9.4.8. Приміщення і резервуари, де виконуються роботи з нанесення захисних покриттів, повинні безперервно вентилюватися. Вентилятор, що використовується для видалення вибухонебезпечних випарів, має бути у вибухозахищеному виконанні.
9.4.9. За необхідності виконання робіт усередині ємності при температурі вище ніж 30 °С повинні вживатися додаткові заходи безпеки: безперервне обдування свіжим повітрям, використання костюмів і взуття з теплоізоляцією, перерви в роботі.
9.4.10. При температурі від 40 до 50 °С час перебування одного працівника в ємності не повинен перевищувати 20 хв. з наступним відпочинком понад 20 хв.
9.5. Вимоги безпеки під час проведення вогневих робіт
9.5.1. Організація та виконання вогневих робіт повинні відповідати вимогам НАПБ А.01.001-2004, ГОСТ 12.3.003-86 «ССБТ. Работы электросварочные. Требования безопасности», Інструкції з організації безпечного ведення вогневих робіт на вибухопожежонебезпечних та вибухонебезпечних об’єктах, затвердженої наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 05.06.2001 № 255, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 23.06.2001 за № 541/5732 (НПАОП 0.00-5.12-01).
9.5.2. Перед зварюванням ємностей, в яких знаходилися рідке паливо і ЛЗР, повинні бути проведені ретельне їх очищення, промивання гарячою водою і каустичною содою, випарювання, сушка та вентилювання.
Зварювання повинно проводитися обов’язково з відкритими лазами, люками, пробками.
9.5.3. На місцях електрозварювальних робіт повинна бути постійна природна або штучна вентиляція, в разі роботи в приміщенні — витяжна вентиляція для запобігання отруєнню шкідливими речовинами, що утворюються під час зварювання металів.
9.5.4. Під час проведення електрозварювальних робіт необхідно використовувати флюси, електродний дріт, електродні покриття, захисні гази та зварювальні матеріали, що в процесі зварювання не утворюють шкідливих речовин або утворюють їх у кількості, що не перевищує ГДК у повітрі робочої зони, встановлених ГОСТ 12.1.005-88 «ССБТ. Общие санитарно-гигиенические требования к воздуху рабочей зоны».
9.5.5. Метал у місцях зварювання повинен бути сухим, очищеним від бруду, мастил, окалини, іржі та фарби.
9.5.6. Під час зварювання та різання великих деталей повинні вживатися заходи для запобігання падінню відрізаних частин на працівників. Різати листовий матеріал необхідно на столах розмірами, не меншими розмірів матеріалу, що розрізається.
9.5.7. Проходи між зварювальними трансформаторами, генераторами, а також проходи з кожного боку стола або стелажа мають забезпечувати зручність транспортування виробів, виконання робіт.
9.5.8. Дільниці, де систематично проводять зварювання виробів масою понад 20 кг, необхідно обладнувати підйомно-транспортними механізмами відповідної вантажопідйомності.
9.5.9. Довжина проводів від електромережі до зварювальної установки не повинна перевищувати 10 м. Ізоляція проводів має бути захищеною від механічних пошкоджень.
9.5.10. Переміщення електрозварювальної установки допускається тільки після відключення її від електромережі.
9.5.11. З’єднання зварювальних проводів слід виконувати гарячою пайкою, зварюванням або за допомогою гільз із гвинтовими затискачами. З’єднання скручуванням не допускається.
9.5.12. У кабінах для зварювання та на робочих місцях зварників повинні знаходитися штативи для укладання на них тримачів електродів під час короткочасної перерви в роботі.
9.5.13. Для запобігання вибуху вентиль кисневого балона та кисневий редуктор необхідно ретельно оберігати від потрапляння на них ЛЗР і ГР.
Х. Вимоги безпеки під час виконання робіт на допоміжних системах та об’єктах
10.1. Автоматизація та сигналізація
10.1.1. Монтувати та експлуатувати системи КВПіА виробничих процесів, системи ПАЗ, а також зв’язку і сповіщення про аварійні ситуації на підприємствах з виготовлення синтетичного етилового спирту треба, враховуючи вимоги затвердженої проектної документації, НАПБ А.01.001-2004, СНиП 3.05.07-85 «Системы автоматизации», затверджених постановою Державного комітету СРСР у справах будівництва від 18.10.85 № 175, та чинного законодавства.
10.1.2. Засоби автоматизації, які використовують за ПЛАС відповідно до вимог НПАОП 0.00-4.33-99, повинні бути виділені та позначені за місцем їх розташування у технологічному регламенті та інструкціях з охорони праці, розроблених відповідно до вимог НПАОП 0.00-4.15-98.
10.1.3. Системи КВПіА, управління та ПАЗ, а також зв’язку і сповіщення маркуються з нанесенням відповідних написів.
