7.6. Безпечне обслуговування систем шлакозоловидалення та золовідвалів

7.6.1. Перед кожним відкриванням зовнішніх люків і затворів шлакових і золових бункерів під час періодичного видалення шлаку і золи слід попереджу­вати машиніста котла про очікуване видалення шлаку і золи та необхідність підтримування збільшеного розрідження в топці котла.

Зола і шлак з обов'язковим заливанням їх водою повинні видалятись за умови нормальної роботи котла.

7.6.2. Під час видалення золи і шлаку з топки котла і газоходів працівники, які виконують ці роботи, повинні перебувати збоку від люка.

7.6.3. Відкривати шлакові, а під час проведення вагонеткового золовида-

лення і золові затвори слід тільки дистанційно, відвівши всіх працівників від затвора.

7.6.4. У разі вагонеткового золовидалення відкривати золові і шлакові за­твори слід повільно і тільки після змочування водою шлаку, золи та відкладень незгорілих часток палива (пилу та золовинесення).

7.6.5. Під час змочування шлаку водою і спускання його з комодів у канали гідрозоловидалення оглядові дверці повинні бути зачинені.

7.6.6. Підчищати і знімати насадки змивних і збуджувальних сопел за на­пору води більше 20 м дозволяється тільки після виведення їх з дії.

7.6.7. Стояти проти вікон-вічок під час їх відчинення заборонено.

7.6.8. Збивати шлак слід тільки за умови сталого режиму горіння і збіль­шення розрідження у топці та газоходах.

Не дозволяється видалення шлаку і золи за умови несталого топкового ре­жиму і вибивання полум'я і золи з оглядових вікон-вічок; не дозволяється також видалення шлаку і золи або обдування котла під час збивання шлаку у льотці котла.

Шлак слід збивати тільки спеціальними піками. Піка повинна мати з одно­го боку заварений в трубу наконечник, - щоб не допустити осипання шлаку по трубі, а з другого - кулясту насадку.

Під час збивання шлаку слід стояти збоку, тримаючи піку на відльоті.

Не дозволяється під час проведення робіт упиратись в піку.

Піки слід зберігати у зафіксованих положеннях,  щоб унеможливлювати їхнє падіння.

7.6.9. Не дозволяється збивати шлак стоячи на площадках, що не мають достатнього освітлення, а також на випадкових, не призначених для цього конструкціях (поручнях і щаблях драбин, трубах та ін.).

7.6.10. У разі необхідності виконувати шурування забитих золою золоспу-скових апаратів стояти слід збоку від відкритого лючка. Під час видаляння золи лючок необхідно закрити.

7.6.11. Під час розшлакування шлаковидальних установок котлів та усу­нення золових заторів у золоспускових трактах сухих золовловлювачів забо­ронено:

- заходити всередину ванн і бункерів;

- працювати,  якщо знято перекриття каналів;

- ставати на гарячий шлак і накопичення золи;

- працювати на золоспусках без респіраторів.

7.6.12. Для видалення золи або шлаку працівники повинні надягати рука­виці, захисні окуляри і захисну каску з пелериною; брюки повинні бути надяг­нені зверху чобіт (навипуск).

7.6.13. Металовловлювачі або бункер пульпонасоса слід очищати тільки

після перекриття каналів запірними пристроями, зупинення пульпонасоса і за відсутності надлишкового тиску в металовловлювачі і бункері.

7.6.14. Під час очищення каналів гідрозоловидалення їхні знімні перекрит­тя слід знімати тільки в межах робочої зони. Під час перерв у роботі і після очищення каналів знімні перекриття необхідно встановити на місце.

7.6.15. Під час обстеження і очищення каналів гідрозоловидалення слід ви­користовувати переносні ручні світильники напругою до 12В.

7.6.16. Ремонт пульпопроводів та інших трубопроводів гідрозоловидалення слід проводити тільки за умови вимкнення насосів і спорожненого трубопроводу.

7.6.17. У випадку розсування секцій шлакозолопроводів слід уживати за­ходів щодо зливання пульпи (золи або шлаку), що залишилась у трубопроводі. Під час піднімання труб працівників необхідно відвести від кінців секції.

7.6.18. Ходити по зневодненому золошлаковому пляжу допускається тіль­ки у виняткових випадках у супроводі другого працівника; у цьому разі той, хто йде попереду, повинен жердиною перевіряти міцність намитого шару.

7.6.19. Ходити по золошлакопроводах, а також по свіжонамитому золош­лаковому пляжу заборонено.

7.6.20. У разі промірювання глибин відстійного ставка, установлення шан-дора на водовідвідних спорудах тощо працівники, які виконують роботу з човна, катамарана або плота повинні мати рятувальні засоби (жилети, пояси та ін.).

Не дозволяється на відстійному ставку виконувати роботи з промірювання глибини, установлення шандор та ін., що пов'язані з використанням човнів, понтонів або плотів,  якщо швидкість вітру більше 9,8 м/сек або за висоти хвилі понад 0,35 м.

7.6.21. У разі проведення робіт у нічну зміну робочу зону на золошлакові двалі необхідно освітлювати.

7.6.22. Шахти водоскидних колодязів повинні мати справні ґрати.

7.6.23. Поблизу місць забирання і скидання води і по периметру золошла-ковідвалу в місцях можливого перебування людей слід вивішувати знаки без­пеки про заборону купання, вживання води та ловлення риби.

7.6.24. Шламонагромаджувачі шкідливих і токсичних речовин, що містять­ся на золошлаковідвалі, необхідно обгородити і позначити застережними зна­ками безпеки.

7.6.25. Перебувати без спеціальних засобів захисту на золошлаковідвалах, де радіаційний фон (у-випромінювання) перевищує 30 мікрорентгенів на годи­ну, заборонено.


7.7. Безпечне обслуговування електрофільтрів

7.7.1. Перед початком ремонту механічної частини і чищення секцій елект­рофільтрів і перед тим, як розпочати ремонт механізмів струшування секцій, працівники електричного цеху повинні вимкнути їхню електричну частину і вивісити застережні і заборонні знаки безпеки на апаратах керування електро­двигунами, механізмами струшування, вібраторами, обігрівання бункерів та ізоляторів.

Вивішувати застережні знаки безпеки на люках електрофільтрів і механіз­мах повинні працівники цеху, які обслуговують електрофільтри.

7.7.2. Проводити випробування і регулювати механізм струшування елект­рофільтрів, коли необхідно часто вмикати і вимикати електродвигун, дозволя­ється виконувати без розбирання електричної схеми. У цьому разі зі складу бригади слід призначати наглядача за електродвигуном і його пусковим при­строєм - для унеможливлення випадкового вмикання електродвигуна.

7.7.3. Внутрішній огляд і ремонт електрофільтрів необхідно проводити тільки після вимкнення їхньої електричної частини, заземлення їхньої корону-вальної системи, вентиляції секцій, завершення відбирання проб газу на вміст вибухонебезпечних і токсичних газів, вимкнення димососів і закриття напрям­них апаратів останніх.

7.7.4. Перед початком проведення робіт у бункері необхідно струсити з електродів налиплу золу, вимкнути обігрівання воронки бункера, вимкнути віб­ратори і звільнити бункер від золи.

Під час проведення робіт у верхній частині електрофільтрів необхідно від­крити додаткові верхні люки.

7.7.5. Працювати в електрофільтрах необхідно у протипилових респірато­рах із застосуванням рятівних поясів, дотримуючись вимог підрозділу 4.10 цих Правил.


8. Вимоги безпечного обслуговування турбінних установок


 8.1. Обслуговування парових турбоагрегатів


8.1.1. Зовнішні напірні мастилопроводи, розміщені в зоні гарячих повер­хонь, необхідно обладнати спеціальними щільними захисними коробами з лис­тової сталі. Нижня частина коробів повинна мати схил для стікання мастила у збірний трубопровід, незалежний від колектора аварійного зливання і поєдна­ний з ємкістю аварійного зливання мастила.

Під час проведення капітальних ремонтів короби слід перевіряти на щіль­ність - заповненням їх водою.

8.1.2. Мастилопроводи, розміщені зовні короба, необхідно відділити від гарячих поверхонь металевими захисними екранами, а їхні фланці розмістити у спеціальних кожухах із зливом з них мастила у безпечне місце.

Кожухи фланцевих з'єднань повинні охоплювати фланці, а також розміще­ні поруч зварні шви і ділянку труби завдовжки від 100 до 120 мм від шва.

8.1.3. Під час проведення випробувань автомата безпеки працівникам, якібезпосередньо не беруть участі у проведенні випробувань, заборонено перебу­вати на площадці обслуговування турбіни.

Перевірку автомата безпеки збільшенням частоти обертання ротора слід проводити за програмою, затвердженою головним інженером електростанції.

Перед початком проведення випробувань автомата безпеки слід проінст­руктувати працівників, які беруть участь у випробуваннях, із записом про це у журналі інструктажів.

Керувати проведенням випробувань повинен безпосередньо начальник це­ху або його заступник, який повинен слідкувати за частотою обертання ротора турбіни за тахометром. Решту працівників, які беруть участь у проведенні ви­пробувань, слід розставити так, щоб у потрібний момент можна було швидко вимкнути агрегат.

Перевірку автомата безпеки за наявності у головної парової засувки байпа-са слід проводити за умови закритої засувки через байпас.

8.1.4. Перед початком перевірки автомата безпеки шляхом збільшення час­тоти обертання ротора слід перевірити його ручне вимикання за номінальної частоти обертання, а також перевірити посадку стопорних і регулювальних клапанів.

У разі незадовільної посадки стопорних і регулювальних клапанів переві­ряти роботу автомата безпеки збільшенням частоти обертання ротора турбіни заборонено.

8.1.5. Якщо під час перевірки автомата безпеки частота обертання ротора турбіни зросла до рівня, за якого повинен спрацьовувати автомат безпеки, а ав­томат не спрацював, турбіну необхідно негайно зупинити ручним вимикачем. Якщо не спрацював ручний вимикач, турбіну слід зупинити швидким закри­ванням регулювальних клапанів і головної парової засувки (байпаса).

Дозволяється проводити повторне випробування автомата безпеки збіль­шенням частоти обертання ротора тільки після виявлення і усунення несправ­ностей.

8.1.6. Зупинена у ремонт турбіна повинна від'єднуватись від діючого обла­днання і загальноцехових трубопроводів пари, води, мастила відповідно до ви­мог пунктів 4.11.5-4.11.7 цих Правил.

8.1.7. Для проведення робіт усередині конденсатора слід перекрити напір­ну і зливну лінії циркуляційної води і відкрити атмосферний клапан і люки для неперервної вентиляції конденсатора.

Роботи всередині конденсатора повинні проводитись з дотриманням вимог пунктів 4.10.7; 4.10.10; 4.10.12-4.10.14 цих Правил.

8.1.8. Спеціальні знімні вантажозахватні пристосування для піднімання кришок циліндрів і роторів турбін перед початком проведення робіт слід оглянути; після закінчення ремонту цих пристосувань на них слід зазначити дату технічного опосвідчення: 

8.1.9. Важкі деталі (ротор, кришка циліндра), що знімаються з турбіни, слід укладати на козли і підкладки, - щоб не допустити їх зісковзування, згідно з планом розміщення деталей і з урахуванням вимог пункту 6.1.15 цих Правил.

 Не дозволяється використовувати для підкладок шпали, оброблені антисе­птиками.

8.1.10. Відгвинчувати болти і затягувати гайки фланцевих з'єднань розні­мань циліндрів турбін необхідно за інструкцією заводу-виробника турбін.

8.1.11. Під час розкриття і піднімання кришки циліндра турбіни необхідно:

- користуватись наявними пристосуваннями (наприклад, балансиром);

- відривати верхню половину циліндра (кришки) від нижньої за допомо­гою відтискних болтів;

- переконатись у тому, що кришка перед підніманням надійно застроплена;

- піднімати кришку за командою відповідального працівника тільки після її ретельного вивіряння і за умови установлених напрямних болтів (свічок);

- перевіряти під час піднімання кришки рівномірність переміщування її відносно фланця рознімання нижньої половини циліндра.

Під час перевірки рівномірності переміщування кришки, а також під час її піднімання класти руки на фланець розніму під кришку, що піднімається, забо­ронено.

8.1.12. У разі виявлення під час піднімання кришки перекошування або заїдання кришку слід опустити і знову вивірити кріплення її до гака підтягу­ванням або послаблюванням тросів. Довжину тросів слід регулювати гайками або талрепами підіймального пристосування.

8.1.13. Під час піднімання кришки циліндра необхідно стежити за тим, щоб разом з кришкою не піднімались ущільнювальні обойми, якщо вони за конс­трукцією не кріпляться до кришки турбіни і не виключена можливість їхнього падіння від поштовхів під час подальшого піднімання.

У випадку, коли за незначної висоти піднімання кришки обойми не можуть бути вибиті ударами свинцевої кувалди по кришці, її подальше піднімання мо­жливе тільки після виставлення кришки на підкладки і надійного закріплення обойми за кришку.

8.1.14. Якщо діафрагми конструктивно кріпляться до кришки циліндра і за незначної висоти піднімання кришки виявлено, що шурупи, що кріплять верхні половини діафрагми, обірвані, подальше піднімання кришки слід припинити.

У цьому разі кришку циліндра слід трохи підняти тільки на висоту, що необхідна для укріплення діафрагми, і установити на викладку. Після укріплен­ня діафрагми можна продовжити піднімання і подальше транспортування кри­шки циліндра турбіни.

8.1.15. Виконувати будь-яку роботу під піднятою кришкою циліндра або діафрагмою заборонено.

8.1.16. Шабрувати нижній фланець циліндра турбіни дозволяється лише за умови, що кришка циліндра відведена у безпечне місце або виставлена на під­кладки.

8.1.17. Дозволяється перекантовувати кришки циліндра тільки під безпо­середнім керівництвом керівника робіт.

Перед тим, як розпочати кантування, необхідно переконатись у відсутності на кришці незакріплених деталей (гайок, болтів, заглушок, інструменту тощо).

8.1.18. Усі отвори паропроводів і дренажів, що приєднуються до циліндра турбіни, після його розкривання необхідно зразу закрити дерев'яними пробками або кришками, а отвори горловини конденсатора закласти міцними дерев'яними щитами.

8.1.19. У разі використання для нагрівання кріпильних нарізевих з'єднань електронагрівачів типу ТЕН їх необхідно заземлити.

Опір ізоляції між корпусом нагрівача і струмовідними частинами повинен бути більше 2 МОм.