2) розчиняти діціаноаурат калія тільки при включеній вентиляції;
3) приготування електролітів виконувати тільки при працюючих бортовій витяжній вентиляції або навісному витяжному зонді;
4) не занурювати руки в електроліт;
5) доставати деталі, що впали у ванну, за допомогою магнітів і гачків;
6) не допускати розбризкування електроліту під час загрузки і вигрузки деталей;
7) відпрацьовані електроліти для золочення, посріблення передавати на регенерацію.
3.5 Роботи з легкозаймистими речовинами (ЛЗР) необхідно виконувати, дотримуючись таких вимог:
1) всі роботи з ЛЗР (спирт, ацетон) виконувати у витяжних шафах з місцевою витяжною вентиляцією при максимально прикритих шторках;
2) працювати необхідно тільки в гумових рукавичках;
3) не користуватися відкритим вогнем або нагрівальними електроприладами з відкритими нагрівальними елементами поблизу місць, де виконуються роботи з ЛЗР;
4) зберігати ЛЗР необхідно:
в товстостінному скляному посуді з щільно притертими корками в темному місці;
в кількості, яка не перевищує змінну норму;
в шафах або металевих ящиках зі стінками та дном, викладеними незаймистим матеріалом, що обладнані витяжною вентиляцією;
далеко від джерела тепла;
5) не зберігати ЛЗР у тарі без відповідної етикетки.
На скляну тару повинна бути наклеєна етикетка з назвою ЛЗР, її класифікацією та написами „Отрута", „Вогненебезпечно" і зображенням символу (черепа та двох схрещених кісток);
6) при наповнюванні посудин ЛЗР залишати не менше 10 % об'єму вільним для запобігання розриву посудин від теплового розширення рідин;
7) не допускати спільного зберігання ЛЗР з азотною та сірчаною кислотами, азотними і марганцевокислими солями, перекисом водню, бромом;
8) на шафах і ящиках повинен бути нанесений напис з вказівкою загальної кількості легкозаймистих речовин, які допустимо зберігати в цьому приміщенні;
9) для уникнення можливості забруднення підлоги і обладнання ЛЗР при переливанні з однієї тари в іншу або в робочий посуд, цю операцію необхідно виконувати над металевим піддоном з бортами не нижчими 5 см;
10) у разі пролиття ЛЗР її збирають за допомогою піску або тирси дерев'яною чи пластмасовою лопаткою. Забруднену ділянку (після видалення піску, тирси) промивають водою. Забруднені пісок або тирсу знешкоджують і висипають у бункер для збирання шламу (відходів);
11) вивільнені від ЛЗР тара та оснащення, якими проводилася робота, повинні бути промиті водою;
12) зберігати вивільнену тару необхідно поза виробничим приміщенням;
13) відходи ЛЗР зливати в поліетиленову тару з герметичною кришкою для передачі на дільницю нейтралізації.
3.6 Роботи з хімічними речовинами необхідно виконувати, дотримуючись таких вимог:
1) хімічні речовини необхідно зберігати в спеціальних шафах, що обладнані витяжною вентиляцією в кількості, яка не перевищує змінну норму або однієї упаковки. Кожна речовина повинна мати свою етикетку, на якій вказана назва речовини та її класифікація;
2) не допускати контакту та сумісного зберігання:
хромового ангідриду з оцтовою і азотною кислотами, спиртом, ацетоном;
речовин органічного походження (УПОС-2,ОС- 20, Лімеда та інші) з азотною та сірчаною кислотами;
срібла азотнокислого з аміаком;
гідроокису натрія та калія, нікеля хлористого з кислотами;
соди з борною кислотою.
У всіх випадках місце зберігання і перелік хімічних речовин, що зберігаються, необхідно погоджувати з пожежною охороною;
3) при зважуванні необхідної для роботи кількості хімічних речовин треба користуватися совком, захищати руки гумовими рукавичками, очі - захисними окулярами.
3.7 При виконанні робіт з використанням електрообладнання необхідно дотримуватися таких вимог:
1) протирати та налагоджувати обладнання при відключеній електричній мережі, щоб запобігти ураженню електричним струмом;
2) виконувати роботи на обладнанні (установках) необхідно згідно з технологічними картами, інструкціями й інструкціями з його експлуатації;
3) обгороджувати рухомі частини обладнання щитами, кожухами;
4) слідкувати за справністю вентилів подачі гарячої води та пара для запобігання тепловим опікам;
5) користуватися бавовняними рукавичками при виконанні робіт на сушильних установках, шафах і муфельних печах, робоча температура яких більша +45 С для запобігання тепловим опікам;
6) очищення штанг та анодів треба виконувати у вологому стані, змочуючи металеву щітку водою;
7) всі роботи у ваннах треба виконувати в гумових рукавичках, фартусі, захисних окулярах і респіраторі або протигазі, використовуючи певний тип фільтруючої коробки, при обов'язково працюючій місцевій витяжній вентиляції.
