Сито — згідно з чинною нормативною документацією із дротяної сітки № 0071 — згідно з ГОСТ 6613.
Ексикатор 2-250 — згідно з ГОСТ 25336.
Шафа сушильна лабораторна, яка забезпечує температуру нагрівання від 105 оС до 110 оС — згідно з чинною нормативною документацією.
Ваги лабораторні загальної п ризначеності 2 класу точності — згідно з ГОСТ 24104 з найбільшою межею зважування 500 г чи аналогічного типу.
Чашка для випарювання 5 — згідно з ГОСТ 9147.
Шпатель — згідно з ГОСТ 10778.
Щітка волосяна тверда та щітка волосяна м’яка — згідно з чинною нормативною документацією.
Спирт етиловий ректифікований — згідно з ДСТУ 4221.
Циліндр 1(3)-50(100)-2 — згідно з ГОСТ 1770.
Можна застосовувати іншу апаратуру, реактиви, допоміжні матеріали тощо з характеристиками не гіршими за вказані.
2 Випробовування
50 г маси виробів у фарфоровій чашці зважують на вагах, результат зваження, в грамах, записують з точністю до другого десяткового знака. На важку заливають 50 см3 етилового спирту для змочування часток. Після 20 хв відстоювання масу розтирають у чашці чистою жорсткою щіткою чи шпателем, додають ще 150 см3 етилового сп и рту. Замутнену суспензію зливають у чашки на чисте попередньо висушене та зважене сито.
Для полегшення проходження суспензії крізь сито її переносять у другу фарфорову чашку чи скляний кристалізатор. Поверхню сита із суспензією обережно протирають м’якою волосяною щіткою. Залишок наважки на стінках чашки змивають обережно 50 см3 етилового спирту. Суспен- 8зію виливають на поверхню сита. Остан нє відмивання залишку маси на ситі виконують промиванням тонким струменем води з одночасним протиранням волосяною щіткою чи шпателем поверхні сита. Залишок на ситі висушують за температури від 105 оС до 110 оС до постійної маси.
3 Обробляння результатів.
Залишок на ситі Х2, у відсотках, визначають за формулою:
X2 = (m2 - mJ • 100
де m — маса наважки виробів, г;
m1 — маса сита, г;
m2 — маса сита із залишком, г.
За остаточний результат беруть середнє арифметичне результатів двох паралельних визначень, різниця між якими не повинна перевищувати 0,1 % за довірчої ймовірності 95 %; за більшого значення розбіжності проводять два нових паралельних визначання.
9 Визначання ступеня компактності компактних виробів декоративної косметики
1 Допоміжні матеріали
Лінолеум — згідно з ГОСТ 18108;
Лінійка вимірювальна — згідно з чинною нормативною документацією.
2 Випробовування
Піддонник із компактними виробом кидають днищем тричі з висоти 20 см на тверду поверхню стола, вкриту шаром лінолеуму.
Компактні вироби не повинні розтріскуватися. Випробовування проводять на трьох зразках.
0 Визначання мікробіологічних показників
Методи полягають у висіванні розведення наважок відібраної проби виробів декоративної косметики у живильні середовища з подальшим культивуванням посівів в умовах, сприятливих для росту мікроорганізмів.
1 Апаратура, реактиви, матеріали
Ваги лабораторні — згідно з ГОСТ 24104 4 класу точності з найбільшою межею зважування 200 г і границею допустимої похибки не більше ніж 15 мг.
Машина для виготовлення ватяних пробок.
Вата медична гігроскопічна — згідно з ГОСТ 5556.
Марля медична — згідно з ГОСТ 9412.
Пінцети медичні — згідно з ГОСТ 21241.
Спиртівка СЛ-1 або СЛ-2 — згідно з ГОСТ 25336.
Колби П-50-29/32 ТХС, П-100-29/32 ТХС, П-250-29/32 ТХС — згідно з ГОСТ 25336.
2 Відбирання проб
Відбирання проб — згідно з ГОСТ 29188.0 із таким доповненням.
Проби для визначання мікробіологічних показників відбирають до відбирання проб для визначання органолептичних і фізико-хімічних показників із дотриманням правил асептики для того, щоб уникнути вторинного мікробного забруднення декоративної косметики.
Проба, відібрана від окремої одиниці паковання, є точковою. Точкові проби з’єднують, перемішують і складають усереднену сукуп ну пробу, яка складається із рівних точкових проб. Таку саму кіл ькість паковання використовують і для повторного випробовування. Якщо маса (об’єм) декоративної косметики в пакованні менше ніж 5 г (см3), вміст випробовують повністю або використовують більшу кількість паковання.
