Страница 3: ДСТУ ISO 11064-4:2009. Проектування центрів керування ергономічне. Частина 4. Компонування та розміри автоматизованих робочих місць (62848)

Продовження таблиці 2

Загальні рекомендації і вимоги до робочої пози такі:

• проект має передбачати різні відстані спостереження і відхили від нормальної лінії погляду у разі зміни пози;

• зона досяжності має відповідати лише нахиленій уперед і прямій позі;

• простір для ніг має передбачати згин коліна під кутом 120° і згин щиколотки під кутом 10^о;

• висота стільців має бути регульованою. Детальну інформацію про вимоги до стільців операто­рів приміщень керування див. в ISO 9241-5;

• необхідно забезпечити достатній упор передпліччя.

Необхідно враховувати якість стільців і термін їхньої служби, оскільки оператори використовують стільці 24 години на день сім разів на тиждень.

6. КОМПОНУВАННЯ АВТОМАТИЗОВАНОГО

РОБОЧОГО МІСЦЯ КЕРУВАННЯ

Обладнання автоматизованого робочого місця має враховувати завдання, які необхідно виконати за цим місцем. Крім аналізу завдань, фізичну форму і розміри автоматизованого робочого місця визна­чають такі чинники, як група користувачів, робочі пози, вмонтоване устатковання тощо.

Розподіляючи певні зони для виконання завдань і устатковання, необхідно враховувати як гори­зонтальну (горизонтальна проекція), так і вертикальну (вертикальна проекція) площини. Отриманий робочий простір, обмежений горизонтальною і вертикальною площинами, необхідно розмістити по центру місцеперебування оператора. На практиці не потрібно вимагати від оператора фіксування в одному положенні. Загальна конструкція має передбачити візуальні, тактильні й слухові потре­би оператора щодо дисплея, завдань зв’язку і контролю, а також врахувати фізичні пози оператора, наприклад сидіння, стояння тощо.Головну увагу необхідно приділити центральному розміщенню тих візуальних дисплеїв і вказівників, які несуть основну інформацію. Те саме стосується дисплеїв, якими найчастіше користуються, або тих, які пов’язані з першочерговою інформацією, наприклад сигналами небезпеки, загальними видами, інтер­активним керуванням тощо. Метод, описаний у додатку A, охоплює всі ці аспекти поєднано. Важливо не допускати розсіювання уваги, водночас даючи доступ до другорядної інформації зручним способом.

У вертикальній і горизонтальній проекціях необхідно обчислити кути спостереження з тим, щоб перевірити, чи відповідають вони рекомендаціям щодо розташування оператора і робочої пози (див. додаток A). Бажано, щоб оператор дивився прямо в центр подання основної інформації і на допоміж­не обладнання, яке часто використовують, тобто блоки кнопкових вимикачів, системи безпеки тощо.

Якщо оператор тимчасово перебуває у другорядному місці розташування (тобто веде перегово­ри, за робочим столом (виконує адміністративні завдання), поряд з принтером тощо), йому необхідно забезпечити можливість оглядатися назад, на основні дисплеї.

Якщо автоматизовані робочі місця обладнано поліекранними дисплеями, тобто коли на типовій ро­бочій поверхні стола або пульта оператора встановлено кілька відеотерміналів (дисплеїв з електронно- променевою трубкою, рідкокристалічних дисплеїв з пласким екраном тощо), потрібна додаткова увага під час їхнього розміщення і планування.

Максимальна кількість дисплеїв на одному автоматизованому робочому місці керування — основне питання, яке потрібно враховувати, аналізуючи робочі завдання. Загалом вважають, що з точки зору визначеного робочого місця розташування оператора і за наявної техніки можна ефективно керувати і спостерігати не більше ніж за чотирма дисплеями (до 25 дюймів по діагоналі кожний). Коли йдеться про спостереження за звичайною ситуацією, може розглядатися додаткова кількість моніторів, хоча було б краще віддалити оператора від переднього краю пульта керування. Якщо є потреба у спо­стереженні й керуванні більше ніж чотирьох моніторів, необхідно обладнати додаткове робоче місце розташування поблизу основного. Це забезпечить допустимі кути спостереження відносно загальних приладів керування, таких як клавіатура, мишка, кульовий маніпулятор тощо. Якщо оператор не має фіксованого місця розташування, можна розмістити більше дисплеїв у ряд і таким способом забез­печити потрібне чітке зображення. Структурний аналіз, описаний вище, може запропонувати викорис­тання криволінійної або сегментованої конструкції.

Визначаючи кількість та розміщення дисплеїв і відповідних елементів керування, необхідно роз­глянути повний спектр планів дій імовірних операцій, наприклад запускання, зупинення, пошкодження, аварійного вимикання тощо.

Вибір типів дисплеїв і їхня кількість має певний вплив на планування автоматизованого робочого місця керування. Вибираючи технічні засоби відображення інформації для автоматизованого робочого місця керування, необхідно враховувати такі чинники, як їхні розміри, масу, теплові виділення, чутли­вість до електромагнітних/ радіочастотних завад тощо.

Використання вмонтованих у стіну дисплеїв і відповідні візуальні вимоги описано в ISO 11064-3. Загалом будь-який великий вмонтований у стіну або проекційний дисплей можна використовувати для надання основної або допоміжної інформації, а його конструкція й технічні характеристики мають враховувати інформацію, представлену на пов’язаних між собою автоматизованих робочих місцях керування, а також будь-які обмеження, створені вертикальним розміщенням цих автоматизованих робочих місць.

У конструкції автоматизованого робочого місця керування можна користуватися різними техніч­ними пристроями, які дають змогу оператору здійснювати контроль даних на пристроях відображення інформації, уведення даних і тексту або маніпулювання режимами і станами керування тощо. До при­строїв, які зазвичай застосовують, належать фіксовані клавіатури і клавіатури з перемінними функ­ціями, сенсорні екрани, мишка, трекболи, органи контролю з голосовим керуванням, світлові пера, традиційні органи керування тощо. Залежно від вимог до конкретного завдання і частоти використання один чи два пристрої уведення даних можуть бути придатніші, ніж інші. Вимоги й настанови щодо ви­бору і застосування різноманітних пристроїв уведення даних можна знайти в ISO 11064-5.

Усі характеристики дисплеїв, а саме: контраст, мерехтіння, тремтіння, використовувані шрифти й розміри знаків — впливають на чіткість зображення. Крім чіткості зображення, такі умови спостереження, як відстань спостереження, навколишнє освітлення тощо (див. рисунок A.1), визначають сприйняття 10інформації оператором. Інформацію стосовно попереднього оцінювання див. у 5.2.2. Є кілька принци­пів розміщення дисплеїв на автоматизованих робочих місцях керування:

• настільні дисплеї; можна нахиляти й повертати екран дисплея;

• вбудовані дисплеї; вбудовані дисплеї мають фіксовану орієнтацію. У разі правильного проек­тування з урахуванням антропометричних даних і умов спостереження (див. додаток А) це вирішення може бути слушним;

• під час розміщення дисплеїв необхідно враховувати завдання оператора, які потребують до­ступу під час сидіння, стояння або того й іншого;

• бажано, щоб користувач міг легко пристосувати до себе автоматизоване робоче місце й за­безпечити зручну робочу позу;

• якщо неможливо відрегулювати робочу висоту, особливу увагу необхідно звернути на вертикаль­не розташування дисплеїв. Важливими чинниками є розміщення ока, відстань спостереження, поле зору, конус фіксації і нормальна лінія погляду. Інформацію про сукупний вплив цих чинників див. у додатку А;

• додаток А необхідно використовувати як метод визначення положення одного й багатьох екра­нів дисплеїв.

Для того щоб отримати нормальну лінію погляду (див. таблицю 2) у разі використання дисплея з великим екраном, екран необхідно розмістити нижче за рівень робочої поверхні (див. рисунок 4).

Рекомендовано, щоб у проекті було заплановано майбутні зміни й додаткове устатковання.

Розміри в сантиметрах

Познаки:

1 — монітор 21" за діагоналлю;

2 — проектне положення ока;

D — відстань спостереження.

^а Приклад; необхідно застосувати значення, відповідне передбаченій групі користувачів.

