Таблиця 1 - Вимоги до ступеня очищення поверхні труб перед нанесенням захисних покривів

Вид захисного покриву

Ступінь очи­щення сталевої поверхні

Характеристика очищеної поверхні

Покриви склоемалеві, металеві

1 (Sa 3)

При візуальному огляді за допомогою оптич­ного приладу (лупи) з 6-кратним збільшенням окалина та іржа не виявляються

Покриви на основі екструдованого поліетилену, поліуретанових полі- ефірних та епоксидних компози­цій, термоусадкових стрічок

2 (Sa 2 1/2)

При візуальному огляді неозброєним оком окалина та іржа не виявляються

Стрічкові покриви

3 (Sa 2)

Не більше ніж на 5 % поверхні труби мають місце плями і смуги міцно зчепленої окалини, точки іржі, які візуально видимі неозброєним оком; при переміщенні по поверхні прозорої пластини розміром 25 мм х 25 мм на будь-якій з ділянок окалиною та іржею зайнято не більше ніж 10 % площі пластини

Мастикові покриви та протикорозійні мастила

4 (Sa 1, St 2)

Не більше ніж на 10 % поверхні труби є плями або смуги міцно зчепленої окалини та іржі, які візуально видно неозброєним оком; при переміщенні по поверхні прозорої плас­тини розміром 25 мм х 25 мм на будь-якій з ділянок окалиною та іржею зайнято не більше ніж ЗО % площі пластини

Примітка. В дужках наведені позначення ступеня очищення поверхні при струминному, механічному і ручному обробленні відповідно до вимог ISO 8501-1 [5].



  1. Після очищення поверхня металу трубопроводу повинна залишатися шорсткою та забез­печувати достатнє зчеплення захисного покриву з трубою. Характеристику шорсткості Rz мета­левих поверхонь під захисні покриви вибирають залежно від умов експлуатації, виду, типу та класу покриву відповідно до чинних НД на конкретний матеріал.

  2. Очищення поверхні трубопроводу виконують механічним (за допомогою щіток, голкофрез, різців, шліфувальних дисків тощо) або струминним (дробометним, дробоструминним, гідравлічним, піскоструминним, водоструминним, гідропіскоструминним) та іншими способами до потрібного ступеня очищення. Абразивний матеріал, вид і розмір зерна якого обирають відповідно до ГОСТ 9.402, повинен бути вчасно очищений від забруднень. В трасових умовах зовнішні поверхні трубопроводів очищують самохідними очисними машинами, очисно-ізолювальними агрегатами, а також за допомогою мобільних комплексів для ремонту трубопроводів (додаток А).

При виконанні робіт з очищення трубопроводу перед нанесенням захисного покриву перевіря­ють комплектність та справність очисного інструменту, відповідність його прилягання до поверхні трубопроводу, встановлений ресурс експлуатації.

  1. Поверхні, очищені від окалини та іржі до металевого блиску, знепилюють шляхом обду­вання стиснутим повітрям. Стиснуте повітря повинно бути очищене від вологи, мастила та відпо­відати вимогам ГОСТ 9.010.

Критерієм оцінки ступеня очищення стиснутого повітря є відсутність слідів мастила та вологи на білому фільтрувальному папері з лицьової та зворотної сторін згідно з ГОСТ 12026.

Примітка. Лист паперу закріплюють на вертикальній рівній жорсткій поверхні і протягом від 10 хв до 15 хв подають струмінь стиснутого повітря з відстані від 50 мм до 100 мм. Витрата повітря за діаметра шланга від 9 мм до 12 мм має бути від 10 м3/год до 20 м3/год.

  1. Попереднє підсушування поверхні трубопроводу при випадінні роси чи паморозі, а також у випадку застосування ґрунтівок з малою швидкістю полімеризації виконують сушильними при­строями, які виключають виникнення кіптяви чи забруднення поверхні трубопроводу.

  2. При очищенні поверхні трубопроводу не допускається:

  • деформувати елементи конструкції;

  • ушкоджувати поверхню ріжучими інструментами;

  • залишати іржу та забруднювачі на поверхні трубопроводу.

У випадку очищення сталі з металевими покривами очисне обладнання не повинно видаляти неушкоджений метал.

Тривалість перерви між операціями очищення поверхні та нанесення захисного шару покриву (ґрунтовання) не повинна перевищувати 6 год (для металевих покривів - 2 год).

