Отже, функції пристроїв забезпечення механічної безпеки не має бути погіршено.
Тріщини, невидимі неозброєним оком, і поверхневі тріщини в пресованих матеріалах, армованих скловолокном, й аналогічних матеріалах, не беруть до уваги.
Якщо під декоративним корпусом є внутрішній корпус, тоді появу тріщин на декоративному корпусі не враховують за умови, що внутрішній корпус самостійно витримує випробування.
Випробування на удар виконують пружинним пристроєм випробування на ударні навантаження згідно з розділом 5 ІЕС 60068-2-75.
Пружину ударного пристрою налагоджують так, щоб ударник наносив удари з енергією згідно з таблицею 4.
Таблиця 4 — Енергія удару
Випробовувані частини |
Енергія удару, Нм |
Ковпачки тримачів щіток |
0,5 ±0,05 |
Інші частини |
1,0 ±0,05 |
По кожній точці корпусу, що вважають послабленою, наносять три удари.
У разі потреби це випробування застосовують також до захисних пристроїв, ручок, важелів, маховиків тощо.
Ручний інструмент має витримувати випробування тричі повторюваним падінням на бетонну поверхню з висоти 1 м. Зразок необхідно розміщувати у спосіб, що змінює точку удару під час падіння.
Тримачі щіток та їхні ковпачки повинні мати відповідну механічну міцність.
Відповідність вимозі перевіряють огляданням та, у разі сумніву, 10-разовим видаленням та встановленням щіток із застосуванням обертового моменту під час затягування ковпачків щіток згідно з наведеним у таблиці 5.
Таблиця 5 — Значення випробовувального обертового моменту
Ширина леза випробовувальної викрутки, мм |
Обертовий момент, Нм |
До 2,8 включно |
0,4 |
Понад 2,8 до 3,0 включно |
0,5 |
» 3,0 » 4,1 » |
0,6 |
» 4,1 » 4,7 » |
0,9 |
» 4,7 » 5,3 » |
1,0 |
» 5,3 » 6,0 » |
1,25 |
Після цього випробування тримачі щіток не повинні мати пошкоджень, критичних для подальшого використання, за наявності нарізі її не має бути пошкоджено, а на ковпачку відсутні ознаки тріщин.
Ширина леза випробовувальної викрутки має бути якомога більше, але не перевищувати довжину шліца в ковпачку. Якщо діаметр нарізі менший за довжину шліца, ширина леза не має перевищувати означеного діаметра. Обертовий момент треба застосовувати плавно, без ривків.
Для всіх інструментів, робочий орган яких може потрапити на приховану електропроводку або на власний шнур живлення, ручки та поверхні захвату згідно із зазначеним в інструкції з експлуатації повинні мати відповідну механічну міцність для додержання належної ізоляції між ділянкою захвату та вихідним валом.
Відповідність вимозі перевіряють таким випробуванням:
Окремий зразок, на вибір виробника, піддають поодинокому ударному навантаженню по кожній ручці та кожній із рекомендованих поверхонь захвату. Удар наносять падінням на бетонну поверхню з висоти 1 м, після чого перевіряють електричну міцність ізоляції згідно з розділом 15 напругою 1250 В змінного струму між поверхнями захвату в контакті з фольгою та вихідним валом інструмента.
КОНСТРУКЦІЯ
Інструменти, які може бути перемкнуто на різні напруги або швидкості, має бути сконструйовано так, щоб випадкове перемикання було унеможливлено, якщо це може призвести до небезпечних ситуацій.
Відповідність вимозі перевіряють огляданням та випробуванням уручну.
Інструменти має бути сконструйовано так, щоб унеможливити випадкову зміну настройок пристроїв керування.
Відповідність вимозі перевіряють випробуванням уручну.
Треба унеможливити видалення без допомоги спеціального інструменту частин, що забезпечують належний ступінь захисту від проникання вологи.
Відповідність вимозі перевіряють випробовуванням уручну.
У разі, коли ручки, маховики тощо застосовують для познаки положення вимикачів чи подібних пристроїв, належить унеможливити їхню фіксацію в положенні, що не відповідає дійсному стану, й здатне призвести до виникнення небезпеки.
Відповідність вимозі перевіряють огляданням та випробуванням уручну.
