2.2.2.5Якщо за огорожею або оболонкою знаходиться електрообладнання, яке може зберігати електричний заряд після вимкнення цього електрообладнання від джерела живлення (наприклад, конденсатори), для запобігання небезпечному дотику до нього повинен бути виконаний попереджувальний напис. Конденсатори з невеликою ємністю, наприклад, ті, що використовуються для гашення дуги, затримки спрацювання реле тощо, не вважаються такими, що зберігають небезпечний електричний заряд після вимкнення живлення.

Примітка. Дотик не вважається небезпечним, якщо статична напруга на електрообладнанні після вимкнення живлення знижується за час до 5 с до величини, яка менша 120 В.

2.2.3 Бар'єри

Бар'єри призначені для запобігання випадковому контакту з провідними частинами, які знаходяться під напругою, але не виключають можливості дотику до цих частин у разі навмисного подолання (обходу) бар'єрів (див. також 2.1.7).

2.2.3.1Бар'єри повинні перешкоджати:

  • ненавмисному наближенню до струмоведучих частин;
  • ненавмисному дотику до струмоведучих частин у процесі експлуатації електрообладнання.

2.2.3.2Бар'єри можуть бути зняті без використання ключа або інструмента, але вони повинні бути закріплені так, щоб їх неможливо було усунути ненавмисно.

2.2.4 Розміщення поза зоною досяжності

Захист шляхом розміщення поза зоною досяжності призначений для запобігання ненавмисному дотику до струмоведучих частин (див. також 2.1.7).

2.2.4.1 У разі вживання заходу захисту шляхом розміщення поза зоною досяжності частини з різними потенціалами, що є доступними одночасному дотику, не можуть бути розміщені всередині зони досяжності, розміри якої наведені на рисунку 2.1.

Рисунок 2.1 – Зона досяжності

Примітка. Вважається, що одночасний дотик є неможливим у всіх випадках, коли частини знаходяться на відстані більше 2,5м одна від одної.

2.2.4.2 Якщо простір, де звичайно знаходяться люди, обмежений в горизонтальному напрямку перешкодою, наприклад поручнем або сіткою, що забезпечує ступінь захисту менше ІРХХВ або ІР2Х за ГОСТ 14254, межа зони досяжності повинна визначатися, починаючи від цієї перешкоди.

У вертикальному напрямку розмір зони досяжності становить 2,5 м і при цьому не враховуються ніякі проміжні перешкоди, що забезпечують ступінь захисту менше ІРХХВ або ІР2Х за ГОСТ 14254.

Примітка. Зазначені в 2.2.4.1 і 2.2.4.2 габарити зони досяжності запобігають безпосередньому дотику до струмоведучих частин голими руками без врахування предметів, які можуть знаходитися у руках людини, наприклад, інструменту, драбин тощо.

2.2.4.3 У місцях, де звичайно переносяться громіздкі і довгі провідні предмети, відстані, що зазначені в 2.2.4.1 та 2.2.4.2, повинні бути збільшені з врахуванням розмірів цих предметів.

2.3 Заходи захисту із застосуванням наднизької напруги (системи БННН, ЗННН і ФННН)

2.3.1 Системи безпечної наднизької напруги (БННН) і захисної наднизької напруги (ЗННН)

2.3.1.1 При використанні системи БННН або ЗННН захист у разі непрямого дотику вважається забезпеченим, якщо:

  • номінальна напруга не перевищує максимального (допустимого) значення наднизької напруги;
  • джерело живлення є одним із джерел, що зазначені в 2.3.1.2;
  • виконуються вимоги до улаштування кіл систем БННН і ЗННН (див. 2.3.1.3 – 2.3.1.6).

Як максимальне (допустиме) значення наднизької напруги звичайно приймається величина 50 В для змінного струму (діюче значення) і 120 В для постійного струму. Для спеціальних електроустановок зазначені величини можуть бути знижені нормативними документами, які стосуються цих електроустановок, наприклад, до значень 25 В для змінного струму і 60 В для постійного струму.

Примітка 1. До постійного струму умовно відноситься також слабопульсуючий (випрямлений) струм зі змістом пульсацій не більше 10% діючого значення.

Амплітудне значення напруги цього струму в системах БННН і ЗННН повинно бути не більше 140 В при номінальній напрузі електроустановки 120 В та 70 В при номінальній напрузі 60 В.

Примітка 2. У системах БННН і ЗННН постійного струму з акумуляторними батареями зарядна напруга і напруга на виводах батареї при невеликому навантаженні можуть незначно перевищувати її номінальну напругу (на величину, яка визначається типом батареї наднизької напруги). Таке перевищення не викликає необхідності приймати будь-які додаткові захисні заходи.

Примітка 3. Якщо кола системи БННН або ЗННН живляться від мережі більш високої напруги через обладнання, яке не відповідає вимогам, що зазначені в 2.3.1.2, але забезпечує просте електричне відокремлення кіл, захист від ураження електричним струмом може бути забезпечений виконанням вимог, які наведені в 2.3.2 для системи ФННН.

