---

Примітка 1. Коефіцієнти Ф при проміжних величинах гнучкостей визначаються за інтерполяцією. Пружні ха­рактеристики кладки а приймаються згідно з таблицею Б.4.

Примітка2. При визначеному X_c< 15 0, ексцентриситет, викликаний повзучістю, може не враховуватись, e_k = 0.

Таблиця Б.4 - Пружна характеристика кладки з блоків з автоклавного газобетону

Значення коефіцієнтів Ф та mg для стін і стовпів (простінків), які спираються на шарнірні нерухомі опори з розрахунковою висотою h_ef=H при розрахунках перерізів, які розміщені в середній третині висоти h_ef, слід приймати постійними і такими, що дорівнюють розрахунковим значенням Ф та mg, визначеним для даного елемента. При розрахунках перерізу на ділянках в крайніх третинах h_ef коефіцієнти Ф та mg збільшуються за лінійним законом до одиниці на опорі (рисунок Б.1 а).

Для стін і стовпів (простінків), які мають нижню затиснуту і верхню пружну опори, при розрахунку перерізів нижньої частини або стовпа до висоти 0,7 H приймаються розрахункові значення Ф та mg, а при розрахунку верхньої частини стіни або стовпа значення Ф та mg для цих перерізів збільшується до одиниці за лінійним законом (рисунок Б.1 б).

Для вільно розташованих стовпів і стін при розрахунку перерізів в їх нижній частині (до висоти 0,5 H) приймаються розрахункові значення Ф та mg, а в верхній половині величини Ф та mg збільшуються до одиниці за лінійним законом (рисунок Б.1 в).

Рисунок Б.2 - Схема знакозмінної епюри згинальних моментів по висоті стіни

В місці перетину повздовжньої і поперечної стін за умови їх перев'язки або анкерування коефіцієнти приймаються за величиною, що дорівнює 1,0. На відстані H від перетину стін коефіцієнти Ф та mg приймаються як для вільно розташованих опор. Для проміжних вертикальних ділянок коефіцієнти Ф та mg приймаються за лінійною інтерполяцією.

В стінах, які ослаблені прорізами, при розрахунку простінків Ф коефіцієнт приймається за гнучкістю стіни.

Б.6 Для вузьких простінків, ширина яких менше товщини стіни, проводиться також розрахунок простінку в площині стіни, при цьому розрахункова висота простінка приймається за величиною, що дорівнює висоті прорізу.

Б.7 При знакозмінній епюрі згинального моменту по висоті стіни (рисунок Б.2) розрахунок за міцністю необхідно виконувати в перерізах з максимальними згинальними моментами різних знаків.

Б.8 Коефіцієнт поздовжнього згину Ф_с необхідно визначати за висотою частини елемента в межах однозначної епюри згинального моменту при відношеннях або гнучкостях:

HH

X 1c = -¹ чи Хлс = .1, (Б.6)

hc 1 'с 1

X 2с = H² чи X2с = — , (Б.7)

hc 2 ^Сс 2

де H 1 та H2 - висоти частин елементів з однозначною епюрою згинального моменту;

h_c 1; с_с 1 та h_c2; с_с2 - висоти і радіуси інерції стиснутої частини елементів в перерізах з максимальними згинальними моментами. Рекомендована у відповідно до ДБН В.2.6-162, що дорівнює величині X_с = 15.

Б.9 При розрахунках несучих (самонесучих) стін необхідно враховувати випадковий ексцент­риситет, величину якого слід приймати e_CnCt = 20 мм. Мінімальний розрахунковий ексцентриситет з верху або знизу стіни приймається не менше ніж e_mk> 0,0051.

Б.10 Найбільша величина ексцентриситету (зокрема випадкового) в позацентово стиснутих стінах з дрібних блоків з автоклавного газобетону без повздовжньої арматури в розтягнутій зоні не повинна перевищувати для основних сполучень навантажень 0,9у, для особливих сполучень -

0,95у; в стінах завтовшки 25 см і менше: для основних сполучень навантажень 0,8у, для особливих - 0,85у, при цьому відстань від точки прикладання сили до більш стиснутого краю перерізу для несучих стін і стовпів (простінків) повинна бути не менше ніж 2 см, де у - відстань від центра мас перерізу елемента до його краю в сторону ексцентриситету (для прямокутних перерізів у = h).

Б.11 Розрахунок міцності кладки з дрібних блоків з автоклавного газобетону з побічним (сітчастим) армуванням виконується за формулою (Б.1) з заміною f_d на f_def:

ь* = ^fd + . (^Б-8)

де цa = V^s- -100-відсоток об'ємного армування;

a V_h

V_s та V_h - відповідно об'єми арматури і кладки;

f_yd - розрахункова міцність арматури.

Д

(Б.9)

ля сіток з квадратними чарунками з арматури перерізом A_st з розміром комірки (в осях)"с" при відстані між сітками по висоті (крок сіток)"s" (V_s = 2A_st- c та V_h= c² - s) за формулою:

p a = — -100,
c - s

Для сіток зі стрижнів однакового діаметра та прямокутними чарунками розміром c х c 1 за формулою:

p

(Б.10)

a = Ast ^(c+c 1)-100,
c - c 1 - s

Б.12 Максимальне значення f_d-ef обмежується 1,5 f_d при армуванні сітками, і f_d-ef < 2,0 fd при підсиленні армованими бетонними, залізобетонними U-подібними блоками, поясами, але не більше ніж f_k-характеристичної міцності на стиск.

