Для з'єднання труб із поліолефінів слід переважно використовувати зварювання. Труби із ПВХ слід з'єднувати врозтруб, що ущільнюється профільним гумовим кільцем, або клеєм.
Для приєднання труб із полімерних матеріалів до арматури і сталевих та чавунних труб треба використовувати пластмасові буртові втулки, вільні металеві або полімерні фланці та (або) нерознімні з'єднання - перехідники полімер-метал згідно з ДСТУ Б В.2.7-177, ДСТУ Б В.2.7-178 та технічними свідоцтвами щодо можливості застосування, що затверджені Мінрегіонбудом України у встановленому порядку.
7.2 Траса та спосіб прокладання
Трасування водопроводу має здійснюватися у відповідності зі СНиП 2.04.02 з урахуванням способу прокладання - у ґрунті безканально, у колекторах, непрохідних каналах або при реконструкції трубопроводів, обумовленого місцевими умовами й результатами економічного розрахунку.
При новому будівництві перевагу слід віддавати прокладанню трубопроводу в ґрунті безканально.
При безканальному прокладанні полімерних трубопроводів в умовах, де можливе механічне ушкодження їх зовнішньої поверхні, доцільним є застосування полімерних труб із захисним покриттям згідно з технічними свідоцтвами щодо можливості застосування, затвердженими Мінрегіонбудом України у встановленому порядку.
7.2.3 Доцільно використовувати можливість повороту траси за рахунок вигину труби з міні
мальним радіусом, що визначається за формулою:
де- модуль пружності полімеру при розтягу, МПа;
- зовнішній діаметр труб, мм;
- розрахункова міцність (границя текучості) для матеріалу труб при розтягу, МПа.
Поворот траси може бути здійснений також за рахунок відхилення осі однієї труби щодо іншої в розтрубному з'єднанні, яке ущільнюється кільцем, на кут не більше 2°.
Мінімальне заглиблення водопроводу до верху трубопроводу згідно з СНиП 2.04.02 повинне перевищувати глибину промерзання ґрунту для даної місцевості не менше ніж на 0,5 м. Зменшувати глибину закладення трубопроводу допускається тільки при застосуванні теплової ізоляції, конструкція якої не поглинає вологу.
Мінімальне заглиблення водопроводу (крім поливального водопроводу) із міркувань збереження його міцності за відсутності транспортних навантажень повинне бути не менше 1,0 м.
Перетинання водопроводу з іншими комунікаціями, включно із автомобільними шляхами й залізницями, варто виконувати відповідно до вимог СНиП 2.04.02.
При перетинанні з каналізацією на відстані, меншій 0,4 м (по вертикалі у світлі), водопроводи з полімерних труб повинні проектуватися у футлярах. Відстань від краю футляра до пересічного трубопроводу, що перетинається, повинна бути не менше 5 м у кожну сторону.
7.2.9 З'єднання пластмасових труб із трубами з інших матеріалів (сталевими, чавунними,
бетонними тощо) доцільно виконувати із застосуванням рознімних фланцевих з'єднань. При під
земному прокладанні такі фланцеві з'єднання слід встановлювати в оглядових колодязях згідно з
чинною нормативною документацією та технічними свідоцтвами, що затверджені Мінрегіонбудом
України у встановленому порядку.
Перетинання пластмасовим трубопроводом стін споруд слід передбачати у футлярах. Зазор між футляром і трубопроводом зашпаровується еластичними матеріалами, що запобігають просоченню вологи всередину футляра.
При прокладанні труб у тунелях (комунікаційних, колекторах) слід дотримуватись вимог ДБН 360, при цьому електричні кабелі повинні прокладатися вище трубопроводів із полімерних матеріалів і бути конструктивно виділеними.
Кріплення арматури до стінок і днища колодязя, тунелю або каналу доцільно виконувати із використанням анкерних болтів і хомутів або заливати бетоном.
7.2.13 Перетинання трубопроводом стінок колодязів із бетону або фундаментів будинків
слід передбачати в сталевих або пластмасових футлярах. Зазор між футляром і трубопроводом
зашпаровується водонепроникним еластичним матеріалом.
7.3 Розрахунок трубопроводу на міцність
Розрахунок трубопроводу на міцність слід виконувати за методикою, що наведена у додатку Д. При розрахунках трубопроводів на міцність допускається використання програмних комплексів виробників труб та фасонних виробів.
7.4 Гідравлічний розрахунок трубопроводу
Гідравлічний розрахунок зовнішніх мереж водопостачання - згідно з 5.3.1.
