пасажир (passenger)
Будь-яка особа, за винятком водія та члена екіпажу
пасажир з обмеженою здатністю до пересування (passenger with reduced mobiliti)
Усі пасажири, у яких виникають особливі труднощі під час користування суспільним КТЗ, а саме особи літнього віку та інваліди. Обмежена здатність до пересуван ня необов’язково пов’язана з яким-небудь видом захворювання
пасажирський салон (passenger compartment)
Простір, призначений для пасажирів, за винятком будь-якого простору, у якому розташовані закріплені елементи обладнання, такі як буфети, кухні, або туалети, чи багажні відділення
автоматичні службові двері (automatically operated service door)
Службові двері з механічним приводом, які можуть відчинятися (без використовування аварійних засобів керування) тільки після того, як орган керування увімкнутий пасажиром або після вмикання органів керування водієм, і які знову зачиняються автоматично
пристрій, який перешкоджає початку руху (starting prevention device) Пристрій, який запобігає початку руху КТЗ, коли двері не зачинені повністю
службові двері, які приводить у рух водій (driver operated service door)
Службові двері відчиняє та зачиняє водій
Якщо не зазначено інше, то усі вимірювання проводять на КТЗ з порожн ьою масою в спорядженому стані (МК) (кг), коли він перебуває на рівній горизонтальній поверхні. Якщо КТЗ оснащений пристроєм, який дозволяє опускати підлогу, то цей пристрій повинен бути вимкнений
У тих випадках, коли в цих Правилах передбачений припис про те, що яка-небудь поверхня колі сного транспортного засобу повинна бути горизонтал ьною або нахиленою під конкретним кутом, якщо йдеться про порожню масу колі сного транспортного засобу в спорядженому стані (МК) (кг) і якщо цей колісний транспортний засіб оснащений механічною підвіскою, то ця поверхня може бути нахилена під більш значним кутом або може мати визначений нахил, коли йдеться про порожню масу колісного транспортного засобу в спорядженому стані (МК) (кг), за умови дотримування цього припису, коли колісний транспортний засіб перебуває в навантаженому стані, вказаному підприємством-виробником. Якщо колісний транспортний засіб оснащений пристроєм, який дозволяє опускати підлогу, то цей пристрій повинен бути вимкнений.
ЗАЯВКА НА ОФІЦІЙНЕ ЗАТВЕРДЖЕННЯ
Заявку на офіційне затвердження типу КТЗ стосовно його конструктивних особливостей надає підприємство-виробник КТЗ або його належним чином уповноважений представник.
До кожної заявки повинні бути додані перелічені нижче документи в трьох примірниках:
докладний опис типу КТЗ стосовно його конструкції, розмірів, форми та використаних матеріалів;
кресленик КТЗ та його внутрішнього обладнання; і
такі дані:
максимальна технічна маса (МТ) (кг);
максимальна технічна навантага, яка припадає на вісь (кг);
порожня маса КТЗ (MV) (кг);
дані щодо місця для перевезення багажу або вантажу, якщо вони передбачені;
якщо для перевезення багажу, за винятком ручної поклажі, призначено одне або кілька багажних відділень Р — загальний об’єм цих відділень (V) (м3) і загальна маса багажу, який можна перевозити у цих відділеннях (В) (кг);
якщо КТЗ обладнано для перевезення багажу на даху — загальна площа, яку відведено для цього (VX) (м2), і загальна маса багажу, який можна перевозити на цій площі (BX) (кг);
горизонтальна проекція загальної площі, призначеної для пасажирів, які сидять і стоять (S0) (м2);
горизонтальна проекція загальної площі, призначеної для пасажирів, які стоять (S1) (м2), розрахована відповідно до 5.2;
кількість місць для сидіння, призначених для пасажирів і екіпажу (якщо такий є). Спальні та інші місця, які призначені для тимчасового використовування зам ість місць для сидіння, не враховують як місця для сидіння;
передбачена загальна кількість пасажирів (N);
клас (А або В), для якого подано запит щодо надання офіційного затвердження.
Технічній службі, уповноваженій проводити випробовування для офіційного затвердження, повинно бути надано КТЗ, який представляє тип КТЗ, що підлягає офіційному затвердженню.
ОФІЦІЙНЕ ЗАТВЕРДЖЕННЯ
Якщо КТЗ, поданий на офіційне затверджен ня відповідно до цих Правил, задовольняє вимоги поданого нижче розділу 5, то цей тип КТЗ вважають офіційно затвердженим.