Заміна гнучкик кабелів або шнурів, що потребує зміщення вимикача, який одночасно використовують як з'єднувач для зовнішніх проводів, має бути можливою без піддавання внутрішніх проводів надмірному навантаженню; після відновлення положення вимикача та перед повторним складанням інструмента потрібно пересвідчитись у правильному розміщенні внутрішніх проводів.
Відповідність вимозі перевіряють огляданням та випробуванням уручну.
Деревину, бавовну, шовк, звичайний папір й аналогічні волокнисті чи гігроскопічні матеріали не потрібно використовувати як ізоляцію, якщо вони не пройшли спеціального оброблення.
Ізоляційний матеріал вважають належно обробленим, якщо проміжки між волокнами матеріалу щільно заповнено відповідним ізолятором.
Відповідність вимозі перевіряють огляданням.
Застосування азбесту в конструкції інструментів неприпустимо.
Відповідність вимозі перевіряють огляданням.
Приводні ремені не розглядають як частини, що забезпечують відповідну електричну ізоляцію.
Цю вимогу не застосовують, якщо інструмент оснащено ременем спеціальної конструкції, що унеможливлює його неправильну заміну.
Відповідність вимозі перевіряють огляданням.
Ізоляційні перегородки інструментів класу (І та частини інструментів класу II, що виконують роль додаткової ізоляції або посиленої ізоляції та які може бути забуто під час повторного складання після технічного обслуговування, має бути:
закріплено у спосіб, що унеможливлює їхнє видалення без серйозних пошкоджень;
або
сконструйовано так, щоб їх не можна було встановити в неправильне положення, а якщо їх забуто, то інструмент буде непрацездатним чи буде очевидно, що інструмент не повністю укомплектовано.
Відповідність вимозі перевіряють огляданням та випробуванням уручну.
Технічне обслуговування передбачає також заміну таких складових, як шнури живлення та вимикачі.
Цю вимогу вважають дотриманою, якщо перегородку встановлено в такий спосіб, що видалення її можливо лише виламуванням або розрізанням.
Припустимо кріплення заклепками за умови, що ці заклепки не видаляють під час заміни щіток, конденсаторів, вимикачів, незнімних гнучких кабелів, шнурів тощо.
Кріплення клеєм припустимо лише за умови, що механічна міцність з’єднання відповідає механічній міцності перегородки.
Внутрішній ізоляційний покрив із відповідного матеріалу або внутрішній ізоляційний покрив металевих деталей корпусу треба вважати ізоляційною перегородкою за умови, що цей покрив не може бути легко видалено обдиранням.
Для інструменту класу II оболонку на внутрішньому ізольованому проводі, що не є жилою зовнішнього гнучкого кабелю або шнура, вважають відповідним ізоляційним бар'єром, якщо її видалення можливе лише розриванням або розрізанням, або якщо цю оболонку жорстко зафіксовано з обох боків.
Звичайний лаковий покрив на внутрішньому боці металевих деталей корпусу, лакотканину, гнучкий паперовий ізолятор на синтетичних смолах та подібні матеріали не вважають ізоляційними перегородками.
Усередині інструмента оболонку гнучкого кабелю чи шнура треба використовувати винятково як додаткову ізоляцію в місцях, де відсутні надмірні механічні та температурні навантаження.
Відповідність вимозі перевіряють огляданням.
Монтажні проміжки більше ніж 0,3 мм у додатковій ізоляції не мають збігатися з будь- якими подібними зазорами в основній ізоляції, а будь-який аналогічний зазор у посиленій ізоляції не має відкривати прямого доступу до піднапругових частин.
Відповідність вимозі перевіряють огляданням та вимірюванням.
Інструменти класу І має бути сконструйовано так, щоб у разі послаблення або зсування з місця будь-якого проводу, ґвинта, гайки, шайби, пружини тощо це не створювало умов потрапляння під напругу доступних металевих частин.
Інструменти класу II чи конструкції класу II має бути сконструйовано так, щоб у разі послаблення чи зсування з місця будь-яких деталей це не спричинювало зменшення повітряних проміжків і довжини шляхів спливу по додатковій чи посиленій ізоляції до значень менше ніж 50 % від наведеного у 28.1.
Інструменти класу II чи конструкції класу II, окрім виконаних в ізоляційному корпусі, має бути оснащено ізоляційними перегородками між металевими доступними частинами та частинами двигуна й іншими піднапруговими частинами.
