При ліквідації наслідків аварії Міністерство охорони здоров'я України встановлює тимчасові основні дозові границі опромінення населення та припустимі рівні вмісту радіоактивних речовин в об'єктах навколишнього середовища, розробляє санітарні правила по забезпеченню життєдіяльності на територіях, забруднених радіоактивними речовинами.
Проведення будівельних робіт на радіаційно забруднених територіях повинно бути погоджено з Міністерством охорони здоров'я України. При виконанні робіт мають бути забезпечені заходи щодо радіаційної безпеки працюючих та запобігання перенесенню радіоактивного забруднення на суміжні території.
Проведення робіт цивільного та промислового будівництва дозволяється тільки після попередньої дезактивації території до контрольних рівнів з передачею очищеної території за актом генпідрядчику. Підрядчик у процесі будівництва повинен забезпечити заходи щодо запобігання повторному радіоактивному забрудненню території та об'єктів, що будуються. Державне приймання закінчених об'єктів здійснюється тільки після проведення на них дозиметричного контролю.
При розміщенні всіх видів будівництва на територіях, які зазнали радіоактивного забруднення в результаті аварії на ЧАЕС, необхідно враховувати зони та правовий режим їх використання відповідно до Закону України "Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи":
зона відчуження - територія повної евакуації населення в 1986 р.;
зона безумовного відселення - територія, що зазнала забруднення довгоживучими радіонуклідами, з щільністю забруднення ґрунту вищою від доаварійного рівня (ізотопами цезію від 15,0 Кі/км² та вище, або стронцію - 90 від 3,0 Кі/км² та вище, або плутонію від 0,1 Кі/км² та вище), де розрахункова еквівалентна доза опромінення людини з урахуванням коефіцієнтів міграції радіонуклідів за харчовими ланцюгами може перевищувати 5,0 мЗв/рік понад дозу, яку вона отримала в доаварійний період;
зона гарантованого добровільного відселення - територія з щільністю забруднення ґрунту вищою від доаварійного рівня (ізотопами цезію від 5,0 до 15,0 Кі/км², або стронцію-90 від 0,15 до 3,0 Кі/км², або плутонію від 0,01 до 0,1 Кі/км²), де розрахункова еквівалентна доза опромінення людини з урахуванням коефіцієнтів міграції радіонуклідів за харчовими ланцюгами може перевищувати 1,0 мЗв/рік понад дозу, яку вона отримала в доаварійний період;
зона посиленого радіоекологічного контролю - територія з щільністю забруднення ґрунту вищою від доаварійного рівня (ізотопами цезію від 1,0 до 5,0 Кі/км², або стронцію-90 від 0,02 до 0,15 Кі/км², або плутонію до 0,01 Кі/км²) за умови, що розрахункова еквівалентна доза опромінення людини з урахуванням коефіцієнтів міграції радіонуклідів та інших факторів не повинна перевищувати 1,0 мЗв/рік понад дозу, яку вона отримала в доаварійний період.
Розподіл території на зони проводиться відповідно до даних дозиметричної паспортизації населених пунктів, що зазнали радіоактивного забруднення внаслідок аварії на ЧАЕС. Дозиметричний паспорт населеного пункту повинен щорічно уточнюватися Українським науковим центром радіаційної медицини МОЗ і НАН України.
Планування та забудова міських та сільських поселень на територіях, що постраждали від аварії на ЧАЕС, повинні здійснюватись на основі комплексного вирішення питань функціонального зонування території, розселення з урахуванням переселення мешканців із зон радіоактивного забруднення та господарського використання забруднених територій, необхідних змін в структурі народногосподарського комплексу, інженерної інфраструктури, благоустрою населених пунктів, організації короткочасного та тривалого відпочинку.