10.1.4. У випадку відключення електрики або припинення подачі стисненого повітря для живлення систем КВПіА та управління системи ПАЗ забезпечують переведення технологічного об’єкта в безпечний стан.
10.1.5. Повітря для компресорів та систем КВПіА повинно бути очищене від масла, вологи, пилу. Якість стисненого повітря повинна відповідати вимогам ДСТУ 4169-2003 «Стиснене повітря. Частина 1. Забруднювачі та класи чистоти» (ISO 8573-1:2001, MOD) та бути не нижче 1 класу забрудненості.
10.1.6. Не допускається використання інертного газу для живлення систем КВПіА.
10.1.7. Не допускаються ведення технологічних процесів та робота обладнання з несправними або вимкненими системами КВПіА, управління та ПАЗ.
10.1.8. Перевірку, випробовування КВПіА потрібно проводити згідно з ДСТУ 3400:2006 «Метрологія. Державні випробування засобів вимірювальної техніки. Основні положення, організація, порядок проведення і розгляду результатів».
10.1.9. Конструкція, виконання, спосіб встановлення і клас ізоляції приладів, апаратів та інших засобів автоматизації повинні відповідати умовам навколишнього середовища і номінальній напрузі мережі.
10.1.10. Для живлення КВПіА повинні використовуватися виробничі розподільчі пристрої, до яких не підключено різко змінне навантаження.
10.1.11. Підлога у приміщеннях, де розташовано розподільчі пристрої, повинна бути такою, що не проводить електричний струм. Під час ремонту електроапаратури розподільчих пристроїв на підлозі перед ними обов’язково повинен бути діелектричний гумовий килимок.
10.1.12. Не допускається проводити через приміщення, де розташовано розподільчі пристрої, пожежні водопроводи і розташовувати в них шафи для пожежних кранів та рукавів. Для пожежогасіння в цих приміщеннях треба застосовувати вуглекислотні та порошкові вогнегасники.
10.1.13. Залишати розподільчі пристрої автоматики і контрольно-вимірювальних приладів незамкненими не допускається.
10.1.14. У приміщеннях, де розташовано розподільчі пристрої, має бути повітряне опалення.
10.2. Електропостачання та електрообладнання
10.2.1. Улаштування, утримання, експлуатація і обслуговування електричних установок та електричних мереж мають відповідати вимогам:
Правил безпечної експлуатації електроустановок споживачів, затверджених наказом Комітету по нагляду за охороною праці Міністерства праці та соціальної політики України від 09.01.98 № 4, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 10.02.98 за № 93/2533 (далі — НПАОП 40.1-1.21-98);
Державних санітарних норм і правил при роботі з джерелами електромагнітних полів, затверджених наказом Міністерства охорони здоров’я України від 18.12.2002 № 476, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 13.03.2003 за № 203/7524 (далі — ДСанПіН 3.3.6.096-2002);
чинного законодавства з охорони праці, що регулює питання улаштування електроустановок.
10.2.2. Обслуговувати діючі електроустановки, організовувати і виконувати ремонтні, монтажні або налагоджувальні роботи та випробовування повинні спеціально підготовлені й атестовані електротехнічні працівники, що мають відповідну групу з електробезпеки, підтверджену посвідченням відповідно до вимог НПАОП 40.1-1.21-98.
10.2.3. Підключати і відключати магістральні лінії або лінії мережі електроживлення повинні лише електротехнічні працівники. Лінії живлення окремих електроприймачів або групи можуть підключати та відключати уповноважені працівники, які обслуговують ці електроприймачі.
10.2.4. Електродвигуни, пускорегулювальна, контрольно-вимірювальна і захисна апаратура, а також допоміжне електротехнічне обладнання за формою виконання, способом установлення та захисту, за якістю ізоляції повинні відповідати вимогам чинних НПАОП.
10.2.5. В електричних схемах машин і обладнання повинен бути передбачений захист від перевантаження та короткого замикання, який забезпечує автоматичне розвантаження або відключення.
10.2.6. Електроустановки, які розміщують в пожежонебезпечних зонах усередині і назовні приміщень,— стаціонарні, переносні і пересувні — повинні відповідати вимогам чинних НПАОП. При виборі електрообладнання, що встановлюють у пожежонебезпечних зонах, треба враховувати агресивність навколишнього середовища.
10.2.7. Електричні проводи і арматура силової та освітлювальної мережі у виробничих приміщеннях мають бути надійно ізольовані і захищені від впливу високої температури, механічних пошкоджень та хімічних чинників.
10.2.8. У пожежонебезпечних зонах будь-якого класу треба застосовувати кабелі та проводи, які не поширюють горіння. Не допускається застосування кабелів із горючою поліетиленовою ізоляцією.
10.2.9. Використання електрозахисних засобів, які застосовують під час експлуатації та ремонту електроустановок, необхідно здійснювати згідно з вимогами НПАОП 40.1-1.01-97.
