Б. 30 Заземлення – навмисне електричне з'єднання визначеної точки електричної мережі або електроустановки чи обладнання із зоною розтікання.

Захисне заземлення – заземлення, яке виконується з метою забезпечення електробезпеки.

Термін заземлення, який застосовується у даних Нормах без уточнення призначення цього заземлення, слід розуміти як захисне заземлення.

Б. 31 Система захисного заземлення (в електроустановках низької напруги) – сукупність захисних заземлень і захисних провідників, яка призначена для забезпечення захисту від ураження електричним струмом, якщо як захід захисту у разі непрямого дотику використовується автоматичне вимикання живлення.

Термін система заземлення, який використовується у даних Нормах, слід розуміти як система захисного заземлення.

Термін система TN (TN-C; TN- S; TN-C-S; ТТ; IT), який використовується у даних Нормах, слід розуміти як система захисного заземлення типу TN (TN-C; TN-S; TN-C-S; ТТ; IT).

Б. 32 Тип системи захисного заземлення – різновид системи захисного заземлення в електроустановках низької напруги, який характеризується визначеними специфічними ознаками.

Б. 33 Функціональне (робоче) заземлення – заземлення, яке виконується для забезпечення нормального функціювання (роботи) установки (обладнання, системи), але не з метою забезпечення електробезпеки або блискавкозахисту.

Б.34 Заземлювальний пристрій – сукупність заземлювача і заземлювальних провідників.

В електроустановках будинків і споруд до складу заземлювального пристрою входить також головна заземлювальна шина.

Термін заземлювальний пристрій, який використовується у даних Нормах без уточнення призначення цього пристрою, слід розуміти як заземлювальний пристрій, що призначений для виконання захисного заземлення.

Б. 35 Заземлювач – провідна частина або сукупність з'єднаних між собою провідних частин, яка є частиною заземлювального пристрою і знаходиться в електричному контакті із землею (безпосередньому або через проміжне провідне середовище).

Термін заземлювач, який використовується у даних Нормах без уточнення призначення цього заземлювача, слід розуміти як заземлювач, що застосовується для забезпечення захисного заземлення.

Б. 36 Природний заземлювач – провідна частина, яка призначена для виконання визначених функцій, але, крім цього, виконує також функції заземлювача.

Б. 37 Штучний заземлювач – заземлювач, що застосовується тільки для забезпечення заземлення.

Б. 38 Електричне незалежний заземлювач – заземлювач, який розміщений на такій відстані від інших заземлювачів, що струми, які стікають з останніх у разі замикань на землю, не можуть бути причиною виникнення на цьому заземлювачі потенціалу відносно зони нульового потенціалу, величина якого вважається неприйнятною.

Б.39 Функціональний (робочий) заземлювач – заземлювач, який застосовується для виконання функціонального заземлення.

Б.40 Напруга на заземлювальному пристрої – напруга між точкою вводу в заземлювальний пристрій струму, який стікає в землю, і зоною нульового потенціалу.

У будинках і спорудах точкою вводу в заземлювальний пристрій струму, як правило; є місце з'єднання заземлювального провідника з головною заземлювальною шиною.

Б.41 Опір заземлювального пристрою – відношення величини напруги на заземлювальному пристрої до величини струму, який стікає з нього в землю.

Б.42 Головна заземлювальна шина – шина, яка призначена для приєднання до неї провідників з метою виконання основної системи зрівнювання потенціалів і заземлення.

Б.43 Заземлювальний провідник – провідник, який здійснює електричне з'єднання заземлювача з визначеною точкою електричної мережі або електроустановки або електрообладнання (чи є частиною цього з'єднання).

Під терміном заземлювальний провідник у системі забезпечення електробезпеки в електроустановках будинків і споруд слід розуміти провідник, який є складовою частиною заземлювального пристрою і з'єднує заземлювач з провідником основної системи зрівнювання потенціалів, як правило, головною заземлювальною шиною (або є частиною цього з'єднання).

Термін заземлювальний провідник, який використовується у даних Нормах без уточнення призначення цього провідника, слід розуміти як заземлювальний провідник, який застосовується для забезпечення захисного заземлення.

Б.44 Функціональний (робочий) заземлювальний провідник – провідник системи функціонального заземлення, який здійснює зв'язок між точкою, що заземлюється, і заземлювачем функціонального заземлення (або є частиною цього зв'язку).

Б.45 Напруга дотику – напруга між двома провідними частинами (одна з них може бути землею) у разі одночасного електричного контакту з ними людини або тварини.

Б.46 Очікувана напруга дотику – напруга між двома доступними одночасному дотику провідними частинами у разі відсутності електричного контакту з ними людини або тварини.

