Таблиця 2

L, МПа

Ар (у відсотках від L)

L < 60

60 < L < 1 000

10

5



Після завершення цього випробування та після того, як прилад перебував під тиском годину, повинно бути виконано вимоги 4.1.1b).

  1. Прилади мають витримувати змінний тиск частотою, яка не перевищує 1 Гц між межа­ми та для повної кількості циклів, наведених у таблиці 3.

Примітка. Для реєструвальних приладів механізми обертання діаграми потрібно вилучати з цього випробування.

Після завершення випробування та після того, як прилад був під тиском протягом однієї го­дини, повинно бути виконано вимоги 4.1.1b).

Таблиця З

L, МПа

Межі зміни тиску (у відсотках від L)

Кількість циклів

0,05 < L < 10

10 < L < 60

60 < L < 160

60 < L < 1 000

30—70

40—60

40—60

40—60

15 000

10 000

5 000

1 000



  1. Прилади транспортують в упаковці, що забезпечує збереження усіх їхніх метрологічних характеристик. Якщо потрібно перевірити дію транспортних умов, то прилади витримують за:

  1. температури повітря мінус 20 °С (або в особливих випадках мінус 50 °С) та 50 °С протя­гом 6 год для кожної температури;

  2. коливання з прискоренням ЗО м/с2 та частотою від 80 коливань за хвилину до 120 коливань за хвилину, протягом 2 год.

Після цих випробувань прилади мають відповідати вимогам 4.1.1b).

Примітка. Перевірку згідно з 4.3.1, 4.3.2 та 4.3.3 цього стандарту виконують під час випробовування на затвердження типу, та якщо це потрібно.

  1. ВИМОГИ ДО ПОКАЗУВАЛЬНИХ І РЕЄСТРУВАЛЬНИХ ПРИЛАДІВ

    1. Показувальні прилади

      1. Стрілка

        1. Кінець стрілки має покривати від 1/10 до 9/10 довжини найкоротшої позначки шкали.

Примітка. Ця вимога не стосується тих приладів, шкалу та стрілку яких розташовано в одній площині та похибка відліку не перевищує від 1/5 від межі допустимої похибки.

  1. Кінець стрілки в точці показу має бути:

■— для приладів класу точності 1, 1,6, 2,5 та 4, у вигляді рівнобедреного трикутника, основа якого не перевищує за своєю товщиною товщину лінії градуювання, та внутрішній кут не переви­щує 60°.

— для приладів класу точності 0,25, 0,4 та 0,6 у вигляді леза, перпендикулярного до площи­ни шкали, та його товщина не повинна перевищувати найтоншу поділку шкали.

Примітка. Допустимо використовувати інші форми кінця стрілки, в цьому разі похибка відліку не повинна перевищувати 1/5 від межі допустимої похибки.

    1. Прилади може бути оснащено регулювальним пристроєм для зміни позиції стрілки відносно шкали.

  1. Шкала тиску

Нумерація шкали та наведена на ній одиниця мають одразу надавати значення вимірювано­го тиску, без застосування коефіцієнтів.

  1. Ціну поділки шкали вибирають із послідовності:

1 х 10л, 2 х 10п, 5 х 10п од. вимірювання

(де п — додатне чи від’ємне ціле число або нуль), та має бути близькою до значення межі допус­тимої похибки (4.1.1b)).

  1. Для лінійної шкали довжина поділки шкали має бути настільки сталою, наскільки це можливо; найбільша довжина поділки шкали не повинна перевищувати 20 % від найменшої дов­жини поділки тієї самої шкали.

  2. Довжина поділки шкали має бути не менше ніж 1 мм.

  3. Товщина марковань шкали не повинна перевищувати 1/5 найменшої довжини поділки шкали.

  • Прилад може мати позначки або лінії, які перевищують товщину, зазначену в 5.1.2.4, для того щоб:відображати допустимий діапазон відхилів стрілки від нуля;

  • відображати нормальні межі діапазону вимірювання;

  • враховувати додатковий тиск, який утворюється стовпом рідини, що передає тиск до пруж­ного чутливого елемента;

  • надати можливість отримувати приблизні покази на відстані тощо.

    1. Нумерацію шкали наносять відповідно до вимог нормативних документів.

  1. Реєструвальні прилади

Якщо реєструвальний прилад має шкалу та стрілку, які надають можливість зчитувати пока­зи, то вони мають відповідати вимогам 5.1.1. Крім того, шкала градуювання має бути однаковою зі шкалою смужки самописця, окрім тих випадків, коли градуювання надають у відсотках від верх­ньої межі діапазону вимірювання.