10.2.10. У пожежонебезпечних зонах будь-якого класу треба дотримуватися вимог захисту від іскроутворення, обумовленого наявністю статичної електрики, відповідно до ГОСТ 12.1.018-93 «ССБТ. Пожаровзрывобезопасность статического электричества. Общие требования».
10.2.11. З’єднання приладів, апаратів та двигунів з проводами повинно бути надійно ізольованим і не спричиняти недопустимих місцевих перегрівань.
10.2.12. Пускову апаратуру необхідно розміщувати безпосередньо поблизу електродвигунів та робочих місць; у разі застосування кнопкових станцій необхідно захищати їх від випадкових включень; розподільче, електросилове й освітлювальне обладнання, а також окремі пускові прилади слід розміщувати в безпечному і зручному для обслуговування місці.
10.2.13. Для живлення переносних і пересувних електроприймачів треба застосовувати шнури і гнучкі кабелі з мідними жилами спеціального призначення з урахуванням можливих механічних впливів.
10.2.14. Виробниче обладнання з електричним приводом повинно мати засоби або пристрої захисту від ураження електричним струмом згідно з вимогами ГОСТ 12.1.019-79 «ССБТ. Электробезопасность. Общие требования и номенклатура видов защиты».
10.2.15. Електрообладнання повинно мати надійне захисне заземлення або/та занулення, що відповідає вимогам НПАОП 40.1-1.01-97, НПАОП 40.1-1.21-98 та ГОСТ 12.1.030-81 «ССБТ. Электробезопасность. Защитное заземление, зануление».
10.2.16. Постійні заземлювальні пристрої повинні відповідати вимогам чинних НПАОП і мати паспорт, який містить схему заземлення, основні технічні та розрахункові величини, дані результатів оглядів і випробовувань.
10.2.17. Вимірювання опору ізоляції заземлення, перевірка з’єднання між заземлювачами та заземлювальними елементами й інші випробування електроустановок повинні проводитися в обсязі та з періодичністю, вказаними в НПАОП 40.1-1.21-98.
10.2.18. Двері розподільчих пристроїв повинні замикатися на ключ.
10.2.19. Розподільчі пристрої повинні мати чіткі написи, що вказують призначення окремих електричних кіл і панелей.
10.2.20. На приводах комунікаційних апаратів повинні бути чітко вказані положення «Включено» та «Відключено».
10.2.21. Плавкі вставки запобіжників повинні бути калібровані із зазначенням на клеймі номінального струму вставки. Застосування саморобних некаліброваних плавких вставок не допускається.
10.2.22. Огляди електроустановок здійснюються відповідно до вимог НПАОП 40.1-1.21-98.
10.2.23. Огляд, випробування та експертне обстеження, технічне діагностування машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки здійснюються відповідно до вимог Порядку проведення огляду, випробування та експертного обстеження (технічного діагностування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.05.2004 № 687.
10.2.24. Атестація фахівців, які мають право проводити технічний огляд та/або експертне обстеження устаткування підвищеної небезпеки, здійснюється відповідно до вимог Порядку атестації фахівців, які мають право проводити технічний огляд та/або експертне обстеження устаткування підвищеної небезпеки, затвердженого наказом Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду від 20.12.2006 № 16, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 07.02.2007 за № 103/13370 (НПАОП 0.00-6.08-07).
10.2.25. Обсяг та періодичність контролю устаткування підвищеної небезпеки встановлюють відповідно до вимог НД, інструкцій заводів-виробників та щорічних планів, які затверджує працівник, відповідальний за енергогосподарство.
10.2.26. Приєднання до електричної мережі ручних переносних інструментів необхідно здійснювати згідно з вимогами НПАОП 40.0-1.21-98 та ГОСТ 12.2.013.0-91 «ССБТ. Машины ручные электрические. Общие требования безопасности и методы испытаний» (далі — ГОСТ 12.2.013.0-91).
10.2.27. Ручні електричні машини (інструмент) та допоміжне обладнання до них треба періодично повіряти не рідше одного разу на шість місяців згідно з вимогами ГОСТ 12.2.013.0-91.
10.2.28. У разі наближення грози необхідно припинити всі роботи на повітряних лініях і в відкритих розподільчих пристроях, а в закритих розподільчих пристроях — роботи на вводах і комутаційній апаратурі, яку приєднано до повітряних ліній.
10.2.29. Параметри електромагнітних полів під час роботи з силовими джерелами повинні відповідати вимогам ДСанПіН 3.3.6.096-2002.
10.3. Опалення та вентиляція
10.3.1. Температура повітря в основних опалюваних виробничих приміщеннях повинна підтримуватися згідно з вимогами ДСН 3.3.6.042-99.
10.3.2. У приміщеннях з вибухопожежонебезпечними технологічними процесами передбачається повітряне опалення, поєднуване з припливною вентиляцією.
