НАЦІОНАЛЬНИЙ СТАНДАРТ УКРАЇНИ

МАТЕРІАЛИ МЕТАЛЕВІ

В

БЗ № 1-2011/44

изначення твердості за Роквеллом
Частина 2. Повірка та калібрування приладів
для вимірювання твердості
(шкали А, В, С, D, Е, F, G, Н, К, N, Т)
(ISO 6508-2:2005, IDT)

ДСТУ ISO 6508-2:2010

Видання офіційне


















Київ
ДЄРЖСПОЖИВСТАНДАРТ УКРАЇНИ
2013

ПЕРЕДМОВА

  1. ВНЕСЕНО: Національний науковий центр «Інститут метрології» (ННЦ «Інститут метрології») Держспоживстандарту України

ПЕРЕКЛАД І НАУКОВО-ТЕХНІЧНЕ РЕДАГУВАННЯ: Я. Довженко (науковий керівник), В. Іванов, Т. Солодуха, Л. Теплицька

  1. НАДАНО ЧИННОСТІ: наказ Держспоживстандарту України від 28 грудня 2010 р. № 608 з 2012-01-01

З Національний стандарт відповідає ISO 6508-2:2005 Metallic materials — Rockwell hardness test — Part 2: Verification and calibration of testing machines (scales А, В, C, D, E, F, G, H, K, N,' T) (Металеві матеріали. Вимірювання твердості за Роквеллом. Частина 2. Перевірка та калібру­вання приладів для вимірювання твердості (шкали А, В, С, О, Е, F, G, Н, К, N, Т))

Ступінь відповідності — ідентичний (IDT)

Переклад з англійської (еп)

4 УВЕДЕНО ВПЕРШЕ

Право власності на цей документ належить державі.

Відтворювати, тиражувати та розповсюджувати його повністю чи частково
на будь-яких носіях інформації без офіційного дозволу заборонено.
Стосовно врегулювання прав власності треба звертатися до Держспоживстандарту України

Держспоживстандарт України, 2013

ЗМІСТ

с

Національний вступ IV

  1. Сфера застосування 1

  2. Нормативні посилання 1

  3. Загальні положення 2

  4. Перевірка прямим методом 2

  5. Перевірка непрямим методом 5

  6. Перевіряльні інтервали 7

  7. Протокол про перевірку або свідоцтво про калібрування 7

Додаток А Повторюваність приладів для вимірювання твердості 8

Додаток В Невизначеність вимірювання результату калібрування приладу для вимірювання твердості 10

Бібліографія 14

Додаток НА Перелік національних стандартів, згармонізованих з міжнародними нормативними документами, на які є посилання в цьому стандарті 15НАЦІОНАЛЬНИЙ ВСТУП

Цей стандарт є тотожний переклад ISO 6508-2:2005 Metallic materials — Rockwell hardness test — Part 2: Verification and calibration of testing machines (scales А, В, C, D, E, F, G, H, K, N, T) (Металеві матеріали. Вимірювання твердості за Роквеллом. Частина 2. Перевірка та калібру­вання приладів для вимірювання твердості (шкали А, В, С, D, Е, F, G, Н, К, N, Т)).

Технічний комітет, відповідальний за цей стандарт, — ТК 63 «Загальні норми і правила державної системи забезпечення єдності вимірювань».

Стандарт містить такі редакційні зміни:

  • слова «цей міжнародний стандарт», «ця частина ISO 6508» замінено на «цей стандарт»;

  • попередній довідковий матеріал «Передмова до ISO 6508-2:2005» та «Вступ до ISO 6508-2:2005» вилучено, а потрібну інформацію, яка безпосередньо стосується цього стан­дарту, долучено до «Національного вступу»;

  • структурні елементи стандарту: «Титульний аркуш», «Передмову», «Національний вступ», першу сторінку та «Бібліографічні дані» — оформлено згідно з вимогами національної стандартизації України;

  • до розділу 2 та «Бібліографії» долучено «Національні пояснення», виділені в тексті рамкою;

  • позначення одиниць фізичних величин подано відповідно до ДСТУ 3651.1:97.

  • цьому стандарті регламентовано використання кулькового індентора Роквелла з твер­дого сплаву.

ISO 6507-1, ISO 6508-3, на які є посилання в цьому стандарті, впроваджено в Україні як національні стандарти. їх перелік наведено в додатку НА.