Б.13 Граничний відсоток поперечного армування дорівнює 0,3. Розрахункові опори попереч­ного армування f_ydw приймаються відповідно до таблиці Б.5.

Таблиця Б.5 - Розрахункові опори поперечної арматури

Б.14 Розрахунок кладки на зминання (локальний стиск) при розподіленому навантаженні на частині площі перерізу слід виконувати за формулою:

Nc <v fb,loc -Aioc 1, (Б.11)

де N_c - вертикальна стискальна сила від локального навантаження (опорна реакція);

V - коефіцієнт повноти епюри тиску від локального навантаження, який дорівнює 1 при рівномірному розподіленні і 0,5 при трикутній епюрі напруження (під кінцями балок, прогонів, перемичок);

A_locі - площа прикладення зосередженого навантаження;

f_bloc - розрахунковий опір кладки на зминання, який визначається за формулами:

fb,loc = Фь - fd, (Б.12)

Фb = 3Ac² < 1,2, (Б.13)

V ^Aloc 1

A_loc2 - розрахункова площа зминання, що визначається відповідно до рисунка Б.3.

Рисунок Б.3 - Розрахункові схеми для локального стиску

В розрахункову площу A_loc2 включається ділянка, що симетрична відносно площі зминання. При цьому повинні виконуватись наступні умови:

• при локальному навантаженні по всій ширині стіни в розрахункову площу включається ділянка завдовжки не більше товщини стіни в кожен бік від межі локального навантаження (рис. Б.3 а);

• при локальному крайовому навантаженні по всій ширині стіни розрахункова площа A_loc2 дорівнює площі зминання (рис. Б.3 б) за відсутності поперечного армування і A_loc2 за його наявності;

• при локальному навантаженні в місцях обпирання кінців прогонів і балок в розрахункову площу включається ділянка шириною, яка дорівнює глибині закладання прогону або балки і завдовжки не більше відстані між серединами прогонів, які примикають до балки (рис. Б.3 в);

• якщо відстань між балками (крок балок) перевищує подвійну ширину стін, довжина розрахункової площі визначається як сума ширини балки і подвоєної ширини елемента (рис. Б.3 г);

• при локальному навантаженні, прикладеному на частині довжини і ширини, розрахункова площа приймається згідно з рис. Б.3 д. За наявності декількох навантажень розрахункові площі обмежуються лініями, які проходять через середину відстаней між точками прикладання двох сусідніх навантажень;

- при локальному навантаженні від балок, прогонів, перемичок та інших елементів, які працюють на згин, глибина опори, яка враховується при розрахунках, при визначенні A_loc 1 і A_loc2 приймається не більше ніж 200 мм за відсутності поперечного армування кладки і не більше ніж 300 мм за наявності поперечного армування кладки величини не менше 0,2 %.

Б.15 Якщо міцність кладки на зосереджені навантаження, що розрахована відповідно до формули (Б.11) недостатня, то можливе її підвищення (але не більше ніж на 50 %) шляхом улаштування розподільних бетонних плит (подушок), які повинні мати товщину не менше 60 мм та клас бетону за міцністю на стиск не менше С 10 з поперечним армуванням не менше 0,3 %.

Б.16 Розрахунковий опір кладки f_d, наведений в таблиці Б.1, визначається за характеристичним (нормативним) опором кладки на стиск f_k відповідно до ДБН В.2.6-162 за класом відповідальності споруди (від 1 - вищий, 5 - нижчий, тимчасові споруди) і категоріями якості газобетонних блоків, діленням на коефіцієнт надійності за матеріалом у_м, наведеними в таблиці Б.6

Б.17 Міцність стін із блоків з автоклавного газобетону від горизонтальних навантажень і згинальних моментів визначається за формулою:

M_Rd = fxd (fxd 1,app ) Z > Md , (Б.14)

де M_Rd - розрахункова величина моменту, що сприймається;

M_d - розрахунковий момент вигину;

f_xd - розрахункова величина міцності на вигин у відповідній площині;

f_xd 1 app - при вигині по перев'язаних швах або f_xd 1 - при вигині по головних розтягнутих площадках, в залежності від площини вигину, визначається за результатами випробувань або приймається не менше наведеної в табл. Б.7;

Z - пружний момент опору перерізу по висоті, або довжині стіни.

Таблиця Б.6 - Значення коефіцієнта надійності за матеріалом у_м

За наявності сприятливої дії вертикального навантаження може бути врахована підвищена міцність на вигин у вигляді:

^fxd 1,app = ^fxd 1 ^{+ о}d , ^(Б.1⁵⁾

де f_xdі - розрахункова величина міцності на зріз по неперев'язаних швах, визначається

за результатами випробувань або приймається за табл. Б.7;

о_d - розрахункове напруження при стиску приймається не більше ніж 0,2 f_d.

Розрахункова величина міцності на зсув V_Rd неармованих стін із блоків з автоклавного газобетону від горизонтальних навантажень визначається за формулами:

VRd = f_Vdt_efZ > V_Ed , (Б.16)

VRd = fvdAc > VEd, (Б.17) де V_Ed- розрахункова величина навантаження зсуву;