Після проведення очищувальних робіт потрібно вжити заходів, які запобігають розвитку коро­зійних процесів на сталевій поверхні трубопроводу шляхом нанесення ґрунтівки після висушування поверхні трубопроводу безпосередньо після її очищення, або іншими методами згідно з техноло­гічними картами з нанесення покриву.

  1. Температура поверхні трубопроводу повинна залишатися принаймні на З °С вище точки роси середовища з метою запобігання конденсації на ній вологи. Визначення точки роси наведено в додатку Б.

  2. 3 труб, призначених під металеві, лакофарбові, термореактивні та термоусадкові (гаря­чого нанесення) захисні покриви, заводський консерваційний покрив видаляється.

  3. Контролювання якості очищеної сталевої поверхні трубопроводу

    1. Очищення сталевої поверхні від оксидів контролюють візуально за допомогою пере­міщення пластини з прозорого матеріалу розміром від 25 мм х 25 мм із взаємно перпендику­лярними лініями, які створюють квадрати розміром 2,5 мм х 2,5 мм або шляхом порівняння з еталонами, які відповідають ступеню очищення, що вимагається. Інструментальним методом характер очищення поверхні визначають спеціально призначеними приладами. Характеристика очищеної поверхні наведена в таблиці 1.

    2. Якість знежирення сталевої поверхні перевіряють візуальним оглядом при денному або штучному освітленні не менше ніж 320 Лк. При протиранні підготовленої поверхні сухим чистим ганчір’ям на ній та на ганчір’ї не повинно бути слідів жирових забруднень.

    3. Контролювання профілю (шорсткості Rz) сталевої поверхні після струминного очищення проводять візуально (поверхня повинна бути матовою, сірого кольору, мати шорсткість згідно з ГОСТ 2789) або на дотик за допомогою еталонних зразків порівняння профілів будь-якого типу.

    4. Контролювання запиленості проводять візуально або за допомогою липкої стрічки.

Примітка. Після струминного оброблення поверхні накладають липку стрічку розміром 25 мм х 200 мм, притискають рукою та відривають зі швидкістю (300 ±30) мм/хв під кутом 180°. Стрічку разом з пилом, який прилипнув, поміщають на підставку контрастного кольору та оцінюють кількість пилу на стрічці і розміри часточок пилу, величина яких повинна бути не більше 50 мкм (при огляді частинок пилу не видно). Якщо розміри часточок більше ніж 50 мкм, потрібне обдування стиснутим повітрям. Після обдування стиснутим повітрям на поверхні труби не повинно бути слідів пилу.

  1. Попереднє ґрунтування

Оброблення ґрунтівкою (за потреби) виконують для тимчасового захисту очищеної сталевої поверхні труб, консервування їх на час перевезення (складання) до остаточного нанесення захис­ного покриву, а також для покращення адгезії захисного покриву.

Ґрунтівка повинна задовольняти такі вимоги:

  • обраний тип покриву має відповідати умовам експлуатації, навантаження та бути сумісним з наступним шаром покриву;

  • мати можливість нанесення напилюванням з утворенням рівномірного та суцільного покриву з товщиною сухої плівки від 15 мкм до ЗО мкм;

  • мати достатньо високу швидкість висихання з метою наступного оброблення поверхні;

  • забезпечувати збереження захисних властивостей покриву протягом встановленого часу експлуатації;

  • запобігати ускладненням при зварюванні (газовому різанні) деталей з нанесеним покривом;

  • концентрація випаровувань, що виділяються з ґрунтівки при зварюванні (газовому різанні), не повинні перевищувати межі, встановленої для виробничої зони (вимоги 17.11 цього стандарту).

7 ВИКОНАННЯ ІЗОЛЯЦІЙНИХ РОБІТ У ТРАСОВИХ УМОВАХ

  1. Нанесення захисних покривів на основі поліуретанів та епоксидних смол

    1. Вимоги до захисних покривів на основі поліуретанових, епоксидних та поліефірних смол наведені в таблиці 2 цього стандарту. Перелік захисних матеріалів на основі поліуретанів та епоксидних смол наведено в додатку В.

