Виготовлення оболонок для закладання стиків повинно проводитися із застосуванням пінопластів тих самих марок, що й основного теплоізоляційного шару, а саме: марки пінополіуретану, що заливається або напилюється, безпресового полістирольного пінопласту тощо.
При виготовленні теплоізоляційної конструкції методом заливання в форми рулонні матеріали покривно-гідроізоляційного покриву наносять по теплоізоляційному шару.
На труби надземного прокладання покривні шари на основі липких стрічок наносять двома рулонами стрічок з натяжінням від 1 кг до 2 кг на сантиметр ширини і кроком намотування, який визначають за формулою:
h =2(B-a)cosa, (5)
де h - натяжіння стрічки, кг/см;
В - ширина стрічки, яка намотується, см;
а - напустка, см;
a - кут спіральної смуги, град.
Першу стрічку намотують липким шаром нагору і утворюють напустку від 75 мм до 50 мм. Смуга незахищеної поверхні, що утворюється, закривається другою стрічкою, що намотується зі шпулі липким шаром вниз з тієї самої обмотувальної машини з відставанням на 0,5 кроку. Гвинтова смуга липкого шару під кутом утворює клейове з’єднання з покривним шаром з алюмінієвої фольги або іншого світлозахисного матеріалу, яке, в свою чергу, намотується іншою обмотувальною машиною в один шар з напусткою від 20 мм до ЗО мм.
Для труб підземного прокладання по заливальному пінопласту захисну стрічку наносять у два шари з напусткою 50 % ширини плюс ЗО мм.
При нанесенні покривного шару з термоусадкової стрічки труба піддається нагріванню в печі для термоусадження стрічки.
Покривний шар з поліуретану, що напилюється, наносять механізованим способом за допомогою напилювального пристрою на теплоізоляційний шар труби, що обертається.
Покривний шар з поліетилену низького тиску наносять методом екструзії. Покрив повинен характеризуватися густиною від 0,959 г/см3 до 0,967 г/см3, мати показник текучості розплаву при навантаженні 5 кгс при 190 °С у межах від 0,30 г/хв до 0,55 г/хв.
Для нанесення на трубу монолітної теплової ізоляції із заливальних пінопластів з покривним шаром з металевого листа або з екструдованого поліетилену високого тиску монтаж покриву здійснюється за допомогою дистанційних кільцевих опор та інших фіксуючих пристосувань, закріплених на трубі перед приготуванням і заливанням активованої суміші пінопласту.
Монолітну теплову ізоляцію труб за допомогою матеріалів на бітумно-полімерній або цементній основі треба виконувати відповідно до чинних технологічних інструкцій.
Теплоізолювання стиків у трасових умовах
Теплоізольовані труби, трубні секції, вузли та деталі, що поставляють на трасу, повинні мати вільні від теплової ізоляції кінці довжиною від 150 мм до 250 мм.
Теплоізолювання стиків виконують після нанесення захисного покриву з використанням напівциліндрів або оболонок з пінопласту, або мінераловатних виробів з наступним нанесенням захисно-покривного шару і герметизацією швів, або індустріальними конструкціями відповідно до вимог чинної нормативно-технічної документації.
При застосуванні теплоізольованих труб з покривним шаром з термоусадкових стрічок, липкої стрічки або екструдованого поліетилену гідроізолювання стиків з пінопластових оболонок здійснюється термоусадковою стрічкою (манжетами, муфтами) або липкою стрічкою у два шари з нанесенням ґрунтівки в зоні напустки стрічки.
Напустка покривного шару покриву стику на основний шар заводської ізоляції повинна становити не менше 50 мм у кожну сторону.
При надземному прокладанні треба додатково покривати теплоізольований стик обгортковими (покривними) або іншими світлостійкими матеріалами.
Примітка. Якщо теплоізоляційний покрив стику виконують із заливального пінополіуретану з застосуванням як покривного шару муфти з поліетилену, захисний покрив стику не потрібний.
КОНТРОЛЮВАННЯ ЯКОСТІ ТЕПЛОІЗОЛЮВАЛЬНИХ РОБІТ НА ТРАСІ
Контролювання теплоізольованих труб, що поставляються партіями заводом-виготов- лювачем, в трасових умовах здійснюють на кожній трубі або виробі заводського виготовлення. Під час контролювання перевіряють наявність маркування, штампу відділу технічного контролю (ВТК) та дату виготовлення.
Під час зовнішнього огляду покриву теплоізольованої труби проводять візуальне оцінювання всієї поверхні теплоізоляційного покриву згідно з вимогами чинної нормативно-технічної документації.
При виявленні дефекту в покриві виконують ремонт або заміну труби (секції, деталі, вузла), що оглядається.
В місцях стиків теплоізольованих труб виконують контролювання якості очищення сталевої поверхні та нанесення захисного покриву.
Забороняється застосовувати вологі теплоізоляційні матеріали для закладання стиків або збірного покриву. Перед нанесенням їх треба висушити.
ТРАНСПОРТУВАННЯ І ЗБЕРІГАННЯ ІЗОЛЯЦІЙНИХ МАТЕРІАЛІВ ТА ІЗОЛЬОВАНИХ ТРУБ
Ізоляційні матеріали й ізольовані труби транспортують та зберігають відповідно до вимог СНиП ІІІ-42, ГОСТ 12.3.009,ГОСТ 10692, чинної нормативно-технічної документації [8], [9], чинних правил перевезення вантажів автошляхами і залізницею України, чинної нормативно-технічної документації на них та цього стандарту.
Транспортування та зберігання ізоляційних матеріалів
Рулони захисних стрічок та обгорток транспортують та зберігають у заводській упаковці в вертикальному положенні не більше ніж у три ряди (при зберіганні в палетах - не більше двох палетів по висоті) у приміщеннях, що забезпечують захист від сонця та атмосферних опадів.
Стрічку, обгортку та ґрунтівки у трасових умовах треба транспортувати на спеціально обладнаному транспорті, що забезпечує цілісність та збереження якості та кількості матеріалів.
Упаковані в бочках і бідонах ґрунтівку, розчинник, лакофарбові матеріали треба зберігати окремо від захисних стрічок та обгорток у закритих приміщеннях або під навісом при дотриманні таких самих правил протипожежної безпеки, як для паливно-мастильних матеріалів. Упаковані бочки треба складувати у вертикальному положенні (корком нагору) не більше ніж у два ряди на відстані не менше ніж 1 м від нагрівальних приладів.
Бочки із ґрунтівкою, розчинником і лакофарбовими матеріалами, як заповнені, так і порожні, під час зберігання та транспортування повинні бути герметично закритими.
Розпаковування рулонів захисних стрічок та обгорток, а також розкриття бочок проводять тільки при підготуванні їх до використання, тобто на місці проведення ізоляційних робіт.
Бітумні мастики заводського виготовлення зберігають відповідно до вимог чинної нормативно-технічної документації.
Мастика повинна зберігатися роздільно за марками в приміщеннях або під навісом в умовах, які виключають її нагрівання або зволоження.
Складувати мастику треба на спеціальних настилах у штабелі висотою не більше ніж 2 м.
При зберіганні бітумні мастики треба захищати від засмічення, впливу атмосферних опадів та сонячної радіації.
При навантаженні, розвантажуванні та перевезенні мастики треба вжити заходів, які забезпечують збереження мастики і тари.
Перевезення мастик виконується в упакованому вигляді, вони повинні бути захищеними від впливу сонячних променів та атмосферних опадів.
Мастика, що виготовляється в безпосередній близькості від об’єктів будівництва, може доставлятися до місця виконання ізоляційних робіт у розігрітому вигляді - в автогудронаторах.