У зонах гарантованого добровільного відселення та посиленого радіоекологічного контролю необхідно передбачати такі заходи:
заборону будівництва нових та розширення діючих підприємств, що безпосередньо не пов'язані із забезпеченням радіоекологічного, соціального захисту населення, умов його життя та праці, а також підприємств, які погіршують радіоекологічну ситуацію;
виведення із експлуатації або перепрофілювання підприємств I та II класу санітарної небезпеки;
переведення всіх теплоенергетичних та опалювальних установок (промислові, комунальні ТЕС та котельні, опалювальне обладнання в житлових будинках) на природний газ; в умовах підвищеної радіоактивності використання в малоповерховому та індивідуальному житловому фонді вугілля, брикетів, дров, торфу небажане (через значні викиди в атмосферу канцерогенних вуглеводнів при їх спалюванні); використання дров та торфобрикетів можливе після встановлення регіонального контрольного рівня вмісту радіонуклідів;
заборону будівництва санаторіїв, баз, будинків відпочинку, таборів літнього відпочинку дітей та інших закладів тривалого відпочинку;
широкий розвиток мережі культурно-оздоровчих споруд в закритих приміщеннях (басейни, фізкультурно-оздоровчі комплекси, стадіони тощо);
розвиток систем централізованого водопостачання з повним охопленням міських та сільських поселень і забезпеченням якості питної води, що відповідає діючим стандартам;
розробку спеціальних заходів по дезактивації радіаційно забруднених територій, збиранню, знезараженню та захороненню радіоактивних відходів;
використання засобів хімічного захисту рослин (пестицидів, гербіцидів, отрутохімікатів) може бути дозволене за погодженням з установами Мінсільгосппроду та Міністерства охорони здоров'я України.
Будівельні матеріали, вироби та конструкції, призначені для використання в цивільному, промисловому та шляховому будівництві, повинні відповідати вимогам та нормам Положення про радіоактивний контроль на об'єктах будівництва та підприємствах будіндустрії та будматеріалів України.
Допустимі значення сумарної питомої активності природних радіонуклідів (радію-226, торію-232 та калію-40) в будівельних матеріалах наведені у додатку N 23.
Додаток N 1
до Державних санітарних правил
планування та забудови населених
пунктів, затверджених наказом
Міністерства охорони здоров'я
України від 19.06.96 р. N 173
Показники оцінки території для промислово-цивільного
будівництва та масового відпочинку населення
|
Фактори оцінки |
Характеристика оцінюваних показників |
Території |
|
|
сприятливі |
|||
|
для промислово цивільного будівництва |
для масового відпочинку |
||
|
1 |
2 |
3 |
4 |
|
1. Водні ресурси |
Середня багаторічна витрата води: об'єм можливого одночасного водовідбору (м3/сек) |
>5 |
>0,2 |
|
Запаси підземних вод, модуль експлуатаційних запасів з 1 км2 території (л/сек) |
>1,5 |
>0,5 |
|
|
Характеристика підземних вод за їх захищеністю від забруднення |
артезіанські, напірні |
міжпластові та безнапірні |
|
|
Нахил поверхні в бік водойми (градуси) |
<3 |
3-5 |
|
|
Забезпеченість поверхневими водами (км від водойми) |
<10 |
<5 |
|
|
2. Інженерно-геологічні |
Глибина залягання ґрунтових вод від поверхні (м) |
не менше 3 |
не менше 3 |
|
Імовірність затоплення високими водами (%) |
<1 |
<1 |
|
|
Середня відстань між гідрографічною мережею, горизонтальне розчленування рельєфу (км) |
>5 |
>1,5 |
|
|
Ухил поверхні (градуси) |
0-10 |
до 20 |
|
|
Зсуви |
відсутні |
відсутні |
|
|
Ярова ерозія |
яри відсутні або з'являються на невеликій площі глибиною до 3 м |
яри відсутні або старі стабілізовані |
|
|
Сейсмічність (бали) |
0 - 6 |
||
|
3. Кліматичні |
Будівельно-кліматичні райони |
II В; III Б, В; IV В |
