НПАОП 63.21-1.53-03. Правила охорони праці під час поточного ремонту і підготовки до наливу цистерн для нафтопродуктів та вагонів бункерного типу для нафтобітуму


7.28. В місцях встановлення пристроїв для подачі сигналу аварійної ситуації мають бути вивішені таблички із переліком встановлених сигналів.

З встановленими сигналами тривоги і місцями знаходження пристроїв для їх подачі ознайомлюються всі працівники ППС.

7.29. У разі розміщення медпункту на відстані, що перевищує 0,5 км від місця виконання робіт, крім мережевого або місцевого телефонного зв’язку, з ним повинен бути встановлений прямий телефонний зв’язок або електродзвінкова сигналізація.

7.30. На ППС в місцях перетинання пішохідних переходів з автотранспортними проїздами або залізничними коліями, а також в місцях виходу із приміщень, які розташовані поблизу проїзду або залізничної колії, необхідно встановлювати попереджувальні і вказівні знаки, а коли необхідно, запобіжний бар’єр висотою 1 м.

7.31. Переносні забороняючі, попереджувальні, вказівні і розпорядчі знаки безпеки на час виконання ремонтно-профілактичних робіт на території і в виробничих приміщеннях повинні встановлюватися, а після закінчення робіт зніматися за вказівкою особи, яка відповідальна за безпечне виконання робіт.

7.32. Під час виконання зварювальних або інших ремонтних робіт із застосуванням відкритого вогню на естакаді або трубопроводі для нафтопродуктів місце робіт попередньо повинне бути звільнене від усіх легкозаймистих і вогненебезпечних рідин, а трубопровід додатково очищений і дегазований.

7.33. Усі вогневі і зварювальні роботи на території ППС дозволяється проводити на відстані не менше 20 м від каналізаційних колодязів і не менше 50 м від відкритих нафтоуловлювачів.

7.34. Під час виконання ремонтних робіт перед спусканням в каналізаційний колодязь необхідно впевнитись у відсутності в ньому шкідливих і вибухонебезпечних концентрацій за допомогою газоаналізатора.

7.35. Роботи в каналізаційних колодязях повинні виконуватися в присутності двох спостерігачів. Час знаходження працівника в колодязі не повинен перевищувати 15 хвилин. Повторне спускання в колодязь дозволяється тільки після 15 хвилинного відпочинку. Працівники повинні забезпечуватися необхідними рятувальними і індивідуальними засобами захисту.


8. Вимоги до оброблених цистерн і вагонів-бункерів, які підготовлені для наливу і ремонту.

8.1. Котел цистерни вважається дегазованим і вибухобезпечним для робіт із відкритим вогнем, якщо на внутрішній поверхні і в місцях з’єднання окремих деталей котла немає слідів твердих або рідких залишків або масляних плям, а концентрація газів або парів продукту в газоповітряному середовищі котла цистерни не перевищує гранично допустиму.

8.2. Перевірку вибухобезпеки газоповітряного середовища в котлі цистерни слід проводити газоаналізатором шляхом заміру повітря в 4-х точках біля обох днищ: дві на висоті 10-15 см від нижньої частини котла і дві на такій же відстані від верхньої частини.

8.3. Заміри повітря проводяться бригадиром або промивальником – пропарювачем в присутності лаборанта, що знаходиться біля люка цистерни, в якій проводяться заміри.

8.4. Після дегазації і перевірки газоповітряного середовища під номером цистерни необхідно нанести крейдою або фарбою напис в два рядки:

В ремонт

- - - - - - - - - - - - - - -

Дегазовано

а також найменування ППС, яка проводила дегазацію.

Напис роблять працівники, що проводили ремонт даної цистерни.

8.5. На кожну цистерну, що пройшла дегазацію і перевірку на вибухобезпеку, має складатися акт установленої форми ВУ-19 у двох екземплярах про придатність цистерни для ремонту із зазначенням виду обробки, результатів аналізу і підписами осіб, які відповідальні за ці роботи.

8.6. Один екземпляр акта надсилається в пункт ремонту, а другий екземпляр із довідкою про аналіз, зберігається в справах ППС на протязі року.

У разі відсутності акта, не дозволяється виконання ремонтних робіт на цистернах .

8.7. Про придатність однієї цистерни для наливу має бути складений акт форми ВУ-20, а групи цистерн - акт форми ВУ-20а.

8.8. Цистерни, які підготовлені для наливу, повинні мати справну запорну арматуру, зливні прилади, запобіжні клапани, прижимні гвинти, скоби і кришки, а вагони-бункери повинні мати заглушки труб для обігрівання “рубашок”, закріплені упори від перевертання бункерів тощо.


9. Вимоги до виробничого обладнання, споруд, пристроїв та інструменту.

9.1. Обладнання, яке призначене для промивання, пропарювання, дегазації, ремонту цистерн і вагонів-бункерів тощо, повинно відповідати вимогам ГОСТ 12.2.003-91 і вимогам для роботи у відповідному класі пожежонебезпечних і вибухонебезпечних зон, розташовуватися у, передбачених технологічним процесом, місцях, утримуватися в справному стані і не заважати роботі і вільному проходу на естакаді.