2.3.1.2 Як джерело живлення кіл, в яких захист від ураження електричним струмом забезпечується шляхом застосування системи БННН або ЗННН, можуть бути використані:

-стаціонарний безпечний розділовий трансформатор, що відповідає вимогам ДСТУ 3225;

  • джерело живлення, яке забезпечує рівень безпеки, що є рівноцінним рівню зазначеного безпечного розділового трансформатора (наприклад, мотор-генератор з ізоляцією обмоток, яка є еквівалентною ізоляції цього трансформатора);
  • електрохімічне джерело живлення (наприклад, акумуляторна батарея) або інше незалежне від кіл з більш високим значенням напруги джерело (наприклад, дизель-генератор);

- виготовлений згідно з відповідним стандартом або технічними умовами електронний пристрій, в якому передбачені заходи, що забезпечують навіть у випадку внутрішнього пошкодження неможливість підвищення напруги на вихідних затискачах пристрою вище максимального значення наднизької напруги. Допускається більш високе значення напруги на вихідних затискачах пристрою, якщо у випадку контакту з струмоведучою частиною або замикання між струмоведучою частиною та відкритою провідною частиною забезпечується негайне зниження цієї напруги до безпечної величини;

Примітка 1. Прикладами таких пристроїв є обладнання для випробувань ізоляції і пристрої контролю.

Примітка 2. У випробуваннях для визначення можливості використання пристроїв, які мають на вихідних затискачах напругу, що перевищує максимальне значення наднизької напруги, слід застосовувати вольтметри з внутрішнім опором не менше 3000 Ом.

-пересувне джерело (наприклад, безпечний розділовий трансформатор чи мотор- генератор), улаштування якого відповідає вимогам до захисту від ураження електричним струмом шляхом застосування обладнання класу II (див. 2.4.2).

2.3.1.3Кола систем БННН і ЗННН повинні мати:

  • принаймні просте електричне відокремлення від інших кіл систем БННН і ЗННН;
  • захисне електричне відокремлення від струмоведучих частин інших кіл, що не належать до систем БННН і ЗННН (подвійна чи посилена ізоляція, основна ізоляція із захисним екрануванням), яке відповідає найбільшій напрузі, що має місце у відокремлених колах.

Кола системи БННН повинні мати принаймні основну ізоляцію між струмоведучими частинами і землею.

Кола системи ЗННН і (або) відкриті провідні частини цих кіл можуть бути заземлені.

Примітка 1. Особливо важливим є надійне захисне електричне відокремлення між струмоведучими частинами такого електрообладнання, як реле, контактори тощо, і частинами кола більш високої напруги або кола системи ФННН.

Примітка 2. Заземлення кола системи ЗННН може бути виконане шляхом його приєднання до землі або заземленого захисного провідника всередині джерела живлення.

2.3.1.4Захисне електричне відокремлення провідників електропроводок кіл систем БННН і ЗННН від струмоведучих частин інших кіл, які мають принаймні основну ізоляцію, може бути досягнено шляхом виконання одної із таких умов:

  • провідники кіл систем БННН і ЗННН у доповнення до основної ізоляції оточені неметалевою огорожею або ізолюючою оболонкою;
  • провідники кіл систем БННН і ЗННН відокремлені від провідників кіл більш високої напруги заземленим провідним екраном або заземленою металевою огорожею;
  • провідники кіл систем БННН і ЗННН, які разом з провідниками кіл більш високої напруги входять до складу багатожильного кабелю або іншого групового провідника, мають ізоляцію, що відповідає рівню найбільшої напруги, який має місце в спільній електропроводці;
  • електропроводка інших кіл виконана згідно з 2.4.2.12;
  • електропроводка кіл систем БННН і ЗННН і електропроводка інших кіл прокладені по різних трасах (фізичне відокремлення).

2.3.1.5Вилки та штепсельні розетки кіл систем БННН і ЗННН повинні відповідати таким вимогам:

  • вилки кіл систем БННН і ЗННН не повинні входити в штепсельні розетки, які призначені для кіл інших напруг;
  • штепсельні розетки кіл систем БННН і ЗННН не повинні допускати вмикання вилок, які призначені для кіл інших напруг;
  • вилки і штепсельні розетки кіл системи БННН не повинні мати контакт для приєднання захисного провідника.

2.3.1.6Відкриті провідні частини кіл системи БННН не повинні бути з'єднані:

  • із землею;
  • із захисними провідниками або відкритими провідними частинами інших кіл.

2.3.1.7У разі застосування системи БННН або ЗННН захист від прямого дотику повинен забезпечуватися:

  • ізоляцією, яка відповідає вимогам 2.2.1, або
  • застосуванням огорож або оболонок, які відповідають вимогам 2.2.2.

