7Н — для внутрішніх різьб;
Bq — для зовнішніх різьб.
Трубні циліндричні різьби слід виконувати за ГОСТ 6357, клас В.
Різьба повинна бути повного профілю, без вм’ятин, підрізів і зірваних ниток.
Не допускаються окремі зриви, викришування і дроблення різьби загальною довжиною понад 0,1 довжини різьби, при цьому на одному витку — понад 0,2 його довжини.
Стальні деталі стволів (крім кріпильних) повинні мати покриття Ц18 хр. для виконання У і Ц24хр. для виконання ХЛ і Т; кріпильні деталі — покриття Ц9хр. Покриття повинні бути виконані відповідно до вимог ГОСТ 9.301.
Зовнішні поверхні стволів повинні бути покриті емаллю.
Зовнішній вигляд покриття — за V класом ГОСТ 9.032, група умов експлуатації VI для виконання V, Ті для виконання Т і ХЛІ для виконання ХЛ за ГОСТ 9.104.
Колір покриття стволів — червоний або сріблястий (за замовленням споживача), а елементів шасі ствола СЛК-В60, знімної опори, відкидної рукоятки і заскочки СЛК-П20 — чорний.Для покриття повинні застосовуватися емалі марок МЛ-152 за ГОСТ 18099, ХВ-110 за ГОСТ 18374.
Допускається застосування інших лакофарбових матеріалів того ж кольору, які за захисними якостями не поступаються вказаним.
Нарізні частини деталей перед складанням стволів повинні бути змащені одним з антифрикційних мастил, що випускаються за ГОСТ 1033, ГОСТ 4366, ГОСТ 21150.
Стволи повинні відповідати таким показникам надійності: середній строк служби — не менше 8 років;
середній наробіток до відмови — не менше 300 циклів.
Циклом слід вважати повне відкривання і закривання перекривних пристроїв стволів з витримкою (ЗО ± 5) с у положенні «піна» або «вода» і повороту стволів у горизонтальній площині на кут 6,28 рад (360”) та у вертикальній площині на кут від мінус 0,26 рад (15°) до 1,31 рад (75е).
Відмовою стволів слід вважати збільшення витрат води крізь переключаючі пристрої або з'єднання більше ніж удвічі проти вказаних у 4.1.3.
Вимоги до сировини, матеріалів і покупних виробів
Сировина, матеріали і покупні вироби повинні проходити вхідний контроль.
Відлиті деталі повинні бути виготовлені з алюмінієвих сплавів з такими механічними характеристиками;
тимчасовий опір розриву, МПа (кгс/мм2), не менше 157 (16);
твердість за Брінеллем, НВ, не менше 50.
Гумові деталі стволів у кліматичних виконаннях У і ХЛ повинні бути виготовлені з гуми з діапазоном робочої температури від 213 дб 333 К (від мінус 60 до 60 °С), а в кліматичному виконанні Т — з гуми групи II або III — за ГОСТ 15152.
З’єднувальні головки повинні бути виготовлені згідно з нормативною документацією.
Комплектність
До стволів повинен додаватися паспорт, об’єднаний з технічним описом та інструкцією з експлуатації відповідно до ГОСТ 2.601.
Маркування
На кожен ствол слід нанести маркування, що містить:
товарний знак підприємства-виробника;
умовне позначення типорозміру ствола (без слова «ствол») і позначення цього стандарту;
рік виготовлення;
напис «Вироблено в»;
краГна-виробник;
робочий тиск;
стрілку, що вказує напрям потоку рідини;
літери «П» — «піна» і «В» — «вода» на розгалуженнях стволів, крім СЛК-П20.
Маркування повинно бути виконане у литві або ударним способом і зберігатися протягом усього строку служби ствола; місце нанесення маркування — згідно з робочими кресленнями.
Транспортне маркування виробів, що поставляються на внутрішній ринок, повинно відповідати вимогам ГОСТ 14192, а на експорт — вимогам контракту або договору.
Пакування
Стволи, що поставляються на внутрішній ринок, повинні бути упаковані в решітчасті ящики ГОСТ 2991 або тару іншого типу, яка забезпечує збережу- ваність виробів під час їх зберігання і транспортування.
За згодою з споживачем постачання стволів може здійснюватися без упакування в тару під час транспортування їх в універсальних контейнерах і кузовах автомобільного транспорту із захистом виробів від механічних пошкоджень.
Паспорт, який додається до стволів, повинен бути вміщений у пакет з полівінілхлоридної плівки В за ГОСТ 16272 не менше 0,15 мм завтовшки або з поліетиленової плівки ГОСТ 10354. Пакет повинен бути запаяний.
Вимоги до пакування стволів, що поставляються на експорт, повинні бути обумовлені контрактом або договором.
ПРАВИЛА ПРИЙМАННЯ
Для перевірки відповідності стволів вимогам цього стандарту підприєм- ство-виробник повинно здійснювати приймально-здавальні, періодичні випробування і випробування на надійність.
При приймально-здавальних випробуваннях кожен ствол перевіряють на відповідність вимогам за 4.1.2, 4.1.3, 4.1.11, 4.1.12, 4.2,1—42.4, 4.3.1, 4.4.1, 4.4.2, 4.5.2.
За незадовільних результатів випробувань хоча б за одним з показників вироби повертають для усунення невідповідності.
Повторно випробування проводять за тим показником, за яким було одержано незадовільний результат.
Виріб, що не витримав повторні випробування, бракують.
Результати випробувань оформляють протоколом приймально-здавальних випробувань.
Періодичні випробування стволів слід проводити щорічно на відповідність вимогам за 3.2, 4.1.1, 4.1.4—4.1.13, 4.2.2, 4.2.3, 4.4.3, 4.5.1, 4.5.3.
Випробуванням піддають по три стволи кожного типорозміру незалежно від кліматичного виконання з числа тих, що витримали приймально-здавальні випробування, але не більше ніж із 10 штук.
Під час перевірки на відповідність вимогам за 4.1.1, 4.1.6, 4.1.7, 4.1.9, 4.1.10, 4.1.13, 4.2.2, 4.2.3 стволи розбирають.
У разі невідповідності стволів хоч би одній вимозі проводять випробування подвоєної кількості виробів.
Результати повторних випробувань є остаточними.
Результати випробувань оформляють протоколом періодичних випробувань.
Випробування на надійність за 4.1.14 проводять не рідше одного разу на чотири роки.
Випробуванням піддають стволи, відібрані за методом випадкового відбору з числа тих, які пройшли приймально-здавальні випробування.
Кількість стволів, які контролюються під час перевірки середнього строку служби — 10 шт. (кожного типорозміру незалежно від кліматичного виконання).
Приймальна кількість граничних станів — 0.
Перевірку середнього наробітку до відмови проводять відповідно до ГОСТ 27.410 одноступінчастим методом за таких вихідних даних:
пропонований закон розподілу напрацювання — експоненціальний;
ризик виробника — а = 0,1;
ризик споживача — р = 0,1;
приймальне значення наробітку до відмови — Тр = 300 циклів;
бракувальне значення наробітку до відмови — Та = 140 циклів;
гранична кількість відмов — ггр = 5;
обсяг вибірки випробуваних виробів — не регламентується.
Випробуванням на надійність піддають стволи, річний випуск яких перевищує 500 шт.
Результати випробувань оформляють протоколом.
МЕТОДИ КОНТРОЛЮ
Контроль вимог за 4.2.1 —4.2.4 проводять шляхом перевірки в процесі вхідного контролю відповідно до ГОСТ 24297.
Перевірку стволів на відповідність вимогам за 3.2,4.1.1, 4.1.4—4.1.6,4.1.8, 4.1.11 —4.1.13, 4.2.4, 4.3,4.4, 4.5 проводять зовнішнім оглядом, шляхом порівняння з кресленнями та вимірювання рулеткою ГОСТ 7502 або лінійкою ГОСТ 427 з ціною поділки 1 мм і штангенциркулем ГОСТ 166 з ціною поділки 0,1 мм.
Масу стволів за 3.2 перевіряють на вагах ГОСТ 29329 з ціною поділки 0,01 кг.
Зусилля на рукоятках керування стволами і перемикання режиму роботи при робочому тиску за 3.2 перевіряють динамометром ГОСТ 13837 з ціною поділки не більше 4,9 Н (0,5 кг), що прикріплюється до рукояток керування на віддалі 50 мм від їхніх вільних кінців за допомогою дроту 0,300 за ГОСТ 15598.
Розміри литих деталей стволів перед механічною обробкою за 4.1.7 перевіряють за допомогою штангенциркуля з ціною поділки 0,1 мм.
Метричні різьби за 4.1.10 перевіряють різьбовими пробками за ГОСТ 17756, ГОСТ 17757, ГОСТ 17761, ГОСТ 17762 і різьбовими кільцями за ГОСТ 17763, ГОСТ 17764, ГОСТ 17765, ГОСТ 17766, трубні циліндричні різьби — різьбовими пробками за ГОСТ 18925, ГОСТ 18926 і різьбовими кільцями за ГОСТ 18929 і ГОСТ 18930.
Шорсткість внутрішніх поверхонь насадків за 4.1.9 перевіряють порівнянням із зразками шорсткості поверхонь.
Якість покриттів відповідно до 4.1.11 перевіряють за ГОСТ 9.302 та до 4.1.12—за ГОСТ 9.032
.Перевірку міцності і герметичності стволів за 4.1.2 проводять як при подаванні води під випробним тиском, так і з заглушеним вихідним отвором насадку за умови повного заповнення внутрішньої порожнини ствола водою за термін не менш ніж 2 хв.
Вимірювання величин робочого за 3.2 і випробного за 4.1.2 тисків проводиться за допомогою манометрів для технічних вимірів ГОСТ 2405 з границями вимірів 0—1,6 МПа (0—16 кгс/см2) і 0;—2,5 МПа (0—25 кгс/см2), встановлених при випробуваннях стволів СЛК-В60 на корпусі збірника, а решти — на технологічних проставках на вході в стволи, призначених для під'еднання напірних рукавів.
Величина витікання через кожне з ущільнень перемикального пристрою стволів СЛК-С20, СЛК-С40, СЛК-С60 і СЛК-В60.В положенні «Вода» при вказа- кому в 4.1.3 тиску визначається при заповненій водою порожнині ствола шляхом збирання води, що проникла крізь золотники води в мірний циліндр 1—10 ГОСТ 1770, за час не менше Зхв. Вихідний отвір ствола при випробуваннях може бути заглушений, а порожнина корпусу розпилювачів для скорочення тривалості випробувань може бути заповнена водою.
Допускається проводити випробування при знятому корпусі розпилювачів і заглушеному вихідному патрубку золотника.
Витрати води при випробуваннях стволів за 3.2 контролюють за допомогою витратомірних пристроїв класу точності 0,3 випробних стендів або лічильників холодної води типу ВТ ГОСТ 14167, які встановлюють у підвідних лініях стволів та секундомірів.
Величина втрати напору при роботі стволів на воді за 3.2 визначається як різниця показів манометрів під'єднаних на вході і на виході з ствола.
Для вимірювання тиску на виході з ствола перед насадком установлюють поставку з внутрішнім діаметром, що дорівнює діаметру труби ствола для подавання води зі штуцером для під'еднання манометра. Тиск на вході під час випробувань СЛК-В60 вимірюється на збірнику, ствола СЛК-П20 — на корпусі, а для стаціонарних стволів — на прямій ділянці труби відповідного діаметра технологічного водозбірника, призначеного для під’еднання напірних рукавів від насосної установки. Під час випробувань використовують манометри для технічних вимірів за ГОСТ 2405 з границями вимірів 0—1,6 МПа (0—16 кгс/см2) для стволів СЛК-С20, СЛК-С40 і СЛК-С60 і 0—1,0 МПа (0—10 кгс/см2) для стволів СЛК-В60 та СЛК-П20.
Дальність водяних та пінних струменів за 3.2, що подаються стволами під номінальним тиском, визначають на майданчиках із спеціальною розміткою або за допомогою рулетки ГОСТ 7502 при установці ствола під кутом 0,52 рад (ЗО град) до горизонту.
Кратність піни за робочого тиску за 3.2 визначають як відношення об’єму (не менше 216 л) мірного бачка 600 мм х 600 мм х 600 мм до маси піни в його об’ємі з урахуванням густини розчину піноутворювача. Кратність піни визначають з виразу:
К =—— Y,
G2-G/ ' де Gi — маса мірного бачка, кг;
G2 — маса мірного бачка, заповненого піною, кг;
V — об’єм мірного бачка, дм3;
у — густина розчину піноутворювача, кг/дм3.
Кратність піни визначають як середнє арифметичне результатів трьох дослідів.
Маневрування ствола у вертикальній площині за 3.2 перевіряють візуально, а величину кутів маневрування у вертикальній площині визначають методом тригонометричних обчислень.
Перевірку середнього строку служби за 4.1.14 проводять методом обробки даних, одержаних в умовах експлуатації, шляхом збирання інформації згідно з вимогами РД 50-204.
Граничним станом слід вважати такий технічний стан стволів, за якого відновлення їхньої працездатності неможливе або недоцільне.
Перевірку середнього наробітку до відмови проводять на стенді згідно з ГОСТ 27.410.
ТРАНСПОРТУВАННЯ І ЗБЕРІГАННЯ
Транспортування стволів допускається транспортом будь-якого виду згідно з правилами, що діють на транспорті даного виду.
На вимогу споживача вихідний отвір насадка повинен бути законсервований. Варіант захисту ВЗ-1 ГОСТ 9.014.
Умови зберігання стволів у виконанні У і ХЛ — за групою 2, у виконанні Т — за групою 3; умови транспортування — за групами 4, 6, 7, 9 ГОСТ 15150.
ГАРАНТІЇ ВИРОБНИКА
Виробник гарантує відповідність стволів вимогам цього стандарту за дотримання вимог експлуатаційної документації.
Гарантійний термін експлуатації — не менше 24 місяців від дня введення стволів в експлуатацію.
У
Г88
ДК 614.843.4:006.354Ключові слова: стволи пожежні лафетні комбіновані, класифікація, параметри, ррзміри, загальні технічні вимоги, приймання, методи контролю, транспортування, зберігання, гарантії виробника.4 ЗАГАЛЬНІ ТЕХНІЧНІ ВИМОГИ
4.1 Характеристики
4.1,1 Стволи повинні виготовлятися відповідно до вимог цього стандарту, ГОСТ 12.2.037 за конструкторською документацією, затвердженою в установленому порядку.
4.1.2 Стволи за міцністю і герметичністю повинні витримувати випробний гідравлічний тиск:
1,5^ МПа (15+10 кгс/см2),— для СЛК-С20, СЛК-С40 и СЛК-С60