Решту стандартів, на які є посилання в цьому стандарті, не впроваджено в Україні, і чин­них замість них немає. їх копії можна отримати в Головному фонді нормативних документів.ДСТУ ISO 6508-2:2010

НАЦІОНАЛЬНИЙ СТАНДАРТ УКРАЇНИ

МАТЕРІАЛИ МЕТАЛЕВІ

Визначення твердості за Роквелгіом
Частина 2. Повірка та калібрування приладів для вимірювання твердості
(шкали А, В, С, D, Є, F, G, Н, К, N, Т)

МАТЕРИАЛЫ МЕТАЛЛИЧЕСКИЕ

Определение твердости по Роквеллу
Часть 2. Проверка и калибровка приборов для измерения твердости
(шкалы А, В, С, D, Е, F, G, Н, К, N, Т)

METALLIC MATERIALS

Rockwell hardness test
Part 2. Verification and calibration of testing machines
(scales А, В, C, D, E, F, G, H, K, N, T)

Чинний від 2012-01-01

  1. СФЕРА ЗАСТОСУВАННЯ

Цей стандарт установлює метод перевірки приладів, що призначені для вимірювання твер­дості за Роквеллом (шкали А, В, С, D, Е, F, G, Н, К, N, Т), відповідно до ISO 6508-1.

Цей стандарт регламентує прямий метод перевірки головних функцій приладу та непрямий метод, який є придатним для повної перевірки приладу. Непрямий метод бути може застосов­ний самостійно для періодичної перевірки приладу під час експлуатування.

Якщо прилад для вимірювання твердості застосовують для інших методів вимірювання твер­дості, то він повинен бути перевірений незалежно для кожного методу. •

Цей стандарт також застосовується для переносних приладів для вимірювання твердості.

  1. НОРМАТИВНІ ПОСИЛАННЯ

Наведені нижче нормативні документи є обов’язковими для застосування із цим стандартом. Для датованих посилань застосовують тільки зазначене видання. Для недатованих посилань застосовують найостанніші видання нормативних документів (разом зі всіма змінами).

ISO 376:2004 Metallic materials — Calibration of force-proving instruments used for verification of uniaxial testing machines

ISO 6507-1 Metallic materials — Vickers hardness test — Part 1: Test method

ISO 6508-1 Metallic materials — Rockwell hardness test — Part 1: Test method (scales А, В, C, D, E, F, G, H, K, N, T)

ISO 6508-3:2005 Metallic materials — Rockwell hardness test — Part 3: Calibration of reference blocks (scales А, В, C, D, E, F, G, H, K, N, T).

НАЦІОНАЛЬНЕ ПОЯСНЕННЯ

ISO 376:2004 Металеві матеріали. Калібрування приладів для вимірювання зусилля, засто­совуваних для співосних приладів для вимірювання твердості

Видання офіційне

ISO 6507-1 Металеві матеріали. Вимірювання твердості за Віккерсом. Частина 1. Метод ви­пробування

ISO 6508-1 Металеві матеріали. Вимірювання твердості за Роквеллом. Частина 1. Метод випробування (шкали А, В, С, D, Е, F, G, Н, К, N, Т)

ISO 6508-3:2005 Металеві матеріали. Вимірювання твердості за Роквеллом. Частина 3. Ка­лібрування еталонних мір (шкали А, В, С, D, Е, F, G, Н, К, N, Т).

  1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

До проведення перевірки приладу для вимірювання твердості за Роквеллом цей прилад по­винен бути перевірений, щоб переконатися в тому, що його правильно налагоджено згідно з інструкціями виробника.

Обов’язково необхідно перевірити, що:

  1. плунжер, до якого кріпиться індентор, дає змогу ковзати по напрямним;

  2. тримач індентора надійно вмонтований у плунжер;

  3. випробувальне зусилля повинно бути прикладене та зняте без ударів та вібрацій і таким чином, щоб не вплинути на зняття показників.

Необхідно перевірити, чи не впливають на показники рух випробувального зразка або дефор­мація рамки. Якщо поставляють пристрій, який фіксує випробувальний зразок навпроти верхньої частини рамки, то сила фіксації повинна перевищувати загальну випробувальну силу. Вплив де­формацій може бути перевірено за допомогою плунжера зі сферичним наконечником (діаметром щонайменше 10 мм) замість індентора, що щільно прилягає до упору через роздільник, та за допомогою фіксувального пристрою, що поставляють. Матеріал плунжера та роздільника має твердість, яка щонайменше дорівнює 60 HRC. Показники вимірювальної системи (із попередньо прикладеною силою) до прикладання та зняття додаткової сили не повинні відрізнятися більше ніж на 1,5 твердості за Роквеллом (без фіксувального обладнання) та 0,5 одиниць твердості за Роквеллом (із фіксувальним обладнанням).

  1. ПЕРЕВІРКА ПРЯМИМ МЕТОДОМ

    1. Загальні положення

      1. Перевірку прямим методом проводять за температури (23 ± 5) °С. Якщо перевірку ви­конують за границями цього температурного діапазону, то це зазначають у протоколі перевірки.

      2. Прилади, які використовують для перевірки та калібрування, повинні відповідати вимо­гам державних еталонів.

      3. Перевірка прямим методом охоплює:

  1. калібрування випробувальної сили;

  2. перевірку індентора;

  3. калібрування системи вимірювання глибини;

  4. перевірку випробувального циклу.

