Температура зовнішніх поверхонь устаткування, що випромінює тепло, не повинна перевищувати 43 °С згідно з вимогами ДСТУ ЕN 563-2001 «Безпечність машин. Температури поверхонь, доступних для дотику. Ергономічні дані для встановлення граничних значень температури гарячих поверхонь» (ЕN 563:1994, ІDT) (далі — ДСТУ ЕN 563-2001).
За потреби влаштування зовнішньої теплоізоляції технологічних апаратів та трубопроводів передбачають заходи захисту від потрапляння до них горючих продуктів.
9.1.25. На кожному підприємстві, у відділенні має бути схема розташування та взаємозв’язку технологічного обладнання і трубопроводів із зазначенням запірної та регулювальної арматури, КВПіА, виконана в умовних кольорах.
9.1.26. Розміщення технологічного обладнання та засобів вибухо- і пожежозахисту в виробничих приміщеннях та на відкритих майданчиках повинно забезпечувати зручну і безпечну їх експлуатацію, можливість проведення ремонтних робіт та організації оперативних заходів з попередження аварійних ситуацій або локалізації аварій.
9.1.27. Робочі місця підлягають атестації за умовами праці відповідно до вимог Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.92 № 442.
На робочих місцях мають бути:
витяги з ПЛАС, розроблених відповідно до вимог НПАОП 0.00-4.33-99, які мають бути представлені в обсязі, що є достатнім для якісного виконання працівниками відповідних дій;
інструкції з ведення технологічних процесів, ремонту та очищення устаткування;
інструкції з охорони праці відповідно до вимог НПАОП 0.00-4.15-98 за видом діяльності або професією.
9.1.28. Резервуари, ємності, призначені для зберігання зріджених вуглеводневих газів і ЛЗР з температурою кипіння нижче ніж 45 °С, повинні розраховуватися на тиск, не нижчий пружності пари цих рідин при температурі 50 °С, а також на вакуум або повинні забезпечуватися захистом цього устаткування від утворення в ньому вакууму. При утворенні вакууму в систему допускається вводити тільки інертні гази, пару, газові суміші продуктів виробництва.
Зазначена вимога не поширюється на ємнісне устаткування, що використовується при ізотермічному або напівізотермічному зберіганні цих речовин.
9.1.29. На кожному підприємстві повинен бути визначений перелік небезпечних хімічних речовин, які можуть виділятися в приміщення під час проведення технологічних процесів і за аварійних ситуацій та які впливають чи за певних умов можуть негативно впливати на здоров’я працівників, відповідно до вимог Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.92 № 442.
9.1.30. Комунікації технологічних трубопроводів має бути пофарбовано в кольори за їх призначенням згідно з вимогами ГОСТ 14202-69 «Трубопроводы промышленных предприятий. Опознавательная окраска, предупреждающие знаки и маркировочные щитки».
9.1.31. Запірна арматура трубопроводів на схемі повинна бути пронумерованою, а напрямок переміщення продуктів — указаний стрілками. Номер запірної арматури та інші позначки в схемі мають відповідати інструкціям з ведення технологічних процесів, ремонту і очищення устаткування та технологічному регламенту.
9.1.32. Для проведення періодичних передбачених регламентом робіт з очистки технологічного обладнання, як правило, передбачаються засоби гідравлічного, механічного або хімічного очищення, що виключає знаходження працівників усередині технологічного обладнання.
9.2. Насоси та компресори
9.2.1. При експлуатації насосів та компресорів під час виробництва синтетичного етилового спирту треба дотримуватись вимог чинних НПАОП, які регулюють питання будови і безпечної експлуатації посудин, що працюють під тиском, Технічного регламенту з підтвердження відповідності безпеки обладнання, що працює під тиском, ГОСТ 12.2.016-81 «ССБТ. Оборудование компрессорное. Общие требования безопасности» (далі — ГОСТ 12.2.016-81), а також цих Правил.
9.2.2. Облаштування компресорів та насосів повинно відповідати вимогам чинних НД та цих Правил.
Компресори та насоси, що використовують для переміщення ЛЗР і ГР, за надійністю та конструктивними відмінностями вибирають з урахуванням критичних величин параметрів фізико-хімічних властивостей продуктів, які перекачують, та параметрів технологічного процесу.
Кількість насосів та компресорів повинна забезпечувати вимоги технологічного процесу, а у деяких випадках треба передбачати резервні одиниці.
9.2.3. Компресорне обладнання має відповідати вимогам ГОСТ 12.2.016-81 та чинного законодавства з охорони праці.
