Додаток N 6
до Державних санітарних правил
планування та забудови населених
пунктів, затверджених наказом
Міністерства охорони здоров'я
України від 19.06.96 р. N 173
Розміри санітарно-захисних зон для складів та овочесховищ
|
Види складів |
Розмір санітарно-захисної зони, м |
|
Склади зберігання сільськогосподарської продукції: |
|
|
зерна, овочів, фруктів, картоплі |
50 |
|
грубих кормів, необмолоченого хліба та рослинного волокна |
100 |
|
елеватори |
100 |
|
холодильники місткістю понад 600 т |
50 |
|
мокросолених шкір без обробки для тимчасового зберігання (до 200 шт.) |
50 |
|
мокросолених необроблених шкір (понад 200 шт.) |
300 |
|
склади тимчасового зберігання утильсировини без її переробки |
100 |
|
Видаткові та базисні склади кам'яного вугілля, торфу, дров, легкозаймистих та паливних рідин |
100 |
|
Склади тимчасового зберігання вторинної сировини неорганічного походження без її переробки |
100 |
|
Склади утильсировини, зберігання кісток без їх переробки |
300 |
|
Промтоварні та продовольчі торгово-розподільні склади |
50 |
|
Льодосховища місткістю 5 тис.м2 та менше |
50 |
|
Льодосховища місткістю більше 5 тис.м2 |
100 |
|
Міські базові елеватори цементу |
300 |
Додаток N 7
до Державних санітарних правил
планування та забудови населених
пунктів, затверджених наказом
Міністерства охорони здоров'я
України від 19.06.96 р. N 173
Розміри санітарно-захисних зон для складів
сильнодіючих отруйних речовин
|
Види складів |
Розмір санітарно-захисної зони, м |
|
1. Базисні склади СДОР |
1000 |
|
2. Витратні склади СДОР |
300 |
|
3. Склади хлору: |
|
|
у стаціонарних ємкостях (цистернах, танках) |
300 |
|
у контейнерах та балонах |
100 |
Додаток N 8
до Державних санітарних правил
планування та забудови населених
пунктів, затверджених наказом
Міністерства охорони здоров'я
України від 19.06.96 р. N 173
Розміри санітарно-захисних зон від складів зберігання
отрутохімікатів та мінеральних добрив до житлової
забудови та водоймищ
|
Пестициди, що зберігаються |
Розміри санітарно-захисних зон, м |
||||||
|
200 |
300 |
400 |
500 |
600 |
700 |
1000 |
|
|
Допустимі кількості пестицидів та мінеральних добрив, т |
|||||||
|
Отрутохімікати (пестициди) |
до 20 |
21-50 |
51-100 |
101-300 |
301-400 |
401-500 |
>500 |
|
Мінеральні добрива I типу |
-- |
до 50 |
51-100 |
101-300 |
301-400 |
401-500 |
>500 |
|
Мінеральні добрива II типу |
-- |
-- |
до 200 |
201-400 |
401-600 |
601-800 |
>800 |
|
Мінеральні добрива III типу |
-- |
до 100 |
101-500 |
501-1000 |
1001-2000 |
2001-3000 |
>3000 |
|
Мінеральні добрива IV типу |
до 500 |
501-1000 |
1001-2000 |
2001-4000 |
4001-8000 |
8001-10000 |
>10000 |
Примітки:
1. До I типу добрив відносяться: хлористий амоній, аміак водний, аміак рідкий, аміакати, вуглеаміакати, цианомід калію, сульфат амонію, сульфат амонію-натрію;
до II типу - калієва селітра, аміачна селітра, вапняно-аміачна селітра, натрієва селітра, кальцієва селітра;
до III типу - фосфоритна мука, кісткова мука, преципітат, нітрофоска, діамоній фосфат, томасшлак, суперфосфат простий порошковий, калійна сіль, сульфат калію, калімагнезія, калімаг, хлористий калій-електроліт, крейда мелена, вапняна мука (порошок), нітрофос, термофос;
до IV типу відносяться - вапняна мука (сирого помелу), ЖКУ, карбомід, суперфосфат простий гранульований, суперфосфат двійчастий гранульований, нітроамофоска, нітроамофос, амофос, амофоска, каініт, хлористий калій.
