Страница 3: ДСТУ ISO 11203:2008. Акустика. Шум, утворюваний машинами й устаткованням. Визначання рівнів звукового тиску на робочому місці та в інших характерних точках за рівнем звукової потужності (62921)

Методики вимірювання та визначання рівнів тиску випромінюваного звуку викладено в ISO 1120 і — ISO 11204. Рівні звукового тиску можуть бути еквівалентні, пікові, зважені за частотою, визначені в частотних смугах, зважені за часом. Перевагу надають А-зважуванню, окрім випадку визначання пікових рівнів, коли перевагу надають С-зважуванню.

На вибір стандарту зазначеної серії впливають:

1. розміри та можливість транспортування машини чи устатковання для встановлення в акус­тичній випробувальній лабораторії для вимірювання шуму,

2. можливість точно зазначити розміщення робочих місць відносно машини;

3. придатність середовища для вимірювання;

4. необхідний ступінь точності.

Примітка 10. У разі декларування рівня шуму перевагу надають другому ступеню точності (технічні методи).

Загальний огляд стандартів ISO 11201—ISO 11204 наведено в додатку А. У таблиці 1 наве­дено короткі характеристики стандартів на визначання рівнів тиску випромінюваного звуку на ро­бочих місцях та в інших характерних точках.

Зазвичай, кожний метод визначання рівнів тиску випромінюваного звуку, описаний у ISO 11201— ISO 11204, придатний для всіх видів машин і устатковання. Вибір методу визначено технічними чи практичними обмеженнями, основні принципи яких наведено нижче. Узагальнено порядок вибору методу демонструє схема, наведена на рисунку 1. Обмеження застосування деяких методів пока­зано графічно на рисунку 2.

Цей стандарт установлює технічний метод вимірювання, придатний для машин, до яких засто­совують нижченаведені вимоги:

1. машини, що зазвичай працюють в умовах істотно вільного звукового поля поблизу однієї чи кількох звуковідбивальних площин так, що дослідження може бути проведено на місці; або машини рухомі і можуть бути перенесені в умови, необхідні для дослідження шуму;

2. машини, що працюють в умовах, які відповідають установленим вимогам до фонового шуму та середовища випробування без урахування поправки на середовище;

3. машини, для яких може бути визначено одне або кілька робочих місць чи інших характер­них точок.

Цей стандарт визначає наближений метод вимірювання, придатний для таких машин'

1. машин, які можна розмістити для вимірювання в істотно вільному полі над звуковідбиваль- ною площиною;

2. машин, що працюють в умовах, які відповідають вимогам до фонового шуму та до середо­вища випробування з використанням спрощеної поправки на середовище;

3. машин, для яких можна визначити одне або кілька робочих місць чи інших характерних точок.

Цей стандарт установлює методи визначання рівнів тиску випромінюваного звуку за рівнем потужності звуку. Ці методики мають той самий ступінь точності, що й використані для визначання рівнів потужності звуку, вони придатні для таких машин:

1. машин, для яких відомі показники рівня потужності звуку за відповідних умов установлення та роботи;

2. машин, для яких робоче місце не визначено;

3. машин, для яких:

1. наближене співвідношення між рівнем потужності звуку та рівнями тиску випромінюва­ного звуку у конкретних точках визначено експериментально;

2. робочі місця являють собою точки або траєкторії на визначеній поверхні, що оточує ма­шину (вимірювальна поверхня, яку використовують під час визначання рівня потужності звуку);

4. машин, які утворюють неспрямований звук або розміщені зазвичай поблизу стіни.

Цей стандарт визначає метод вимірювання з точністю технічного або наближеного методу та придатний для таких машин:

1. машин, які не можна встановити для вимірювання в істотно вільному звуковому полі над звуковідбивальною площиною;

2. машин, які встановлено в умовах, котрі відповідають вимогам до фонового шуму та до се­редовища випробування; можна використати точнішу, ніж в ISO 11202, поправку на середовище;

3. машин, для яких можна визначити одне або кілька робочих місць чи інших характерних точок

3. ВИБІР ХАРАКТЕРНИХ ТОЧОК

1. 1 Характерні точки

Цей стандарт може бути застосований до робочих місць та інших характерних точок, у яких має бути виміряно рівні тиску випромінюваного звуку.

