До додаткової системи зрівнювання потенціалів повинні бути також приєднані захисні провідники всього електрообладнання, у тому числі штепсельних розеток.
2.4.1.28Величина опору зв'язку Кд (Ом) між доступними одночасному дотику відкритими і сторонніми провідними частинами, які об'єднані додатковою системою зрівнювання потенціалів, повинна забезпечувати виконання умови (див. також 4.2.3.3):
-в електроустановках змінного струму:
Rд50/Іа;(2.9)
-в електроустановках постійного струму:
Rд120/Іа,(2.10)
де Іа – струм, який являє собою або номінальний вимикаючий диференційний струм ПЗВ, якщо такий пристрій застосовується як захисний, або струм, який забезпечує автоматичне вимикання живлення пристроєм захисту від надструму за час до 5 с у разі застосування цього пристрою, А.
Примітка. У спеціальних електроустановках із зниженим значенням допустимої напруги дотику величина 50 або 120 у формулах (2.9) або (2.10) повинна бути замінена на відповідне значення цієї допустимої напруги дотику.
2.4.2 Обладнання класу II (подвійна або посилена ізоляція)
Захід захисту у разі непрямого дотику шляхом застосування обладнання класу II за ГОСТ 12.2.007.0 передбачається для запобігання виникненню на доступних дотику частинах електрообладнання небезпечної напруги, яка зумовлена пошкодженням основної ізоляції.
Цей захід захисту у разі непрямого дотику одночасно забезпечує і захист від прямого дотику.
Такий захід захисту, якщо він є єдиним, не може бути застосований у колах, що мають штепсельні розетки, або в електроустановках, в яких споживач електроенергії може здійснити несанкціоновану (без дозволу експлуатаційної організації) заміну електрообладнання.
Якщо очікується, що в процесі експлуатації обладнання класу II буде замінено на обладнання класу І, коло живлення цього обладнання повинно мати в своєму складі захисний провідник.
2.4.2.3 Обладнання класу II заводського виготовлення, а також блоки електрообладнання заводського виготовлення, що мають рівноцінну з обладнанням класу II суцільну ізоляцію, повинні успішно витримати іспити (згідно з відповідними стандартами або технічними умовами) та бути певним чином марковані.
Установлення електрообладнання (кріплення, з'єднання з провідниками тощо) не повинно негативно відбиватися на якості захисту, що передбачений інструкціями на це електрообладнання.
Примітка. Зазначене електрообладнання повинно мати знак .
2.4.2.4Додаткова ізоляція, яку виконують у процесі монтажу електрообладнання, що має основну ізоляцію, повинна разом з останньою забезпечити рівень безпеки цього електрообладнання такий, як у електрообладнання заводського виготовлення, що зазначене в 2.4.2.3.
Виконання додаткової ізоляції повинно відповідати вимогам, які наведені в 2.4.2.6-2.4.2.10, і не впливати негативно на роботу електрообладнання та умови його експлуатації.
Примітка. Електрообладнання з додатковою ізоляцією повинно мати знак , який наноситься на видному місці зовнішньої та внутрішньої сторін його корпуса (кожуха).
2.4.2.5Посилена ізоляція, що накладається у процесі монтажу на неізольовані струмоведучі частини електрообладнання, повинна забезпечити рівень безпеки цього електрообладнання такий, як у електрообладнання заводського виготовлення, що зазначене в 2.4.2.3.
Виконання посиленої ізоляції повинно відповідати вимогам, які наведені в 2.4.2.7-2.4.2.10, і не впливати негативно на роботу електрообладнання та умови його експлуатації.
Посилена ізоляція повинна застосовуватися тільки в випадках, коли конструктивні особливості електрообладнання перешкоджають виконанню подвійної ізоляції.
Примітка. Електрообладнання з посиленою ізоляцією повинно мати знак , який наноситься на видному місці зовнішньої та внутрішньої сторін його корпуса (кожуха).
Фарба, лак тощо, як правило, не розглядаються як оболонка, що відповідає цій вимозі. Проте не виключається можливість застосування оболонок, які покриті фарбою, лаком тощо, якщо відповідні нормативні документи, наприклад стандарти, дозволяють це і такі ізолюючі покриття успішно витримали іспити в умовах, зазначених у цих документах.
Ізолююча оболонка не повинна мати кріпильні деталі (наприклад, гвинти, болти тощо) з ізолюючих матеріалів, заміна яких на аналогічні металеві деталі в процесі монтажу і експлуатації могла б викликати зниження рівня ізоляції, що забезпечується цією оболонкою.
Примітка. Якщо крізь ізолюючу оболонку повинно пройти механічне з'єднання (зчленування), наприклад рукоятка керування пристроєм, що розміщений всередині оболонки, це слід виконати так, щоб ефективність захисту від ураження електричним струмом не була знижена.
