у виглядi:

- просторово-рамних фундаментiв;

- плитно-рамних фундаментiв;

- перехресних стрiчок;

- похилих балочних фундаментiв.

4.12 Всi залiзобетоннi елементи пiдтримуючих протизсувних

фундаментiв повиннi мати жорсткi вузли сполучень мiж собою (за

винятком деформацiйних швiв).

4.13 У необхiдних випадках пiдтримуючi протизсувнi фундамен-

ти i пiдпiрнi стiни можуть мати вертикальнi або похилi анкери,

якi закрiпленi в стiйкому грунтi з попереднiм контрольованим на-

тягом. Конструкцiї та розмiщення анкерiв повиннi забезпечувати

можливiсть їх контрольованого натягу пiд час будiвництва i

експлуатацiї будинкiв та споруд.

- 10 -

ДБН В.1.1-3-97

Фундаменти, якi обтiкаються зсувними масами

4.14 Фундаменти, якi обтiкаються зсувними масами, - це окре-

мi опори (невелика група опор) глибокого закладання, зануренi ни-

жче поверхнi ковзання в стiйкий грунт. Верхня частина таких фун-

даментiв працює в умовах обтiкання їх зсувними масами.

4.15 Фундаменти, якi обтiкаються зсувними масами,

допускається застосовувати для надземних iнженерних i транспор-

тних комунiкацiй у разi неможливостi або економiчної недоцiльнос-

тi стабiлiзацiї чи обходу зсувного схилу. Розрахунки таких фунда-

ментiв рекомендується виконувати з урахуванням додатка 6.

Затримуючi протиобвальнi споруди та протиобвальнi заходи

4.16 Затримуючi протиобвальнi споруди та заходи слiд перед-

бачати з метою усунення можливого виникнення та розвитку гiрсько-

обвальних явищ, для захисту вiд вивiтрювання укосiв та укрiплення

гiрських порiд на косогорах.

4.17 Затримуючi протиобвальнi споруди та протиобвальнi захо-

ди застосовуються таких видiв:

- облицювальнi (тi, що одягають) стiни, торкретнi покриття,

а також iн'єктування в'яжучими речовинами обвальних мас для збе-

реження грунтiв вiд вивiтрювання та руйнування,

- анкернi крiплення та пломби для з'єднання окремих скель-

них блокiв з мiцним масивом скельних порiд;

- контрфорси для пiдпирання окремих скельних масивiв;

- пiдтримуючi та пiдпiрнi стiни для укрiплення навислих ске-

льних карнизiв;

- опояски - масивнi споруди для пiдтримання нестiйких укосiв.

Проектувати затримуючi протиобвальнi споруди рекомендується

з урахуванням додатка 5.

Уловлюючi протиобвальнi споруди та галереї

4.18 Уловлюючi споруди та пристрої як протиобвальнi захиснi

споруди включають:

- каменеуловлювачi глибинного типу (полицi, уловлюючi

траншеї, рови);

- загороджувальнi уловлюючi споруди (сiтчастi загородження -

уловлювачi, поля з надовбнями, загороджувальнi вали, баражнi стi-

ни, уловлюючi стiни - протиобвальнi та протиосипнi);

- живi захиснi перепони (штучнi лiсонасадження на схилах

гiр).

4.19 Каменеуловлювачi глибинного типу у виглядi траншей слiд

розмiщувати на пологих схилах (укосах) заввишки до ЗО м i крутiс-

тю до 30Ї. Уловлюючi полицi та рови - у пiдошвi крутих укосiв,

при наявностi достатньої вiдстанi вiд пiдошви схилу (укосу) до

об'єкта, що розглядається, для захисту вiд вивалiв окремих улам-

кiв грунту об'ємом до 1 м3. 3 низової сторони уловлюючих траншей,

якi розмiщенi на схилi, слiд улаштовувати вали iз мiсцевого грун-

ту з упорами iз кам'яної або бутобетонної кладки.

