Плити перекриттів слід, як правило, застосовувати зі шпонками

або рифленням по торцевих гранях і шви між плитами замуровувати

цементним розчином.

1.97. Зв'язок між поздовжніми і поперечними стінами здійснює-

ться:

- в будинках зі стінами з каменів і блоків багаторядної

розрізки за допомогою арматурних сіток, укладених по висоті з кро-

ком 80-100 см і обв'язок (поясів) в рівні перекриттів;

- в будинках зі стінами з блоків двохрядної розрізки за до-

помогою поясних залізобетонних блоків, з'єднаних зварюванням або за

допомогою арматурних зв'язків, заанкерованих в монолітні бетонні

обв'язки зовнішніх стін в рівні перекриттів з однієї сторони і в

обв'язки прилеглих внутрішніх стін - з другої. Якщо прилеглі внутрі-

шні стіни виконані з залізобетонних конструкцій, то зв'язки прива-

рюються до закладних деталей або арматурних випусків цих стін.

1.98. Якщо плити перекриттів застосовуються без анкерних

випусків в торцях (несейсмічні), при відстані між поперечними сті-

нами більше 10 м надійність диску перекриттів потрібно, як правило,

підсилювати влаштуванням між плитами з кроком 5-6 м монолітних ді-

лянок завширшки 120 мм, армованих наскрізними арматурними каркасами

з двох стержнів діаметром 10 мм, заанкерованих у прилеглі обв'язки

стін перпендикулярного напрямку.

- 18 -

2. ВКАЗІВКИ ПО ЗВЕДЕННЮ БУДІВЕЛЬ

ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ МОНОЛІТНОСТІ КЛАДКИ

ЗАГАЛЬНІ ВИМОГИ

2.1. Монтаж стін з каменів і блоків повинен виконуватися суво-

ро відповідно до проекту.

Передбачені проектом монтажні отвори і ніші залишаються в кла-

дці при її виконанні. Вирубка отворів і ніш забороняється. Влашту-

вання борізд, ніш, отворів або інших ослаблень кладки, не передба-

чених проектом, дозволяється тільки за узгодженням з проектною ор-

ганізацією.

Підтісування і доробка блоків на кладці забороняється.

2.2. При виконанні кладки повинно бути забезпечене щільне при-

лягання блоків і каменів до розчину по всій площі горизонтальних

швів для чого розчин повинен мати потрібну рухомість і накладатися

на поверхню вкладеного ряду шаром ріномірної товщини при дотриман-

ні горизонтальності розчинової постелі.

Вертикальні щілини між блоками і каменями повинні бути старан-

но заповнені розчином.

2.3. Кам'яні стіни повинні зводитися на розчинах з пластифіка-

торами, що підвищують пластичність і водостримувальну здатність

розчинів (вапно, глина та ін.). Рухомість розчинової суміші в мо-

мент її використання в кладці (робоча консистенція) повинна відпо-

відати зануренню стандартного конусу БудЦНДІЛ (s1) для стін з вели-

ких блоків 9-11 см, з каменів - 10-12 см.

Якість розчину повинна систематично контролюватися шляхом

перевірки його однорідності і визначення міцності при стиску.

2.4. Для кладки кам'яних стін повинен застосовуватися розчин

марки не нижче 25. Для армованої кладки, комплексних конструкцій,

великих блоків і для кладки при від'ємних температурах - марки не

нижче 50. Не дозволяється застосовувати розчини, які затужавіли, а

також розчини з недостатнім водоутриманням. Розмоложування

затужавілих розчинів забороняється.

2.5. В жаркий період року необхідно проводити догляд за клад-

кою в ранньому віці з метою створення необхідних температурно-воло-

гих умов твердіння розчину в швах кладки.

В зимовий період року кладку слід вести на розчинах з проти-

морозними добавками дотриманням вимог розділу СНиП по зведенню і

прийманню кам'яних конструкцій будівництва в сейсмічних районах.

Режим догляду за кладкою встановлюється будівельною лаборато-

рією в залежності від властивостей матеріалів для кладки, темпера-

тури і вологості зовнішнього повітря.

2.6. Для підвищення нормального зчеплення в кладці рекомендує

ться застосування полімерцементних розчинів. При виготовленні і за-

стосуванні полімерцементних розчинів слід керуватися "Рекомендация-

ми по повышению монолитности ручной кладки путем применения полиме-

рцементных растворов", розробленими ЦНДІБК ім.Кучеренка.

ВИМОГИ ДО КЛАДКИ З ВЕЛИКИХ БЛОКІВ

2.7. Перед початком монтажу контактні поверхні блоків повинні

бути старанно зачищені від бруду і пилу, потім необхідно їх зволо-

жити.

