Система норм та правил зниження рівня іонізуючихвипромінювань природних радіонуклідів в будівництві.Радіаційний контроль будівельних матеріалів та об'єктівбудівництва

90 шт.

Для підготовки трекового детектора до роботи в складі радонометра.

Електропаяльник

параметром      40 – 60 Вт х 120 В

2 шт.

Для запаювання поліетиленових пакетів з трековими детекторами

параметром 100 – 120 Вт х 250 В

2 шт.

Матеріали:

плівка нітратцелюлозна типу ДНЦ чи LK115П

згідно розрахунку

Для виготовлення трекових детекторів

поліетиленові пакети

згідно розрахунку

Для герметичного пакування трекових детекторів

Комплекс підготовки проб (допоміжний)

Підготовка проб для визначення питомої концентрації природних радіонуклідів (Аеф) в сировині і будівельних матеріалах (по п. 6. 1. 4. 1.)

1

2

3

Обладнання: лабораторна дробарка

набір сит сушильна шафа ваги лабораторні (200г, 500г, 1кг)

1 шт.

1 компл.

1 шт. 3 шт.

для подрібнення будівельних матеріалів і сировини;

для відсіювання фракції розміром менше 2 мм;

просушування проб до повітряно-сухого стану;

для дозування проб в вимірюванні стакани (контейнери)

Матеріали: порошок типу "Захист СФ-2У"

згідно розрахунку

Для санітарної обробки лабораторних столів

Приготування травильного розчину для обробки трекових детекторів наявності радону в повітрі приміщень (по

п.6.1.4.2)

Обладнання і приладдя: дистилятор лабораторна магнітна мішалка

            набір скляного посуду і приладдя

1 шт. 1 шт.

комплект

для одержання дистильованої води; для перемішування компонентів розчину;

для підготовки і дозування компонентів розчину.

Матеріали і реактиви:

дистильована вода гідроксид натрію або сухий луг соляна кислота фенолфталеїн спирт медичний

по нормі

по нормі по нормі по нормі по нормі

основний компонент розчину;

основний компонент розчину; компонент титру; компонент титру; компонент титру.

Приймання і зберігання проб

поліетиленові пакети, мішки, інвентарні ящики, короби, ларі і т.п.

молотки, совки, лопати, ломи, кайла і ін.

згідно розрахунку комплект

Для тарування і зберігання проб;утилізація відходів.

Для допоміжних і господарчих робіт.

7. Нормативно-правова база

Закон    України    "Про    забезпечення    санітарного    та епідеміологічного благополуччя населення" від 24. 02. 1994 p.;

Положення    "Рекомендации    Международного      комитета по радиацион-ной защите". Публікації №№ 34, 50, 60, 74;

"Основные санитарные правила работы с радиоактивными ИИИ",    ОСП 72/87;

ДБН    В.1.4-0.01-97 "Система норм та правил зниження рівня іонізуючих випромінювань природних радіонуклідів у будівництві. Основні положення";

ДБН    В.1.4-0.02-97 "Система норм та правил зниження рівня іонізуючих випромінювань природних радіонуклідів у будівництві. Типові документи";

ДБН    В.1.4-1.01-97 "Система норм та правил зниження рівня іонізуючих випромінювань    природних      радіонуклідів у        будівництві. Регламентовані радіаційні параметри. Допустимі рівні";

ДБН    В.1.4-2.01-97 "Система норм та правил зниження рівня іонізуючих випромінювань природних    радіонуклідів у будівництві. Радіаційний контроль будівельних матеріалів та об'єктів будівництва";

санітарний сертифікат служби РК, виданий СЕС (міською чи районною);

інструкції з безпечних    методів виконання    робіт    в лабораторних    та польових умовах (розробляються самостійно);

журнали    з охорони праці та техніки безпеки в лабораторії та об'єктах будівництва;

акти інвентаризації та зберігання джерел іонізуючого випромінювання (ДІВ);

план-схема приміщень.

Основними      документами, якими    забезпечується надійне застосування обладнання, є інструкції з його експлуатації і свідоцтва про повірку кожного приладу.           7. 1.2. Правовими нормативними      документами    служби    РК    є її Статут (Положення    про      лабораторію), ліцензія на      право    проведення    робіт    з радіаційного обстеження    і документи,    які забезпечують    одержання    такої ліцензії.

8. Методична база

            Методичною      базою служб    РК є тільки методичні посібники і довідкова література офіційного видання.