9.2.4. Для попередження потрапляння рідини в компресор за можливої конденсації пари і газів необхідно передбачати на всмоктувальному трубопроводі установлення віддільника рідини (сепаратора). Всмоктувальні трубопроводи необхідно прокладати з ухилом у бік віддільника рідини, за неможливості — в нижній точці трубопроводу варто передбачати постійно діючий дренаж.
У випадку перевищення встановленого рівня рідини в сепараторі необхідно передбачати можливість автоматичного відключення компресора.
9.2.5. У разі замкнутої системи охолодження компресорів на відвідному трубопроводі води необхідно передбачати оглядові ліхтарі або контрольні крани, за відкритої системи охолодження — зливальні воронки.
9.2.6. Для насосів, зупинка яких при посадках і короткочасних зникненнях напруги електричного струму може призвести до порушення технологічного режиму або до аварійного стану, необхідно передбачати самозапускання електродвигунів насосів.
9.2.7. Для перекачування зріджених газів, ЛЗР, а також шкідливих речовин I і II класів небезпеки повинні застосовуватися безсальникові, мембранні насоси або насоси з торцевими ущільненнями, які за своїми технічними характеристиками можуть перекачувати отруйні, вогне- та вибухонебезпечні рідини.
9.2.8. Насоси, що перекачують зріджені гази, ЛЗР й ГР, а також шкідливі речовини, незалежно від місця їх встановлення, крім пускової апаратури, розташованої на місці встановлення насосів, повинні мати дистанційне керування.
9.2.9. Необхідно передбачати автоматичне включення резервного насоса у випадку зупинки працюючого, що подає рідину в подвійні торцеві ущільнення насосів і пристроїв для перемішування.
9.2.10. При розташуванні насосів на відкритих майданчиках повинні передбачатися заходи із запобігання застиганню й замерзанню рідини, яка перекачується насосом по трубопроводах.
9.2.11. При розміщенні насосів назовні під етажерками, навісами треба передбачати:
обігрівання підлоги для забезпечення танення снігу та випаровування вологи і ухил підлоги для стікання води в приямок;
захисні бічні огородження.
9.2.12. При використанні для охолодження корпусів підшипників і камер сальників горючих або шкідливих незамерзаючих рідин циркуляція їх повинна здійснюватися за безперервною замкнутою системою.
9.2.13. Трубопровідну обв’язку насосів, компресорів та іншого устаткування треба виконувати таким чином, щоб було забезпечено можливість:
видалення рідини й газу з устаткування і трубопроводів;
продування азотом або пропарювання водяною парою устаткування й трубопроводів;
проведення гідравлічного випробовування устаткування й трубопроводів;
огляду й догляду за устаткуванням і трубопроводами;
демонтажу й монтажу під час роботи відділення.
9.2.14. Під час експлуатації насосних станцій на виробництві з виготовлення синтетичного етилового спирту необхідно дотримуватися таких вимог:
працювати допускається лише на справному устаткуванні та комунікаціях, обладнаних запобіжними пристроями, регулювальними та КВПіА, сигналізацією й блокуваннями. Теплові клапани на працюючих трубопроводах мають бути закритими, а на тих, що не працюють,— відкритими;
не допускається регулювати запобіжні клапани на працюючих устаткуванні і комунікаціях;
регулювання запобіжних клапанів виконують на спеціальному стенді;
необхідно систематично перевіряти надходження мастила в частини змащуваних механізмів і обладнання, подавання ущільнюючої рідини на торцеві ущільнення насосів, обдування електродвигунів;
перевіряти працездатність систем автоматичного пожежогасіння та комплектність первинних засобів пожежогасіння;
у виробничих приміщеннях треба застосовувати переносні електроінструменти лише у вибухозахищеному виконанні.
9.2.15. Запірна арматура повинна відповідати вимогам ГОСТ 12.2.063-81 «ССБТ. Арматура промышленная трубопроводная. Общие требования безопасности».
9.2.16. Запірна арматура, встановлена на нагнітальному та всмоктувальному трубопроводах насоса або компресора, має бути максимально наближеною і мати вільний та зручний доступ до обслуговування.
9.2.17. На нагнітальному трубопроводі треба передбачити встановлення зворотного клапана або іншого пристрою, що запобігає можливості утворення руху речовин у зворотному напрямку.
9.3. Трубопроводи та арматура
9.3.1. Виготовляти, монтувати та експлуатувати трубопроводи й арматуру для ЛЗР і ГР треба, враховуючи хімічні властивості, технологічні параметри середовищ та відповідно до вимог ГОСТ 14202-69 «Трубопроводы промышленных предприятий. Опознавательная окраска, предупреждающие знаки и маркировочные щитки».