9.2. Естакади повинні мати справні поздовжні бар’єри і поручні висотою не менше 1м, перехідні містки і робочі площадки такої ширини, яка забезпечує безпечний перехід працівників із естакади на котел цистерни.

9.3. Настил естакади, перехідних містків, східці драбин мають бути виготовлені із неслизьких матеріалів (просічно-витяжної сталі, залізобетону тощо), систематично очищатися від нафтопродуктів, льоду, снігу і бруду.

9.4. Залізничні колії в межах естакад мають бути заземлені.

9.5. Будова, експлуатація і випробування паропроводів і водопроводів для гарячої води повинні відповідати вимогам ДНАОП 0.00-1.22-72.

9.6. Розпізнавальне забарвлення і попереджувальні знаки для трубопроводів, вакуумних систем, підведення мийних розчинів і хімічних продуктів повинні відповідати вимогам ГОСТ 14202-69.

9.7. Пускати паросилове обладнання дозволяється тільки після перевірки його справності.

9.8. Під час вмикання тепловикористовуючих установок в роботу повинно здійснюватись їх повільне прогрівання шляхом поступового відкриття запірного вентиля (засува або автоматичного клапана) на паропроводі. З появою навіть слабких гідравлічних ударів або вібрацій доступ пари в установку повинен бути скорочений до їх зникнення шляхом прикриття запірного органу. Після припинення гідравлічних ударів і вібрацій подача пари може продовжуватися із швидкістю, яка не викликає їх появу.

9.9. Роботи з поточного обслуговування, ремонту і випробуванню виробничого обладнання повинні проводитися тільки після видачі розпорядження, відключення і зупинки обладнання, вивішування попереджувального плаката і проведення інструктажу з працівниками відповідно до “Положення про навчання з питань охорони праці”, яке розроблено з урахуванням специфіки виробництва і затверджено керівником підприємства згідно з ДНАОП 0.00-4.12-99.

9.10. Знімати попереджувальний плакат після закінчення ремонту або випробувань має право тільки працівник, який його вивісив або який прийняв його по зміні, якщо ремонтні роботи або випробування до зміни не були закінчені.

9.11. Металеві елементи естакади, резервуари, трубопроводи, насоси, зливно-наливні пристрої, які призначені для зберігання і транспортування легкозаймистих рідин (із температурою спалаху парів 61С і нижче), а також залізничні колії в межах естакад мають бути заземлені.

9.12. Під час заповнення резервуарів нафтопродуктами і їх відходами рівень повинен бути на 50-60 мм нижче краю і контролюватися поплавковими реле або електронними сигналізаторами рівня.


9.14. Перекачування етильованого бензину повинно проводитись насосами спеціального призначення, пофарбованими в жовтий колір.

9.15. Вентиляційні установки для вентилювання котлів цистерн мають бути встановлені в ізольованих від основних цехів приміщеннях.

В закритих приміщеннях об’єднувати установки для вентилювання котлів цистерн із установками припливної вентиляції не дозволяється.

9.16. Для відкачування повітря із котла цистерни необхідно передбачити місцеві відсмоктувачі – зонти із об’ємом витяжки біля 3 м3/с із розрахунку на чотиривісну цистерну, які розраховуються по відношенню до горловини цистерни.

9.17. Вентиляційні установки для вентилювання котлів цистерн на естакадх, які розташовані в закритих цехах, повинні мати шибери або дросель-клапани для регулювання кількості повітря, яке подається в залежності від конкретних умов.

9.18. Вентиляційні камери, короби і повітропроводи мають бути виготовлені із негорючих матеріалів, а вентиляційні агрегати мають бути у вибухобезпечному виконанні.

Використання вентиляційних агрегатів для дегазації цистерн не дозволяється.

9.19. Повітря у вентиляційні установки необхідно забирати із найменш забрудненої зони, яка розташована з навітряного боку.

9.20. Зонти місцевої витяжної вентиляції з пристроями для очищення повітря мають бути розташовані над люками цистерн.

9.21. Для подачі повітря у дихальні прилади слід передбачити спеціальну установку, яка забезпечує подачу повітря 200 л/хв. з тиском не більше 0,03 МПа (0,3 кгс/см2).

9.22. На кожну вентиляційну установку повинен бути паспорт випробувань, в якому повинні фіксуватися значення стану повітряного середовища кожного приміщення або робочого місця.

9.23. Промивальна вода повинна надходити в відстійні споруди, які очищаються не рідше одного разу на рік. Товщина шару нафтопродуктів в нафтоуловлювачах не повинна перевищувати 100-150 мм. Під час експлуатації нафтоуловлювачі і відстійники повинні регулярно очищатися від сміття.

Фільтри повинні очищатися не рідше одного разу на 5 – 7 днів.