Таблиця 2 - Вимоги до захисних покривів на основі поліуретанів та епоксидних смол згідно

з ДОТУ 4219

Назва показника

Значення

Метод випробування

Зовнішній вигляд

Відсутність пухирів, напливів, пропусків, сторонніх включень тощо

Згідно з НД на покрив

Товщина, мм, не менше, для труб діаметром, мм, не більше:

  • клас В, конструкція 3 (поліуретанові)

  • клас Б, конструкція 4 (епоксидні)

1,5-273

1,5-530

1,5-820

1,5-1020

2,0-1420

0,35-273 0,70-530 1,00-720

Товщиноміром з похибкою вимірювання товщини не більше ніж (0,02h) від вимірюваної товщини h

Діелектрична суцільність, кВ/мм товщини

5,0

Згідно з ДОТУ 4219 (додаток В)

Адгезія до сталі в діапазоні температур від 20 °С до Ттах, Н/мм2, не менше:

  • клас В

  • клас Б

7,5

5,0

Згідно з ДОТУ 4219 (додаток Е)

Ударна міцність за температури 20 °С, Дж, не менше:

  • клас В

  • клас Б

15,0

8,0

Згідно з ДОТУ 4219 (додаток А)

Перехідний питомий електричний опір покриву в 3 % розчині NaCI за температури 20 °С, Ом м2, не менше, початковий:

  • клас В

  • клас Б

1010

108

Згідно з ДОТУ 4219 (додаток Г) або додатком Л цього стандарту

  1. Підготування поверхні трубопроводу для нанесення поліуретанових та епоксидних захисних покривів

Поліуретанові та епоксидні захисні покриви наносять на поверхню, підготовлену згідно з вимогами розділу 6 цього стандарту та/або чинними НД на даний матеріал.

  1. Нанесення поліуретанових та епоксидних захисних покривів

    1. При роботі з поліуретановими та епоксидними матеріалами повинні враховуватися:

  • вимоги чинних НД до підготування поліуретанових та епоксидних матеріалів;

  • термін живучості (дієздатності) композиції або час, протягом якого суміш (композиція) по­винна бути використана (вказують в чинних НД на дану композицію та залежить від температури суміші);

  • співвідношення компонентів композиції за об’ємом, що визначається в чинних НД на даний матеріал та забезпечується вручну або автоматично системами обладнання для їх приготування.

  1. Поліуретанові та епоксидні захисні покриви наносять за допомогою установок без­повітряного нанесення(розпилення)високого тиску.

При виборі систем безповітряного нанесення треба враховувати, що ступінь стиснення повітря повинен бути не менше ніж 47:1. Сушіння окремих шарів покривів проводять згідно з техно­логічними вимогами (ПВР).

В окремих випадках дозволяється наносити покрив ручним методом (щіткою, валиком, шпа­телем) згідно з рекомендаціями виробника.

    1. Методи контролювання якості поліуретанових, епоксидних та поліефірних захисних покривів наведені в розділі 12.

  1. Нанесення комбінованих захисних покривів на основі мастики та полімерної стрічки

    1. Вимоги до бітумно-полімерних мастик для утворення захисного покриву класу В конст­рукцій 9, 14 згідно з ДОТУ 4219 наведені в таблиці 3.

Таблиця 3 - Вимоги до бітумно-полімерних мастик для утворення захисного покриву класу В конструкцій 9, 14 згідно з ДОТУ 4219

Ч.ч

Назва показника

Значення

Метод випробування

1

Структурний і компонентний склад згідно з ДСТУ Б А. 1.1 -29 та/або згідно з чинною нормативно-технічною документацією

Бітумно- полімерна

Згідно з чинною нормативно-технічною документацією

2

Температура розм’якшення (визначається за методом кільця та шару), °С:

  • за температури повітря вище 10 °С

  • за температури повітря нижче 10 °С1)

100-105

90-95

Згідно з ГОСТ 11506

3

Пенетрація (проникнення голки), одиниць

12-16

Згідно з ГОСТ 11501

4

Дуктильність (розтяжність), см, не менше

6

Згідно з ГОСТ 11505

5

Опір пенетрації, %, не менше

60

Згідно з ДСТУ 4219

6

Температурна стійкість у складі покриву, °С, не менше:

  • конструкція 9

  • конструкція 14

40

50

Згідно з ДСТУ 4219

7

Температура навколишнього середовища при нанесенні, °С

Згідно з вимогами виробника ізоля­ційного матеріалу

Згідно 3 чинною нормативно-технічною документацією



Кінець таблиці З

Ч.ч

Назва показника

Значення

Метод випробування

8

Водонасичення за 24 год, %, не більше

0,2

Згідно з ГОСТ 9812 або чинною нормативно- технічною документацією

92>

Температурна стійкість мастики (відсутність деструкції) при приготуванні та повторному розігріванні, °С, не менше

200

Згідно з чинною нормативно-технічною документацією

1> За заявкою замовника.

2) Відсутність деструкції визначають як зміну показників за пунктами 2-4 цих вимог не більше ніж на 25 % від початкового значення після витримування мастики за температури 200 °С протягом 4 год.