Нижче наведено приклади характерних точок вимірювання:

1. робоче місце, розташоване поблизу досліджуваної машини; це характерно для більшості промислових машин і побутових приладів;

2. робоче місце з кабіною, яка є складовою частиною досліджуваної машини; це характерно для більшості вантажних транспортних засобів і землерийних машин;

3. робоче місце частково або повністю розміщено в кабіні (або за перегородкою), яку вироб­ник постачає як складову частину машини або устатковання,

4. робоче місце частково або повністю перебуває всередині досліджуваної машини; закрито кабіною, ця ситуація можлива на великих промислових машинах;

є) сусідні точки, у яких можуть бути люди, що не відповідають за роботу досліджуваної машини, але можуть опинитись у цих місцях випадково або бути там тривалий час;

6. інші характерні точки, що не обов’язково можуть бути робочими місцями або сусідніми точками.

Робоче місце може являти собою траєкторію, уздовж якої пересувається оператор (див. 11.4 ISO 11201).

2. 2 Розміщення мікрофона на сусідньому робочому місці і в разі дослідження не обслу­говуваних машин

Якщо немає можливості ідентифікувати робоче місце оператора, у правилах дослідження шуму потрібно зазначити «звичайне» робоче місце (наприклад для технічного обслуговування, технічних оглядів або ремонту) або одне чи кілька сусідніх робочих місць.

Якщо для цього типу машин немає методик дослідження шуму, вимірювання треба проводити принаймні у чотирьох точках, у яких мікрофон установлюють на відстані 1 м від кожної сторони обвідного паралелепіпеда, про який йдеться у ISO 3744 або ISO 3746, на висоті (1,55 ± 0,075) м над підлогою. Максимальне значення рівня тиску випромінюваного звуку треба зафіксувати як рівень тиску випромінюваного звуку випробної машини. Точку, у якій цю величину виміряли, зазначають у звіті.

Примітка 11. Замість вимірювання у дискретних точках може бути достатнім обчислювання рівня звукового тиску на ви­мірювальній поверхні за рівнем потужності звуку згідно з ISO 11203.

Примітка 12. Методики дослідження шуму можуть передбачати як рівень тиску звуку, випромінюваного машиною, середнє виміряне значення цього тиску у чотирьох або більше точках (наприклад, як у ISO 7779).

3. 3 Робочі місця в кабінах

Таблиця 1 — Загальна характеристика стандартів на визначання рівнів тиску випромінюваного звуку на робочих місцях та в інших характерних точках

ДСТУ ISO 11200:2008

і Машина | т_ак

J з оператором"? «

^Hi

Чи може бути
визначено
робоче місце"?

Hi

І Місце оператора умовне або має вигляд траєкторії руху, або точки на вимірювальній поверхні, шум в якій дорівнює середньому значенню для цієї вимірювальної поверхні

Так

Hi

Чи можливі
вимірювання
у напівзаглушеній
камері"?

Чи можливі вимірювання на місці'?

Співвідношення між рівнем потужності звуку та рівнем тиску випромінюваного звуку вже відомо

Hi

Так

ISO 11201

ISO 11202

ISO 11203
з 01

ISO 11203
з Q2

Метод, що забезпечує ступінь точності 2. Вимірювання проводять в одній точці з урахуванням поправки на фоновий шум К_1А та поправки на середовище К_2А

Метод, що забезпечує ступінь точності 2 або 3. Вимірювання проводять в одній точці з урахуванням поправки на фоновий шум К"_1А, поправки на середовище К_2Ата локальної поправки на середовище /<_ЗА

Метод, що забезпечує ступінь точності 3. Вимірювання проводять в одній точці з урахуванням поправки на фоновий шум К_1А, поправки на середовище /<₂а ^та локальної поправки на середовище К_ЗА

Метод, що забезпечує ступінь точності 1, 2 або 3 залежно від того, за яким стандартом було визначено рівень потужності звуку

Рисунок 1 — Схема вибору відповідного стандарту на визначання рівнів тиску
випромінюваного звуку машин та устатковання

ДСТУ ISO 11200:2008

НЧў методами неможливо

й