Б.47 Нейтральна точка (джерела живлення) – спільна точка з'єднаної в зірку чи зигзаг трифазної системи джерела живлення (нейтраль) або точка лінійного виводу однофазного джерела живлення, яка заземлюється.

Б.48 Середня точка (джерела живлення) – спільна точка двох симетричних елементів однофазного джерела живлення, протилежні кінці яких приєднані до різних лінійних провідників.

Б.49 Нейтральний (N) провідник – провідник, який здійснює зв'язок між електроприймачами і нейтральною точкою джерела живлення (або є частиною цього зв'язку) і використовується з метою забезпечення нормальної роботи електроприймачів.

Б.50 Середній (М) провідник (провідник середньої точки) – провідник, який здійснює зв'язок між електроприймачами і середньою точкою джерела живлення (або є частиною цього зв'язку) і використовується з метою забезпечення нормальної роботи електроприймачів.

Б. 51 Лінійний (фазний) провідник – призначений для передачі і розподілення електроенергії провідник, через який в нормальному режимі роботи електроустановки протікає струм навантаження і який не є нейтральним або середнім провідником.

Б.52 Захисне автоматичне вимикання живлення – автоматичне розмикання одного або кількох лінійних провідників (у разі необхідності і нейтрального провідника), яке виконується захисним пристроєм з метою забезпечення електробезпеки.

Термін автоматичне вимикання живлення, який використовується у даних Нормах, слід розуміти як захисне автоматичне вимикання живлення, що застосовується як захід захисту у разі непрямого дотику.

Б.53 Зрівнювання потенціалів – виконання електричного з'єднання провідних частин з метою досягнення рівності їх потенціалів (еквіпотенціальності).

Термін зрівнювання потенціалів, який використовується у даних Нормах, слід розуміти як зрівнювання потенціалів з метою забезпечення електробезпеки (захисне зрівнювання потенціалів).

Б.54 Система зрівнювання потенціалів – сукупність провідних частин і провідників, які з'єднують ці частини для забезпечення еквіпотенціальності.

Б.55 Основна система зрівнювання потенціалів – система зрівнювання потенціалів, яка є обов'язковою в електроустановках будинків і споруд, якщо як захід захисту у разі непрямого дотику застосовується автоматичне вимикання живлення.

Правила виконання основної системи зрівнювання потенціалів наведені в даних Нормах.

Б.56 Додаткова система зрівнювання потенціалів – система місцевого зрівнювання потенціалів, яка виконується у випадках, коли вважається, що вжиті заходи захисту у разі непрямого дотику не можуть гарантувати прийнятний рівень електробезпеки або введення потенціалу сторонніми провідними частинами в певні приміщення є небезпечним для людей чи тварин.

Правила виконання додаткової системи зрівнювання потенціалів наведені в даних Нормах.

Б.57 Захисний провідник (РЕ-провідник) – провідник, який використовується для забезпечення електробезпеки, наприклад, для здійснення автоматичного вимикання живлення.

Б.58 Провідник основної системи зрівнювання потенціалів – захисний провідник, який призначений для здійснення основної системи зрівнювання потенціалів.

Б.59 Провідник додаткової системи зрівнювання потенціалів – захисний провідник, який призначений для здійснення додаткової системи зрівнювання потенціалів.

Б.60 Поєднаний захисний і нейтральний провідник (PEN-провідник) – провідник, який виконує функції захисного (РЕ) і нейтрального (N) провідників.

Б.61 Надструм – струм, величина якого перевищує значення тривало допустимого струму одного або кількох елементів даного електричного кола.

Б.62 Диференційний струм – векторна сума струмів, що протікають через пристрої певного призначення (наприклад, пристрої захисного вимикання), яка використовується для керування роботою цих або інших пристроїв.

Б.63 Струм витоку – струм, який стікає із струмоведучих частин у землю або інші провідні частини, коли електричні пошкодження відсутні.

Б.64 Струм замикання на землю – струм, який зумовлений даним замиканням на землю.

Б.65 Захисний пристрій – апарат (автоматичний вимикач, запобіжник, пристрій захисного вимикання, що керується диференційним струмом), який здійснює захисне автоматичне вимикання живлення.

Б.66 Пристрій захисту від надструму – апарат (автоматичний вимикач, запобіжник), який у разі дотримання визначених умов експлуатації повинен здійснити автоматичне розмикання електричного кола у випадку протікання через цей апарат надструму, величина якого досягає заданого значення.

