Примітка. Рекомендується використовувати температурні криві та спрощені методи розрахунку.
Мінімальна відстань до осі для будь-якого окремого стрижня повинна бути не менше за необхідну при R30 для стрижнів в один ряд або половину середньої відстані до осі для стрижнів в декілька рядів (формула (8.2)).
ДОДАТОКА
(довідковий)
ТЕМПЕРАТУРНІ КРИВІ
А.1 У додатку наведені розрахункові температурні криві для колон (рисунки А.2 - А.11).
А.2 Рисунки базуються на таких значеннях:
теплоємність бетону з вологістю 1,5 % наведена в 6.3.2. Температурні номограми визначені для вологості більше 1,5 %;
теплопровідність, визначена за нижньою межею для бетону, наведена в 6.3.3;
Примітка. Нижня межа теплопровідності визначається з порівнянь температур, отриманих під час вогневих випробувань залізобетонних колон; нижня межа дає більш достовірні значення температури колон ніж верхня, яка виведена за результатами випробувань залізобетонних конструкцій.
ступінь чорноти поверхні бетону 0,7, як наведено в 5.2.3;
коефіцієнт конвекції 25 Вт/(м2 • К).
А.З Рисунок А.1 показує, як розташовані температурні криві в поперечному перерізі колон, враховуючи симетрію.
- площа з температурними кривими; 2 - повний поперечний переріз.
Рисунок А.1 - Площа поперечного перерізу, для якого наведені температурні криві
Рисунок А.2 - Температурні криві колони Рисунок А.З - Температурні криві колони
h х b = 300 мм х 300 мм - R30, °С h х b = 300 мм х 300 мм - R60, °
С
Рисунок А.4 - Температурні криві колони
hxb = 300 мм х 300 мм - R90, °С
Рисунок А.5 - Температурні криві колони
h х b = 300 мм х 300 мм - R120, °С
Рисунок А.6- Ізотерма 500 °С колони h*b = 300 мм х 300 мм
Рисунок А.7 - Температурні криві круглої
колони діаметром 300 мм - R30, °С
Рисунок А.8 - Температурні криві круглої
колони діаметром 300 мм - R60, °
С
Рисунок А.9 - Температурні криві круглої
колони діаметром 300 мм - R90, °С
Рисунок А.10 - Температурні криві круглої
колони діаметром 300 мм - R120, °
С
Рисунок А.11 - Ізотерма 500 °С круглої колони діаметром 300 мм
ДОДАТОК Б
(довідковий)
ВЛАСТИВОСТІ МАТЕРІАЛІВ
Таблиця Б.1 - Значення параметрів діаграми "напруження-деформація" для звичайного бетону за підвищених температур
|
Температура бетону, 0, °С |
Силікатний заповнювач |
Карбонатний заповнювач |
||||
|
^с,0 Дс/с |
єс 1,0 |
єси1,0 |
^с.в/^ск |
єс 1,0 |
ЄСЦІ,0 |
|
|
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
|
100 |
1,00 |
0,0040 |
0,0225 |
1,00 |
0,0040 |
0,0225 |
|
200 |
0,95 |
0,0055 |
0,0250 |
0,97 |
0,0055 |
0,0250 |
|
300 |
0,85 |
0,0070 |
0,0275 |
0,91 |
0,0070 |
0,0275 |
|
400 |
0,75 |
0,0100 |
0,0300 |
0,85 |
0,0100 |
0,0300 |
|
500 |
0,60 |
0,0150 |
0,0325 |
0,74 |
0,0150 |
0,0325 |
|
600 |
0,45 |
0,0250 |
0,0350 |
0,60 |
0,0250 |
0,0350 |
|
700 |
0,30 |
0,0250 |
0,0375 |
0,43 |
0,0250 |
0,0375 |
|
800 |
0,15 |
0,0250 |
0,0400 |
0,27 |
0,0250 |
0,0400 |
|
900 |
0,08 |
0,0250 |
0,0425 |
0,15 |
0,0250 |
0,0425 |
|
1000 |
0,04 |
0,0250 |
0,0450 |
0,06 |
0,0250 |
0,0450 |
|
1100 |
0,01 |
0,0250 |
0,0475 |
0,02 |
0,0250 |
0,0475 |
|
1200 |
0,00 |
— |
— |
0,00 |
— |
— |
Таблиця Б.2 - Значення параметрів діаграми "напруження-деформація" гарячекатаної і холоднодеформованої арматури за підвищених температур
|
Температура сталі, 0, °С |
4у, 0 гук |
4р, 0/fyk |
гп CO ф ~ГТЇ CO |
|||
|
гарячекатана |
ХОЛОДИО- деформована |
гарячекатана |
холодно- деформована |
гарячекатана |
холодно- деформована |
|
|
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
|
100 |
1,00 |
1,00 |
1,00 |
0,96 |
1,00 |
1,00 |
|
200 |
1,00 |
1,00 |
0,81 |
0,92 |
0,90 |
0,87 |
|
300 |
1,00 |
1,00 |
0,61 |
0,81 |
0,80 |
0,72 |
|
400 |
1,00 |
0,94 |
0,42 |
0,63 |
0,70 |
0,56 |
|
500 |
0,78 |
0,67 |
0,36 |
0,44 |
0,60 |
0,40 |
|
600 |
0,47 |
0,40 |
0,18 |
0,26 |
0,31 |
0,24 |
|
700 |
0,23 |
0,12 |
0,07 |
0,08 |
0,13 |
0,08 |
|
800 |
0,11 |
0,11 |
0,05 |
0,06 |
0,09 |
0,06 |
|
900 |
0,06 |
0,08 |
0,04 |
0,05 |
0,07 |
0,05 |
|
1000 |
0,04 |
0,05 |
0,02 |
0,03 |
0,04 |
0,03 |
|
1100 |
0,02 |
0,03 |
0,01 |
0,02 |
0,02 |
0,02 |
|
1200 |
0,00 |
0,00 |
0,00 |
0,00 |
0,00 |
0,00 |