Методики      радіаційного    обстеження    в    будівництві, регламентовані відповідними розділами Посібника до ДБН В.1.4-2.01-97, а саме:

"Методика    визначення    ефективної сумарної    питомої активності природних радіонуклідів" - розділом 3;

"Методика    вимірювання    потужності поглиненої дози в    повітрі приміщень" - розділом 4;

"Методика визначення    еквівалентної рівноважної об'ємної активності радону в повітрі приміщень" - розділом 5;

До основної довідкової літератури відносяться:

"Радиоактивность строительных материалов, используемых в СССР".    Крисюк Э. М., Пархоменко В. И. ж. "Строительные материалы" № 250, 1979.

"Контроль      радиоактивности      различных      строительных    материалов",    ж. "Строительные материалы" № 5, 1986.

"Радиоактивность различных строительных материалов, используемых в СССР", ж. "Радиационная гигиена" № 15, 1986.

"Оценка        радиоактивности      различных      строительных      материалов",      ж. "Строительные материалы", № 5, 1986.

"Радиоактивные цепочки", справочник, Москва, Энергоатомиздат, 1988.

"Радиоактивность строительных материалов", Киев, Будівельник, 1990.

9. Інформаційна база

Інформаційною    базою    служб РК є дані, напрацьовані ними в результаті проведення    радіаційних    обстежень    сировини      і    будівельних    матеріалів, приміщень    будинків і споруд, які здаються в експлуатацію, і приміщень (в окремих випадках) будинків, що уже експлуатуються. Інформаційну базу служб РК складають:

банк    даних    - дискети    і блоки    пам'яті ПЕОМ,      в    яких    занесені і систематизовані всі результати радіаційних обстежень;

щорічні звіти по результатах роботи служб РК;

робочі журнали проведення радіаційного контролю;

сертифікати,    акти    та інші    документи,    оформлені    за    результатами вимірювань Аеф ПРН, ППД    та ЕРОА-радону.

Інформаційна    база служб РК    є складовою    частиною    районної, міської, обласної, регіональної і загальнодержавної інформаційної бази радіаційного стану в будівництві. Увесь порядок зберігання і видачі цієї інформації повинен бути таким, щоб вона могла бути використаною тільки в державній сфері.

РОЗДІЛ 3

МЕТОДИКА      ВИЗНАЧЕННЯ    ЕФЕКТИВНОЇ      СУМАРНОЇ    ПИТОМОЇ АКТИВНОСТІ      ПРИРОДНИХ    РАДІОНУКЛІДІВ (для гамма-радіометра РУГ-91М)

Призначення та область застосування

1.1. Методика призначена для радіометричного визначення по гамма-випро-мінюванню питомої активності (ПА) у будівельних матеріалах природних      радіо-нуклідів радію-226, торію-232, калію-40 і сумарної ефективної питомої    активності (А_еф) за допомогою гамма-радіометра РУГ-91М (далі - гамма-радіометр).

1.2. Мета даної методики - забезпечення достовірності та єдності вимірювань ПА у будівельних матеріалах при об'ємі проб 0,5 л (посудина Марінеллі).

1.3.При знаходженні у досліджуваних об'єктах радіонуклідів цезію, їх визна-чення відбувається відповідно "Методиці експресного визначення по гамма-випромі-нюванню питомої та об'ємної активності радіонуклідів цезію у воді, грунті, продуктах харчування, продукції тваринництва, рослинництва, сировині і матеріалах за допомогою    гамма-радіометра"    (далі - "Методиці РУГ").

1.4. Діапазони вимірювань ПА радіонуклідів і А_еф, представлені у таблиці 1 Додатку 1.

1.5. Час одиничного вимірювання - від 120 до 1200 секунд.

1.6. Основна відносна похибка вимірювання ПА радіонуклідів радію-226, торію-232, калію-40 і сумарної ефективної питомої    активності Аеф в довірчому інтервалі 0,95 представлена у таблиці 2 Додатку 1.

1.7. Дана методика розрахована на    застосування гамма-радіометрів РУГ-91М, технічні характеристики яких відповідають технічному опису та інструкції з експлу-атації (частина І).

2. Вимоги безпеки

При    проведенні вимірювань    на гамма-радіометрах    необхідно дотримуватися наступних правил техніки безпеки:

2.1. Перед початком експлуатації треба вивчити "Технічний опис та інструк-цію з експлуатації" і "Паспорт" на даний гамма-радіометр.

2.2. За ступенем захисту гамма-радіометр відповідає класу 1 за ГОСТ 26104-89.

Заземлення металічних частин    здійснюється за допомогою    додаткової жили, передбаченої у конструкції шнура живлення. Це забезпечує електробезпеку прибору при включенні шнура у розетку із контактами, що заземлюються.

