Страница 3: ДСТУ ISO 10014:2008. Управління якістю. Настанови щодо реалізації фінансових та економічних переваг (62857)

5.7 Прийняття рішень на підставі фактів

Ефективні рішення приймають на підставі аналізування даних та інформації. (ISO 9000:2005)

ВХІД

Результати самооцінювання

Цикл постійного поліпшування

—ВИКОНУЙ І—

Планування збирання даних

І Моніторинг

І і вимірювання даних

— Карта збалансованих показників

— Проектування експерименту (DOE)

— Планування ресурсів підприємства

— Планування потреб у матеріалах (MRP)

— Повернення інвестицій (ROI)

— Сильні сторони, слабкі сторони, можливості, загрози (SWOT)

• Аналіз тенденцій змін

• Керування вартістю

— Вивчення можливостей

— Контроль

невідповідностей — Приладова панель —- Проектування

експерименгу

(DOE)

— Електронний обмін даними (EDI)

— Ощадливе виробництво

— Атестація працівників

— Статистичний

контроль процесу

(SPC)

Зберігання протоколів

Санкціювання та надання повноважень

— Аудити

— Керування знаннями

— Аналізування з боку керівництва

— Матриця компетентності

— Аналіз видів і наслідків відмов

(FMEA)

— Аналіз ризиків

Рівні доско­налості

Опис

1

Немає або недійсна, 0 % наявності випадків, практичної діяльності немає або її ще не започатковано, мало що відбувається взагалі.

Немає жодного доказу запроваджування.

Неочевидність систематичного підходу, немає реальних цілей.

Не проведено жодного вимірювання, незадовільні чи непередбачені результати.

Невідповідний розгляд скарг або потреб замовників.

Можливі деякі добрі задуми, але вони залишаються на стадії нереалізованих задумів.

2

Мінімально дійсна, наявна приблизно у 25 % випадків, практична діяльність наявна лише в деяких сферах.

Є доказ запроваджування.

Виправний (реактивний) підхід, в основному, щоб розв’язувати проблеми.

Обмежений доказ підходу, основаного на коригувальних діях.

Обмежена інформація про вимагані поліпшування чи їх розуміння, небагато цілей, деякі задовільні результати.

Задоволеність замовників розумно враховано, але незначний успіх щодо задоволеності інших зацікавлених сторін.

Деяке визнання процесного підходу, незначний доказ того, що дійсно відбувається щось корисне. Випадкове аналізування чи оцінювання, що зумовлює деяке поліпшення та вдосконалення.

3

Частково дійсна, приблизно у 50 % ознак виникнення, практична діяльність загальноприйнята, але не у більшості сфер.

Наочний доказ поліпшування.

Очевидність процесного підходу, здебільшого випереджувального (проактивного), аніж виправного (реактивного).

Установлення основних причин з належними коригувальними діями та систематичним поліпшенням. Наявність інформації про цілі та результативність за цими цілями, деякі добрі тенденції до поліпшення. Задоволеність зацікавлених сторін здебільшого розглядають.

Доказ того, що предметне питання розглядають з помірним успіхом, з виконанням деяких цільових аналізувань і дій.

Одиничний доказ явних поліпшень або вдосконалень, хоча все ще є чимало проблем у тому, що предметне питання не розглядають у повному обсязі.

4

Головним чином дійсна, приблизно 75 % ознак виникнення, практична діяльність £ дуже типовою лише з деякими винятками.

Підхід на підставі взаємопов’язаних процесів належним чином запроваджено в системі.

Процес постійного поліпшування належним чином запроваджено в організації та основних постачальників. Послідовні позитивні результати й усталені тенденції до поліпшування, чіткі докази того, що предметне питання належно розглядають.

Задоволеність зацікавлених сторін ураховано основним чином.

Випереджувальність (проактивність) там, де доречно, доказ припинення повторного виникнення після коригувальної дії, чітка очевидність оцінювань коригувальних дій/ризиків.

Регулярні чи поточні аналізування з явними поліпшеннями та вдосконаленнями, деякі предметні питання не розглядають у повному обсязі.

Доказ усталеного поліпшування протягом тривалого періоду, наприклад, щонайменше одного року.