Армуючий рулонний матеріал (склополотно) зберігають у закритому сухому і чистому приміщенні. Рулони склополотна повинні бути укладені вертикально не більше ніж в чотири яруси (ряди).
У разі зволоження склополотна перед нанесенням його треба висушити в сушильній камері або в сухому приміщенні за температури не нижче ніж 20 °С.
Зберігати та перевозити ізоляційні матеріали треба в умовах, що виключають псування, зволоження та забруднення в упакованому вигляді. Розпаковувати матеріали можна тільки на місці виконання робіт.
Термін зберігання всіх ізоляційних матеріалів та умови їх зберігання встановлюються технічними умовами на відповідні матеріали.
Загальні вимоги до поводження з ізольованими трубами та/або трубними секціями
Складування ізольованих труб та/або трубних секцій здійснюють відповідно до вимог [9]. Укладання труб та/або трубних секцій проводять на попередньо сплановані майданчики в смузі будівництва, що виключає можливість ушкодження ізоляційного покриву. Пакет трубних секцій формують з урахуванням вантажопідйомності транспортних і захватних засобів.
Не допускається укладати в один штабель труби різних діаметрів і товщин стінок, а також ізольовані труби разом з неізольованими.
При виконанні навантажувально-розвантажувальних і транспортних робіт, а також при складуванні труб із заводською ізоляцією треба дотримуватися низки додаткових вимог, обумовлених властивостями ізоляційних покривів і спрямованих на забезпечення високої якості будівництва.
Навантаження, розвантаження та складування ізольованих труб та/або трубних секцій проводять у такий спосіб, щоб уникати їхнього зіткнення, волочіння по землі та по трубах, які лежать нижче.
Навантаження та розвантаження труб та трубних секцій, а також їх складування треба проводити за допомогою стрілових, гусеничних кранів або трубоукладачів, оснащених торцевими захватами, м’якими полотнищами та кліщовими захватами. При подаванні захватів у вагон забороняється скидати їх на труби.
Поверхні захватів, що контактують із ізольованою трубою, повинні бути обладнані прокладками або накладками з еластичного матеріалу (наприклад, капролону).
Для зручності такелажних робіт з пакетом ізольованих секцій складування виконують на дві м’які опори середньою частиною пакета, а неізольовані кінці секцій - на інвентарні підкладки, що мають обмежувальні клини, які охороняють пакет секцій від розкочування. Між пакетами трубних секцій повинні бути залишені проходи шириною не менше ніж 0,5 м.
При перевезенні ізольованих труб (секцій) трубовозами їх треба кріпити стопорними поясами з обох торців, щоб уникнути поздовжніх переміщень. Труби (секції) треба закріплювати на спеціальних ложементах за допомогою ув’язувальних поясів, які мають еластичні прокладки.
При вивантаженні труб (секцій) з вагонів і при їх складуванні застосовують траверси з торцевими захватами, що дозволяють розширити діапазон використання кранів і трубоукладачів із звичайними (не подовженими) стрілами і які забезпечують переміщення труб у строго горизонтальній площині; при цьому виключаються волочіння кінців труб по землі і удари об сусідні труби.
Трубоукладачі, що призначені для роботи з ізольованими трубами (секціями), повинні мати стріли, облицьовані еластичними накладками, які кріплять до стріл за допомогою знімних планок та хомутів в місцях можливого контакту з трубами (від основи стріли до її середини).
Спосіб кріплення еластичних прокладок не повинен вносити зміни в заводську конструкцію стріли (тобто не допускається приварювання до неї різних кріпильних деталей, висвердлювання отвору тощо).
Транспортування, розвантаження та складування труб з металевими покривами
Навантаження, розвантаження та складування ізольованих металевими покривами труб виконують звичайними вантажопідіймальними механізмами з дотриманням умов, які виключають пошкодження цих покривів.
При перевезенні труб виконують такі вимоги:
на підлозі залізничного напіввагону не повинно бути твердих предметів;
перший ряд труб повинен лежати на дерев’яних прокладках;
біля бортів напіввагону встановлюють дерев’яні стояки, щоб виключити контакт ізольованих труб з металевими деталями бортів;
при фіксуванні труб передбачають прокладку з транспортерної стрічки під дріт.
Труби до місця виконання робіт доставляють автотрубовозами. При кріпленні труб на автотрубовозі треба слідкувати, щоб не був пошкоджений металевий покрив.
Зберігання та транспортування теплоізольованих труб
Теплоізольовані труби повинні зберігатися на рівних майданчиках. Складують теплоізо- льовані труби штабелями висотою не більше ніж 2 м із прокладками через кожних 0,5 м за висотою штабеля і 2 м за довжиною. Як прокладки застосовують дерев’яні рейки шириною (300 ±5) мм або довгомірні гумові вироби. Для запобігання розкочуванню труб при штабелюванні повинні бути встановлені бічні опори. В штабелі повинні бути укладені теплоізольовані труби одного типорозміру.
При складуванні теплоізольовані труби треба зберігати під навісом для захисту від впливу атмосферного середовища за температур від мінус 40 °С до 60 °С протягом одного року за наявності консерваційного покриву кінцевих ділянок труб.
Транспортування, перевантаження або встановлення труб не можна здійснювати за температури нижче ніж мінус ЗО °С або вище ніж 50 °С.
За температури нижче мінус ЗО °С труби не повинні зазнавати ударів.
Транспортування труб здійснюють у спеціальних дерев’яних коробах. Поперечний переріз пакетів не повинен перевищувати 1500 мм. Число теплоізольованих труб у пакеті визначається їх діаметром. Як амортизатор між трубами та дерев’яним щитом укладають мати з еластичного пінопласту. Дерев’яні вставки між трубами повинні мати м’які (гумові) прокладки.
Напівциліндри та оболонки з пінополіуретану для теплоізолювання стиків постачаються в упаковці згідно з чинною нормативно-технічною документацією.
Зберігання оболонок та напівциліндрів рекомендується у запакованому вигляді.
Пакування, зберігання та транспортування інженерних конструкцій проводять відповідно до вимог чинної нормативно-технічної документації.
При застосуванні мінераловатних матеріалів та виробів для теплоізолювання стиків треба передбачити умови зберігання та транспортування, що виключають їх вологонасичення.
Перевезення пакетованих теплоізольованих труб та інших елементів можна проводити на автомобільному, залізничному та водному транспорті відповідно до чинної нормативно-технічної документації.
При навантажувально-розвантажувальних роботах, перевезенні та монтажу поверхню теплоізольованих труб та деталей покриву потрібно берегти від механічних ушкоджень.
ВИМОГИ ОХОРОНИ НАВКОЛИШНЬОГО ПРИРОДНОГО СЕРЕДОВИЩА
Охорона навколишнього природного середовища під час виконання ізоляційних робіт повинна забезпечуватися виконанням вимог відповідних статей Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", Законів України "Про охорону атмосферного повітря" та "Про забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя населення", Земельного, Водного та Лісового кодексів України, проектної документації згідно з вимогами будівельних норм та Державних санітарних норм, ДБН А.2.2-1, а також нормативно-правових та нормативно-технічних актів у сфері охорони навколишнього природного середовища.
Бази з ізолювання труб розташовують на відстані не менше ніж 0,5 км від природної дренажної мережі та водостоків для запобігання попаданню в них пролитих ґрунтувальних, лакофарбових та бітумно-полімерних матеріалів, фенолформальдегідних смол, бензину тощо.
Не дозволяється руйнування ґрунтово-рослинного покриву, забруднення водоймищ, допущення загорянь торфовищ та інші порушення у сфері охорони навколишнього природного середовища.
Потрібно вживати заходів, що нейтралізують або запобігають:
