Страница 3: ДСТУ-П CEN/TS 14780:2012. Біопаливо тверде. Методи готування проб (62908)

Для зменшення маси треба використовувати один із наведених нижче ручних методів.

Маси отриманих проб мають бути узгодженими з величинами, наведеними в таблиці 1.

Для зважування мас субпроб згідно з цим розділом треба використовувати ваги з точністю до 0,1 %.

До початку ділення проби треба визначити маси контейнерів, у які буде покладено скоро­чені проби.

1. Відбирання проб пригорщею. У такий спосіб можна відбирати проби соломи та дрібних матеріалів. Усю пробу кладуть у герметичний пакет і, перевертаючи та розминаючи його протя­гом деякого часу, отримують однорідність проби. Беруть кілька пригорщей матеріалу та кладуть по черзі його у дві купи. Знову перемішують матеріал, який залишився в пакеті, беруть з нього ще кілька пригорщей матеріалу та додають його по черзі до двох куп. Продовжують подібні дії, доки в пакеті не залишиться матеріалу. Для кожної з двох скорочених проб треба взяти не мен­ше ніж 20 пригорщей.

2. Надання конічної форми та ділення на чотири. Цей метод застосовують для таких ма­теріалів, як тирса і деревинна стружка, для яких можна застосовувати лопату. Цей метод описано в розділі 8.

3. Жолобковий метод. Цей метод застосовують для матеріалів, які можуть пройти крізь жолобки без їх закупорювання, але він не придатний для проб матеріалів, які містять витягнуті частки. Цей метод описано в розділі 8.

4. Перемішування у смузі. Цей метод застосовують для усіх матеріалів. Метод описано в розділі 8.

5. Довга купа; Цей метод застосовують для інших матеріалів, крім соломи. Метод описано в розділі 8.

6. Ручне ділення проб. Цей метод застосовують для матеріалів типу тирси, для яких мож­на застосовувати совок. Метод описано в розділі 8.

Одразу герметично закривають контейнер, якщо треба визначити у пробі вміст вологи, або піддають пробу випробуванню, під час якого важливо не втратити вологу.

Визначають масу кожної субпроби й записують її як т_{субпроби г}

Якщо субпробу застосовують як випробну, то її маса має бути не менше ніж мінімальна маса порції, наведеної у відповідних CEN щодо методів випробовування.

Якщо потрібен матеріал із номінальним розміром надрешітного продукту приблизно 1 мм, то для зменшення розмірів часток усієї субпроби до зазначеного розміру використовують дробар­ку. Зменшення розмірів, якщо треба, виконують покроково, використовуючи в подрібнювачі для кожного кроку відповідне решето чи сито, останнє з яких потрібного розміру.

Примітка 1. Крім дробарки, можна застосовувати інший подрібнювач залежно від матеріалу.

Примітка 2. Усю подрібнену пробу треба пропустити крізь решето, яким обладнано дробарку, що забезпечить отриман­ня одночасно часток належного розміру й однорідність проби.

Приклад

Спочатку подрібнену пробу пропускають крізь решето з отворами розміром 5 мм, потім подрібнений надрешітний продукт пропускають крізь сито з отворами розміром 1 мм: — використовуючи решето з отворами розміром 5 мм, розділяють пробу на крупнішу фракцію (затрималася на решеті з отворами розміром 5 мм) і на дрібну фракцію (пройшла крізь решето з отворами розміррм 5 мм);

• використовуючи дробарку, обробляють крупнішу фракцію, яка затрималася на решеті з отворами розміром 5 мм;

• змішують до однорідного стану подрібнену крупнішу та дрібну фракції;

• використовуючи сито з отворами розміром 1 мм, знову розділяють пробу на крупнішу фракцію (затрималася на ситі з отворами розміром 1 мм) і дрібну фракцію (пройшла крізь сито з отворами розміром 1 мм);

• використовуючи дробарку, обробляють крупнішу фракцію, яка затрималася на ситі з отворами розміром 1 мм;

• об’єднують оброблену крупнішу та дрібну фракції й перемішують проби до однорідного стану.

