НПАОП 60.1-1.01-04. Правила охорони праці під час експлуатації водопровідно-каналізаційних споруд на залізничному транспорті


Для виявлення наявності хлору і аміаку у повітрі хлораторну та амонізаційну обладнують газоаналізаторами.

7.11 Для підіймання і розвантаження хлорного вапна застосовують засоби малої механізації. Готують розчин хлорного вапна механічною мішалкою. У разі транспортування хлорного вапна працівники повинні забезпечуватися спецодягом, рукавицями, захисними окулярами і респіраторами. Відважують хлорне вапно і готують з нього вапняний розчин у протигазі.

7.12 Дозволяється збільшувати використання хлору з балонів за рахунок застосування спеціальних водяних сорочок, що обігріваються проточною водою з температурою від 7° C до 16° C, а при організованому автоматичному контролі - підігрітою водою до температури 40° C.

7.13 Біля хлораторної і складу, де зберігається рідкий хлор, на відстані 10 м від них споруджують колодязь глибиною 2 м і заповнюють його вапняним розчином для занурення аварійних балонів, а також установлюють гідропульти з антихлором (гіпосульфіт натрію NaHSO3) для розбризкування його у разі потреби. Запас реагентів розміщується в сухому місці в кількості 50 - 100 кг.

7.14 У разі витоку газу з балона на нього надівають аварійний футляр або занурюють балон у ванну з 10-процентним розчином гіпосульфіту натрію або вапна.

У разі незначного витоку хлору допускається заливання місця витоку водою або накладання на нього мокрої ганчірки з наступним вилученням з експлуатації несправного балона або бочки і зануренням їх в яму з вапняним розчином.

Витік хлору усувають у шланговому протигазі чи в ізолюючому протигазі або апараті на стисненому повітрі при працюючій вентиляції.

Для оповіщення оточуючих про аварії у хлораторних і амонізаційних, на амонізаційних складах і складах зберігання хлору подають звукові сигнали.

7.15 Для дегазації повітря у разі пошкодження балона або бочки з хлором, що є в приміщенні, де вони використовуються, і усунення небезпеки поширення хлору вживають такі заходи:

а) створюють водяні завіси проти прорізів приміщення;

б) занурюють ушкоджені посудини в дегазуючий розчин чи воду і видаляють повітря з приміщення через витяжну вентиляцію.

Усі роботи з дегазації роблять в ізолюючих протигазах або апаратах на стисненому повітрі.

7.16 Після використання хлору з балонів і бочок ступінь спорожнювання визначають зважуванням. Спорожнені балони і бочки перед відправленням на заводи-постачальники забезпечують супровідними документами.

7.17 У балонах і в бочках із хлором, які прибувають на склад, перевіряють справність вентилів.

7.18 За балонами і бочками, які надійшли на склад, протягом двох діб спостерігають з метою виявлення й усунення витоку газу з них. Їх розміщують окремо від балонів і бочок, що надійшли на склад раніше.

7.19 Наповнюють бочки рідким хлором не більше ніж на 80 % ємності з урахуванням необхідного запасу ємності для теплового розширення.

7.20 Бочки перед наповненням хлором оглядають, випробовують, промивають і висушують. Під час промивання бочок працівники повинні бути в протигазах.

Не дозволяється черговим працівникам, що виконують роботу з переливання хлору, відволікатися на інші роботи.

7.21 Приміщення з вагами для розливу хлору в дрібну тару обладнується вентиляційними установками з кратністю обміну повітря згідно з розрахунком і повинне добре провітрюватися.

7.22 Склади забезпечують переносними хімічними вогнегасниками згідно з НАПБ.

7.23 Не дозволяється виконання будь-яких інших робіт у приміщенні складу, крім перенесення й укладання балонів і бочок, а також ліквідації можливої течі газу.

7.24 Перед входом у приміщення складу з рідким хлором попередньо перевіряють наявність у приміщенні вільного газу і його концентрацію за допомогою газоаналізатора.

7.25 У разі виявлення значної концентрації газу у приміщенні складу створюють у ньому природну вентиляцію повітря, для чого відчиняють двері не менше ніж на 2 години і з приміщення видаляють балони або бочки, що протікають.

7.26 Дегазують приміщення складу і заражені хлором місця розчином гіпосульфіту натрію і соди з допомогою гідропульта. Роботи проводять тільки у протигазах.

7.27 Ретельний технічний огляд балонів і бочок без пересування їх роблять не рідше одного разу на місяць. З метою своєчасного виявлення пошкоджених балонів і бочок приміщення складу оглядають щодня.

7.28 Витік хлору з балонів або бочок на складі припиняють заливанням місць течі водою.

Після тимчасового припинення течі газу такі балони і бочки видаляють зі складу для більш надійної ліквідації течі.

7.29 Ремонтують балони і бочки, що дають витік, на відкритому повітрі під навісом.

7.30 Виявлені у складі зберігання балони і бочки з вентилями, які пропускають хлор, якщо загальний стан їх не викликає серйозної небезпеки, негайно направляють у виробництво для використання з них хлору.