9.24. Під час використання відкритого нафтоуловлювача відстань до виробничих приміщень, споруд, резервуарів має бути не менше 30 м, а до насосних і резервуарів, які обслуговують нафтоуловлювач, не менше 10 м.

9.25. У фільтрах-нейтралізаторах систематично повинен замінюватися фільтруючий матеріал, періодичність встановлюється на підставі аналізів проб профільтрованої води і мийних розчинів.

9.26. Електрообладнання на ППС має бути у вибухобезпечному виконанні і відповідати вимогам ГОСТ 12.1.019-79 і ГОСТ 12.2.007.0-75.

9.27. Експлуатація електрообладнання повинна відповідати вимогам ДНАОП 0.00-1.21-98.

9.28. Розміщення електророзподільчих пристроїв у приміщеннях очищення цистерн не дозволяється.

9.29. Частини електродвигунів машин і механізмів, які рухаються і обертаються, повинні мати суцільне або сітчасте огородження.

9.30. Електричний ручний інструмент і електричні машини повинні задовольняти вимогам ГОСТ 12.2.013.0-91.

9.31. Електричний інструмент і переносні електричні світильники повинні підлягати періодичним оглядам і випробуванням у встановлені терміни.

9.32. Інструмент, пристрої, переносні драбини і інший інвентар, який застосовується під час обробки цистерн, повинен виготовлятися із матеріалів, які не викликають іскроутворювання під час тертя і ударів.

Виготовлення інструменту слід проводити за діючими кресленнями виготовлення неіскроутворюючого інструмента.

9.33. Порядок забезпечення робочих місць необхідним інструментом і пристроями повинен встановлюватися місцевим технологічним процесом.

9.34. Увесь інвентар, який застосовується під час робіт з етильованим бензином і іншими нафтопродуктами, щоденно після роботи, а також перед кожним ремонтом повинен бути промитий знешкоджуючою речовиною в ізольованому приміщенні, яке вентилюється.


10. Вимоги до транспортування і зберігання вузлів, деталей та інших матеріалів.

10.1. Транспортування запасних частин і інших вантажів через колії повинні здійснюватися по діючих переходах і переїздах.

Рух транспортних засобів по території дозволяється зі швидкістю не більше 10 км/год. На шляху проїзду мають бути вивішені попереджувальні знаки.

Не дозволяється переміщення запасних частин, матеріалів, пристроїв і інструменту під цистернами і вагонами.

10.2. Деталі і вузли, матеріали, пристрої і інструмент після очищення від нафтопродуктів та бруду повинні складуватися в спеціально відведених для цього місцях на підкладках і стелажах у стійкому положенні і розташовуватися із врахуванням безпеки проведення робіт, проходу робітників і руху транспортних засобів.

10.3.  Для зберігання матеріалів, хімічних реактивів і недопущення до них сторонніх осіб на ППС повинні передбачатися спеціальні комори, які обладнанні вентиляцією.

10.4. Запас чистого сухого піску, тирси, ганчір’я, а також баки або бідони з чистим гасом або хлорним вапном повинні розташовуватися на площадці обробки цистерн з-під етильованого бензину вздовж естакади в спеціальних закритих ящиках, що виключає доступ до них сторонніх осіб.

10.5. Обтиральні матеріали, які використані, необхідно збирати в процесі роботи в металеві ящики і після робочої зміни відносити в спеціально відведене місце безпечне в пожежному відношенні і погоджене із санепідемнаглядом залізниці.

10.6. Приміщення для зберігання мийних засобів повинне відділятися капітальною перегородкою від приміщень для зберігання інших матеріалів і запасних частин.


11. Вимоги до професійного добору і перевірки знань працівників.

11.1. До роботи з поточного ремонту і підготовки до наливу цистерн і вагонів-бункерів допускаються чоловіки не молодше 18 років, які пройшли попередній при прийнятті на роботу медичний огляд, вступний і первинний інструктаж на робочому місці, навчання, перевірку знань і стажування.

Застосування праці жінок на ППС дозволяється тільки на роботах, які не заборонені ДНАОП 0.03-8.08-93.

Працівники ППС повинні проходити попередні і періодичні медичні огляди у відповідності до ДНАОП 0.03-4.02-94 та 23-Ц.

Відомості про медичні огляди повинні зберігатися в особових справах працівників підприємства.

Навчання, перевірка знань, стажування і всі види інструктажів (вступний, первинний, повторний, позаплановий, цільовий) повинні проводитись у відповідності до “Положення про навчання з питань охорони праці”, яке розроблено з урахуванням специфіки виробництва і затверджено керівником підприємства згідно з ДНАОП 0.00-4.12-99.

Відомості про проходження навчання, перевірку знань, стажування і проведення інструктажів повинні реєструватися з обов’язковим підписом тих, хто інструктував, відповідно до ДНАОП 0.00-4.12-99.

11.2. Працівники ППС повинні знати:

- технологію ремонту і підготовки цистерн до наливу різних нафтопродуктів;