Кожному офіційно затвердженому типу КТЗ надають номер офіційного затвердження, перші дві цифри якого (у цьому випадку 01, що відповідає поправкам серії 01, яким надано чинності 12 вересня 1995 року) вказують серію поправок, які відповідають останнім значним технічним змінам, внесеним у Правила до моменту надання офіційного затверджен ня. Та сама Договірна Сторона не може привласнити цей номер різним типам КТЗ.
Сторін Угоди, які використовують ці Правила, повідомляють щодо офіційного затвердження (розповсюдження офіційного затвердження або відмови в офіційному затвердженні) типу КТЗ на підставі цих Правил за допомогою картки, яка відповідає зразку, наведеному в додатку 1 до цих Правил.
На кожному КТЗ, який відповідає типу КТЗ, офіційно затвердженому на підставі цих Правил, проставляють на помітному та легкодоступному місці, зазначеному в реєстраційній картці офіційного затвердження, міжнародний знак офіційного затвердження, який складається з:
кола, у якому проставлена літера «Е» і розпізнавальний номер країни, яка надала офіційне затвердження1;
номера цих Правил, літери «R», тире та номера офіційного затвердження, які проставлені праворуч від кола, передбаченого в 4.4.1; і
додаткового позначення, яке складається з літери А або В, яка відповідає класу, за яким був офіційно затверджений цей КТЗ.
Якщо КТЗ відповідає типу КТЗ, офіційно затвердженому на підставі інших доданих до Угоди Правил у тій самій країні, яка надала офіційне затвердження на підставі цих Правил, то не треба повторювати позначення, передбачені в 4.4.1; у цьому разі номери П равил та номери офіційного затвердження і додаткові позначення всіх Правил, відповідно до яких надається офіційне затвердження в країні, яка надала офіційне затвердження на підставі цих Правил, повинні бути розташовані вертикальними колонками праворуч від позначення, передбаченого в 4.4.1.
Знак офіційного затвердження повинен бути розбірливий і не стиратися.
Знак офіційного затвердження розташовують поруч із прикріпленою підприємством-ви- робником табличкою, на якій подані характеристики КТЗ, або проставляють на цій таблиці.
У додатку 2 до цих Правил зображено як приклад схему знаків офіційного затвердження.
ТЕХНІЧНІ ВИМОГИ
Розподіл навантаги на осі та умови навантаги
Розподіл навантаги КТЗ, який стоїть нерухомо на рівній дорозі, треба визначати у двох положеннях:
без навантаги, як указано в 5.1.3; і
з навантагою, як указано в 5.1.4.
На передню вісь (або осі) повинно припадати не менше вказаної в наведеній нижче таблиці частки маси у відсотках:
|
Умови навантаги |
Клас А |
Клас В |
|
Без навантаги |
20 |
25 |
|
З навантагою |
25 |
25 |
Під КТЗ без навантаги з метою цього (5.1) і 5.3 розуміють КТЗ у стані, визначеному в 2.17.1.
Під КТЗ з навантагою з метою цього (5.1) розуміють КТЗ без навантаги за відповідно до 5.1.3 з додатковою масою Q на кожне пасажирське сидіння, масою Q за дозволеною кількістю пасажирів, які стоять, рівномірно розподіленою по зоні S1, масою, рівною В, рівномірно розподіленою по багажних відділеннях, та у відповідних випадках масою, рівною ВХ, рівномірно розподіленою по поверхні даху, обладнаного для перевезення багажу (МТ) (кг).
Значення Q для різних класів КТЗ наведено в 5.3.2.
Чисельне значення В у кг повинно бути не менше ніж 100 V (м3).
ВХ повинно відповідати мінімальному тиску: 75 кг/м2 по всій поверхні д аху, який призначений для розміщення багажу.
Площа, яка призначена для пасажирів
Загальну площу S0, яку призначено для пасажирів, розраховують відніманням від загальної площі підлоги КТЗ:
площі відділення водія;
площі сходинок у дверних проходах і площі будь-якої сходинки глибиною менше ніж 30 см;
площі будь-якої частини, де вільна висота над рівнем підлоги становить менше ніж 135 см відповідно до 5.7.8, не враховуючи припустимих виступів. Для КТЗ, до яких застосовують 5.7.1.9, цей розмір може бути зменшений до 120 см.
Площу S1, яку призначену для пасажирів, які стоять (тільки в КТЗ класу А), розраховують відніманням від S0:
площі всіх частин підлоги з нахилом більше ніж 8 %;
площі всіх частин, які не доступні для пасажира, який стоїть, за умови всіх зайнятих сидінь, за винятком сидінь, які складаються;
площі всіх частин, де вільна висота над рівнем підлоги становить менше ніж 190 см або 180 см для ділянки проходу, розміщеного над задньою віссю і позаду неї, та частин, які відносяться до неї (за цієї умови жорсткі поручні до уваги не беруть);
площі, розташованої перед вертикальною площиною, яка проходить через центр поверхні подушки сидіння водія (коли воно перебуває в своєму крайньому задньому положенні) і центр зовнішнього дзеркала заднього виду, розташованого на протилежному боці КТЗ; і
площі в межах 30 см перед усіма сидіннями, за винятком сидінь, які складаються;
будь-якої поверхні, яка не є виключною відповідно до 5.2.2.1—5.2.2.5, на якій не можна розмістити прямокутник 400 мм х 300 мм.
Пасажиромісткість
У КТЗ повинно бути передбачено кількість (PS) місць для сидіння (див. 3.2.9 вище), окрім сидінь, які складаються і які відповідають вимогам 5.7.8. Для колісного КТЗ класу А число PS повинно щонайменше дорівнювати кількості квадратних метрів підлоги, яка доступна для пасажирів і екіпажу (якщо такий є) (S0), округленому до найближчого цілого числа.
Загальну кількість N місць для сидіння і місць для пасажирів, які стоять, у КТЗ розраховують таким чином, щоб дотримувалися такі дві умови:
та
N < Ps
Si
Ssp
MT - MV - L ■ V - R ■ VX
Q
де PS — кількість місць для сидіння (див. 3.2.9 і 5.3.1);
S1 — площа (м2) (див. 5.2.2) для розміщення пасажирів, які стоять;
Ssp — місце, потрібне для одного пасажира, який стоїть (м2 / пасажир, який стоїть) (див. 5.3.2.2);
МТ— технічно припустима максимальна маса (кг) (див. 2.18);
MV— порожня маса (кг) відповідно до визначення за 2.17.1;
L — конкретне завантаження багажу (кг/м3) в багажному відділенні (відділеннях);
V — загальний об’єм (м3) багажних відділень (див. 3.2.5);
R — конкретна маса багажу на даху (кг/м);
VX — загальна поверхня (м2), призначена для розміщення багажу, який перевозять на даху (див. 3.2.6);
Q — передбачувана маса (кг) вантажу, яка припадає на кожне місце для сидіння і місце пасажира, який стоїть, якщо такі передбачені (див. 5.3.2.2).
У випадку КТЗ класу В, S1 = 0.
Для обох класів КТЗ використовують такі величини Q, Ssp, L та R:
|
Клас |
Q (кг) |
Ssp (м2/пасажир, який стоїть) |
L (кг/м3) |
R (кг/м2) |
|
А |
68 |
0,125 |
100 |
75 |
|
В |
71* |
(пасажири, які стоять, не передбачені) |
100 |
75 |
Примітка. * Охоплюючи 3 кг ручної поклажі.
Якщо КТЗ класу В офіційно затверджують як КТЗ класу А, то маса багажу, яку перевозять у багажних відділеннях, доступних тільки ззовні КТЗ, не беруть до уваги.
Під час проведення розрахунків згідно з 5.3.2 маса, яка припадає на кожну вісь КТЗ, не повинна перевищувати значення відповідних технічно припустимих максимальних величин.
Усередині КТЗ в безпосередній близькості від передніх дверей повинні бути нанесені чіткий напис або піктограма висотою не менше ніж 15 мм і цифри висотою не менше ніж 25 мм, які вказують:
кількість місць для сидіння, на яку розрахований КТЗ (PS);
загальну кількість пасажирів, на яку розрахований КТЗ (N);
кількість інвалідних колясок, якщо це передбачено, на яку розрахований КТЗ.
Міцність верхньої частини конструкції
Тільки для КТЗ класу В розрахунками або іншим відповідним м етодом повинно бути доведено, що конструкція КТЗ є достатн ьо надійною, щоб витримати рівномірно розподілену статистичну навантагу на дах КТЗ, яка дорівнює технічно допустимій максимальній масі (МТ) КТЗ2.
Протипожежний захист
Моторне відділення
У моторному відділенні не використовують жодні легкозаймисті (горючі) або абсор- бувальні палива та мастила, звукоізоляційний матеріал, якщо він не покритий непроникним листовим матеріалом.
За необхідності вживають застережних заходів проти накопичення палива або мастила в будь-якому місці моторного відділення або за допомогою спеціальної конструкції моторного відділення, або улаштуванням дренажних отворів.
Поміж моторним відділенням або будь-яким іншим джерелом тепла (таким як пристрій, який призначений для поглинання енергії, звільненої під час руху КТЗ по довгому спуску, наприклад, уповільнювач або пристрій для опалення салону, за винятком будь-яких пристроїв, які обігріваються водою) та іншою частиною КТЗ повинна бути розміщена перегородка із жароміцного матеріалу. У пасажи рському салоні може бути встановлений пристрій для опалення, за винятком пристроїв, у яких використовується гаряча вода, якщо він уміщений у матеріал, призначений для ізоляції тепла, яке генерується пристроєм, не виділяє токсичного диму і розташований так, що контакт пасажира з будь-якою гарячою поверхнею практично вилучений.
Наливні горловини паливних баків
Наливні горловини паливних баків повинні бути доступні тільки із зовнішньої сторони КТЗ.
Наливні горловини паливних баків не повинні бути розміщені ні під дверним прорізом, ні в пасажирському відділенні, ні в кабіні водія. Наливні горловини паливних баків повинні бути розташовані так, щоб вилучити попадання палива на двигун або на випускну систему під час заправлення.
Паливо не повинно витікати через пробку наливної горловини або через пристрої, призначені для зрівноважування тиску в баку, навіть коли бак повністю перекинутий; допустимо незначне просочування, якщо воно не перевищує 30 г/хв. Якщо КТЗ обладнано кількома з’єднаними паливними баками, тиск під час випробовування повинен відповідати найменш сприятливому положенню паливних баків.
Якщо наливна горловина розташована на боковій стороні КТЗ, то пробка в закритому положенні не повинна виступати над прилеглою поверхнею кузова.
Пробка наливної горловини паливного бака повинна бути сконструйована та вироблена так, щоб уникнути її мимовільне відкриття.
Паливні баки
Усі паливні баки повинні надійно прикріплюватись до КТЗ і розташовуватися на ньому так, щоб у випадку лобового зіткнення або удару ззаду вони були захищені конструкцією КТЗ. Жодна частина паливного бака не повинна перебувати на відстані менше ніж 60 см від передньої і менше ніж 30 см від задньої габаритної частини КТЗ, за винятком тих випадків, коли КТЗ задо- вол ьняє вимоги Правил ЄЕК ООН № 34 стосовно лобового зіткнення або удару ззаду; побл изу баків не допускається наявність виступаючих частин, гострих окрайок тощо.
Жодна з частин паливного бака не повинна виступати за межі габаритної ширини кузова.
Паливні баки повинні бути вироблені з корозійностійких матеріалів.
Будь-який надлишковий тиск або будь-який тиск, який перевищує робочий, повинен автоматично компенсуватися за допомогою відповідних пристроїв (випускних вентилів, запобіжних клапанів тощо). Випускні вентилі повинні бути сконструйовані так, щоб вилучити найменшу небезпеку виникнення пожежі.
Усі паливні баки повинні підлягати гідравлічному випробовуванню на внутрішній тиск, яке проводять на окремому комплекті з наливним патрубком, горловиною і пробкою серійного виробництва. Бак наповнюють до країв водою. Після цього перекривають сполучення з атмосферою та поступово збільшують тиск через зворотну трубку паливопроводу, доки не досягається відносний тиск, який вдвічі перевищує робочий тиск, але не менше ніж 0,3 кГс/см2, який підтримується протягом однієї хвилини. Протягом цього часу не допускають ні появи тріщин у стінках бака, ні витоку, однак може бути наявна залишкова деформація.
Система живлення
У відділеннях, призначених для пасажирів і водія, не повинні бути розміщені ніякі механізми паливної системи.
Паливопроводи і всі інші частини системи живлення повинні бути розміщені так, щоб забезпечувався їхній захист такою мірою, наскільки це можливо.
Перекоси, вигини і вібрація всієї конструкції КТЗ або двигуна не повинні спричинювати появи надмірних напруг у паливопроводах.
З’єднання гн учких трубок або шлангів з жорсткими елементами системи живлення повинні мати таку конструкцію і повинні бути виготовлені так, щоб забезпечувалась їхня герметичність у різних умовах експлуатації КТЗ, незалежно від зношування, перекосів, вигинів і вібрацій всієї конструкції КТЗ або двигуна.
Витік із будь-якої частини системи повинен вільно потрапляти на поверхню дороги, але ні в якому разі на випускну систему.
Аварійний вимикач, якщо такий встановлений