Оптимальна ступінь зволоження залежить від засмоктувальної

здатності каменя, водомісткості та водостримувальної здатності ро-

зчину, умов виконання робіт і задається будівельною лабораторією.

В зимовий період контактні поверхні блоків необхідно захищати

від полою і снігу.

- 19 -

2.8. Монтаж великих блоків слід виконувати з використанням

спеціальної інвентарної металевої рамки для влаштування розчинової

постелі.

Монтаж великих блоків на розчинову постіль "на око" з наступ-

ним рихтуванням блоків ломами або клинками забороняється.

Товщина монтажних розчинових швів повинна складати 20 мм

плюс-мінус 5 мм.

2.9. При утворенні горизонтальних швів розчин повинен наклада-

тися тільки на площу, необхідну для установки одного блока. Нанесе-

ння розчину одночасно на більшу площу не дозволяється незалежно від

розмірів блоків.

З моменту укладання розчину на нижній блок до моменту установ-

ки блока на розчин повинно проходити не більше 2-х хвилин.

Якщо блок установлений невірно, то необхідно його зняти, заб-

рати розчин, замінити новим і повторити монтаж.

Замонолічення вертикальних швів між блоками рекомендується

здійснювати через металеву лійку, контролюючи витрати бетону або

розчину на кожний стик і оберігаючи їх витікання за допомогою на-

щільників.

2.10. При зведенні стін будинків з великих блоків

забороняється використовувати цеглу або стінові камені для доведен-

ня кладки до проектної відмітки. При необхідності допускається зас-

тосовувати для цієї мети монолітний бетон не нижче класу В 7,5.

ВИМОГИ ДЛЯ КЛАДКИ З СТІНОВИХ КАМЕНІВ

2.11. Кладку з стінових каменів слід виконувати захватками,

додержуючись наступної послідовності при виконанні робіт: на початку

по всій довжині захватки укладається черговий ряд каменів, після

чого всі вертикальні шви заповнюються литим розчином. Для

запобігання витікання розчину шви попередньо промазуються пластич-

ним розчином (s1=5-6).

2.12. Нанесення розчину на поверхню укладеного ряду кладки по-

винно виконуватися тільки на плоші, необхідній для установки одного

каменя. Нанесення розчину одночасно на більшу площу не дозволяється.

Зразу ж після укладки каменю на розчин слід зрушити камінь в

його проектне положення, злегка повертаючи його при цьому навколо

вертикальної осі. Дозволяється при установці каменя в проектне поло-

ження бити по ньому молотком, бойок якого має обкладку з щільної

гуми.

Проміжок часу з моменту нанесення розчину на кладку до моменту

установки каменя на розчинову постіль не повинен перевищувати 1

хвилину.

Забороняється зрушувати камінь, який пролежав на розчині

більше 20-30 сек. Неправильно установлений камінь слід зняти, весь

зневоднений розчин старанно видалити і замінити новим, після чого

камінь установлюється на місце.

2.13. Кладку з каменів пиляних вапняків виконують з перев'язу-

ванням вертикальних швів у кожному ряду, а також по всіх кутах,

приляганнях і перетинах капітальних стін. Система перев'язування -

ланцюгова.

Незалежно від системи кладки як поперечникові камені застосо-

вують тільки повномірні.

2.14. Систематичний контроль міцності зчеплення в кладці стін

будинків з каменів пиляних вапняків, зведених у сейсмічних районах,

є обов'язковим і здіснюється будівельними лабораторіями згідно з

ГОСТ 24992-81 "Конструкции каменные. Метод определения прочности

сцепления в каменной кладке".

- 20 -

ВИМОГИ ДО ЗВЕДЕННЯ КАРКАСНО-БЛОКОВИХ БУДІВЕЛЬ

2.15. Для бетонування стояків каркасу, захищених кладкою не

менше ніж з двох сторін, рекомендується застосовувати литий бетон.

При числі відкритих сторін стояків більше двох, застосовується бе-

тон звичайної пластичної консистенції. Такий самий бетон

рекомендується для виконання монолітних частин ригелів каркасу.

Його укладання має здійснюватися з старанним віброущільненням.

2.16. Перед бетонуванням стояків повинен обов'язково складати-

ся акт, який підтверджує достатність проведеного очищення вертика-

льних поверхень вапнякових блоків, призначених для використання як

опалубка стояків, а також відповідність армування стояків вимогам

проекту і діючих норм.

В складанні акту, крім виконавця робіт, повинні брати участь

представники замовника і проектної організації.

2.17. Як опалубка для відкритих сторін каркасу повинні, як

правило, застосовуватися інвентарні достатньо жорсткі щити з глад-

кими контактними поверхнями.