II В; III Б, В; IV В |
|
Світло-кліматичні |
II, III, IV |
II, III, I |
|
|
4. Висотність |
Перевищення відміток рельєфу над рівнем моря (м) |
<1500 |
<2000 |
|
5. Ґрунтово-рослинні |
Придатність ґрунту для озеленення |
без заміни родючого ґрунту |
|
|
Лісистість території (%) |
30-60 |
>40 |
|
Продовження таблиці
|
Фактори оцінки |
Характеристика оцінюваних показників |
Території |
|
|
обмеженно сприятливі |
|||
|
для промислово цивільного будівництва |
для масового відпочинку |
||
|
1 |
2 |
5 |
6 |
|
1. Водні ресурси |
Середня багаторічна витрата води: об'єм можливого одночасного водовідбору (м3/сек) |
1-5 |
0,05-0,2 |
|
Запаси підземних вод, модуль експлуатаційних запасів з 1 км2 території (л/сек) |
0,5-1,5 |
0,2-0,5 |
|
|
Характеристика підземних вод за їх захищеністю від забруднення |
тріщинувато-карстові, підруслові та ін. з надійними водотривкими горизонтами |
||
|
Нахил поверхні в бік водойми (градуси) |
3-5 |
5-10 |
|
|
Забезпеченість поверхневими водами (км від водойми) |
10-30 |
5-20 |
|
|
2. Інженерно-геологічні |
Глибина залягання ґрунтових вод від поверхні(м) |
1-3 |
1-3 |
|
Імовірність затоплення високими водами (%) |
1-4%, шар затоплення менше 2 м |
1-10%, шар затоплення менше 1 м |
|
|
Середня відстань між гідрографічною мережею, горизонтальне розчленування рельєфу (км) |
0,5-5,0 |
0,3-1,5 |
|
|
Ухил поверхні (градуси) |
10-30 |
20-30 |
|
|
Зсуви |
дрібні, поверхневі типу опливини |
||
|
Ярова ерозія |
яри глибиною до 10 м, слабка інтенсивність росту |
||
|
Сейсмічність (бали) |
7 - 8 |
||
|
3. Кліматичні |
Будівельно-кліматичні райони |
--- |
-- |
|
Світло-кліматичні |
--- |
-- |
|
|
4. Висотність |
Перевищення відміток рельєфу над рівнем моря (м) |
1500-2000 |
2000-2500 |
|
5. Ґрунтово-рослинні |
Придатність ґрунту для озеленення |
із заміною до 50% родючого ґрунту |
|
|
Лісистість території (%) |
10-30 та більше60 |
10-40 |
|
Продовження таблиці
|
Фактори оцінки |
Характеристика оцінюваних показників |
Території |
|
|
несприятливі |
|||
|
для промислово цивільного будівництва |
для масового відпочинку |
||
|
1 |
2 |
3 |
4 |
|
1. Водні ресурси |
Середня багаторічна витрата води: об'єм можливого одночасного водовідбору (м3/сек) |
<1 |
<0,05 |
|
Запаси підземних вод, модуль експлуатаційних запасів з 1 км2 території (л/сек) |
<0,5 |
<0,2 |
|
|
Характеристика підземних вод за їх захищеністю від забруднення |
ґрунтові |
||
|
Нахил поверхні в бік водойми (градуси) |
>5 |
>10 |
|
|
Забезпеченість поверхневими водами (км від водойми) |
>30 |
>20 |
|
|
2. Інженерно-геологічні |
Глибина залягання ґрунтових вод від поверхні (м) |
<1 |
<1 |
|
Імовірність затоплення високими водами (%) |
>4%, шар затоплення >2 м |
>10%, шар затоплення >1 м |
|
|
Середня відстань між гідрографічною мережею, горизонтальне розчлену вання рельєфу (км) |
<0,5 |
<0,3 |
|
|
Ухил поверхні (градуси) |
>30 |
>30 |
|
|
Зсуви |
крупні, глибокі |
||
|
Ярова ерозія |
яри глибиною більше 10 м, значна інтенсивність росту |
||
|
Сейсмічність (бали) |
9 та більше |
||
|
3. Кліматичні |
Будівельно-кліматичні райони |
--- |
-- |
|
Світло-кліматичні |
--- |
-- |
|
|
4. Висотність |
Перевищення відміток рельєфу над рівнем моря (м) |
>2000 |
>2500 |
|
5. Ґрунтово-рослинні |
Придатність ґрунту для озеленення |
із заміною від 50 до 100% родючого ґрунту |
|
|
Лісистість території (%) |
<10 |
<10 |
|
Примітка: Таблиця складена на підставі "Методических рекомендаций по гигиеническому обоснованию размещения и развития производительных сил на территориях нового освоения и в промышленно развитых регионах".
Додаток N 2
до Державних санітарних правил
планування та забудови населених
пунктів, затверджених наказом
Міністерства охорони здоров'я
