Страница 3: ДСТУ-Н CEN/TS 54-14:2009. Системи пожежної сигналізації та оповіщування. Частина 14. Настанови щодо побудови, проектування, монтування, введення в експлуатацію, експлуатування і технічного обслуговування (62797)

Споживана системою потужність у разі виходу з ладу мережного джерела електроживлення, але відмінна від споживаної в режимі спокою

Організація, яка постачає все або частину устатковання і (або) програмне забезпечення для змонтованої системи.

Примітка. Якщо постачання всього устатковання і (або) програмного забезпечення для системи, що монтується, здійснює одна організація, то п називають постачальником системи

Установа або організація, яка не є монтувальником, постачальником або замовником

Особа або організація, що експлуатує будівлю (або його частину), де встановлено систему пожежної сигналізації та оповіщування про пожежу

Дії, під час яких монтувальник або інший підрядник, відповідальний за виконання контракту, доводить замовнику відповідність змонтованої системи визначеним вимогам

Визначена на плані частина контрольованого об’єкта, де може виконуватися одна з функцій, незалежно від будь-якої іншої частини.

Примітка 1. Такою функцією, наприклад, може бути:

• індикація виникнення пожежі (зона пожежної сигналізації);

• оповіщування про пожежу (зона оповіщування про пожежу).

Примітка 2. Поділ на зони для виконання різних функцій може бути не в одних межах

Переносний план, що відображує одну або декілька окремих зон

Схематичне зображення з позначенням меж зон на плані й шляхи підходу до них.

2. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

   1. Сфера застосування настанов

Ці настанови надано для планування, проектування, монтування, введення в експлуатацію, експлуатування та технічного обслуговування систем пожежної сигналізації та оповіщування про пожежу. Настанови, як це наведено в цьому документі, не є обов’язковими, але передбачено, що вони нададуть основу для улаштування та експлуатування надійних систем. За умови, що ці ре­комендації не є обов'язковими, вони зазвичай рекомендують, що «треба» зробити, ніж висувають вимоги, що «повинно» бути зроблено.

Національний відхил.

Як було зазначено в «Національному вступі», вимоги цих Настанов є обов’язкові для виконання всіма суб'єктами гос­подарювання незалежно від форм власності та підпорядкованості.

Див також А.4.1.

Ці настанови не можуть охопити всі випадки, що можуть виникнути. З цієї причини, відступ від норми можливий за умови, якщо вони опрацьовані та узгоджені всіма зацікавленими сторонами (див. 5.2).

Ці настанови було створено виходячи з того, що улаштування та експлуатування змонтова­ної системи буде відповідати моделі, наведеній на рисунку 1.

Передбачено, що першим етапом у проектуванні системи буде оцінювання вимог щодо облад­нання будівлі системою пожежної сигналізації та оповіщування (див. розділ 5). Цей етап може місти­ти оцінювання:

1. чи підлягає захисту вся будівля чи її частина;

2. тип системи, яку буде змонтовано;

3. взаємозв'язок цієї системи з іншими заходами протипожежного захисту.

Другий етап — це планування і проектування системи (див. розділ 6). Він може містити:

4. вибирання типу сповіщувачів і розміщування їх у різних частинах будівлі;

5. поділ будівлі на зони пожежної сигналізації та (або) зони оповіщування;

6. забезпечення системи приладами керування та індикації;

д) забезпечення джерелами електроживлення.

Третій етап — це процес монтування та від’єднання устатковання (див. розділ 7).

Четвертий етап — це введення в експлуатацію системи та перевірка її правильного функці- ювання (див. розділ 8). У настановах передбачено, що початкове введення в експлуатацію вико­нуватиме підрядник після чого перевіряння буде здійснюватися разом із замовником або його пред­ставником. Деякі системи потребують схвалення (прийняття) третьою стороною*. Ці настанови не визначають в яких випадках необхідно схвалення (прийняття) третьою стороною, але дають ре­комендації, як це потрібно виконувати (див. розділ 9).

Коли систему передано замовнику, то її правильне функціювання залежатиме від правильного експлуатування та проведення технічного обслуговування (див. розділи 10, 11).

Рисунок 1 —Теоретична блок-схема впровадження системи

‘Національна примітка

Схвалення третьою стороною згідно з чинними національними нормативними документами є обов'язковою процеду­рою на території України у разі, якщо такого схвалення потребують чинні національні нормативні документи.