  1. Форма запису

    1. Прилади можуть бути одно- чи багатореєструвальними з одним чи кількома реєстру- вальними пір’ями.

    2. Конструкція пера має забезпечувати точне його позиціонування стосовно ліній діаграми, прилади має бути забезпечено пристроєм для встановлення пера в нульову позицію. Цей прилад не повинен вносити додаткову похибку в запис.

    3. Лінія запису має бути постійною, а її товщина має забезпечувати роздільну здатність відповідно до границь допустимої похибки.

Примітка. Для нового пера рекомендовано, щоб лінія мала товщину 0,4 мм та відрізнялася від цього значення не більше ніж 0,1 мм по всій довжині лінії, та не змінювалася більше ніж у два рази протягом строку служби пера.

  1. Діаграми

    1. Шкала тиску

Марковання шкали діаграми має відповідати вимогам від 5.1.2.1 до 5.1.2.4 цього стандарту.

Нумерація шкали має бути від 0 до 100 та рівномірно розповсюдженою по всій ширині запи­сувального поля.

Зчитування запису має надавати значення виміряного тиску:

  • - одразу з одиницею на шкалі — для мановакууметрів,

  • одразу з одиницею на шкалі чи як відсоток від верхньої межі вимірювання — для вакуум­метрів,

  • одразу з одиницею на шкалі чи як відсоток від верхньої межі вимірювання, або після мно­ження на сталий коефіцієнт діаграми — для манометрів; цей коефіцієнт вибирають із такого ряду:

0,01 0,1 (1) 10 100.

  1. Шкала часу

Діапазон шкали часу має бути зазначено в нормативних документах як функцію наданих умов вимірювання та швидкості переміщення діаграми; вибір цього діапазону має унеможливлювати похибку зчитування тиску, яка перевищує 1/5 межі допустимої похибки (4.1.1).

Тривалість одного оберту диску чи барабану, що переміщує діаграму, вибирають із такого ряду:

1, 2, 4, 6,

8, 12,

16, 24, 168 год,

а швидкість переміщення діаграми — з такого ряду:


10, 20, ЗО,

40,

60, 120, 300,

360, 600, 1 200,

3 600,

7 200, 36 000 мм/год



  1. Закріплення діаграми

    1. Механізм, що переміщує діаграму, має бути таким, щоб діаграма легко встановлюва­лася в нього вручну, та перо встановлювалося на відповідній лінії шкали часу.

    2. Механізм для закріплення діаграм у формі диску чи смуги має забезпечувати введен­ня та заміну діаграми, та має не допускати зміщення чи зминання її під час обертання.

Механізм має давати змогу встановлення роликів і їх зміщення, а також розгортання смужки на повну довжину, без відхилів та недоліків.

  1. Запис

    1. Похибка швидкості переміщення діаграми не повинна перевищувати 5 хв за 24 год.

    2. Лінія, записана пером, яке рухається понад нерухомою діаграмою, не повинна відхи­лятися від лінії часу більше ніж на 0,5 мм.

Лінія, записана нерухомим пером на рухомій діаграмі, не має відхилятися від лінії тиску більше ніж на третину від межі допустимої похибки.

  1. НАПИСИ Й ПОЗНАКИ

    1. Показувальні прилади

      1. Шкала повинна мати такі написи:

  1. познаки одиниці вимірювання;

  2. верхню межу діапазону вимірювання та познаку класу точності;

  3. на шкалах вакуумметрів або на вакуумній частині шкал мановакуумметрів, символ для ва- куумметричного тиску, «-» (знак мінусу) попереду чи нижче числа, що відображає верхню межу діа­пазону вимірювання;

  4. номінальні умови градуювання (див. 4.1.4 цього стандарту), якщо вони відрізняються від нормальних умов;

  5. нормальне робоче положення, якщо це потрібно;

  6. будь-які інші символи або познаки, пов’язані із застосуванням приладу.

  1. Шкала або корпус повинні мати також таке:

  1. назву виробника та його адресу, або його торговельну марку;

  2. серійний номер і рік виробництва.

  1. Реєструвальні прилади

Прилади повинні мати усі написи та познаки, зазначені у 6.1, а також мати додаткові позна­чення:

  1. значення сталого коефіцієнта, якщо він відрізняється від 1;

  2. відстань між пір’ями (для багатопір’євих приладів);

  3. електрична напруга та частота джерела живлення (для реєструвальних приладів із приво­дом руху діаграми за допомогою синхронних мікродвигунів).