5

Є, дійсна всюди. Наявна майже в 100 % випадків. Практичну діяльність виконують у всій організації, винятків фактично немає.

Визнано найкращою у своїй категорії, зіставне оцінювання (бенчмаркінг) проведено добре, процес інформування та поліпшування активно зінтегровано (від ринкового кінцевого користувача та по всьому ланцюгу постачання).

Найкраща у своїй категорії за всіма результатами, які легко може бути продемонстровано, стале господарювання забезпечено, усі зацікавлені сторони задоволені.

Запроваджено успішні, динамічні та інноваційні процеси навчання Усі підходи доречні, успішні та їх розглядають у повному обсязі в усіх сферах і в усіх аспектах.

Досконала рольова модель. Важко унаочнити значне поліпшування, але провадять регулярне аналізування.

Доказ усталеного поліпшування протягом тривалого періоду, наприклад, щонайменше трьох років.

Принцип управління якістю

Рівень досконалості

Середнє значення

1. Орієнтація на замовника (див. 5.1)

а) Чи визначила організація відповідні групи замовників або ринки з погляду найкращих фінансових і економічних переваг для організації?

Ь) Чи повністю організація розуміє потреби й очікування замовників та потреби й очікування, пов'язані з ланцюгом постачання, і чи визначила необхідні ресурси для дотримання цих вимог?

с) Чи встановила організація показники оцінювання задоволеності замовників і, якщо виникають скарги, чи розв'язує їх чесно та своєчасно?

2. Лідерство (див. 5.2)

а) Чи розробляє найвище керівництво напрям, політику, плани та готує будь- яку важливу інформацію стосовно сталого розвитку організації та повідомляє про них?

Ь) Чи розробляє найвище керівництво результативні фінансові та економічні цілі, забезпечуючи наявність потрібних ресурсів та інформації за зворотним зв’язком і повідомляє про їх досягнення?

с) Чи створює та підтримує найвище керівництво необхідне середовище, у якому працівників можна повністю залучити до досягання цілей організації?

3. Залучення працівників (див. 5.3)

а) Чи визнано працівників на всіх рівнях організації як важливий ресурс, який може істотно впливати на досягання фінансових та економічних переваг?

І Ь) Чи забезпечено сприяння повному залученню працівників, щоб створювати можливості для підвищення їхньої компетентності, набуття знань і досвіду на загальну користь організації?

с) Чи готові працівники співпрацювати з іншими працівниками, замовниками, постачальниками та з іншими відповідними сторонами?

4. Процесний підхід (див. 5.4)

а) Чи керують роботами, засобами контролю, ресурсами та кінцевими продуктами у взаємопов’язаний спосіб?

Ь) Чи зрозумілі можливості основних робіт та/або процесів за допомогою вимірювання й аналізування, щоб досягати кращих фінансових та економічних результатів?

с) Чи забезпечує найвище керівництво можливість оцінювання ризиків і/або вибору пріоритетів щодо них і чи розглядає воно потенційні впливи на замовників, постачальників та інші зацікавлені сторони?

5. Системний підхід до управління (див. 5.5)

а) Чи є взаємопов’язані процеси визначеними, зрозумілими та результативно керованими для забезпечення того, щоб система давала змогу реалізовувати фінансові й економічні переваги?

Ь) Чи зрозумілі ресурсні можливості, можливості процесів та їх обмеження з урахуванням взаємозалежності процесів?

с) Чи застосовано системний підхід для уможливлення цілісного використання конкретних процесів на користь системи?

6. Постійне поліпшування (див. 5.6)

а) Чи сприяє найвище керівництво постійному поліпшуванню для досягання цілей щодо фінансової й економічної переваги та підтримує його?

Ь) Чи запровадила організація результативні вимірювання й моніторинг, щоб відстежувати й оцінювати фінансові й економічні переваги?

с) Чи визнає та відзначає найвище керівництво досягнення фінансових і економічних переваг?

7. Прийняття рішень на підставі фактів (див. 5.7)

а) Чи є рішення результативними, основаними на ретельному аналізуванні фактів та чи враховують вони інтуїтивний досвід там, де доречно?