2. При зберіганні на одному майданчику отрутохімікатів та мінеральних добрив, а також добрив різних типів санітарно-захисний розрив встановлюється по переважаючому типу.
Додаток N 9
до Державних санітарних правил
планування та забудови населених
пунктів, затверджених наказом
Міністерства охорони здоров'я
України від 19.06.96 р. N 173
Розміри санітарно-захисних зон для споруд зовнішнього транспорту
|
Найменування споруд |
Розриви, м, не менше |
|
1. Залізничний вокзал (від станції та осі останньої колії, об'єктів обслуговування) |
100 |
|
2. Морські та річні порти: |
100 |
|
2.1. Від границь районів перевантаження та зберігання вантажів, що пилять |
300 |
|
3. Автовокзали |
100 |
Примітка. Вказані відстані розглядаються як мінімальні і повинні бути підтверджені розрахунками з урахуванням розмірів вантажообороту, пожежовибухонебезпечності вантажів, що перевозяться, а також допустимих рівнів шуму та вібрації.
Додаток N 10
до Державних санітарних правил
планування та забудови населених
пунктів, затверджених наказом
Міністерства охорони здоров'я
України від 19.06.96 р. N 173
Розриви від наземних, наземно-підземних гаражів, відкритих
стоянок легкових автомобілів та станцій технічного
обслуговування до житлових будинків і громадських будівель
|
Будівлі, до яких визначається відстань |
Відстань, м, не менше |
|||||||
|
Від гаражів та відкритих стоянок при кількості легкових автомобілів |
Від станції технічного обслуговування при кількості постів |
|||||||
|
10 та менше |
11-50 |
51-100 |
101-300 |
більше 300 |
10 та менше |
11-30 |
більше 30 |
|
|
Житлові будинки, |
10** |
15 |
25 |
35 |
50 |
15 |
25 |
50 |
|
у тому числі торці будинків без вікон |
10** |
10** |
15 |
25 |
35 |
15 |
25 |
50 |
|
Громадські будівлі |
10** |
10** |
15 |
25 |
25 |
15 |
20 |
20 |
|
Загальноосвітні школи та дитячі дошкільні заклади |
15 |
25 |
25 |
50 |
* |
50 |
* |
* |
|
Лікувальні заклади зі стаціонаром |
25 |
50 |
* |
* |
* |
50 |
* |
* |
_____________
* Визначається за погодженням з органами Державного санітарного нагляду.
** Для будівель гаражів III і IV ступенів вогнестійкості відстані слід приймати не менше 12 м.
Примітки:
1. Відстані слід визначати від вікон громадських та житлових будівель та від границь земельних ділянок загальноосвітніх шкіл, дитячих дошкільних закладів та лікувальних закладів зі стаціонаром до стін гаража або меж відкритої стоянки.
2. Відстань від секційних житлових будинків до відкритих майданчиків місткістю 101-300 машин, розміщених уздовж продольних фасадів, слід приймати не менше 50 м.
3. Для гаражів I-II ступенів вогнестійкості вказані в таблиці відстані дозволяється скорочувати на 25% у разі відсутності в гаражах вікон, які відчиняються, а також в'їздів, орієнтованих у бік житлових та громадських будівель.
4. Для гаражів місткістю більше 10 машин вказані в таблиці відстані допускається приймати по інтерполяції.