4.20 Сiтчастi загородження-уловлювачi повиннi бути обладнанi

скельно-обвальною сигналiзацiєю та застосовуватись лише на осип-

них дiлянках з можливим падiнням невеликих каменiв з незначної

висоти.

- 11 -

ДБН В.1.1-3-97

4.21 Поля з надовбнями слiд передбачати на затяжних схилах,

якi покритi делювiальними вiдкладеннями, заввишки до 60 м i кру-

тiстю до 30о, у виглядi окремо стоячих, розмiщених в шаховому по-

рядку стовпiв у декiлька рядiв по схилу з улаштуванням уловлюючої

споруди в низовiй його частинi.

4.22 Загороджувальнi вали слiд застосовувати при економiчнiй

доцiльностi використання привiзного матерiалу для спорудження ва-

лу.

4.23 Баражнi стiни слiд улаштовувати в крутопадаючих тальве-

гах улоговин, як правило, iз сухої кладки. Для пропускання

стiкаючої по тальвегах води в баражних стiнах залишають невеликi

отвори або укладають водопропускнi труби.

4.24 Уловлюючi стiни застосовують як на гiрськообвальних,

так i на осипних мiсцях з крутiстю схилу до 40о.

4.25 Уловлюючi стiни, якi застосовуються в основi осипних

укосiв, що iнтенсивно вивiтрюються, доцiльно влаштовувати з ура-

хуванням забезпечення достатньої ширини та ємкостi уловлюючих па-

зух за ними.

4.26 В проектах уловлюючих споруд i пристроїв слiд передба-

чати можливiсть пiд'їзду транспортних засобiв для очищення улов-

люючих пазух вiд накопичення продуктiв вивiтрювання, осипiв та

обвалiв в умовах експлуатацiї.

4.27 Габаритнi розмiри уловлюючих стiн, мiсця їх розташуван-

ня, глибина та ширина уловлюючих пазух визначаються спецiальними

розрахунками на затримку каменiв. Крiм того уловлюючi стiни слiд

розраховувати на мiцнiсть при повному заповненнi уловлюючих пазух

осипами з урахуванням динамiчного характеру навантажень при обва-

лах. Днища уловлюючих пазух повиннi мати поздовжнiй уклон не мен-

ше нiж 0,002 у напрямку до кiнцiв споруд.

4.28 При проектуваннi уловлюючих стiн обов'язковою умовою є

укладання поздовжнiх застiйних дренажiв з випуском води через

дренажнi канали, якi залишають у нижнiй частинi стiни.

4.29 Протиобвальнi галереї необхiдно розмiщувати на обваль-

них дiлянках лiнiйних об'єктiв, якi розташованi безпосередньо бi-

ля пiднiжжя крутих гiрських схилiв (укосiв), коли розмiри уловлю-

ючих стiн настiльки значнi, що їх вартiсть наближається до варто-

стi протиобвальних галерей.

Конструкцiї та розрахунки галерей повиннi бути виконанi iз

урахуванням додаткiв 5 та 6.

Галереї можуть використовуватись для захисту об'єктiв вiд

гiрськообвальних явищ усiх видiв, за винятком великих обвалiв.

Улаштування галерей бiля пiднiжжя крутих косогорiв за можливостi

обрушення великих обвальних мас на їх покрiвлi не допускається.

4.30 На покрiвлях галерей необхiдно улаштовувати амортиза-

цiйнi грунтовi вiдсипки, якi знижують динамiчнi дiї обвалiв, за-

побiгають пошкодженню конструкцiй та забезпечують скочування ула-

мкiв через галереї.

4.31 Пiд вiдсипкою на покрiвлях галерей необхiдно укладати

гiдроiзоляцiю, а також передбачати вiдведення з покрiвель галерей

- 12 -

ДБН В.1.1-3-97

поверхневих вод. Для вiдведення пiдземних вод. якi надходять до

галерей з верхової сторони, повиннi бути влаштованi поздовжнi за-

стiйнi дренажi.

4.32 Розмiри поперечних перерiзiв галерей повиннi задоволь-

няти вимоги габаритiв наближення будов лiнiйних споруд, якi захи-

щаються.

4.33 Проектування протиобвальних галерей повинно виконува-

тись в наступнiй послiдовностi:

- визначається розрахункова швидкiсть падаючих уламкiв в зо-

нi розмiщення споруди;

- установлюється розрахункова крупнiсть падаючих уламкiв;

- проводяться розрахунки конструкцiй з урахуванням

динамiчної дiї уламкiв;

- розроблюються робочi креслення конструкцiй i проект

органiзацiї будiвництва.

Берегозахиснi споруди

4.34 Берегозахиснi споруди у складi протизсувних i протиоб-

вальних заходiв застосовують на дiлянках, де основи схилiв розмi-

щенi на контактах з водними дзеркалами морiв, озер, водосховищ

або рiчок, для захисту корiнних берегiв або стабiлiзацiї зсувних

схилiв, розширення або збереження iснуючих пляжiв.

4.35 Типи берегозахисних споруд установлюються на пiдставi

врахування функцiональних i конструктивно обумовлених особливос-

тей їх роботи.

4.36 У залежностi вiд функцiональних i конструктивно обумовле-

них особливостей роботи берегозахиснi споруди слiд пiдроздiляти на:

- берегозахиснi, огороджувальнi, протизсувнi та спецiальнi -

в залежностi вiд цiльового призначення;

- землянi, бетоннi, залiзо- та асфальтобетоннi, кам'янi, де-

рев'янi, сталевi, iз штучних матерiалiв i комбiнованi - в

залежностi вiд матерiалу крiплення:

- активнi або наносорегулювальнi (буни, затопленi хвилеломи,

переривчастi крiплення берега, штучнi пляжi та пологi укоси

водопiдпiрних споруд, примиви. мол-коси, полегшена гравiйно-

галькова та грунто-цементна одежа) та пасивнi або хвилезахи-

снi, наприклад, береговi стiнки та одежа, хвилеломи, що не

затоплюються, банкети iз гiрської маси, контрбанкети, обли-

цювання та опояски - в залежностi вiд характеру впливу спо-

руди на воднi маси та наноси хвильового поля, що рухаються;

- напiрнi та безнапiрнi - в залежностi вiд висоти рiвня по-

верхнi води вiдносно вiдмiток берегiв, якi захищаються:

- гравiтацiйнi, пальовi, пневматичнi, гiдравлiчнi - в залеж-

ностi вiд характеру сил опору зовнiшнiм навантаженням;

- вертикальнi, укiснi та змiшанi - в залежностi вiд форми

поперечних перерiзiв тiл споруд;

- поперечнi та поздовжнi - в залежностi вiд розмiщення осей

споруд вiдносно лiнiй захисту.

4.37 За ступенем проникностi тiл споруд водяними масами ви-

дiляють наступнi типи берегозахисних споруд: непроникнi, частково

проникнi та наскрiзнi; за формою шорсткостi укосiв - гладкi, шор-

сткi та дуже шорсткi; за способом дiї-насипнi, намивнi, збiрнi,

монолiтнi.

- 13 -

ДБН В.1.1-3-97

4.38 Типи берегозахисних споруд слiд приймати в залежностi

вiд їх призначення, мiсцевих природних умов, вимог замовника,

ступеня вiдповiдальностi та забезпечення нормальних умов

експлуатацiї. Прийнятi типи споруд повиннi викликати мiнiмальнi

порушення позитивних берегових процесiв, що склалися.

4.39 В залежностi вiд iнтенсивностi дiї факторiв динамiки

водних потокiв на крiплення останнi пiдроздiляють за висотою уко-

сiв або фронтом захисту на основнi та допомiжнi. Допомiжнi крiп-

лення укосiв споруд iз грунтових матерiалiв вiдокремлюють вiд ос-

новних крiплень упорами або виконують меншої товщини.

4.40 Береги, якi захищаються та вздовж яких формуються неод-

наковi гiдрометеорологiчнi та iнженерно-геологiчнi умови, слiд

роздiляти на дiлянки крiплень, рiзних за типами та капiтальнiс-

тю.