Для інструментів класу І цю вимогу виконують застосуванням ізоляційних перегородок або відповідною фіксацією частин, а також дотриманням достатньо значних повітряних-проміжків і довжин шляхів спливу.
Не потрібно вважати за можливе передбачуване одночасне послаблення або зсунення з місця двох незалежних частин. Для електричних з’єднань пружинні шайби не вважають достатнім запобіжним заходом від послаблення фіксації частин.
Вважають, що проводи можуть відокремитися від затискачів або паяних з'єднань, якщо їх не закріплено біля затискача чи паяного з'єднання, незалежно від виду затискача чи пайки.
Вважають, що короткі жорсткі проводи не можуть відокремитися від затискача, якщо їх залишають на місці після послаблення ґвинта затискача.
Відповідність вимозі перевіряють огляданням, вимірюванням та випробуванням уручну.
Додаткову та посилену ізоляцію має бути спроектовано чи захищено так, щоб їхнє забруднення в результаті зносу внутрішніх частин інструмента не призводило до зменшення повітряних проміжків або довжин шляхів спливу порівняно з величинами, зазначеними у 28.1.
Нещільно спечені керамічні й аналогічні матеріали, а також одні лише ізоляційні буси не можна використовувати як додаткову чи посилену ізоляцію.
Деталі з натуральної чи синтетичної гуми, використовувані як додаткова ізоляція, мають бути стійкими до старіння чи розташованими так і таких розмірів, щоб’довжини шляхів спливу не стали менше від величин, зазначених у 28.1, навіть із появою тріщин.
Ізоляційні матеріали, у які впресовано нагрівальні провідники,„вважають основною, а не посиленою ізоляцією.
Відповідність вимозі перевіряють огляданням та вимірюванням, а для гуми — таким випробуванням:
Гумові частини піддають старінню за температури (100 + 2) °С протягом 70 год. Потім зразки оглядають і на них не має бути тріщин, видимих неозброєним оком.
Примітка. У разі сумніву щодо інших видів матеріалу виконують спеціальні випробування.
Інструменти має бути сконструйовано так, щоб частини, такі як ізоляція, внутрішня проводка, обмотки, колектори й контактні кільця, не піддавалися впливу масла, мастила чи аналогічних речовин. Якщо конструкція така, що ізоляція зазнає впливу таких речовин як масло, мастило, то ці речовини повинні мати відповідні ізоляційні властивості, що відповідають вимогам цього стандарту.
Відповідність вимозі перевіряють огляданням та випробуванням згідно з цим стандартом.
Доступ до щіток без застосування спеціального інструменту має бути унеможливленим.
Нарізні ковпачки щіткотримачів конструктивно мають бути такими, щоб під час затягування дві поверхні взаємно затискалися.
Щіткотримачі, що фіксують щітки в необхідному положенні із застосуванням замикального пристрою, має бути сконструйовано так, щоб замикання не залежало від натягу пружини, якщо послаблення замикального пристрою може призвести до перебування під напругою доступних металевих частин.
Нарізні ковпачки щіткотримачів, доступні із зовнішнього боку інструмента, треба виготовляти з ізоляційного матеріалу або покривати матеріалом відповідної механічної та електричної міцності; вони не мають виступати поза межі зовнішньої поверхні інструмента.
Відповідність вимозі перевіряють огляданням, випробуванням уручну та перевіряють властивості ізоляційного матеріалу:
випробуванням згідно з 20.2 та 20.4 для нарізних ковпачків щіткотримачів, доступ до яких можливий із зовнішнього боку інструмента;
випробуванням, призначеним для додаткової ізоляції інструментів класу І та класу III;
випробуванням, призначеним для посиленої ізоляції інструментів класу II.
Інструменти, оснащені рідинною системою, мають забезпечити захист оператора від підвищеного ризику, спричиненого наявністю рідини за нормальних умов експлуатації, а також у разі пошкодження рідинної системи.
Інструменти, оснащені рідинною системою, мають бути:
конструкції класу III;
конструкції класу І або II, обладнані пристроєм захисного вимкнення, та відповідати вимогам, зазначеним у 14.4, 14.5 та 14.6; або
конструкції класу І або II, що конструктивно передбачають застосування ізолювального трансформатора, та відповідати вимогам, зазначеним у 14.4 та 14.5.