця для інвалідів у залах для глядачів краще розташовувати в окремих рядах, що ма- ють самостійний шлях евакуації, який не перетинається зі шляхами евакуації іншої частини глядачів. У залах для глядачів з кількістю місць 800 і більше місця для інвалідів у кріслах-колясках слід розосереджувати в різних зонах, розміщуючи їх у безпосередній близькості від евакуаційних вихо- дів, але в одному місці не більше трьох.

ДБН В.2.2-17:2006 С. 15

Відстань від будь-якого місця перебування інваліда в зальному приміщенні до евакуаційного виходу в коридор, фойє, назовні або до евакуаційного люка трибун спортивно-видовищних залів не повинна перевищувати 40 м. Ширина проходів повинна бути збільшена на ширину вільного проїзду крісла-коляски (0,9 м).

Перед естрадою або у кінці залу поблизу прорізу-виїзду слід передбачати вільні площадки завширшки у просвіті не менше 1,8 м для глядачів на кріслах-колясках.

Біля місць або зон для глядачів на кріслах-колясках в аудиторіях з амфітеатром, залах для глядачів і лекційних залах слід передбачати заходи безпеки (огорожу, буферну смугу, поребрик тощо).

В аудиторіях, залах для глядачів і лекційних залах місткістю більше 50 людей, обладнаних фіксованими сидячими місцями, необхідно передбачати не менше 4 % крісел із умонтованими системами індивідуального прослуховування.

7.2.10 Місця для осіб з дефектами слуху слід розміщувати на відстані не більше 10 м від джерела звуку.

Допускається застосовувати в залах індивідуальні слухові безпроводові пристрої або обладнувати спеціальними персональними приладами посилення звуку. Ці місця слід розташовувати в зоні гарної видимості сцени і перекладача жестової мови. Необхідність виділення додаткової зони для перекладача встановлюється завданням на проектування.

У разі неможливості застосувати візуальну інформацію для інвалідів у приміщеннях з особливими вимогами до художнього вирішення інтер'єрів в експозиційних залах художніх музеїв, виставок тощо допускається використовувати інші компенсуючі заходи.

У приміщеннях роздягалень при спортивних спорудах для інвалідів, що займаються, слід передбачати:

місця для зберігання крісел-колясок;

індивідуальні кабіни (площею кожна не менше 4 м ) з розрахунку по одній кабіні на трьох осіб, які одночасно займаються і користуються кріслами-колясками;

індивідуальні шафи для одягу (не менше двох) заввишки не більше 1,7 м, у тому числі для зберігання милиць і протезів;

- лави завдовжки не менше 3 м, завширшки не менше 0,7 м і заввишки не більше 0,5 м.

Навколо лави повинен бути забезпечений вільний простір для під'їзду крісла-коляски. За неможливості влаштування острівної лави слід передбачати уздовж однієї зі стін встановлення лави розміром не менше 0,6 м х 2,5 м.

У кімнаті відпочинку при роздягальнях слід передбачати додаткову площу із розрахунку не менше 0,4 м на кожного з інвалідів на кріслах-колясках, що одночасно займаються, а кімната відпочинку при сауні повинна бути площею не менше 20 м .

У залах підприємств харчування посадкові місця (столи) для інвалідів слід розташовувати поблизу від входу, але не у прохідній зоні.

7.3 Робочі місця

7.3.1 При проектуванні закладів і підприємств слід передбачати робочі місця для інвалідів відповідно до програм професійної реабілітації інвалідів, які розробляються місцевими органами соціального захисту населення.

Кількість і види робочих місць для інвалідів (спеціалізовані або звичайні), їх розміщення в об'ємно-планувальній структурі будинку (розосереджене або в спеціалізованих цехах, виробничих ділянках і спеціальних приміщеннях), а також необхідні додаткові приміщення встановлюються в завданні на проектування.

На підприємствах (в цехах і на ділянках), у яких передбачається можливість використання праці інвалідів, повинні виконуватися вимоги СанПиН 42-121-4719, СанПиН 42-123-5777, СанПиН 2152, СанПиН 5781 до санітарно-побутових та спеціальних приміщень, організації режиму праці та відпочинку, медичного обслуговування, а також вимоги цих Норм залежно від виду інвалідності.

Не допускається влаштування виробничих ділянок для МГН у підвальних поверхах.

С. 16 ДБН В.2.2-17:2006

7.3.2 Робочі місця інвалідів повинні бути безпечні для здоров'я і раціонально організовані. Вони повинні мати санітарно-епідеміологічний висновок органів державної санітарно-епідеміологічної служби. У завданні на проектування слід встановлювати їх спеціалізацію і, за необхідності, включати комплект меблів, обладнання і допоміжних пристроїв, спеціально пристосованих для конкретного виду захворювання.

У робочій зоні (просторі робочого місця) або приміщенні повинно бути забезпечене виконання комплексу санітарно-гігієнічних вимог щодо мікроклімату відповідно до чинних нор- мативних документів, а також додаткових вимог, встановлюваних залежно від виду захворювання інвалідів.

Площу службових приміщень слід приймати із розрахунку виділення на кожного пра- цюючого інваліда, що користується кріслом-коляскою, не менше, м²:

у конторських, адміністративних і офісних приміщеннях 5,65;

у конструкторських бюро 7,65.

7.3.5 Відстань до туалетів, приміщень для куріння, приміщень для обігріву або охолодження, напівдушів і пристроїв питного водопостачання від робочих місць, призначених для інвалідів з ураженням опорно-рухового апарату і дефектами зору, повинна бути не більше, м:

у межах будинків 50;

у межах території закладу, установи, підприємства 100.

Санітарно-побутове обслуговування працюючих інвалідів повинно забезпечуватися від- повідно до вимог СНиП 2.09.04 і даного документа.

При утрудненні доступу інвалідів на кріслах-колясках до місць громадського харчування на підприємствах і в закладах слід додатково передбачати кімнату приймання їжі площею із роз- рахунку 1,65 м² на кожного інваліда, але не меншу 12 м².

ДОДАТОК Б

(обов'язковий)

РОЗРАХУНОК КІЛЬКОСТІ ЛІФТІВ, НЕОБХІДНИХ ДЛЯ ПОРЯТУНКУ ІНВАЛІДІВ ІЗ ЗОН БЕЗПЕКИ

Б.1. Необхідна кількість ліфтів п, які доступні для інвалідів і використовуються для їхнього порятунку у випадку пожежі в будинку, визначається за формулою