4.41 При виборi типiв крiплень перевагу слiд вiддавати спо-

рудам, що забезпечують стiйкiсть дiлянок, якi захищаються, мiнi-

мальнi будiвельно-експлуатацiйнi витрати та створюють можливiсть

використання мiсцевих грунтiв, а також задовольняють санiтар-

но-гiгiєнiчнi вимоги та естетичнi норми.

4.42 Для закрiплення зсувних мас та запобiгання зрушенням,

завалам, обвалам i вивалам грунту застосовують протиобвальнi зат-

римуючi берегозахиснi споруди у виглядi пiдпiрних стiн вертикаль-

ного профiлю або напiвукiсного типу, берегозахисних опояскiв iз

фасонних блокiв або кам'яних накидiв, контрфорсiв i контрбанкетiв.

4.43 У разi необхiдностi до складу комплексу берегозахисних

протизсувних споруд повиннi включатися споруди, що регулюють стiк

рiчок або береговi процеси з метою змiни балансiв наносiв на те-

риторiях, якi захищаються.

4.44 Розрахунок берегоукрiплювальних споруд слiд виконувати

на навантаження та дiї, якi встановленi СНіП 2.06.01-86.

При розрахунку берегозахисних споруд як основних протизсув-

них споруд, на дiлянках зсувних схилiв слiд додатково враховувати

зсувний тиск.

Регулювання поверхневою стоку вод

4.45 Заходи щодо органiзацiї поверхневого стоку повиннi

включати планування схилiв i прилеглих до них дiлянок, з яких во-

да може потрапляти на схили, улаштування системи вiдкритих водос-

токiв i пiдземних колекторiв.

4.46 Прокладання водонесучих комунiкацiй на зсувних та зсу-

вонебезпечних територiях не допускається. У виняткових випадках

та за вiдповiдним технiко-економiчним обгрунтуванням допустиме

розмiщення водонесучих комунiкацiй на поверхнi землi в прохiдних

або напiвпрохiдних каналах, якi повиннi виходити за межi зсувних

та зсувонебезпечних територiй .

4.47 Днища та стiнки вiдкритих водостокiв слiд улаштовувати

водонепроникними.

Поверхню землi навколо колодязiв з водонесучими трубами слiд

планувати з уклоном не менше нiж 0,03 на вiдстанi, що перевищує на

0,3 м пазухи котлованiв.

- 14 -

ДБН В.1.1-3-97

4.48 На дiлянках, прилеглих до схилiв, поверхневий стiк слiд

регулювати за допомогою водовiдвiдних каналiв, лоткiв, а також

огороджувальних валiв, якi забезпечують перехват поверхневих

вод.

4.49 Всi водонесучi комунiкацiї повиннi бути нанесенi на

зведений план.

Регулювання рiвня пiдземних вод

4.50 Регулювання рiвня пiдземних вод повинно виконуватися з

метою зниження або усунення гiдростатичного та фiльтрацiйного ти-

ску на грунти, ослаблення або лiквiдацiї знещiльнюючої та

знемiцнюючої дiї на них пiдземних вод.

При регулюваннi положення пiдземних вод слiд передбачати:

- перехват та зниження рiвнiв вод для виключення виклинюван-

ня на зсувних або зсувонебезпечних схилах:

- каптаж виходiв вод на схилах:

- осушення тiл зсувiв:

- стабiлiзацiю або зниження рiвнiв вод на контактi iз затри-

муючими фундаментами або спорудами.

4.51 Водонониження проектується iз застосуванням дренажних

систем та з урахуванням рекомендованого додатка 7.

Типи, види та конструкцiї дренажiв слiд вибирати в залежнос-

тi вiд iнженерно-геологiчних i гiдрогеологiчних умов на основi

водобалансових, фiльтрацiйних i гiдравлiчних розрахункiв, а також

технiко-економiчного порiвняння варiантiв.

4.52 Основнi дренажi необхiдно, як правило, розташовувати в

стiйких зонах та застосовувати тiльки на основi детального вивче-