3.8 Для проведення ремонтних робіт, які вимагають відключення напруги, треба вжити у вказаному порядку таких технічних заходів:
здійснити необхідні відключення і вжити заходів, які перешкоджають помилковому або самочинному ввімкненню комутаційної апаратури;
вивісити плакати із забороною (Не вмикати! Працюють люди!) на приводах ручного та ключах дистанційного керування комутаційною апаратурою;
перевірити покажчиком напруги заводського виготовлення відсутність напруги на струмовідних частинах, які необхідно заземлити для захисту працюючих від ураження електричним струмом;
зняти ручним розрядником залишковий заряд з конденсаторів;
встановити заземлення (ввімкнути заземлювальні ножі або встановити переносні заземлення);
обгородити, за необхідності, робочі місця або струмовідні частини, що залищилися під напругою, і вивісити на огородженнях плакати безпеки (залежно від конкретних умов, струмовідні частини обгородити до чи після їх заземлення (ДНАОП 0.00-1.21-98 „Правила безпечної експлуатації електроустановок споживачів).
3.9 При виконанні робіт необхідно дотримуватися вимог пожежної безпеки.
3.10 Кожна дільниця, де для проведення технологічних процесів використовуються отруйні вибухонебезпечні речовини, має бути забезпечена аварійним запасом протигазів відповідних розмірів з коробками відповідних марок (додаток А) не менше 3-х комплектів.
3.12 У разі появи чи можливої появи будь-якої аварійної ситуації припинити всі роботи, вжити відповідних заходів щодо її ліквідації, повідомити керівника, відповідального за проведення цих робіт.
4 ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПІСЛЯ ЗАКІНЧЕННЯ РОБОТИ
Після закінчення роботи необхідно:
4.1 Вимкнути нагрівальні прилади.
4.2 Виключити обладнання відповідно до інструкції з експлуатації або передати його працівнику, котрий заступає на зміну.
4.3 Закрити герметично посудини із залишками кислоти та поставити їх у витяжну шафу для їх зберігання.
4.4 Закрити герметично посудини з невикористаними ЛЗР і поставити їх у витяжну шафу для зберігання ЛЗР.
4.5 Перекрити вентилі подачі на ванни пари, холодної та гарячої води.
4.6 Закрити ванни з електролітами кришками з кислотостійкого або лугостійкого матеріалів (вініпласт, органічне скло).
4.7 Промити робоче місце у витяжних шафах струменем проточної води. Прибирати робоче місце можна тільки після ретельної промивки водою. Зібрати брудний використаний матеріал (фільтри, серветки тощо) в поліетиленовий мішок і винести з приміщення до місця збору відходів.
4.8 Вимити підлогу дільниці.
4.9 Промити під струменем проточної води гумові рукавички. Не знімаючи рукавичок, змочити під струменем проточної води бязеву (полотняну) серветку та протерти нею фартух (цю операцію виконати декілька разів).
4.10 Необхідно зняти та промити під струменем проточної води із зовнішньої сторони захисні окуляри.
4.11 Після закінчення роботи через 20-30 хвилин відключити витяжну вентиляцію.
4.12 Прибрати з робочого місця оснащення, бязь та інструменти.
4.13 Виключити освітлення робочого місця і загальнообмінну припливно-витяжну вентиляцію.
4.14 Зняти спецодяг і засоби індивідуального захисту, покласти їх у відведене для цього місце.
4.15 Вимити руки теплою водою з милом, прополоскати питною водою ротову порожнину, в разі необхідності прийняти душ.
5 ВИМОГИ БЕЗПЕКИ В АВАРІЙНИХ СИТУАЦІЯХ
5.1 До аварійних ситуацій відносяться:
1) несанкціоноване (аварійне) вимкнення напруги в силовій мережі, обрив і коротке замикання електрообладнання;
2) руйнування або раптове відключення місцевої витяжної вентиляції обладнання або загальнообмінної вентиляції дільниці;
3) руйнування водопровідної мережі холодної та гарячої води, мережі паропроводу;
5) руйнування трубопроводу зливу хімічних речовин і викид продукту у виробниче приміщення;
6) вибух чи загоряння вибухонебезпечних речовин або рідин;
7) пролиття кислот, електролітів, ЛЗР.
5.2 У всіх випадках виникнення аварійних ситуацій треба вжити термінових заходів для ліквідації наслідків та причин їх виникнення:
1) припинити виконання робіт;
2) надіти протигаз з відповідним фільтром;
3) закрити вентилі подачі пари, холодної та гарячої води;
4) відключити від електромережі обладнання;
5) включити аварійну вентиляцію;
6) організувати евакуацію робітників, котрі не беруть участі в ліквідації аварії;
7) винести з приміщення пожежонебезпечні речовини;
8) повідомити про аварію керівництво виробничої дільниці (майстра, технолога, начальника цеху), роботодавця ,а в разі нещасного випадку - в медпункт і надати першу (долікарську допомогу);
9) у разі виникнення пожежі терміново повідомити в пожежну охорону й гасити пожежу наявними засобами.