Якщо матеріал містить зерна чи дрібні частки, то є ризик, що вони повернуться у дробарку або застрянуть у решеті чи ситі. Якщо матеріал містить солому, то деякі соломинки можуть не пройти крізь решето чи сито, затримавшись на ньому. Після закінчення подрібнювання матеріалу дробарку треба перевірити. Якщо знайдуться будь-які подібні частки, їх треба подрібнити вручну, доки вони не пройдуть крізь решето чи сито, й додати цей матеріал до скороченої проби. Роз­стеляють зменшену пробу в лотку, шаром товщиною не більше ніж кілька міліметрів, і залиша­ють її не менше ніж на 4 год в лабораторії, до досягнення рівноваги між її вологістю та темпе­ратурою й відповідними параметрами лабораторії.

Зменшену пробу, підготовлену згідно з наведеним у цьому розділі методом, можна викори­стовувати як пробу для загального аналізу, якщо її маса становитиме не менше ніж 50 г.

Матеріал, підданий зменшенню методиками, описаними в цьому розділі, не треба викори­стовувати для визначення вмісту загальної вологи в паливі.

Перемішуючи матеріал лопаточкою в контейнері для проби, доводять його до однорідного стану й потім лопаточкою беруть потрібну кількість.

Якщо очікуються сторонні домішки (пісок тощо), треба подбати про очищення проби, засто­совуючи рекомендовані подільники проб. Для забезпечення характерного подання матеріалу, розмір субпроби, яку беруть для майбутнього подрібнення, має бути достатньо великим.

Якщо потрібна субпроба з номінальним розміром надрешітного продукту 0,25 мм, то для зменшення розмірів часток усієї зазначеної проби до цього розміру використовують дробарку. Завантажують дробарку малими порціями матеріалу, узятого від проби для загального аналізу, та просіюють кожну порцію крізь сито з отворами розміром 0,25 мм, запобігаючи під час цього надмірному нагріванню зазначеного матеріалу.

Примітка. Крім дробарки, можна застосовувати інші подрібнювачі залежно від матеріалу.

6. ЗБЕРІГАННЯ ТА МАРКУВАННЯ СУБПРОБ

Субпроби треба зберігати в герметично закритих контейнерах. Кожна субпроба має місти­ти марковання з ідентифікаційними ознаками проби, від якої цю субпробу було відібрано.

БІБЛІОГРАФІЯ

6. CEN/TS 14961 Solid Biofuels — Fuel specifications and classes

7. CEN/TS 292/WG 1 N 141 Characterization of waste — CEN Technical Report — Part 3: Sub­sampling in the field, 12.3.3

8. ISO 13909:2001 (all parts) Hard coal and coke — Mechanical sampling.

ДОДАТОК HA
(довідковий)

ПЕРЕЛІК НАЦІОНАЛЬНИХ СТАНДАРТІВ УКРАЇНИ,
ЗГАРМОНІЗОВАНИХ З ЄВРОПЕЙСЬКИМИ НОРМАТИВНИМИ ДОКУМЕНТАМИ,
НА ЯКІ Є ПОСИЛАННЯ В ЦЬОМУ СТАНДАРТІ

ДСТУ-П CEN/TS 15149-1 Тверде біопаливо. Методи визначання гранулометричного складу. Части­на 1. Метод з використанням вібраційного решета з отворами 3,15 мм і більше (CEN/TS 15149-1:2006, ITD)

ДСТУ-П CEN/TS 15149-2 Тверде біопаливо. Методи визначання гранулометричного складу. Части­на 2. Метод з використанням вібраційного решета з отворами 3,15 мм і менше (CEN/TS 15149-2:2006, ITD)

ДСТУ-П CEN/TS 15149-3 Тверде біопаливо. Методи визначання гранулометричного складу. Частина 3. Метод з використанням обертового решета (CEN/TS 15149-3:2006, ITD).

Код УКНД 75.160.10

Ключові слова: тверде біопаливо, готування проби, субпроба, відбирання проби, решето та сито, подільник.

Редактор І. Копацька
Технічний редактор О. Марченко
Коректор Т. Калита
Верстальник Т. Неділько

Підписано до друку 17.07.2013. Формат 60 х 84 1/8.

Ум. друк, арк. 1,86. Зам.Ціна договірна.

Виконавець

Державне підприємство «Український науково-дослідний і навчальний центр
проблем стандартизації, сертифікації та якості» (ДП «УкрНДНЦ»)
вул. Святошинська, 2, м. Київ, 03115

Свідоцтво про внесення видавця видавничої продукції до Державного реєстру
видавців, виготівників і розповсюджувачів видавничої продукції від 14.01.2006 серія ДК № 1647