2.3. Для забезпечення електробезпеки при проведенні випробувань, ремонту та експлуатації необхідно виконати    вимоги      розділів "Правила    технічної експлуатації електроустановок споживачів" (глави 31-2, 31-3, 31-13, Б1-1, Б2-1, Б2-3, БЗ-7).

2.4. Особи, залучені до    роботи    з    гамма-радіометром, повинні керуватися діючими "Основними    санітарними    правилами по    роботі з радіоактивними речови-нами та іншими джерелами іонізуючих випромінювань ОСП - 72/87".

2.5. До роботи з радіометрами допускаються фахівці, що мають валіфікаційну групу по експлуатації електроустаткування не нижче 3 і не мають медичних протипо-казань.

2.6. Особи, що    працюють      з    гамма-радіометром, повинні бути    забезпечені засобами    індивідуального захисту (халат, шапочка,    гумові рукавички, тапочки).

3. Матеріали та обладнання

3.1. Гамма-радіометр РУГ-91М, комплектність якого відповідає умовам ТО.

3.2. Набір посудин Марінеллі об'ємом заповнення 0, 5 л з кришками.

3.3. Ваги настільні циферблатні за ГОСТ 28711 або лабораторні за ГОСТ 24104.

3.4. Клей ПВА

3.5. Лабораторна дробарка.

3.6. Контрольне сито з круглими отворами діаметром 2 мм.

3.7. Сушильна шафа по ОСТ    16.0.801.397.

3.8. Калій хлористий ЧДА за ГОСТ 4234-77.

4. Умови вимірювань

4.1. Виконання вимірювань на гамма-радіометрах здійснюється у закритих опалюваних    приміщеннях,    при температурі оточуючого повітря від +10°С    до +35°С    і відносній вологості повітря 75 % при температурі +30 °С.

4.2. Вміст у повітрі приміщення пилу, випарів кислот та лугів, агресивних газів та інших домішок, що    викликають    корозію, не повинен    перевищувати граничних значень, встановлених ГОСТ 15159-69 для атмосфери типу 1.

4.3. Допустима величина потужності експозиційної дози природного гамма-фону, виміряна дозиметром, не повинна перевищувати (50 мкР/год).

5. Попереднє сортування продукції та відбір проб

5.1. Контролю    радіонуклідного складу    підлягають    сировина    та    будівельні матеріали, відповідно ДБН В.1.4-2.01-97 (п. 6.1.1).

5.2. Відбір проб є початковим етапом радіометричного аналізу, покликаним при мінімальних витратах часу і засобів забезпечити представництво проб, які найбільш повно і достовірно характеризують досліджувану партію продукції.

5.3. Відбір проб    повинен    проводитися    фахівцями      відповідних підрозділів радіометричного контролю.

5.4. Перед    відбором    проб      (на місці знаходження      сировини,    будівельних матеріалів або    у ємності    транспортування)    рекомендується    перевірити однорід-ність підлеглої контролю продукції шляхом      експрес-оцінки рівня гамма-випромі-нювання (наприклад, потужності дози або потоку гамма- випромінювання)    за допомогою переносного радіометра або дозиметра типу ДРГ-01Т, ДБГ-01Н та нших. При    цьому необхідно дотримуватися постійної відстані (2-3 см) між детектором та досліджуваною продукцією. Для цього при використанні    приладу з виносним бло-ком детектування    пропонується використовувати    фіксатор відстані детектора від контрольованого об'єкту (стержень    заданої довжини)      або    розташовувати    блок    детектування    у безпосередній близькості від його поверхні. У останньому випадку необхідно прийняти    заходи    (наприклад, за    допомогою    поліетиленового    чохла) по захисту детектора від випадкового забруднення.

5.5. Продукція вважається однорідною за рівнем забруднення, якщо результа-ти вимірювань    за п. 5.4 у різних    точках залягання сировини,    будівельного матеріа-лу або ємності транспортування відрізняються не    більш ніж у два рази. У    випадку    встановлення    факту    неоднорідності    продукції її слід розділити на декілька одно-рідних груп, близьких    за рівнями    виміряних значень (тобто ті, що відрізняються не більш ніж у два рази).

5.6. Направлена на аналіз проба повинна бути представницькою для даної партії сировини, будівельного матеріалу, тобто повністю відображати її властивості    у даний    момент. Для    цього в десяти різних ділянках партії одного виду (групи) відбирають проби    вагою 2    кг кожна, перемішують    на    піддоні за допомогою лопати і методом квартування виділяють пробу об'ємом не менш ніж 1 .