9.3.2. Трубопроводи пари та гарячої води повинні відповідати вимогам Правил будови і безпечної експлуатації трубопроводів пари та гарячої води, затверджених наказом Комітету по нагляду за охороною праці України від 08.09.98 № 177, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 07.10.98 за № 636/3076 (НПАОП 0.00-1.11-98).
9.3.3. Під час транспортування горючих, шкідливих та агресивних рідин або газів у приміщеннях та зовнішніх установках, які віднесено до категорій А, Б, дозволено використовувати тільки металеві трубопроводи з внутрішнім покриттям з неметалевих матеріалів.
9.3.4. Трубопроводи, якими транспортують шкідливі речовини І та ІІ класів небезпечності, горючі гази, ЛЗР і ГР, дозволено прокладати лише наземно або надземно.
9.3.5. Не допускається прокладати транзитні трубопроводи під будинками, спорудами та зовнішніми установками.
9.3.6. Не допускається прокладати трубопроводи зі скрапленими газами, ЛЗР і ГР, шкідливими та агресивними речовинами через допоміжні приміщення, приміщення електроустановок, вентиляційних камер.
9.3.7. Не допускається застосовувати у вибухопожежонебезпечних технологічних системах гнучкі шланги як стаціонарні трубопроводи для транспортування речовин у паро-газовому стані, ЛЗР та ГР.
Вибір шлангів здійснюється з урахуванням властивостей продукту, який транспортують, та відповідних параметрів процесу.
9.3.8. Прокладання трубопроводів повинно забезпечувати мінімальну довжину комунікацій, виключати провисання та утворення застійних зон.
9.3.9. Трубопроводи не повинні мати фланцевих з’єднань.
Фланцеві з’єднання допускаються лише в місцях встановлення арматури або з’єднання трубопроводів з апаратами, або на ділянках, де їх необхідно періодично розбирати для чищення та ремонту.
9.3.10. Фланцеві з’єднання трубопроводів для кислот та лугів має бути закрито захисними кожухами.
Фланцеві з’єднання розташовують у місцях з вільним доступом для обслуговування та візуального огляду. Не допускається розташовувати фланцеві з’єднання трубопроводів з вибухопожежонебезпечними, токсичними та їдкими речовинами над місцями постійного проходу працівників та робочими майданчиками.
9.3.11. Матеріали з’єднуючих фланців та ущільнень треба вибирати з урахуванням властивостей речовини, яку транспортують.
9.4. Вимоги безпеки під час проведення робіт в ємностях, резервуарах, трубопроводах
9.4.1. Роботи, пов’язані з оглядом, чищенням, ремонтом, розгерметизацією технологічного устаткування, комунікацій, у тому числі роботи всередині ємностей, при проведенні яких існує чи не виключена можливість виділення в робочу зону вибухопожежонебезпечних чи шкідливих пари, газів та інших речовин, здатних викликати вибух, загорання, шкідливо впливати на організм працівника, а також роботи при недостатньому вмісті кисню (нижче 20 % об’ємних) належать до газонебезпечних робіт.
Ємності, резервуари, трубопроводи, в яких будуть проводити роботи, має бути виведено з експлуатації, звільнено від продуктів, речовин, відключено від усіх комунікацій установленням заглушок, очищено, промито водою і, за необхідності, пропарено, охолоджено, провентильовано.
9.4.2. Приводи всіх механізмів, робочі органи яких знаходяться в ємностях і апаратах, повинні бути знеструмлені та відключені від електродвигунів шляхом зняття запобіжників або інших заходів із вивішуванням попереджувальних плакатів.
9.4.3. Роботи всередині технологічних апаратів і ємностей виконують переважно вдень. У разі необхідності проведення робіт уночі мають бути розроблені додаткові заходи безпеки.
9.4.4. Спуск працівника до відкритої ємності повинен проводитися з використанням переносної драбини, що має зверху гаки для зачіплювання за край ємності.
9.4.5. До роботи всередині ємностей допускається бригада в складі не менше двох працівників (працюючий та спостерігаючий). За необхідності виконання робіт у ємностях більше ніж одним працівником потрібно вжити додаткових заходів безпеки, що передбачають збільшення числа спостерігаючих (не менше одного спостерігаючого на одного працюючого в апараті), послідовність роботи та евакуації, порядок розміщення обладнання на місці проведення робіт.
9.4.6. Доступ працівників усередину ємностей, що мають верхні та нижні люки, має здійснюватися тільки через нижній люк.
9.4.7. Тривалість перебування працівника всередині ємності та тривалість його відпочинку встановлюються інструкцією з охорони праці щодо виконання робіт в ємностях, резервуарах і трубопроводах, розробленою згідно з НПАОП 0.00-4.15-98 і затвердженою роботодавцем, залежно від умов виконуваних робіт.