7.5 Компенсація температурного подовження
Компенсація температурного подовження підземних водопроводів холодної води із труб з розтрубними з'єднаннями, що ущільнюються гумовими кільцями, досягається в розтрубах.
Для підземних водопроводів на зварних або інших нерознімних з'єднаннях, що прокладаються в ґрунті безканально, необхідність вживання заходів щодо компенсації температурного подовження трубопроводу (нерухомі опори, компенсатори тощо) визначається розрахунком максимального допустимого напруження у трубі з огляду на защемлення труб ґрунтом згідно з 5.3.2 і 8.5 та з урахуванням методики, що зазначена у ДСТУ-Н Б В.2.5-35.
При прокладанні водопроводів у каналах необхідно проводити розрахунок на компенсацію подовження згідно з 5.3.2.
8.1 З'єднання труб
На трубопроводах самопливної каналізації слід передбачати як рознімні, так і нерознімні з'єднання.
Як рознімні доцільно використовувати розтрубні з'єднання, що ущільнюються кільцями різного профілю.
Основні види й способи з'єднань труб наведені у 5.1.
Для напірних трубопроводів каналізації варто використовувати переважно нерознімні з'єднання - склеювання й зварювання.
Рознімні з'єднання (фланцеві та ін.) на напірній каналізації, як правило, використовуються для з'єднання труб з устаткуванням.
8.2 Траса та спосіб прокладання
8.2.1 Трасування зовнішньої каналізації повинно виконуватися з урахуванням вимог
СНиП 2.04.03 та ДСТУ Б В.2.5-32.
Примітка. Труби та фасонні вироби з кодом зони застосування U згідно з ДСТУ Б В.2.5-32 допускається використовувати в умовах короткочасного, не більше 1 хв, впливу стічних вод із температурою 95 °С (для труб і фасонних виробів із НПВХ зі стандартним розмірним відношенням SDR не більше 41) та 60 °С (для труб і фасонних виробів ПЕ зі стандартним розмірним відношенням SDR не більше 26).
Трубопроводи самопливної каналізації повинні бути тільки прямолінійними. Зміна діаметра трубопроводу і його напрямку допускається тільки в колодязях.
Прокладання напірних систем каналізації- згідно з 7.2.
8.3 Розрахунок трубопроводів на міцність
Розрахунок самопливних трубопроводів зовнішньої каналізації на міцність слід проводити за методикою, що наведена у додатку Д з урахуванням додатка А. При розрахунках самопливних трубопроводів зовнішньої каналізації на міцність допускається використання програмних комплексів виробників труб та фасонних виробів.
8.4 Гідравлічний розрахунок трубопроводу ,
Гідравлічний розрахунок самопливних підземних трубопроводів каналізації- згідно з 5.3.1.
8.5 Компенсація температурного подовження труб
8.5.1 Необхідність компенсації температурного подовження труб у напірній каналізації вста
новлюється розрахунком згідно з 5.3.2 з урахуванням зменшення температурного подовження за
рахунок взаємодії зовнішньої поверхні трубопроводу з ґрунтом.
Величина зменшення температурного подовження за рахунок взаємодії зовнішньої поверхні трубопроводу з ґрунтом визначається за формулою:
де- коефіцієнт тертя матеріалу об ґрунт, що визначається експериментальним шляхом,
але за відсутності даних може бути прийнятий рівним 0,4;
- об'ємна вага ґрунту, Н/м3;
- глибина закладення трубопроводу, м;
- довжина трубопроводу, м;
- модуль пружності матеріалу в напрямку деформації, Па;
- товщина стінки трубопроводу, м;
- коефіцієнт ущільнення ґрунту, приймається рівним 1 при ступені ущільнення 0,95 і 0,5 - при неконтрольованому ступені ущільнення у процесі засипання траншеї.
8.5.2 Компенсація температурних деформацій трубопроводів у самопливній каналізації забез
печується:
розтрубними з'єднаннями, що ущільнюються кільцями;
частково в каналізаційних колодязях шляхом улаштування проходу труби через стінку колодязя із використанням прохідного комплекту з відповідним ущільненням по периметру труби.
8.6 Колодязі для систем каналізації
8.6.1 Для систем водовідведення допускається застосовувати оглядові, каналізаційні, водостічні, водоприймальні та осадові колодязі переважно з полімерних матеріалів (ПЕ, ПП, НПВХ) або комбіновані (елементи з полімерних матеріалів у сполученні з елементами із залізобетону), залізобетонні та цегельні. Розміри колодязів повинні відповідати СНиП 2.04.03 та (або) технічним свідоцтвам щодо можливості застосування, затвердженим Мінрегіонбудом України, та технічним умовам України, що погоджені Мінрегіонбудом України у встановленому порядку.
8.6.2 Колодязі з полімерних матеріалів доцільно застосовувати разом із захисною плитою із залізобетону й люками металевими згідно з ДСТУ Б В.2.5-26. За узгодженням із замовником допускається використання люків іншої конструкції, у тому числі з полімерних матеріалів, згідно з нормативною документацією, що погоджена або затверджена Мінрегіонбудом України у встановленому порядку.
8.6.3 Лоткова частина колодязів із полімерних матеріалів повинна мати готові лотки з полімерних матеріалів, а також виступні патрубки для приєднання трубопроводу.
9.1 Загальні вказівки
При будівництві трубопроводів із застосуванням труб із полімерних матеріалів для забезпечення необхідної якості будівництва необхідно проводити:
перевірку кваліфікації монтажників і зварників;
вхідний контроль якості застосовуваних труб, фасонних виробів, деталей і арматури;
технічний огляд зварювальних пристроїв і застосовуваного інструмента;
систематичний операційний контроль якості складання й режимів зварювання;
візуальний контроль якості зварних з'єднань і контроль їхніх геометричних параметрів;
механічні випробування зварних та інших з'єднань.
Примітка. Для з'єднання труб з номінальною товщиною стінки менше 4,0 мм рекомендується застосовувати механічні засоби з'єднання із застосуванням деталей з'єднувальних згідно з нормативною документацією, що затверджена Мінрегіонбудом України у встановленому порядку, або терморезисторне зварювання з урахуванням вимог додатка А ДСТУ Б В.2.7-178.
9.2 Вхідний контроль якості труб і фасонних виробів
Вхідний контроль якості труб і фасонних виробів (деталей з'єднувальних) здійснюється будівельно-монтажною організацією, допущеною у встановленому порядку до виконання робіт із монтажу трубопроводів з полімерних матеріалів.
Вхідний контроль включає наступні операції:
- перевірка цілісності пакування;
перевірка маркування труб і фасонних виробів (деталей з'єднувальних) на відповідність технічній документації;
огляд зовнішньої поверхні труб і фасонних виробів (деталей з'єднувальних), а також внутрішньої поверхні фасонних виробів (деталей з'єднувальних);
вимірювання і зіставлення зовнішніх і внутрішніх діаметрів і товщини стінок труб із необхідними не менше ніж по двох взаємно перпендикулярних діаметрах. Результати вимірів повинні відповідати величинам, зазначеним у технічній документації на труби й фасонні виробі (деталі з'єднувальні). Овальність кінців труб і фасонних виробів (деталей з'єднувальних), що виходить за межі відхилень, які допускаються національними стандартами України, не дозволяється.
Всі труби й фасонні вироби (деталі з'єднувальні) закордонної поставки повинні мати технічні свідоцтва придатності до застосування в будівництві та (або) сертифікати відповідності чинним в Україні національним стандартам.
Не допускається використовувати для будівництва труби й фасонні вироби (з'єднувальні деталі) з технологічними дефектами, подряпинами й відхиленнями від допусків більше, ніж це передбачено національними стандартами України.
Результати вхідного контролю оформляються актом за формою, що наведена у додатку Е.
9.3 Зварювання труб із полімерних матеріалів
9.3.1 Зварювання труб і фасонних виробів (деталей з'єднувальних) із ПЕ та ПП має викону
ватись нагрітим інструментом встик, нагрітим інструментом врозтруб або з використанням деталей
з'єднувальних із закладними нагрівальними елементами (терморезисторне зварювання) за техно
логічною документацією, що затверджена у встановленому порядку.
Перед зварюванням труби та фасонні вироби групують за фактичним значенням показника текучості розплаву (ПТР). Різниця між значеннями ПТР труб і фасонних виробів, що зварюються між собою, не повинна перевищувати 20 %.
Не допускається зварювання труб і фасонних виробів (деталей з'єднувальних) із різних полімерних матеріалів.
Зварювання труб та фасонних виробів (деталей з'єднувальних) має проводитись за температури навколишнього повітря не нижче мінус 5 °С і не вище +35 °С.
За інших умов зварювальні роботи повинні проводитись в укриттях із забезпеченням підігріву (охолодження) зони зварювання. Місце зварювання має бути захищене від впливу вологи, піску, пилу тощо.
9.3.2 Зварювання нагрітим інструментом встик використовується для труб та фасонних виробів
(деталей з'єднувальних) із номінальним зовнішнім діаметром більше 50 мм та номінальною тов
щиною стінки більше 6 мм. Послідовність проведення операцій при зварюванні нагрітим інстру
ментом встик наведена на рисунку 5.