Забирати щити дозволяється після зневоднювання бетону каменем

кладки до стану, який забезпечує недеформованість розопалубленої

поверхні бетону.

Якщо при цьому в бетоні виявляються окремі невеликі раковини і

коверни, то їх слід негайно замонолітити цементним розчином марки

200.

2.18. При зведенні будівель в суху жарку погоду монолітні за-

лізобетонні елементи, а також монтажні розчинові шви між плитами

перекриттів і між стіновими блоками слід поливати водою не рідше

двох разів на добу.

2.19. Каркасно-блокові будинки повинні зводитися в наступній

технологічній послідовності:

- бетонування нижніх ригелів даного поверху;

- армування стояків каркасу;

- монтаж великих блоків стінового заповнення;

- укладання збірних елементів верхніх ригелів і з'єднання

їх між собою за допомогою арматурних випусків і заклад-

них деталей;

- монтаж маршових сходів і великопанельних перегородок;

- монтаж плит перекриттів;

- установка арматурних каркасів монолітної частини верх-

ніх ригелів, анкерування плит перекриттів у ригелях;

- установка інвентарної щитової опалубки стояків каркасу;

- бетонування стояків і ригелів каркасу.

ВИКОНАННЯ АНТИСЕЙСМІЧНИХ ЗАХОДІВ

2.20. При виконанні армокам'яних і комплексних конструкцій

арматура повинна бути надійно захищена від корозії цементним роз-

чином, закладні деталі - протикорозійними покриттями. Не допускає-

ться безпосереднє примикання арматурних стержнів до каменя кладки.

2.21. Технологія бетонування повинна забезпечувати щільне за-

повнення всього об'єму елементів підсилення бетоном. Вертикальні

стержні армування повинні бути рівними по всій довжині без

будь-яких викривлень. Сполучені анкери, хомути або сітки слід пере-

дбачати так, щоб вони не перешкоджали бетонуванню залізобетон-

них елементів підсилення. Укладання бетону повинно виконуватися з

вібруванням.

2.22. Армована кладка повинна виконуватися з дотриманням нас-

тупних правил:

- товщина швів у кладці повинна перевищувати діаметр

укладеної арматури на 4 мм при дотриманні середньої

товщини швів;

- сітки слід укладати так, щоб окремі (контрольні) кі-

- 21 -

нці стержнів виступали на 2-3 мм за одну із внутріш-

ніх поверхень стін;

- при вертикальному армуванні стержні по довжині слід

з'єднувати між собою зварюванням і замонолічувати в

бетон антисейсмічних поясів.

2.23. Шви між плитами перекриттів слід старанно замонолічувати

розчином М100 або дрібнозернистим бетоном класу В 7,5. Попередньо

щілини між плитами повинні бути очищені від будівельного сміття і

змочені.

Не допускається застосовувати для перекриттів і покриттів за-

лізобетонні плити, які не мають рифлень по бовових гранях.

Забороняється при монтажі плит перекриттів пригинати арматурні

випуски до торців плит.

Торці пустотних настилів перекриттів на опорах повинні бути

замуровані бетоном.

2.24. При зведенні будинків необхідно здійснювати системати-

чний контроль за якістю застосовуваних будівельних матеріалів і

здійсненням комплексу антисейсмічних заходів згідно з вимогами тех-

нологічних карт, проекту і даної інструкції. Результати перевірок

повинні фіксуватися відповідними актами в загальному і спеціальних

журналах виконання робіт.

У журналах робіт (загальному і спеціальних) і актах на прихо-

вані роботи повинно фіксуватися виконання заходів, передбачених для

забезпечення сейсмостійкості будинку з зазначенням:

а) складу, консистенції і міцності розчинів і бетонів в

несучих конструкціях;

б) замочування каменів і блоків в момент їх використання;

в) заходів, прийнятих для одержання належної чистоти пове-

рхні блоків;

г) способів укладання арматури і влаштування її стиків;

д) способів замонолічування конструкцій будинку, марки

бетону;

е) результатів експериментального визначення нормального

зчеплення в кладці;

ж) допущених відхилень від проекту.

3. ВИМОГИ ДО МАТЕРІАЛІВ КЛАДОК

ВИМОГИ ДО СТІНОВИХ БЛОКІВ З ПИЛЯНИХ ВАПНЯКІВ

3.1. Типи і розміри стінових блоків з пиляних вапняків устано-

влюються теехічними умовами, затвердженими в установленому порядку

(додатки 1 і 2).

3.2. Стінові блоки заввишки 78 см і більш повинні мати в

середній частині торцевих вертикальних граней по осі симетрії

двохсторонні пази завглибшки не менш 7 см з площею поперечного пе-