Б.67 Пристрій захисного вимикання, що керується диференційним струмом (ПЗВ) – апарат (або сукупність елементів), який у разі дотримання визначених умов експлуатації повинен здійснити автоматичне розмикання електричного кола у випадку, коли величина диференційного струму досягає заданого значення.

Б.68 Номінальний вимикаючий диференційний струм ПЗВ – зазначена виготовлювачем ПЗВ найменша величина диференційного струму, яка гарантовано викликає спрацювання (розмикання контактів) пристрою захисного вимикання у разі дотримання визначених умов експлуатації.

Б.69 Номінальний невимикаючий диференційний струм ПЗВ – зазначена виготовлювачем ПЗВ найбільша величина диференційного струму, яка гарантовано не викликає спрацювання (розмикання контактів) пристрою захисного вимикання у разі дотримання визначених умов експлуатації.

Б.70 Огорожа (захисна) – частина, яка призначена для запобігання прямому дотику з боку можливого доступу до струмоведучих частин електрообладнання.

Б.71 Оболонка (захисна) – частина, яка оточує струмоведучі частини електрообладнання для запобігання доступу до них з усіх боків.

Б.72 Бар'єр (захисний) – частина, яка запобігає здійсненню ненавмисного прямого дотику, але не може запобігти такому дотику у разі навмисних дій.

Б.73 Просте електричне відокремлення кіл – відокремлення одного електричного кола від інших кіл за допомогою лише основної ізоляції.

Б.74 Захисне електричне відокремлення кіл – відокремлення одного електричного кола від інших кіл за допомогою подвійної чи посиленої ізоляції або основної ізоляції і захисного екранування.

Б.75 Захисний екран – провідна частина (екран), що використовується для відокремлення електричного кола або його елементів від струмоведучих частин, які за певних умов можуть бути небезпечними.

Б.76 Захисне екранування – відокремлення електричного кола або його елементів від струмоведучих частин, які за певних умов можуть бути небезпечними, за допомогою захисного екрану, який приєднується до основної системи зрівнювання потенціалів.

Б.77 Розділовий трансформатор – трансформатор, первинна обмотка якого відокремлена від вторинних обмоток шляхом захисного електричного відокремлення кіл.

Б.78 Безпечний розділовий трансформатор – розділовий трансформатор, який призначений для живлення електричних кіл наднизької напруги.

Б.79 Зона досяжності – зона доступного дотику, що являє собою простір, який утворює поверхня, на якій може знаходитися людина, і умовна межа, імовірність досяжності якої людиною шляхом простягання рук в будь-якому напрямку без використання додаткових засобів вважається дуже малою.

Розміри зони досяжності наведені в даних Нормах.

Б.80 Кваліфікований персонал (електротехнічний) – особи, які мають відповідну освіту і досвід, що дозволяє їм оцінювати ризики і уникати небезпечних ситуацій, які може створювати електрика.

Б.81 Сухе приміщення – приміщення, в якому відносна вологість повітря не перевищує 60 %.

ДОДАТОК В

(довідковий)

Інформація про відповідність ДБН стандартам Міжнародної електротехнічної комісії (ІЕС)

Державні будівельні норми відповідають таким стандартам Міжнародної електротехнічної комісії:

  • ІЕС 60364-3:1993, Electrical installations of buildings – Part 3: Assessment of general characteristics (Електроустановки будинків. Частина 3. Оцінка загальних характеристик) у частині вимог, що наведені в пункті 312.2 стандарту;
  • ІЕС 60364-4-41:2001, Electrical installations of buildings – Part 4-41: Protection for safety – Protection against electric shock (Електроустановки будинків. Частина 4-41. Захисні заходи безпеки. Захист від ураження електричним струмом) у частині вимог, що наведені в розділах 410-413 стандарту, з урахуванням доповнень, уточнень і змін, які подані в проекті п'ятого видання (2004 р.) цього ж міжнародного стандарту;
  • ІЕС 60364-4-44; 2003, Electrical installations of buildings – Part 4-44: Protection for safety – Protection against voltage disturbances and electromagnetic disturbances (Електроустановки будинків. Частина 4-44. Захисні заходи безпеки. Захист від неприйнятних напруг та електромагнітних завад) у частині вимог, що наведені в розділі 442, крім пункту 442.3.2;
  • ІЕС 60364-5-54; 2002, Electrical installations of buildings – Part 5-54: Selection and erection of electrical equipment – Earthing arrangements, protective conductors and protective bonding conductors (Електроустановки будинків. Частина 5-54. Вибір і монтаж обладнання. Заземлювальні пристрої, захисні провідники та захисні зрівнювальні провідники) у частині вимог, що наведені в розділах 541-544, крім пунктів 542.2.1, 542.3.1, 543.1.1, 543.1.2.