Таблиця Б.З — Значення параметрів діаграми "напруження деформація” для хогюднод&формо- наної (хд) (дрїт та канати) і термомеханічно зміцненої (тз) попередньо напруженої (стрижні) арматури за підвищених температур
|
Температура сталі, 0,'С |
|
|
|
Е₽г,е |
Ери.0 |
|||||||||||||
|
ХД |
тз |
хд |
тз |
хд |
тз |
хд, тз |
хд, тз |
|||||||||||
|
Клас А |
Клас В |
|||||||||||||||||
|
1 |
2а |
26 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
|||||||||
|
100 |
1,00 |
0,99 |
0.98 |
0,68 |
0,72 |
0,98 |
0.76 |
0,050 |
0,100 |
|||||||||
|
200 |
0,87 |
0,87 |
0,92 |
0,51 |
0,82 |
0,95 |
0,51 |
0,050 |
0,100 |
|||||||||
|
300 |
0,70 |
0,72 |
0,86 |
0,32 |
0,58 |
0,88 |
0,62 |
0,055 |
0,105 |
|||||||||
|
400 |
0,50 |
0,46 |
0,69 |
0.13 |
0,52 |
0.81 |
0,41 |
0,060 |
0,110 |
|||||||||
|
500 |
0,30 |
0,22 |
0,26 |
0,07 |
0,14 |
0,54 |
0,20 |
0,065 |
0,115 |
|||||||||
|
000 |
0,14 |
0,10 |
0,21 |
0,05 |
0,11 |
0,41 |
0,15 |
0,070 |
0,120 |
|||||||||
|
700 |
0,06 |
0,08 |
0.15 |
0,03 |
0,09 |
0,10 |
0,10 |
0.075 |
0,125 |
|||||||||
|
800 |
0,04 |
0,05 |
0,09 |
0,02 |
0,06 |
0,07 |
0.06 |
0.080 |
0,130 |
|||||||||
|
900 |
0.02 |
0.03 |
0.04 |
0.01 |
0.03 |
0,03 |
0.03 |
0.085 |
0,135 |
|||||||||
|
1000 |
0.00 |
0,00 |
0,00 |
0.00 |
0,00 |
0.00 |
0,00 |
0.090 |
0,140 |
|||||||||
|
1100 |
0.00 |
0,00 |
0,00 |
0.00 |
0,00 |
0.00 |
0,00 |
0,095 |
0,145 |
|||||||||
|
1200 |
0.00 |
0.00 |
0.00 |
0.00 |
0.00 |
0.00 |
0,00 |
0.100 І |
0.150 |
|||||||||
Примітка. Для проміжних значень температури застосовують лінійну інтерполяцію.ДОДАТОК В
(довідковий)
ЗОНАЛЬНИЙ МЕТОД
Метод поділу поперечного перерізу на декілька зон наведено нижче. Метод застосовують для будь-яких повністю досліджених температурних режимів пожежі, але дані цього стандарту застосовують тільки для стандартного температурного режиму.
Поперечний переріз ділиться на декілька (л > 3) паралельних зон однакової товщини (прямокутні елементи), де враховують середню температуру, відповідні середню міцність на стиск їс<у(0)та модуль пружності (якщо застосовується) кожної зони.
Пошкоджений під час пожежі поперечний переріз представлений приведеним поперечним перерізом, який не включає товщину пошкодженої зони az обігріваних поверхонь (рисунок В.1).
Для нижньої частини та країв прямокутних колон під час вогневого впливу, якщо ширина менше ніж висота, значення az вважається таким, як розрахункові значення для сторін (рисунок В.1).
Приведення поперечного перерізу базується на визначенні товщині az пошкодженої зони обігріваної поверхні.
Рисунок В.1 - Зниження міцності і приведення поперечного перерізу колони, що зазнає
вогневого впливу
Середній коефіцієнт зниження міцності бетону в точці М для визначеної частини, включаючи коефіцієнт (1 - 0,2/л), що враховує при розрахунку зміну температури кожної зони, визначають за формулою:
кс,т=-^°-2-)^кМ’ (В-1)
де л - кількість паралельних зон в ширині ш;
w - половина повної ширини;
т - кількість зон.
Для колон, для яких мають місце впливи другого порядку, товщину пошкодженої зони визначають за формулою:
Коли приведений поперечний переріз знайдено, а міцність та модуль пружності бетону під час пожежі визначено, визначають температуру арматурних стрижнів в розтягнутій або стиснутій зонах. Температуру окремо взятих арматурних стрижнів визначають за температурними кривими в додатку А або за довідковими даними приймають як температуру в центрі стрижня. Деякі з арматурних стрижнів можуть виходити за межі приведеного поперечного перерізу. Не зважаючи на це, їх можна враховувати в розрахунку несучої здатності поперечного перерізу, що зазнає вогневого впливу.
Визначають зменшену міцність арматури залежно від температури згідно з 7.2.4.3.
Використовують конвекційний метод розрахунку для приведеного поперечного перерізу при визначенні критичної несучої здатності з міцністю арматурних стрижнів, отриманої згідно з В.7.
Порівнюють граничну несучу здатність з розрахунковим значенням навантаження або, як альтернатива, визначену вогнестійкість з нормованою.
Рисунок В.2 відображує розрахунок несучої здатності поперечного перерізу як з розтягнутим, так і з стиснутим армуванням.
Д51 fsd.fi (0m)