Усереднену сукупну пробу відбирають із спожиткової тари з непошкодженим пакованням, яке не піддавалося зовнішньому впливу. У разі пошкодження паковання випробовують з обов’язковим зазначенням у протоколі.
Перед розкриванням спожиткової тари місце з’єднання кришки (ковпачка) із тарою протирають тампоном, змоченим етиловим ректифікованим спиртом.
Проби відбирають у боксі біля полум’я пальника стерильним пінцетом у ши рокогорлу стерильну колбу місткістю від 100 см3 до 200 см3 і закривають ватяно-марлевою пробкою. Першу порцію в кількості 10 % вмісту тари відбирають в окремий посуд і викидають.
3 Визначання
1 Визначання кількості мезофільних аеробних і факультативно-анаеробних мікроорганізмів — згідно з ДСТУ 3438 (ГОСТ 30468).
2 Визначання бактерій родини Enterobactereaceae — згідно з ДСТУ 3034 (ГОСТ 30282).
3 Визначання Staphylococcus aureus — згідно з ДСТУ 3031 (ГОСТ 30279).
4 Визначання Pseudomonas aeruginosa — згідно з ДСТУ 3033 (ГОСТ 30281).
5 Визначання кількості дріжджів і пліснявих грибів — згідно з ДСТУ 3032 (ГОСТ 30280).
1 Правильність паковання і маркован ня на відповідність ви могам цього стандарту контрол юють візуал ьно.
ПРАВИЛА ПРИЙМАННЯ
Правила приймання виробів декоративної косметики — згідно з ГОСТ 29188.0, розділ 1.
Для перевіряння відповідності виробів вимогам цього стандарту виконують приймально-здавальне та періодичне випробовування.
Приймально-здавальне ви пробовування проводять за показниками: зовнішній вигляд, колір, запах, масова частка води і летких речовин, водневий показник, ступінь компактності (для компактних виробів), якість паковання і марковання.
Періодичне випробовування за показником масова частка стеариновокислого цинку або магнію, залишку на ситі із дротяної сітки № 0071 та мікробіологічними показниками проводять не рідше ніж один раз на квартал.
ГАРАНТІЇ ВИРОБНИКА
Виробник гарантує відповідність якості виробів декоративної косметики вимогам цього стандарту у разі дотримання споживачем наведених у розділі 10 умов транспортування та зберігання.
Термін придатності виробів декоративної косметики встановлює підприємство-виробник за погодженням із центральним органом виконавчої влади у сфері охорони здоров’я України.
ДОДАТОК А
(довідковий)
БІБЛІОГРАФІЯ
ДСанПіН 2.2.9.027-99 Санітарні правила і норми безпеки продукції парфумерно-косметичної промисловості. Державні санітарні правила і норми
СНиП 41-01-2003 Санитарные нормы и правила. Отопление, вентиля ция и кондиционирование (Санітарні норми і правила. Опалення, вентиляція та кондиціювання), затверджені Держ- будом СРСР 28.11.91
«Правила пожежної безпеки в Україні», затверджені Головним управлінням Державної пожежної охорони МВС України 14.06.95
ДСП 201-97 «Державні санітарні правила охорони атмосферного повітря населених місць від забруднення хімічними і біологічними речовинами)», затверджені МОЗ України 09.07.97, № 201
СанПиН 42-128-4690-88 Санитарные правила содержания территорий населенных мест (Санітарні правила утримування територій населених місць), затверджені МОЗ СРСР 05.08.88, № 4690
ДСанПіН 2.2.7.029-99 Гігієнічні вимоги щодо поводження з промисловими відходами та визначення їх класу небезпеки для здоров’я населення
СанПиН 4630-88 Санитарные правила и нормы охраны поверхностных вод от загрязнения (Санітарні правила і норми охорони поверхневих вод від забруднення).
Код УКНД 71.100.70
Ключові слова: вироби косметичні для макіяжу, порошкоподібні та компактні; вироби декоративної косметики; органолептичні показники; фізико-хімічні показники; пакування; маркування; термін придатності.
Редактори Ж. Волкова, Г. Халімон
Технічний редактор О. Касіч
Коректор В. Варчук
Верстальник Ю. Боровик
Підписано до друку 13.01.2009. Формат 60 х 84 1/8.
Ум. друк. арк. 1,39. Зам. Ціна договірна.
Виконавець
Державне підприємство «Український науково-дослідний і навчальний центр
проблем стандартизації, сертифікації та якості» (ДП «УкрНДНЦ»)
вул. Святошинська, 2, м. Київ, 03115
Свідоцтво про внесення видавця видавничої продукції до Державного реєстру
видавців, виготовників і розповсюджувачів видавничої продукції від 14.01.2006 р., серія ДК, № 1647