7.31 У приміщеннях, де зберігаються і використовуються балони і бочки з хлором, вивішують короткі, але точні вказівки про те, що потрібно робити у разі виникнення витоку газу.

7.32 У разі слабкої течі газу з балонів і бочок (тихе шипіння, повільне виділення газу або відчуття запаху газу, поява легкого кашлю) вживають заходів до виявлення і припинення течі.

7.33 У разі течі з балона або бочки газу з висвистом струменем чи при виявленні біля складу хвиль зеленого кольору, що стеляться, оголошують малу тривогу. У разі вибуху балона або бочки оголошують загальну тривогу.

7.34 Під час малої тривоги працівники припиняють роботу, направляються до ємностей з розчином гіпосульфіту натрію і соди, просочують цим розчином рушник і при першому відчутті газу закривають ним рот і ніс; при одержанні відповідного розпорядження працівники відходять, прямуючи перпендикулярно до напрямку вітру, щоб скоротити час перебування в загазованій зоні.

Працівники, які працюють безпосередньо з балонами або бочками в складах, надягають протигази і беруть участь під керівництвом відповідальної особи або її помічника у виявленні й усуненні течі.

7.35 Під час загальної тривоги спеціально призначені працівники виконують те саме, що і під час малої тривоги, а інші, не очікуючи розпорядження, віддаляються без зайвої квапливості, тому що при різких рухах хлор, який розстелився по землі, піднімається повітряними потоками на рівень голови людини, що підсилює небезпеку отруєння хлором.

7.36 У разі несподіваної появи газу необхідно за можливості затримати або послабити подих, утриматися від кашлю і різких рухів, закрити рот і ніс куском (клаптиком) тканини, попередньо змочивши його водою, якщо це можливо. Потім визначити, за яким напрямком тече газ, і без різких рухів перетнути цю хвилю, піднятися вище, щоб вийти з неї чи дійти до місця перебування відра з розчином гіпосульфіту натрію і соди або до протигаза (пункт 7.9).

7.37 Працівники, які потрапили в середовище, насичене хлором, переводяться в тепле приміщення. Їм промивають очі, ніс і рот розчином соди, дають гаряче молоко або каву. Подальше лікування здійснюється лікарем.

Примітка. У разі використання фільтруючих протигазів з коробками марок В і КД необхідно мати на увазі, що ці протигази не можна застосовувати в умовах недостачі вільного кисню при вмісті його у повітрі менше 16 % за об'ємом, а також при вмісті в повітрі хлору або аміаку в кількості більше 1 %.

8 ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПІД ЧАС РЕМОНТУ І ЕКСПЛУАТАЦІЇ ВОДОПРОВІДНИХ ТА КАНАЛІЗАЦІЙНИХ МЕРЕЖ

8.1 Організація робіт на водопровідних і каналізаційних мережах

8.1.1 Для виконання експлуатаційних робіт на водопровідних і каналізаційних мережах створюються експлуатаційні і ремонтно-аварійні бригади, чисельність яких обумовлена обсягом експлуатаційних робіт, але не менше трьох працівників.

8.1.2 Бригада повинна мати необхідний для роботи справний інструмент і устатковання, запобіжні сигнали і пристрої, справні захисні засоби відповідно до виду виконуваних робіт.

8.1.3 У населених пунктах місця проведення робіт обгороджують до початку їх виконання.

Місця проведення робіт на залізничних коліях обгороджують відповідно до вимог ЦРБ/0004 Правил технічної експлуатації залізниць України, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 20.12.96 N 411, зареєстрованих у Мін'юсті України 25.02.97 за N 50/1854.

8.1.4 Для технічного огляду каналізаційної або водопровідної мережі бригаду призначають із трьох працівників: відповідального за безпечне ведення робіт (майстра або бригадира) і двох членів бригади.

8.1.5 Огляд спеціальних колодязів (на дюкерах, з переключеннями тощо) і колодязів на напірних трубопроводах мережі виконується бригадою з трьох - чотирьох працівників на чолі з майстром або бригадиром. Відповідальність за безпечне ведення робіт несе майстер або бригадир, який керує роботою бригади.

8.2 Вимоги безпеки під час експлуатації водопровідних і каналізаційних мереж, колекторів, колодязів та камер

8.2.1 Для забезпечення безпеки під час експлуатації водопровідно-каналізаційного господарства керівник робіт повинен мати креслення усіх водопровідних і каналізаційних мереж і споруд по станції, вулицях і проїздах із прив'язкою їх до будинків, залізничних колій і опорних пунктів. На кресленнях повинні бути зазначені всі технічні дані (матеріал і розміри трубопроводів, колодязів і камер, глибина закладання, категорії ґрунтів, вид арматури в колодязях і камерах тощо).

Крім того, у керівника робіт повинні бути дані про загазованість колодязів і камер, засмічення їх, виникнення просадних явищ ґрунту, появу небезпечних домішок у стічних водах тощо. Ці дані повинні систематично вивчатися та аналізуватися і доводитися до відома осіб, що проводять роботи з експлуатації та аварійно-ремонтні роботи.

8.2.2 Зовнішній огляд водопровідних і каналізаційних мереж виконують без спускання в колодязі і камери. Під час зовнішнього огляду всі перевіряльні операції проводять, не спускаючись, у тому числі перевірку наявності і міцності скоб (жердиною або складною рейкою), наявності газів, визначення величини заповнення і виявлення засмічень. До закінчення перевірки бригада зобов'язана виконувати вимоги про заборону спускання в колодязі і камери.

Не дозволяється виконувати роботи біля колодязів, камер, колекторів без установлення огороджень і дорожніх знаків.

Взимку перед оглядом навколо колодязів очищають площадку від снігу, сколюють лід і посипають її піском.

8.2.3 Профілактичне прочищення каналізаційної мережі виконується тільки під наглядом особи, яка відповідає за безпечне ведення робіт.

8.2.4 Під час прочищення місць засмічення з великим підпором на мережі вживають заходів для запобігання швидкому заповненню колодязя з робітниками. Для цього встановлюють у верхньому колодязі пробку.

8.2.5 Технічний огляд водопровідних і каналізаційних мереж зі спуском у колодязі і камери виконують тільки за нарядом.

8.2.6 До робіт, пов'язаних зі спуском у водопровідний або каналізаційний колодязь, допускається бригада в складі не менше трьох працівників: один - для роботи в колодязі, другий - для роботи на поверхні і третій - спеціально для спостереження і у разі потреби надання допомоги тому, хто працює у колодязі.

Не дозволяється доручати працівнику, що спостерігає, будь-яку роботу доти, доки працюючий у колодязі не вийде на поверхню. Один із працівників призначається старшим.

8.2.7 Працівників для роботи у колодязях, камерах і колекторах забезпечують запобіжним і захисним інвентарем відповідно до наряду, а саме:

а) запобіжним поясом з мотузкою, випробуваною на розрив при навантаженні 200 кг; довжина мотузки повинна бути на 2 м більше глибини колодязя;

б) ізолюючим шланговим протигазом, шланг якого на 2 м довший від глибини колодязя, але загальною довжиною не більше 12 м. Не дозволяється заміняти ізолюючий протигаз фільтруючим;

в) газоаналізатором, а у разі відсутності - двома шахтарськими лампами;

г) акумуляторним ліхтарем напругою не більше 12 В;

ґ) ручним вентилятором;

д) огороджувальними переносними знаками встановленого зразка;

е) гачками і ломами для відкривання кришок люків колодязів.

8.2.8 Не дозволяється допускати бригаду до роботи у колодязях і камерах, люки яких розташовані між залізничними чи трамвайними коліями, без попереднього узгодження з організаціями, що відають експлуатацією колій, за винятком аварійних випадків на мережі, магістралях і водопроводах, коли організацію, що відає коліями, сповіщають через диспетчера, про що робиться запис у наряді.

8.2.9 Перед спусканням робітника у колодязь або камеру перевіряють там наявність газів з допомогою газоаналізатора чи шляхом опускання у колодязь або камеру шахтарської запаленої лампи. Виявлені гази повинні бути видалені.

Не дозволяється спускатися в колодязь або камеру до повного видалення з них газів, що установлюється повторною перевіркою.

Не дозволяється перевіряти наявність газів за запахом або шляхом опускання в колодязь або камеру запалених предметів.

8.2.10 Для видалення газу застосовують:

а) природне провітрювання, для чого відкривають кришки люків сусідніх вище і нижче розташованих оглядових колодязів на самопливній каналізаційній лінії або робочого колодязя на водопровідній мережі з наступною перевіркою на відсутність газу в цих колодязях;

б) нагнітання повітря ручним вентилятором або повітродувкою;

в) у разі наявності у водопровідному колодязі пожежного гідранта заповнення колодязя водою з цього гідранта з наступною відкачкою.

Не дозволяється випалювання газу з метою його видалення.

8.2.11 Не дозволяється спускатися у колодязь чи камеру і працювати в ньому без запобіжного пояса з мотузкою незалежно від результатів перевірки на наявність газу.

8.2.12 У разі неможливості виявлення газів у колодязі, камері через відсутність чи несправність газоаналізатора або шахтарської лампи роботи в колодязі, камері проводять тільки в ізолюючому шланговому протигазі і запобіжному поясі з мотузкою.

8.2.13 Якщо газ з колодязя або камери не може бути цілком видалений, спускатися робітнику в колодязь дозволяється тільки в шланговому ізолюючому протигазі, шланг якого виходить на поверхню землі. Кінець шланга повинен бути обов'язково закріплений на висоті 500 - 600 мм від поверхні землі, на відстані від лазу не ближче 2 м. За працівником у колодязі і за шлангом у цьому разі спостерігає безпосередньо бригадир або майстер. Працювати в колодязі в шланговому ізолюючому протигазі дозволяється без перерви не більше 10 хв.