Вжиття зазначених заходів захисту від прямого дотику не є обов'язковим у сухих приміщеннях, якщо:

  • номінальна напруга кіл системи БННН не перевищує 25 В змінного струму або 60 В постійного струму;
  • номінальна напруга кіл системи ЗННН не перевищує 25 В змінного струму або 60 В постійного струму і відкриті провідні частини та (або) точки струмоведучих частин, які заземлюються, приєднані захисним провідником до головної заземлювальної шини.

В усіх інших випадках вжиття зазначених заходів захисту від прямого дотику не є обов'язковим, якщо номінальна напруга кіл системи БННН або ЗННН не перевищує 6 В змінного струму або 15 В постійного струму.

Примітка. В нормативних документах, які стосуються спеціальних електроустановок, можуть бути наведені додаткові вимоги щодо вжиття заходів захисту від прямого дотику.

2.3.2 Система функціональної наднизької напруги (ФННН)

2.3.2.1У разі застосування системи ФННН (див. 2.1.5) захист від прямого дотику повинен бути забезпечений:

  • ізоляцією, яка відповідає рівню напруги первинного кола джерела живлення, або
  • використанням огорож або оболонок, які відповідають вимогам 2.2.2.

  1. Захист у разі непрямого дотику в колі системи ФННН повинен бути забезпечений з'єднанням відкритих провідних частин електрообладнання цього кола із захисним провідником первинного кола джерела живлення за умови, що в первинному колі застосовується автоматичне вимикання живлення, яке виконане відповідно з вимогами 2.4.1.
  2. Вилки і штепсельні розетки кіл системи ФННН повинні відповідати таким вимогам:

-вилки не повинні входити в штепсельні розетки, які призначені для кіл інших напруг;

  • штепсельні розетки не повинні допускати вмикання вилок, які призначені для кіл інших напруг;
  • штепсельні розетки повинні мати контакт для приєднання захисного провідника.

2.3.2.4 Джерело живлення кіл системи ФННН повинно бути або трансформатором із простим електричним відділенням кіл або таким джерелом, яке застосовується для живлення кіл систем БННН і ЗННН (див. 2.3.1.2).

Примітка. Якщо коло системи ФННН живиться від мережі більш високої напруги через таке обладнання, як автотрансформатор, потенціометр, напівпровідниковий пристрій тощо, це коло вважається частиною мережі живлення і в ньому повинні бути застосовані заходи захисту, які використовуються у мережі живлення.

2.4 Заходи захисту у разі непрямого дотику в електроустановках, в яких не застосовані системи БННН, ЗННН і ФННН

2.4.1 Автоматичне вимикання живлення

Автоматичне вимикання живлення призначене для недопущення патофізіологічного ефекту, який може виникнути в результаті наявності напруги дотику визначеної величини і тривалості дії у разі пошкодження ізоляції в електроустановці.

Вимоги до автоматичного вимикання живлення, які наведені в даних Нормах, розповсюджуються на електроустановки низької напруги змінного струму частотою від 15 до 1000 Гц та постійного струму (див. також примітку 1 в 2.3.1.1).

Автоматичне вимикання живлення є найбільш розповсюдженим заходом захисту у разі непрямого дотику.

2.4.1.1Якщо як захід захисту у разі непрямого дотику застосовується автоматичне вимкнення живлення, необхідно виконати систему заземлення (див. 2.4.1.3) і основну систему зрівнювання потенціалів (див. 2.4.1.9), а також забезпечити координацію характеристик захисних пристроїв, які здійснюють це вимикання, та параметрів можливих кіл замикання на відкриті провідні частини або захисні провідники.

При використанні автоматичного вимикання живлення як заходу захисту у разі непрямого дотику захист від прямого дотику повинен бути забезпечений основною ізоляцією або огорожами чи оболонками (див. 2.1.1).

2.4.1.2Захисний пристрій, який призначений для забезпечення автоматичного вимкнення живлення, у разі замикання на відкриту провідну частину чи захисний провідник повинен виконати це вимикання так, щоб обмежити в часі існування напруги дотику, величина якої може перевищити значення допустимої напруги дотику.

Нормовані значення допустимого часу автоматичного вимикання живлення залежно від типу системи заземлення і номінальної напруги електроустановки наведені в 2.4.1.13; 2.4.1.14; 2.4.1.18 і 2.4.1.25.

Якщо для забезпечення автоматичного вимикання живлення використовуються ПЗВ (див. 2.4.1.16; 2.4.1.19; 2.4.1.26), повинні бути також виконані вимоги, що зазначені в 2.5.4.

Примітка. Для звичайних (неспеціальних) електроустановок будинків і споруд допустимою напругою дотику вважається величина 50 В (змінний струм) та 120 В (постійний струм).

Для спеціальних електроустановок будинків і споруд або їх частин нормативні документи, які стосуються цих електроустановок (їх частин), можуть вимагати більш низькі значення допустимої напруги дотику і допустимого часу автоматичного вимикання живлення.