---

При визначенні розрахункових значень деформацій вологості їх характеристичні величини слід множити на коефіцієнт надійності за навантаженням y_f = 1,1.

Відносна вологість повітря <р, %

Рисунок 9 - Залежність вологості w листового 1 і екструзійного 2 азбестоцементів від відносної вологості повітря ф

- у зовнішніх 1 і внутрішніх 2 обшивках:

(

(50)

(51)

(52)

^Є1 ^{_ е}2 ) 1$ 1

2Л Q + 81 + 8 2

(є₂ - є,)Е₂Ь₂

2

- у заповнювачі:

/?о + 8 +82

0,3(є-| -є₂)(8-|+8₂) (Е-, + Е₂ ) (8 <| + 8 ₂ )

2/7₀+8-|+8₂у 2h_Q

де G_p - модуль зсуву матеріалу заповнювача, що приймається для пінопластів відповідно до чинних нормативних документів, МПа.

о — - , (оЗ)

фА>г

де N - поздовжня сила, кН;

Ф - коефіцієнт поздовжнього згину, що приймається відповідно до рисунка 10 залежно від гнучкості елемента X;

А_Ьг - площа поперечного перерізу брутто, м².

Граничне значення гнучкості X для конструкцій слід приймати не більше ніж 100.

0,9 -х ■ - -*4- -—““

! ; j і

0,7 - -—- - • — к - -

0,5 . !

03 г

0,1' • Г — —1

0 20 40 60 80 100

Гнучкість елемента X

Рисунок 10 - Графік для визначення коефіцієнта поздовжнього згину <р

• при шарнірно закріплених кінцях елемента - 1,0;

• при одному шарнірно закріпленому і другому затисненому кінці - 0,8;

• при одному затисненому і другому вільно навантаженому кінці - 2,2;

• при обох затиснених кінцях - 0,65.

У разі рівномірно розподіленого по довжині елемента осьового навантаження коефіцієнт ц слід приймати таким, що дорівнює:

• при обох шарнірно закріплених кінцях - 0,73;

• при одному затисненому і другому вільному кінці - 1,2.

1. .1.4.1 Напруження в стиснуто-зігнутих екструзійних конструкціях ст, МПа, слід визначати за формулою:

де А_п - площа поперечного перерізу нетто елемента, м²;

2. , - коефіцієнт, що враховує додатковий момент від поздовжньої сили при деформації

елемента:

^=1 ; (56)

4>A_brR_c

И/ - розрахунковий момент опору поперечного перерізу елемента, м³.

7.2 Розрахунок елементів азбестоцементних конструкцій за граничними станами другої групи

Таблиця 2

D

(57)

= E_al_r.

^1,2 -

^1,₂5?,₂

12(і -у²)

(58)

О — - (59)

К₂

де К₂ - коефіцієнт, що визначається за формулою:

/²(2/?_о +8ї + 8₂)G_pb ’

де b - ширина плити або панелі, м.

М

(61)

І²

де М - згинальний момент від впливу температури або вологості для розрахунку за першою групою граничних станів, що визначається згідно з формулою (42), МН-м.

М

(62)

І²

де М - згинальний момент від впливу температури або вологості для розрахунку за першою групою граничних станів, що визначається згідно з формулою (42), МН-м.

(

(63)

єі + є₂)/²

/ —

4(2/7_о +§і +3₂)

8. РОЗРАХУНОК ЕЛЕМЕНТІВ З'ЄДНАНЬ АЗБЕСТОЦЕМЕНТНИХ КОНСТРУКЦІЙ

   1. При розрахунку з'єднань обшивок з дерев'яним каркасом розрахункове зусилля T_s, МН, яке може бути сприйняте одним елементом з'єднання з умови зминання матеріалу каркаса, необхідно визначати за формулою:

/2

7g ⁼ 7Л j ^СйС > (64)

ZL + о

ДЄ

d -діаметр елемента з'єднання, м;

E_s - модуль пружності матеріалу елемента з'єднання, МПа.

T_s= 0,258_adR_ip, (66)

де 8g - товщина полиці металевого каркаса, м.

T_s= 0,25ddR_lp. (67)

T_s= 0,25nd²R_bs. (68)

8. ВКАЗІВКИ ЩОДО ПРОЕКТУВАННЯ АЗБЕСТОЦЕМЕНТНИХ КОНСТРУКЦІЙ

   1. Азбестоцементні плити і панелі слід застосовувати за умови захисту конструкцій від корозії відповідно до 4.7 в зовнішніх огорожах будівель - при вологості внутрішнього повітря приміщень не більше ніж 75 %, у внутрішніх огорожах - при вологості не більше ніж 85 %.

   2. При проектуванні азбестоцементних конструкцій для будівель, що зводяться в районах з температурою зовнішнього повітря найбільш теплої і холодної доби відповідно понад 25 °С і нижче мінус 40 °С, слід застосовувати пресовані азбестоцементні листи.

При проектуванні каркасних плит і панелей для внутрішніх огорож будівель з мокрим режимом приміщень слід застосовувати пресовані азбестоцементні листи.

Безкаркасні плити і панелі слід застосовувати в огорожах будівель з вологим режимом приміщень лише за наявності пароізоляції.

У каркасних і екструзійних плитах і панелях вологість мінераловатного утеплювача не повинна перевищувати 8 % за масою, а пінопласту - 12 % за масою.

При проектуванні азбестоцементних плит з дерев'яним каркасом не допускається цвяхове з'єднання обшивок з каркасом.

Проектувати азбестоцементні конструкції у разі стиснення їх температурно-вологісними де­формаціями слід з врахуванням зусиль, що виникають при цьому.

У необхідних випадках на поверхню плит і панелей слід наносити пароізоляцію.

8. 17. При проектуванні азбестоцементних плит довжину опорної частини плити слід передбача­ти за розрахунком, але не менше ніж 4 см.

   18. При проектуванні кріплень безкаркасних плит і панелей до несучих елементів конструкцій будівель слід забезпечувати прикріплення до цих елементів обох обшивок.

   19. Азбестоцементні плити покриттів, що мають дерев'яний або металевий каркас, а також екструзійні плити можуть використовуватися як елементи жорсткості (в'язі). При цьому конструктив­не рішення плит і їх кріплень до несучих конструкцій будівель повинне забезпечити стійкість еле­ментів каркаса будівлі і сприйняття навантажень і впливів. .

   20. Встановлення кріпильних елементів на азбестоцементних плитах і панелях необхідно ви­конувати в заздалегідь розсвердлені отвори. Пробивка отворів забороняється.

   21. Не допускається прикладення до азбестоцементних листів, обшивок каркасних і безкар­касних плит і панелей зосереджених навантажень (від трубопроводів, устаткування тощо). Прикла­дання таких навантажень допускається до екструзійних плит і панелей, а також до каркасів плит і панелей.

   22. Конструктивне рішення торців екструзійних плит і панелей повинне забезпечувати надій­ний захист утеплювачів від зволоження і випадіння.

   23. Поздовжні і поперечні стики між плитами покриттів і між стіновими панелями слід утеплю­вати і герметизувати в нижній і верхній частинах.

   24. При проектуванні стін з азбестоцементних листів або панелей слід, як правило, передба­чати цоколь з інших матеріалів заввишки не менше ніж 0,3 м від рівня вимощення.

   25. При розрахунку азбестоцементних конструкцій на зусилля, що виникають при транспортуванні і монтажі, навантаження від власної ваги слід множити на коефіцієнт перевантаження 3,0.

   26. Всі азбестоцементні конструкції повинні проектуватися з відповідним класом вогнестій­кості відповідно до таблиці 4 ДБН В.1.1-7, в залежності від ступеня вогнестійкості будинків і споруд.

9. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ

   1. Охорона праці на підприємстві повинна відповідати вимогам Закону України "Про охорону праці", ДСТУ 3273.

   2. Виробничі приміщення, де виготовляються азбестоцементні конструкції, повинні мати штучне і природне освітлення відповідно до ДБН В.2.5-28.

   3. Приміщення повинні бути обладнані вентиляцією згідно з ДСТУ Б.А.3.2-12, ДБН В.2.5-67.

   4. Робітники повинні бути забезпечені санітарно-побутовими приміщеннями згідно з ДБН В.2.2-28. Виробничі приміщення повинні бути забезпечені водопровідною водою і каналізацією згідно з ДБН В.2.5-64, питною водою, якість якої відповідає вимогам ГОСТ 2874. Комунікації повинні бути заземлені відповідно до ГОСТ 12.1.030.

   5. Мікрокліматичні умови у виробничих приміщеннях повинні відповідати вимогам ДСН 3.3.6.042.

   6. Рівень шуму на робочих місцях робітників не повинен перевищувати нормативних згідно з ДСН 3.3.6.037, параметри вібрації - нормативних величин згідно з ДСН 3.3.6.039; напруга електро­магнітних полів промислової частоти 50 Гц - величина згідно з ДСН 3.3.6.096.

   7. При виконанні робіт з азбестоцементними конструкціями (вантажно-розвантажувальні, монтажно-заготівельні, будівельно-монтажні роботи) обов'язкове застосування індивідуальних за­собів захисту органів дихання (респіраторів).

   8. При проведенні робіт повинні виконуватись загальні вимоги захисту працівників згідно з ДСТУ 7238, ДСТУ 7239, НПАОП 0.00-4.01. Для захисту очей і обличчя повинні використовуватись засоби індивідуального захисту згідно з ГОСТ 12.4.013, рукавиці для захисту рук від механічних по­шкоджень згідно з ГОСТ 12.4.010. Правила вибору та застосування засобів індивідуального захисту органів дихання згідно з НПАОП 0.00-1.04, засобів захисту органів дихання згідно з ДСТУ EN 143, ДСТУ EN 149.

   9. Пожежна безпека виробничого процесу азбестоцементних конструкцій повинна забезпечу­ватися системою запобігання пожежі, системою протипожежного захисту і системою організаційно-технічних заходів. Системи пожежної безпеки мають запобігти виникненню пожежі і впливу на людей небезпечних факторів пожежі.

   10. Групи будівельних матеріалів для виготовлення азбестоцементних конструкцій за ток­сичністю продуктів горіння встановлюються залежно від значення показників токсичності продуктів горіння, які визначаються відповідно до ДСТУ-Н Б А.3.2-1.

10. ВИМОГИ ОХОРОНИ ДОВКІЛЛЯ

    1. У процесі виробництва азбестоцементних конструкцій повинні виконуватися вимоги СП 5808.

    2. Контроль повітря робочої зони необхідно здійснювати за найбільш характерними і небез­печними хімічними речовинами, перелік, клас небезпеки, гранично-допустима концентрація (ГДК) та особливості дії на організм людини - відповідно до ГОСТ 12.1.005. Вміст шкідливих речовин у повітрі робочої зони контролюється згідно з ГОСТ 12.1.005, ГОСТ 12.1.014 і методиками Міністер­ства охорони здоров'я України МУ 4436.

    3. Рівень радіаційної безпеки сировини, готової продукції повинен відповідати вимогам НРБУ. Ефективна сумарна питома активність природних радіонуклідів не повинна перевищувати 370 Бк/кг.

    4. Контроль за станом навколишнього природного середовища, який включає охорону атмос­ферного повітря та грунту, контроль за скидом стічних вод повинен здійснюватися відповідно до ДБН В.2.5-64, ДСП 201, ГОСТ 17.2.3.02, СанПиН 4630, СанПиН 42-128-4690, ДСанПіН 2.2.7.029.