Рисунок 4 — Приклад розмірів автоматизованого робочого
місця керування для роботи сидячи

Розміри у сантиметрах

17"-й електронно- променевий дисплей

Познака:

1 — проектне положення ока.

Рисунок 5 — Приклад розмірів автоматизованого робочого місця керування для роботи стоячи

Є кілька принципів розміщення органів керування на автоматизованому робочому місці керування.

1. Бажано, щоб клавіатуру розташовували по центру звичайного робочого простору оператора. Вона може бути перед екраном дисплея або між двома дисплеями, якщо так визначено під час аналі­зування робочих завдань, розміщення інформації тощо.

2. Якщо використовують пересувні клавіатури, необхідно забезпечити достатньо місця для по­вертання клавіатури навколо вертикальної осі на 30^о за годинниковою стрілкою чи проти годинникової стрілки від звичайного положення (загалом на 60^о).

3. Інші вимоги до клавіатури:

• нахил: від 5^о до 15^о;

• висота (передньої сторони): менше ніж 20 мм;

• висота над робочою поверхнею (середній ряд): менше ніж 30 мм;

• відстань між клавішами: від 17 мм до 19 мм.

4. Мінімальний простір перед клавіатурою глибиною 150 мм по ширині клавіатури необхідний для підтримання передпліч і зап’ясть оператора.

5. Конструкція автоматизованого робочого місця керування має бути «дворучною» стосовно роз­міщення приладів, розрахованих на роботу однією рукою, наприклад мишки, трекбола тощо. Необ­хідно, щоб було достатньо місця і кабельних засобів для розміщення таких пристроїв ліворуч або праворуч від користувача.

6. Подібні вимоги до дворучності потрібно розглядати під час проектування автоматизованого робочого місця керування «лише з мишкою».

Інші вимоги охоплюють таке:

• необхідно забезпечити місце розміром 200 мм х 240 мм під килимок для мишки. Цей простір дасть змогу повертати килимок навколо осі на 30^о за годинниковою стрілкою або проти годинникової стрілки від звичайного положення (загалом на 60^о);

• мінімальний простір перед килимком глибиною 150 мм по ширині килимка необхідний для під­тримання передпліч і зап’ясть оператора.

Якщо органи керування можна переміщати для роботи правою і лівою рукою, вони мають адапту­ватися праворуч відносно лівостороннього використання. Наприклад, необхідно перелаштувати кон­фігурацію кнопок на мишці/трекболі так, щоб вказівний палець традиційно виконував функції натиском на праву кнопку, а інші кнопки використовували для незначних функцій.

На практиці більшість ліворуких користувачів добре пристосовуються до використання мишки/ трекбола під праву руку. Фактично вони часто у виграші, тому що можуть користуватися мишкою і водночас писати привілейованою рукою, якщо завдання охоплює комп’ютерне введення і перевірян­ня або написання на папері.

Набагато більше занепокоєння спричиняє той факт, що ліворукі користувачі схильні забувати мі­няти конфігурацію мишки/трекбола назад після закінчення роботи і потім праворукі користувачі можуть мати проблеми з використанням пристроїв уведення.

7. Необхідно забезпечити простір для роботи з трекболом і дотримуватися таких самих вимог, як і для мишки, щодо опори передпліччя й кута повороту.

8. Використання спільних пристроїв, тобто однієї клавіатури, мишки тощо, для поліекранних дис­плейних пристроїв краще, ніж мати окремі клавіатури для кожного відеотермінала. В ідеалі систем­не програмне забезпечення має самостійно вибирати робочий дисплей, як тільки вказівний символ (курсор) рухається від одного дисплея до іншого. В окремих випадках з причин безпеки доцільно мати окремі органи керування для кожного дисплея. Тоді ці органи керування мають бути однозначно пов’язані з відповідним дисплеєм.

9. Пристрої уведення не повинні конкурувати за місце на робочій поверхні з іншими предметами, наприклад телефонами, інструкціями з експлуатації, журналами обліку тощо. Ці предмети повинні мати власне місце відповідно до їх фізичного розміру, частоти використання, терміновості в разі над­звичайних ситуацій тощо. Інші міркування містять таке: