Страница 4: ДСТУ ISO 9612:2008. Акустика. Настанови щодо вимірювання та оцінювання експозиції шуму у виробничому середовищі (62922)

Іноді виникають проблеми, пов’язані з шумами, що містять значний низькочастотний складник, який хоч і сприймається слухом, може бути віднесений до інфразвуку.

У таблиці 2 наведені рекомендації щодо використання результатів вимірювань, проведених згідно з міжнародними стандартами, для оцінювання впливу на працівників різних видів шуму, вказаних у 5.1—5.4.

інші види впливу розглянуто у додатку А

.

Таблиця 2 — Використання результатів вимірювання згідно з міжнародними стандартами

ДОДАТОК А
(довідковий)

ІНШІ ВИДИ ВПЛИВУ ШУМУ

А.1 Загальні положення

Стандартизація інших видів впливу шуму в даний час не так важлива, проте для деяких з них, розглянутих у цьому додатку, можна застосувати методики, викладені в цьому стандарті.

А.2 Вплив на людей з підвищеною слуховою чутливістю

Першим за значенням критерієм оцінювання впливу шуму на людину і спричиненого цим стресо­вого стану є еквівалентний A-зважений рівень постійного звукового тиску L_AeKB7-. Однак зміст інформації і коливання рівня шуму можуть значно-впливати на психологічний стан людини.

Зв’язок між шумом і стресом в даний час недостатньо вивчений. Під час експериментальних до- сліджень встановлено, що внаслідок дії шуму збільшувалось вивільнення адренокортикотропного гор­мону (АСТН) і підвищувавсь рівень кортикостероїдів. Шум спричиняє звуження кровоносних судин і підвищення кров’яного тиску, діє на автономні нервові системи, спричиняючи розширення зіниць, та­хікардію і підвищення електропровідності шкіри. Всі зазначені прояви є нормальною психологічною ре­акцією на шум.

В даний час невідомо, чи виникає стресовий стан і до якого рівня він доходить внаслідок достат­ньо тривалої і постійної дії шуму, чи є він тимчасовим явищем, а також як цей стан проявляє себе, чи призводить до незворотних змін у стані здоров’я, а саме: чи підвищує кров’яний тиск, звужує крово­носні судини тощо. Тому необхідні додаткові дослідження у цьому напрямку.

А.З Вплив шуму на безпеку

Відомо, що вплив шуму на сприйняття мови і мовне спілкування у виробничих умовах може при­звести до нещасних випадків через повне або неповне нерозуміння інформації, неможливість почути попереджувальні вигуки, шум транспорту, що наближається, звуки від предметів, що падають, тощо. Зв’язок між працівниками, що працюють у засобах захисту слуху, вимагає особливої уваги, тому виникає потреба оцінювання і опису сприймання звукових реплік або сигналів крізь ці засоби. На рівень розбі­рливості мови в умовах навколишнього шуму впливають також індивідуальні слухові можливості пра­цівника. Великої уваги заслуговують також проблеми передавання мовних сигналів у навчальних при­міщеннях, конференц-залах тощо.

Проводять опрацювання міжнародних стандартів щодо шумів, створюваних аварійними засобами, попереджувальними і аварійними сигналами. Прикладом такого стандарту є ISO 7731. У цих стандар­тах наведено часові відрізки, частоти і рівень шумів, що потребують детального частотного аналізу.

А.4 Вплив на продуктивність праці

Найчастіше шум характеризують еквівалентним A-зваженим рівнем постійного звукового тиску Ідекв.тпротягом достатньо тривалого часового інтервалу Т.

Вплив шуму на продуктивність праці залежить не тільки від властивостей шуму, а також від ха­рактеру виконуваної роботи, особистих якостей працівника тощо. Очевидно, що коли роботу виконують за звуковими командами, маскування команд шумом заважає роботі. У цьому випадку виникає потре­ба збільшити гучність звукових сигналів чи команд. Оцінювання продуктивності праці у цьому випад­ку має базуватись на досвіді працівника і вивченні конкретного виробничого середовища.

Шум може відволікати людину, впливати на її психофізіологічний стан. Імпульсні звуки здатні спри­чиняти переляк і пошкоджувати слух. Шум може вплинути на увагу людини і внаслідок цього підвищити або знизити продуктивність праці. Якщо виконують монотонні операції, продуктивність не завжди зни­жується через шум, проте розумова діяльність, пов’язана з необхідністю підтримання належної ува- •ги, збирання інформації і аналітичними процесами, найбільш чутлива до шуму. Вплив шуму також знач­ною мірою залежить від типу шуму, його тривалості і характеру роботи.

Міжнародних стандартів у цій сфері на даний час немає.

А.5 Роздратування, комфорт, моральний стан

Роздратування в даному контексті — це почуття незадоволення, обумовлене виникненням шуму. Вплив шуму на виникнення роздратування, почуття комфорту і моральний стан залежить від фізичних, психологічних і економічних обставин, тому індивідуальна реакція на той самий шум може бути дуже різною.

Розроблена низка акустичних показників для оцінювання залежності роздратування від шумової експозиції, серед яких треба відзначити рівень гучності у просторі і у навушниках, який може бути обчислений за аналізуванням результатів вимірювань у октавних і третинооктавних частотних смугах (ISO 532) і рівень сприйняття шуму L_PN, обчислений за аналізуванням результатів вимірювань у тре­тинооктавних частотних смугах (ISO 3891, призначений, здебільшого, для оцінювання шуму літаків).