  1. Калібрування випробувальної сили

    1. Попередня випробувальна сила Ео (див. 4.2.4) та кожна сумарна випробувальна сила F (див. 4.2.5) повинні бути виміряні та застосовні, якщо виконано не менше трьох положень плун­жера протягом усього діапазону руху під час вимірювання. Попередня випробувальна сила по­винна бути витримана протягом не менше ніж 2 с.

    2. Вимірюють три покази для кожної сили у кожному положенні плунжера. Безпосередньо перед зняттям кожного показу плунжер повинен рухатися у тому самому напрямку, як під час ви­мірювання.

    3. Значення сили вимірюють одним із таких методів:

  • за допомогою силоконтролювальних приладів згідно з ISO 376, клас 1;

    1. за допомогою врівноваження силою з точністю до ± 0,2 %, яку прикладають з використо­вуванням каліброваних вантажів, або іншим методом, що забезпечує таку саму точність.Допустимий відхил попередньої випробувальної сили Fo (до прикладання та після зняття додаткової випробувальної сили F,) не має перевищувати ± 2 %.

    2. Допустимий відхил сумарної випробувальної сили F не має перевищувати ± 1 %. Кожне окреме значення F має бути в границях цього допустимого відхилу.

  1. Перевірка індентора

    1. Діамантовий конусний індентор (шкали А, С, D, N)

Для того щоб перевірити надійність роботи конусного індентора відповідно до цього стан­дарту, необхідно проводити перевірку прямим та непрямим методом.

  1. Перевірка прямим методом

    1. Поверхні діамантового конусного та сферичного індентора повинні бути відполіро­вані для глибини проникнення 0,3 мм та повинні сполучатися за точною тангенціальною дотич­ною. Обидві поверхні мають бути вільні від дефектів.

    2. Перевірка форми індентора може бути виконана прямим вимірюванням або вимі­рюванням його проекції на екрані. Перевірка повинна бути виконана щонайменше в чотирьох рівновіддалених перерізах.

    3. Діамантовий конус повинен мати прилеглий кут (120 ± 0,35)°.

Відхил від прямолінійності утворюючої діамантового конуса, яка прилягає до суміжного шару, не повинен перевищувати 0,002 мм по мінімальній довжині 0,4 мм.

  1. Кут між віссю діамантового конуса та віссю тримача індентора (перпендикулярно­го до опорної поверхні) не повинен бути більше ніж 0,5°.

  2. Наконечник індентора повинен бути сферичним. Його радіус повинен бути визна­чений з окремих величин, що їх вимірюють з осьових перерізів площин, визначених у 4.3.1.1.2. Відстань між концентричними колами повинна бути не більше ніж 0,004 мм. Кожне окреме зна­чення повинне бути в межах (0,2 ± 0,015) мм. Середнє значення зі щонайменше чотирьох окре­мих значень повинно бути в межах (0,2 ± 0,01) мм.

Примітка 1. Радіус може бути отриманий визначанням перетинання двох сегментів концентричних кіл.

Примітка 2. Окреме значення е середнім значенням двох радіусів концентричних кіл.

Вимірювання за допомогою коліматорного пристрою також допустимі. У цьому випадку ви­мірювати треба щонайменше у чотирьох центральних кутах, охоплюючи центральний кут 120°.

  1. Перевірка непрямим методом

Значення твердості, отримані за допомогою приладу для вимірювання твердості, залежать не тільки від розмірів, наведених у 4.3.1.1.3 та 4.3.1.1.5, а також від шорсткості поверхні, поло­ження кристалографічних осей алмазу та утримання алмазу в тримачі.

Для того щоб дослідити цей вплив, виконують перевірку індентора .непрямим методом на чотирьох еталонних мірах, які повинні бути відкалібровані за рівнями твердості, що наведені в таблиці 1, або на мірах, які дають рівнозначні сумарні глибини відбитків.

Для кожної міри середнє значення твердості з трьох відбитків, зроблених за допомогою індентора, що перевіряють,

Таблиця 1 — Рівні твердості за різними шкалами

Шкала

Твердість

Діапазон

не повинне відрізнятися від середнього значення твердості з трьох відбитків,

HRC

23

Від 20 до 26




отриманих за допомогою індентора, що

HRC

55

» 52 » 58

відкалібрований відповідно до ISO 6508-3,

HR45N

43

» 40 » 46

на величину, яка більше ніж ± 0,8 оди­ниці твердості за Роквеллом. Відбитки,

HR15N

91

» 88 » 94

які зроблені за допомогою індентора, що




перевіряють, та за допомогою вищезазначеного індентора, повинні бути розміщені поряд.

Примітка. Це може бути виконано за допомогою калібрувального приладу відповідно до процедури, описаної у розділі 5 ISO 6508-3,



Допустимий відхил випробувальної сили приладів для вимірювання твердості, що використо­вують для перевірки непрямим методом, повинен бути більше ніж:

±1,0 % — для Ро;

± 0,5 % — для F.