Додаток N 11
до Державних санітарних правил
планування та забудови населених
пунктів, затверджених наказом
Міністерства охорони здоров'я
України від 19.06.96 р. N 173
Гігієнічні вимоги до складу та властивостей води
водних об'єктів в пунктах господарсько-питного і
культурно-побутового водокористування
|
По- казники складу води водного об'єкта |
Категорія водокористування |
Для централізованого або нецентралізованого господарсько-питного водопостачання, а також для водопостачання харчових підприємств |
Для купання, спорту та відпочинку населення, а також водоймищ в межах населених пунктів |
|
1 |
2 |
3 |
|
|
Суспензовані речовини |
Вміст суспензованих речовин не повинен збільшуватись більш ніж на |
||
|
0,25 мг/дм3 |
0,75 мг/дм3 |
||
|
Для водоймищ, які містять у межінь понад 30 мг/дм3 природних мінеральних речовин, допускається збільшення суспензованих речовин у воді в межах 5%. Суспензії із швидкістю випадання понад 0,4 мм/сек для проточних водоймищ та понад 0,2 мм/сек для водосховищ до спускання забороняються. |
|||
|
Плаваючі домішки (речовини) |
На поверхні водоймища не повинні виявлятись плаваючі плівки, плями мінеральних масел та скупчення інших домішок. |
||
|
Запахи |
Вода не повинна набувати невластивих їй запахів інтенсивністю більше I бала, які виявляються: |
||
|
безпосередньо або при наступному хлоруванні, або інших засобах обробки |
безпосередньо |
||
|
Забарвлення |
Не повинно виявлятися у стовпчику: |
||
|
20 см |
10 см |
||
|
Температура |
Літня температура води в результаті спуску стічних вод не повинна підвищуватись вище, ніж на 3oС у порівнянні з середньомісячною температурою самого жаркого місяця року за останні 10 років. |
||
|
Водневий показник (рН) |
Не повинен виходити за межі 6,5 - 8,5. |
||
|
Мінеральний склад |
Не повинен перевищувати за сухим залишком 1000 мг/дм3, у тому числі хлоридів - 350 мг/дм3, сульфатів - 500 мг/дм3. |
||
|
Розчинений кисень |
Не повинен бути менше 4 мг/дм3 в будь-який період року в пробі, відібраній до 12 години дня. |
||
|
БПК повне (біохімічна потреба в кисні) |
Не повинно перевищувати при 20oС: |
||
|
3 мг О2/дм3 |
6 мг О2/дм3 |
||
|
Хімічне споживання кисню (ХСК) |
Не повинно перевищувати: |
||
|
15 мг О2/дм3 |
30 мг О2/дм3 |
||
|
Збудники захворювань |
Вода не повинна містити збудників захворювань. |
||
|
Лактозопозитивні кишкові палички (ЛКП) |
Не більше 10000 в дм3 |
Не більше 5000 в дм3 |
|
|
Коліфаги (у бляшкоутворюваних одиницях) |
Не більше 100 в дм3 |
Не більше 100 в дм3 |
|
|
Життєздатні яйця гельмінтів (аскарид, волосоголовців, токсокар, фасціол), онкосфери теніїд та життєздатні цисти патогенних кишкових найпростіших |
Не повинні міститися в 1 дм3. |
||
|
Хімічні речовини |
Не повинні міститися в концентраціях, що перевищують ГДК або ОДР. |
||
Додаток N 12
до Державних санітарних правил
планування та забудови населених
пунктів, затверджених наказом
Міністерства охорони здоров'я
України від 19.06.96 р. N 173
Розміри санітарно-захисних зон для очисних споруд
господарсько-побутової каналізації
|
N п/п |
Найменування споруд |
Санітарно-захисна зона (м) при розрахунковій продуктивності споруд, тис.м3/добу |
|||
|
до 0,2 |
більше0,2 до 5 |
більше 5 до50 |
більше 50 до 280 |
||
|
1. |
Споруди механічної та біологічної очистки з муловими майданчиками для зброджених осадів, а також окремо розташовані мулові майданчики |
150 |
200 |
400 |
500 |
|
2. |
Споруди механічної та біологічної очистки з термомеханічною обробкою осадів в закритих приміщеннях |
100 |
150 |
300 |
400 |
|
3. |
Поля фільтрації |
200 |
300 |
500 |
-- |
|
4. |
Землеробські поля зрошення |
150 |
200 |
400 |
-- |
|
5. |
Біологічні ставки |
200 |
200 |
300 |
300 |
|
6. |
Насосні станції |
15 |
20 |
20 |
30 |
Примітка. Санітарно-захисні зони каналізаційних очисних споруд продуктивністю більше 280 тис.м3/добу встановлюються по узгодженню з органами державного санітарного нагляду на підставі розрахунків розсіювання погано пахнучих газів, місцерозташування об'єктів, рози вітрів та інших факторів.