Оцінювальна (рейтингова) величина шуму NR, визначена за аналізом результатів вимірювань шуму у октавних частотних смугах — це один з багатьох показників, розроблених для оцінювання рівня шуму у людській спільноті для визначання реакції людей на шум. Для оцінювання властивостей се­редовища можна користуватись іншими показниками шуму.

Незалежно від того, за якою акустичною шкалою оцінюють шумову експозицію (дозу шуму) і роз­дратування, спричинене нею, треба визнати, що реакція людей дуже різниться внаслідок різниці пси- хосоціальних особливостей. Наприклад, шум, створюваний людьми, зазвичай подразнює більше, ніж механічний шум. Однак еквівалентний A-зважений рівень постійного звукового тиску обох видів шуму за певний часовий інтервал є дуже корисною величиною для оцінювання роздратування, самопочут­тя і морального стану.

Потрібно відзначити, що не завжди шум сприймається як небажаний чинник. Музика на вироб­ництві може покращити настрій, маскувальний шум невисокого рівня в офісі може створити ефект уса­мітнення і знизити завади від інших видів шуму (див. А.4).

ДОДАТОК В
(довідковий)

ПРИКЛАД ОБЧИСЛЕННЯ ЕКВІВАЛЕНТНОГО А-ЗВАЖЕНОГО
РІВНЯ ПОСТІЙНОГО ЗВУКОВОГО ТИСКУ 1_АеквГ

ЗА ФОРМУЛОЮ, НАВЕДЕНОЮ У 4.3.4

Оцінюють шум під час різних видів виробничої діяльності на робочому місці (або будівельному майданчику) майстра і працівників відповідно до окремих часових інтервалів 7). Визначанню підлягає еквівалентний A-зважений рівень постійного звукового тиску £._АеквТЇ постійних характерних шумів у кож­ному часовому інтервалі. Визначають також експозицію (дозу) шуму, що надходить від сусідніх робо­чих місць під час виконання вказаних вище видів діяльності.

Величину Д_{АекВі 8г} обчислюють за формулою, наведеною в 4.3.4, для Т = £ 7} = ⁸ год. У цьому ви­падку Д_АеКв,8г = 94 дБ.

ДОДАТОК С

(довідковий)

ВИЗНАЧАННЯ РЕЙТИНГОВОГО (ОЦІНЮВАЛЬНОГО) РІВНЯ

С.1 Формула для розрахунку оцінювального рівня

Оцінювальний рівень для розрахункового часового інтервалу обчислюють за такою формулою: (^-Аг, Тг)і ^— (^-АеквТг)і ⁺^Ті ⁺ К-|/,

де 7) — тривалість розрахункового часового інтервалу (див. С.5);

(Z-Ar, л-)/ — еквівалентний A-зважений рівень звукового тиску постійного шуму протягом розрахун­кового часового інтервалу для /-того вимірювання;

Ку, — поправка на наявність тональних звуків протягом відлікового часового інтервалу (див. С.2);

Кі — поправка на наявність імпульсної складової протягом і-того часового інтервалу (див. С. 3).

Примітка 13-У цьому додатку розрахунковий часовий інтервал ідентичний нормалізованому часовому інтервалу, про який йдеться у 4.2.3.

Якщо тональні звуки або імпульси шуму наявні лише протягом певної частини розрахункового часового інтервалу, величини К_т і Кі треба скоригувати пропорційно тривалості цих звуків і імпульсів, або за допомогою формули:

(Ч,Т_Г),. = юіду-f Tj _дБі

де (^-а_г,т_г )₍ — оцінювальний рівень шуму протягом розрахункового і-того часового інтервалу;

Т_г —тривалість розрахункового часового інтервалу;

Tj — тривалість /-тої частини розрахункового часового інтервалу (див. С.5);

(Z-Аекв, Tr)j — еквівалентний A-зважений рівень постійного звукового тиску за часовий інтервал Tj -ту частину розрахункового інтервалу;

/<; = K_Tj+ Ку — сума поправок на наявність тонального й імпульсного складників шуму за часовий інтервал Tj.

Результат заокруглюють до найближчого більшого числа в децибелах.

С.2 Поправка на наявність тонального складника

Якщо тональний складник є суттєвим для характеристики шуму протягом певного часового інтер­валу, під час розрахунку оцінювального значення рівня L_Arтреба врахувати поправку до величини ек­вівалентного A-зваженого рівня постійного звукового тиску, визначену з урахуванням тривалості часо­вого інтервалу, під час якого цей тональний складник був наявний. Величину цієї поправки треба вка­зати. Достатньо простої методики об’єктивного оцінювання величини поправки на наявність тонального складника К_т не розроблено.

Примітка 14. На практиці помітний тональний складник шуму можна визначити у спектрі третинооктавної частотної смуги, якщо рівень звуку у цій третинооктавній смузі перевищує рівень звуку у суміжних смугах на 5 дБ і більше, проте зазвичай для детального аналізування наявності одного або кількох тональних звуків у шумовому сигналі необхідно провести аналіз у більш вузьких частотних смугах.

Якщо тональні складники чітко чутні у загальному шумі і їх наявність легко визначити аналізуван­ням у третинооктавних смугах, поправка на наявність таких звуків становитиме (5—6) дБ. Якщо такі складники ледве вловлюються під час прослуховування та(або) їх важко визначити за допомогою вузь- космугового аналізатора, достатньо ввести поправку величиною (2—3) дБ.

С.З Поправка на наявність імпульсного складника,