Настанова з проектування систем електропостачання промислових підприємств

12. ДИСПЕТЧЕРИЗАЦІЯ. РЕЛЕЙНИЙ ЗАХИСТ І ПРОТИАВАРІЙНА АВТОМАТИКА.

СИСТЕМА ОБЛІКУ ЕЛЕКТРОЕНЕРГІЇ

Під час проектування передбачають можливість в майбутньому включення системи диспет­черського управління електропостачанням, що проектується, в комплексну автоматизовану систему АСУТП підприємства.

На телемеханізованих і автоматизованих об'єктах електропостачання потрібно передбачати також місцеве управління для огляду і ревізії електроустаткування.

Принципові рішення автоматизації і телекомунікації повинні бути взаємопов'язані.

На діючих підприємствах потрібно поєднувати введення автоматизації і телемеханізації з реконструкцією основного електроустаткування схеми електропостачання.

• відображення на диспетчерському пункті стану і положення основних елементів системи електропостачання і передачу на диспетчерській пункт попереджувальних і аварійних сигналів;

• можливість оперативного управління системою;

• установлення найбільш раціональних режимів;

• швидку локалізацію наслідків аварії;

• зменшення кількості обслуговуючого персоналу.

• вимикачами на живильних лініях і лініях зв'язку між підстанціями - за відсутності АВР або у разі необхідності частих (три рази на добу і більше) оперативних перемикань;

• вимикачами перетворюючих агрегатів і автоматичними вимикачами на лініях тягових під­станцій.

• усіх телекерованих об'єктів;

• окремих потужних ЕП, які суттєво впливають на розподіл потужності і які за характером експлуатації повинні управлятися в цеху;

• нетелекерованих вимикачів уводів секційних шиноз'єднувальних і обхідних вимикачів та інших ЕП, які за характером експлуатації знаходяться в відомстві головного електрика підпри­ємства (цеху електричних мереж і підстанцій);

• роз'єднувачів на вводах на напругу 35 кВ і вище.

Крім того, як правило, передбачають наступні сигнали з контрольного пункту:

• загальний сигнал з кожного контрольного пункту:

1. про аварійне відімкнення будь-якого вимикача;

2. про замикання на землю в мережах високої напруги кожної підстанції;

3. про несправність на контрольному пункті, в тому числі про недопустиме змінення темпе­ратури в опалюваних приміщеннях, замикання на землю і зникнення напруги в колах оперативного струму, пошкодження в колах трансформаторів напруги, перемикання живильних кіл телемеханіки на резервне джерело тощо;

• про несправність кожного телекерованого трансформатора або перетворюючого агрегата. При цьому сигнал про роботу захисту від перенавантаження, як правило, повинен виконуватися з самоповерненням;

• у разі виникнення пожежі (поява диму) на об'єктах, що обслуговуються.

• напруги на живильних лініях або на шинах;

• струму на одному кінці лінії між підстанціями, якщо за режимом роботи ці лінії можуть бути перенавантажені;

• струмів на телекерованих трансформаторах і перетворювальних агрегатах - у разі необ­хідності виконувати режимні перемикання;

• сумарної потужності, яку отримують від окремих джерел живлення.

Швидкість дії АВР визначають характером ЕП і погоджуватися з часом дії заходів і пристроїв автоматики на суміжних ступенях.

Час дії АВР, як правило, повинен зменшуватися в напрямку від споживачів до джерела живлення. Для окремих об'єктів, до яких приєднано ЕП, які потребують мінімальної тривалості в перерві живлення, швидкість дії АВР передбачають незалежно від джерела живлення.

Під час проектування мережевої автоматики потрібно враховувати вимоги забезпечення самозапуску електродвигунів.

• місцевих джерел живлення (електростанцій) і їх зв'язку з енергосистемою;

• підстанцій без вимикачів зі сторони вищої напруги силових трансформаторів;

• ЕП І категорії з електродвигунами на напругу вище 1000 В;

• компенсуючих пристроїв;

• заземлення нейтралі трансформаторів тощо.

Вибір окремих заходів і протиаварійних елементів системи електропостачання промислових підприємств виконують у відповідності з технічними умовами, виданими енергопостачальною організацією, і вимогами ПУЕ.

В випадках, коли потрібне відімкнення однофазних замикань на землю, захист виконують двоступеневим. Перший ступінь діє на сигнал, а другий - на відключення усіх джерел живлення з одночасною забороною АВР і АПВ.

Ці вимоги розповсюджуються також на захист трансформаторів запобіжниками, які встанов­люють на стороні вищої напруги.

Вказані захисти діють на відключення джерел підживлення з наступним відновленням їх живлення дією автоматики або на знімання збудження синхронних двигунів з наступною їх ресинхронізацією.