5.3 У разі пролиття на підлогу електроліту золочення необхідно надіти протигаз з коробкою марки „БКФ" і нейтралізувати його свіжоприготовленою сумішшю 10 % розчину заліза сірчанокислого (РЄ8О4) і 5 % розчину гідроокису натрія (ИаОН) у співвідношенні 5:1, відходи зібрати та передати на регенерацію.
5.4 У разі несанкціонованого (аварійного) вимкнення напруги в силовій мережі та відключення витяжної вентиляції негайно призупинити роботу, при необхідності надіти протигаз з коробкою відповідної марки (додаток А), відключити електрообладнання та вийти з приміщення.
5.5 У випадку пролиття кислоти, витравлюючого розчину, надіти протигаз з коробкою марки „В" і провести нейтралізацію пролитого розчину кальцинованою содою (Ма2СОз).
5.6 У випадку пролиття ЛЗР надіти протигаз з коробкою марки „А", засипати пролиту рідину піском, який потім зібрати совком у поліетиленове відро. Після видалення піску промити забруднену ділянку водою.
5.7 У випадку пролиття лугу, змити його великою кількістю води.
5.8 Надання першої (долікарської) допомоги:
5.8.1 У разі появи ознак отруєння токсичними парами треба негайно викликати лікаря, повідомити керівництво підрозділу, вивести потерпілого із зони аварії на свіже повітря, забезпечити спокій і тепло. Рекомендуються інгаляції киснем.
5.8.2 При попаданні кислоти на шкіру потерпілого потрібно зняти з нього одяг, старанно обмити уражені місця шкіри великою кількістю води та 2 % розчином гідрокарбонату натрію, після чого змастити вазеліном або спеціальною маззю від опіків.
5.8.3 При попаданні кислоти в очі добре промити їх водою, після чого закапати 2-3 краплями 0,5 % розчину дикаїну (не можна використовувати мазі на жировій основі).
5.8.4 У разі отруєння газоподібними окислами або парами кислот потерпілого небхідно напоїти молоком і відправити в медпункт.
5.8.5 При попаданні лугу на шкіру потерпілого потрібно зняти з нього одяг, старанно обмити уражені місця шкіри великою кількістю води та 2 % розчином борної кислоти, після чого змастити вазеліном або спеціальною маззю від опіків;
5.8.6 При попаданні електроліту цитратного золочення на шкіру потерпілого, змити його великою кількістю води, після чого уражене місце обмити теплою водою з милом.
5.8.7 При теплових обліках потрібно уражене місце змастити синтоміциновою маззю або маззю Вишневського.
5.8.8 У разі ураження електричним струмом необхідно якомога швидше звільнити потерпілого з-під дії електричного струму.
5.8.9 Якщо потерпілий тримає дріт руками, першою дією особи, котра надає допомогу, має бути негайне вимкнення (відключення) електрообладнання. Вимкнення здійснюється вимикачами, рубильником або за допомогою іншого вимикаючого пристрою.
5.8.10 Якщо вимкнути обладнання досить швидко неможливо, треба вжити заходів для звільнення потерпілого від струмовідних частин, яких він торкається. В усіх випадках той, хто надає допомогу, не повинен торкатися потерпілого без належних запобіжних заходів. Надаючи допомогу, треба слідкувати, щоб самому не опинитися в контакті зі струмовідною частиною.
5.8.11 Для звільнення потерпілого від струмовідних частин або дроту напругою до 1000 В слід використати канат, палку, дошку або якийсь інший сухий предмет, який не проводить електричного струму. Можна також відтягнути потерпілого за одяг (якщо він сухий і відстає від тіла). Для ізоляції рук той, хто надає допомогу, повинен надіти діелектричні рукавички або натягнути на руку рукав піджака, накинути на потерпілого гумовий килимок, прогумовану або просто суху матерію. Можна також ізолювати себе, підклавши під ноги гумовий килимок, суху дошку тощо.
5.8.12 Надання долікарської допомоги залежить від стану потерпілого після звільнення його від електричного струму.
В усіх випадках ураження електричним струмом треба обов'язково викликати лікаря незалежно від стану потерпілого.
5.8.13 Якщо потерпілий притомний, але до того був у непритомному стані із збереженням сталого дихання та пульсу, його слід покласти на підстилку, розстебнути одяг, забезпечити приплив свіжого повітря, розтерти і зігріти тіло та забезпечити спокій.
Потерпілому, котрий перебуває у непритомному стані, слід давати нюхати нашатирний спирт та обприскувати обличчя холодною водою. Коли потерпілий опритомніє, дати йому випити 15-20 крапель настоянки валеріани та гарячого чаю. Не можна дозволяти потерпілому рухатися, а тим більше продовжувати роботу. Тільки лікар може прийняти рішення про стан здоров'я потерпілого.