Відкриті провідні частини та проміжні частини не повинні з'єднуватися із захисним провідником, якщо таке з'єднання не передбачено в інструкціях, які супроводжують електрообладнання .
2.4.2.12Електропроводка в електроустановках з обладнанням класу II повинна мати ізоляцію, яка відповідає принаймні рівню номінальної напруги електроустановки, але не меншому 300/500 В, а також механічний захист цієї ізоляції, використовуючи:
2.4.3 Ізолюючі (непровідні) приміщення, зони, площадки
Захід захисту шляхом використання ізолюючих приміщень, зон, площадок призначений для запобігання можливості ураження електричним струмом у разі пошкодження ізоляції струмоведучих частин (див. також 2.1.6).
2.4.3.4 Якщо підлога і стіни приміщення (зони, площадки) є ізолюючими (див. 2.4.3.5), вимога, що наведена в 2.4.3.2, може бути виконана шляхом достатнього віддалення відкритих і сторонніх провідних частин одна від одної або улаштуванням між ними ефективних бар'єрів або накладанням ізоляції на сторонні провідні частини чи поєднанням цих заходів.
Віддалення провідних частин вважається достатнім (людина не може одночасно торкнутися цих частин простягнутими руками), якщо відстань між ними становить не менше 2,5 м. У разі виходу із зони досяжності ця відстань може бути зменшена до 1,25 м.
Бар'єр вважається ефективним, якщо у разі його наявності відстань між провідними частинами в будь-якому напрямку можливого простягання рук перевищує наведені вище величини для достатнього віддалення. Бар'єри не слід з'єднувати із землею або з відкритими провідними частинами. Як правило, слід використовувати бар'єри з ізоляційних матеріалів.
Ізоляція сторонніх провідних частин повинна мати достатню механічну міцність і витримувати випробувальну напругу не нижче 2000 В змінного струму протягом 1 хвилини.
2.4.3.5Опір між зовнішньою поверхнею ізолюючої підлоги та стін і землею при вимірюванні в будь-якій точці повинен бути не меншим:
Якщо значення опору в якійсь точці менше зазначеної величини, підлога і стіни повинні розглядатися як сторонні провідні частини.
2.4.3.6Повинна бути забезпечена довготривалість наведених в 2.4.3.4 та 2.4.3.5 заходів і виключена можливість зниження їх ефективності. Захист повинен також бути забезпечений, якщо передбачається застосування пересувного або переносного електрообладнання.
Примітка 1. У разі відсутності належного контролю ввід в електроустановку в процесі експлуатації додаткових провідних частин (наприклад, пересувного або переносного обладнання класу І за ГОСТ 12.2.007.0 або сторонніх провідних частин, таких як металеві труби водопроводу) може викликати суттєве зниження ефективності даного заходу захисту.
Примітка 2. Важливо забезпечити умови для запобігання дії вологи на ізоляцію підлоги та стін.
Примітка 3. Слід вживати заходи для запобігання появі потенціалу всередині ізолюючих приміщень (зон, площадок), який може бути внесений ззовні сторонніми провідними частинами.
2.4.4Система місцевого зрівнювання потенціалів (незаземлена)
Незаземлена система місцевого зрівнювання потенціалів призначена для запобігання появі небезпечної напруги дотику (див. також 2.1.6).
Примітка. Якщо ця вимога не може бути виконана, повинно бути застосоване автоматичне вимикання живлення, яке відповідає вимогам, що наведені в 2.4.1.
2.4.4.4Слід вжити заходи, що спрямовані на недопущення можливості виникнення небезпечної різниці потенціалів на частинах тіла людини, яка заходить до приміщення, зокрема, коли провідна підлога ізольована від землі і з'єднана із системою місцевого зрівнювання потенціалів.
2.4.5Електричне відокремлення кіл
Електричне відокремлення кіл призначене для запобігання ураженню електричним струмом у разі контакту з відкритими провідними частинами, яке може бути спричинено пошкодженням ізоляції струмоведучих частин.
Примітка. У разі застосування цього заходу для зменшення імовірності замикання на землю в електрично відокремленому колі слід приділяти особливу увагу стану ізоляції струмоведучих частин, зокрема кабелів та проводів.
2.4.5.3Як правило, при застосуванні електричного відокремлення кіл як заходу захисту у разі непрямого дотику слід передбачати живлення одного електроприймача від окремого незаземленого джерела принаймні з простим електричним відокремленням кіл (див. також 2.1.6). При цьому повинні бути виконані вимоги 2.4.5.4-2.4.5.8.
Допускається живлення від одного незаземленого джерела живлення з простим електричним відокремленням кіл кількох електроприймачів, але в цьому випадку, крім вимог 2.4.5.4-2.4.5.8, повинна бути виконана вимога 2.4.5.9 (див. також 2.1.6).
2.4.5.4Робоча напруга електричне відокремленого кола не повинна перевищувати 500 В.