• визначення кількості електроенергії і виконання розрахунків за електроенергію, яку отри­мують від енергопостачальної організації;

• контролю за правильністю витрат лімітів електроенергії різними розрахунковими одиницями (цехами);

• контролю споживаної і генерованої реактивної електроенергії усього підприємства в цілому і окремих найбільш потужних споживачів.

В якості розрахункових лічильників слід передбачати багатотарифні (не менше чотирьох тарифів) електронні прилади обліку електроенергії з інтеграцією їх в систему обліку електроенергії АСКОЕ по цифрових інтерфейсах.

Технічні рішення з організації нижнього рівня АСКОЕ промислового підприємства повинні оформлятися самостійним розділом проекту, що передбачає: розміщення і підключення елек­тронних багатотарифних лічильників електроенергії, в систему передачі даних ОЗПД, засобів комутації нижнього рівня АСКОЕ з верхнім (модеми, пульти або ключі зчитування даних з ОЗПД тощо), прокладення комунікацій для збору і підсумовування інформації усередині проектованого об'єкта.

• правильне і раціональне ведення експлуатації;

• контроль режиму роботи електроустаткування, характеристик технологічного процесу ос­новних агрегатів і якості електроенергії;

• швидке орієнтування обслуговуючого персоналу у разі аварійних режимів.

В електроустановках зі змінним оперативним струмом живлення кіл сигналізації передба­чається від трансформатора напруги або від шин нижчої напруги силового трансформатора.

Живлення кіл оперативного струму релейного захисту передбачають від:

• трансформаторів струму захисту;

• спеціальних трансформаторів оперативного струму або від мереж нижчої напруги змінного струму, якщо схема забезпечує відключення вимикачів при зниженні напруги у разі КЗ;

• спеціальних пристроїв (блоки живлення).

В якості панелі диспетчерського управління також можливе використання необхідної кількості екранів рідкокристалічних моніторів.

14. ВИБІР АПАРАТІВ І ПРОВІДНИКІВ ЗА УМОВАМИ КОРОТКОГО ЗАМИКАННЯ

    1. У проекті системи електропостачання підприємства мають бути наведені дані роз­рахунку струмів КЗ, що використовуються для вибору апаратів і провідників, для розрахунків релейного захисту і параметрів якості електроенергії.

Розрахунки струмів КЗ слід робити виходячи з повного розвитку проектованої системи елек­тропостачання з урахуванням розвитку мереж генеруючих джерел на максимально можливий строк, але не менше п'яти років, рахуючи зі строку вводу в експлуатацію.

Розрахунки струмів КЗ виконують згідно з ДСТУ ІЕС 60909-0 та ДСТУ ІЕС TR 60909-4.

Всі елементи силового електроустаткування мають бути перевірені за режимом КЗ відповідно до вимог ПУЕ та цього стандарту.

Оптимальне значення розрахункового струму КЗ в мережах промислових підприємств визна­чають з урахуванням двох чинників:

• забезпечення можливості застосування електричних апаратів з можливо меншими пара­метрами і провідників можливо менших перерізів;

• обмеження показників відхилення і коливання напруги у разі різкозмінних ударних наван­тажень.

В потрібних випадках розрахункова величина струму КЗ знаходиться ТЕР за мінімумом дискон­тованих витрат на обмеження струмів КЗ, на пристрої і заходи з доведення показників якості електроенергії до нормованого рівня.

14. КАНАЛІЗАЦІЯ ЕЛЕКТРОЕНЕРГІЇ

    1. Вибір способу каналізації електроенергії виконують за мінімумом дисконтованих витрат в залежності від величини ЕН і їх розташування, густини забудови підприємства, конфігурації технологічних, транспортних і інших комунікацій, від параметрів і розташування джерела живлення, а також ступеня забруднення повітря, рівня ґрунтових вод, забруднення ґрунту на площі тощо. Зону розташування електричних комунікацій вибирають з урахуванням проходження комунікацій іншого призначення за погодженням з відповідними проектними організаціями.

    2. Вибір трас каналізації електроенергії виконують з урахуванням перспективи розвитку електричних мереж, відповідальності і призначення ліній, способу їх прокладання, конструкції тощо.

    3. Захист КЛ від блукаючих струмів, земельної корозії повинен задовольняти вимоги ПУЕ і технічні вимоги до захисту підземних споруд від корозії.

    4. На першому ступені розподілу електроенергії на великих підприємствах, коли переда­ється потужність значенням 60 MB А і більше, слід застосовувати ПЛ на напругу 110 кВ і вище, або КЛ на напругу від 110 кВ до 330 кВ, якщо застосування ПЛ неможливо за умов забрудненості середовища, зайнятості території технологічними комунікаціями тощо.