Страница 2: ДСТУ-Н Б А.2.4-44:2013. Настанова з розроблення проектної та робочої документації металевих конструкцій. Креслення конструкцій металевих деталювальні (КМД) (62860)

Рисунок 5

• у графі "Найменування та діаметр" - найменування метизів з зазначенням діаметра нарізки (наприклад: болт М20, гайка М20, шайба діаметром 37 мм тощо);

• у графі "Товщина пакета" - діапазон товщин, що скріплюється болтом однієї довжини;

• у графі" Довжина болта" - довжина болта для даної товщини пакета;

• у графі" Кількість" - кількість болтів однакової довжини;

• у графі "Маса, кг" - маса кожного виду метизів;

• у графі "ДСТУ (ГОСТ)" - стандарт на виріб;

• у графі "Клас міцності" - клас міцності болта;

• у графі "Примітка" - додаткові дані.

Примітка. Відомість тимчасових метизів, які використовуються тільки на період монтажу конструкцій, виконують згідно з Формою 5.

Форма 5

Рисунок 6

• колони, підкроквяні ферми, в’язі по колонах;

• підкранові балки, гальмівні конструкції та упори;

• кроквяні ферми, прогони та в’язі по фермах;

• ліхтарі, прогони та в’язі по ліхтарях тощо.

• вказівки про те, яку літеру перед цифровим позначенням мають відповідні елементи даної монтажної схеми;

• посилання на креслення марки КМ, на підставі яких розроблена монтажна схема;

• вказівки щодо застосування на монтажі кріпильних виробів і зварювальних матеріалів;

• інші вказівки щодо монтажу конструкцій, що відносяться до даної монтажної схеми.

• елементів, які не потребують збирання та зварювання;

• елементів складного перерізу з використанням профільного металу;

• конструкцій із гнутих профілів;

• решітчастих конструкцій;

• листових конструкцій;

• елементів, які потребують механічної обробки.

• графічне зображення відправних елементів з розмірами та вказівками, необхідними для виготовлення кожної деталі, їх збирання та зварювання;

• специфікацію на відправний елемент (Форма 6, рис. 7);

• відомість відправних елементів (Форма 7, рис. 8);

• відомість заводських зварних швів (Форма 8, рис. 9);

• технічні вимоги до виготовлення деталей та елементів конструкцій.

У "Специфікації" вказують:

• у графі "Марка елемента" - літерно-цифрове позначення марки елемента;

• у графі" № деталі" - номери деталей, застосованих у кресленні елементів металоконструкцій у порядку їх зростання без індексів "т" та "н";

• у графі "Кількість, шт." - кількість деталей у прямому "т" і дзеркальному зображенні "н";

• у графі "Переріз" - умовне позначення та розмір профілю прокату, з якого запроектовані деталі;

• у графі "Довжина, мм" - довжину деталей, при цьому: довжина плоских листових деталей, незалежно від конфігурації, визначається як довжина більшої сторони описаного прямокутника;

• у графі "Маса, кг" - вказують масу однієї деталі, масу всіх деталей та загальну масу елемента з урахуванням маси зварних швів (заводських), яку приймають в розмірі 1 % від маси всіх деталей елемента.

У разі, коли маса зварних швів становить більше 1 % від маси елемента, враховують фактичну масу зварних швів.

• у графі "Марка сталі" - наводиться марка сталі з категорією поставки згідно з таблицею Е.1 ДБН В.2.6-163;

• у графі "Примітка" - наводять додаткові вказівки про необхідність виконання технологічних операцій: гнути, фрезерувати, стругати, зняти фаску тощо.

Примітка. Індексами "т" (так) та "н" (навпаки) позначаються взаємно-дзеркальні деталі.

Форма 6

Рисунок 7

• густину сталі приймають 7 850 кг/м³;

• масу однієї деталі підраховують з точністю до 0,1 кг;

• масу всіх однакових деталей та відправного елемента підраховують з точністю до 1 кг;при підрахунку маси листових деталей, які вписуються в прямокутник площею до 0,2 м², масу обраховують по площі цього прямокутника, а для всіх інших деталей - за фактичною площею;

• масу металу із профільного прокату обраховують множенням теоретичної маси одиниці довжини профілю, яка наведена в нормативно-технічній документації, на профільний прокат, на довжину, яка показана в специфікації;

• зменшення маси деталей через отвори під болти не враховують;

• в масу відправної марки враховують технологічні елементи: вивідні планки для зварювання, різні листові елементи, які використовуються на монтажі конструкцій. Всі ці елементи повинні бути зображені на кресленні відправних марок;

• записують разом всі деталі, які треба виготовити за прямою маркою , а їх загальну масу вказують з посиланням "за маркою такою";

• записують окремо деталі, які є в прямій марці, але кількість яких відрізняється від вказаних у прямій марці;

• записують послідовно деталі, яких немає в прямій марці.

• у графі "Марка елемента" - літерно-цифрове позначення елемента;

• у графі "Кількість, шт." - кількість марок, які треба виготовити за даним кресленням;

• у графі "Маса, кг" - масу однієї та загальну масу всіх деталей ;

• в кінці відомості наводять рядок "Всього".

Форма 7

• у графі "Довжина швів, м"-довжина швів кожного розміру;

• у графах "Приведені" - довжина швів, приведена до розміру 6 мм;

• в кінці відомості наводять рядок "Всього".

Форма 8

5 ЗАГАЛЬНІ ПРАВИЛА ОФОРМЛЕННЯ РОБОЧИХ КРЕСЛЕНЬ І ТЕКСТОВИХ МАТЕРІАЛІВ

Примітка. Рекомендовані розміри шрифтів:

2,5; 3,5 - для текстових вказівок і пояснювальних написів при зображеннях елементів і деталей;

3,5; 5,0 - для назв зображень, заголовків у текстових вказівках і відомостях;

5,0 - для позначення марок у відомостях і специфікаціях;

7,0; 10,0 - для написання номерів креслень і марки над зображенням конструкції.

5.5 Масштаби зображень - згідно з ГОСТ 2.302. Вибір масштабів слід робити з урахуванням складності зображень і застосовувати можливо менший масштаб, що забезпечує чіткість креслення і копій з нього. Рекомендовані масштаби для креслень КМД:

-монтажні креслення - 1:100, 1:200, 1:400;

- перерізи суцільностінчастих і гратчастих елементів конструкцій - 1:10, 1:15, 1:20, 1:25 (масштаб 1:10 застосовується для дрібних профілів);

-схеми гратчастих конструкцій - 1:15, 1 ;20, 1:25.

У залежності від технології виготовлення деталей конструкцій можуть знадобитися зображення окремих деталей у більшому масштабі, що повинно передбачатися додатковими вимогами виго­товлювача конструкцій.