Додатково діаграма повинна мати ідентифікаційну відмітку або назву виробника.

  1. МЕТРОЛОГІЧНИЙ КОНТРОЛЬ

    1. Якщо в будь-якій країні манометри, вакуумметри та мановакуумметри, що є робочими за­собами вимірювальної техніки, підлягають державному метрологічному контролю та нагляду, то цей контроль повинен охоплювати, згідно з внутрішнім законодавством цієї країни, такий контроль:

  1. затвердження типу;

  2. первинна повірка нових або відремонтованих приладів;

  3. періодична повірка приладів, які перебувають в експлуатуванні.

  1. Кожен тип приладу, вироблений будь-яким виробником, випробовують на відповідність метрологічних характеристик даного типу усім вимогам цього стандарту та відповідним національ­ним нормам.

  2. Прилади мають окремо подавати на первинну та періодичні повірки. Періодичність повірок має встановлюватися національними нормами.

Методику повірки наведено в частині II цього стандарту.

Частина II
МЕТОДИКА ПОВІРКИ

  1. ОПЕРАЦІЇ ПОВІРКИ

Для виконання повірки виконують такі операції:

  • візуальний огляд;

  • попереднє перевіряння;

  • визначення похибок вимірювання і варіації показу, та, якщо можливо (згідно з технологіч­ними характеристиками типу):

  • визначення похибки швидкості зміщення діаграми запису;

  • перевірку реєструвального приладу.

  1. ЗАГАЛЬНІ ВИМОГИ ЩОДО ПОВІРОЧНОГО ОБЛАДНАННЯ

    1. Похибки обладнання, які застосовують для повірки приладів, не повинні перевищувати 1/4 від межі допустимої похибки приладів, що повіряються.

    2. Якщо рідина у приладі, що повіряється, відрізняється від рідини в еталонному приладі, то треба використовувати розділювач; цей розділювач не повинен призвести до зміни показів більше ніж 1/10 від межі допустимої похибки приладу, який повіряється.

    3. Тиск газу чи рідини під час повірки має підвищуватися чи знижуватися повільно.

    4. Прилади повіряють за нормальних умов, зазначених у 4.1.3 або номінальних умов, за­значених у 4.1.4 цього стандарту.

Якщо вимогу 4.1.3с) не виконують, то застосовують поправку до значень, відображених при­ладом, який повіряють (за винятком приладів, оснащених пристроєм для корекції температурної похибки), та еталонним приладом.

Якщо вимогу 4.1.3Ї) не виконують, то треба враховувати тиск стовпа рідини та треба вжити потрібну корекцію, зважаючи на те, що похибка внаслідок різниці у рівні має завжди бути меншою ніж 1/10 від межі допустимої похибки приладу, що повіряється.

  1. МЕТОДИКА ВИКОНАННЯ ПОВІРКИ

    1. Візуальний огляд

      1. Прилади, що повіряються, мають відповідати затвердженому типу, якщо існують дер­жавні норми для затвердження типу.

      2. Прилади, які повіряються, мають бути у придатному стані, не мати ніяких ушкоджень, забруднень і слідів корозії. Усі захисні покриви приладу мають бути неушкодженими.

      3. Захисне віконце попереду шкали чи реєструвальні діаграми також не повинно мати дефектів (не має бути подряпин або змін у кольорі), які б заважали зчитуванню показів.

      4. Нарізь на з'єднаннях і пломби мають бути в гарному стані.

      5. Для реєструвальних приладів, з’єднання між станиною та тримачем для реєструваль- ної діаграми має бути стійким і не припускати ніяких коливань тримача.

      6. Усі вимоги до шкал та позначень на них мають співпадати з вимогами, вказаними в розділах 5 та 6 цього стандарту.

      7. Прилади, що надають на періодичну повірку, повинні мати відмітку про попередню по- вірку чи мати попереднє свідоцтво про повірку.

    2. Попередня перевірка

      1. Рекомендовано перевіряти на наявність будь-якого витоку у приладі перед виконанням повірки. З цією метою прилад, що повіряють, з’єднують з обладнанням для повірки, тиск підвищу­ють до верхньої межі діапазону вимірювання. Потім прилад від’єднують і залишають на 3 хв; вва­жають, що витоку немає, якщо протягом 2 хв падіння тиску не перевищує 1 % від верхньої межі діапазону вимірювання приладу.

      2. Якщо тиск у приладі, що повіряється, підвищується чи знижується постійно, то стрілка не повинна застрявати, її хід має бути плавним.

    3. Визначення похибок вимірювання та варіації показу

      1. Умови щодо показувальних приладів