Під час розробляння настанов виходили з того, що кожний з етапів, наведених на рисунку 1, виконує окрема організація. Ця організація повинна мати власний досвід та знання, але їй також буде потрібна інформація щодо виконання попередніх робіт. Тому в настановах для кожної стадії наведено рекомендації щодо кваліфікаційних вимог до персоналу або організацій, відповідальності за виконання робіт, а також документації, яку передають під час переходу від однієї стадії вико­нання робіт до наступної.

Можуть існувати національні або європейські вимоги щодо правил безпеки для системи, такі як вимоги щодо електробезпеки. У цих настановах такі вимоги не розглядають.

Хибні тривоги можуть призвести до значних матеріальних втрат, внаслідок порушення режи­му функціювання будівлі, а також до того, що буде проігноровано справжній сигнал пожежної три­воги. Тому важливо, щоб проектувальники, монтувальники та користувачі та (або) власники сис­теми приділяли максимальну увагу унеможливленню хибних тривог. імовірні причини хибних три­вог та способи їх унеможливлення наведено у додатку В.

Додатково до будь-яких зобов’язань, передбачених законодавством, виробники або постачаль­ники зазвичай надають гарантію на устатковання систем, що монтують. Гарантію на правильне функціювання змонтованої системи може надати одна з організацій, відповідальних за постачан­ня, проектування або монтування.

Будь-яка гарантія повинна бути надана письмово і повинна зазначати принаймні таке:

1. назву організації, відповідальної за виконання гарантії;

2. дату(-и) початку дії гарантії;

3. термін дії гарантії;

4. ступінь відповідальності за гарантією.

За можливості, дії всіх гарантій повинні набувати чинності з однієї дати.

Належне виконання кожної стадії робіт повинно бути засвідчено особою чи організацією, яка відповідає за цю стадію. Зразки таких документів наведено у додатку С.

Відповідальність за планування, проектування, монтування та введення в експлуатацію змон­тованої системи повинна бути чітко визначена і задокументована.

Зазвичай бажано, щоб на момент укладання угоди одна з організацій могла взяти на себе пов­ну відповідальність за проект.

НАЦІОНАЛЬНЕ ПОЯСНЕННЯ

Під проектом у цих настановах розуміють об’єкт, на якому треба виконати роботи з плану­вання, проектування, монтування та введення в експлуатацію систем пожежної сигналізації та оповіщування про пожежу.

Особливу увагу під час визначання відповідальності треба приділяти документації, що містить інструкції з експлуатування, регламент проведення планових робіт із технічного обслуговування та проведення перевірки, яка відповідно до 8.4 має бути передана особі, відповідальній за експлуа­тування будівлі.

Після передавання системи відповідальність за технічне обслуговування на початковій стадії експлуатування системи, зазвичай, покладається на користувача і (або) власника системи.

Особи або організації, що виконують будь-яку роботу, зазначену у цих настановах, повинні мати достатню для цього підготовку, досвід і кваліфікацію. Вимоги щодо кваліфікації можуть більш докладно зазначатися в національних нормативних документах.

5 ОЦІНЮВАННЯ ВИМОГ .

Системи пожежної сигналізації та оповіщування можуть бути змонтовані для захисту життя і (або) матеріальних цінностей.

Орган, що має повноваження, повинен узгоджувати та встановлювати технічні вимоги на сис­тему, яка буде монтуватися, якщо це потребує чинне законодавство.

Примітка Під іншими зацікавленими сторонами можуть розумітися такі організації — постачальник(и) системи, — монтувальник системи, — проектувальники та монтувальні організації інших систем протипожежного захисту в контрольованих приміщеннях, — страхова компанія, що страхує від пожежних ризиків

Ці умови повинні містити в собі необхідність схвалення третьою стороною. Оскільки проект системи може залежати від вимог цієї організації, тому важливо, щоб вона була визначена якомога раніше для врахування вимог.

Якщо схвалення необхідно більше ніж однією організацією, і вони висувають до системи, що буде змонтована, різні вимоги, то цю систему треба проектувати з урахуванням найжорсткіших вимог. У непередбаченому випадку, якщо вимоги двох організацій щодо схвалення мають проти­річчя, то їх треба вирішувати шляхом консультацій.

Під час яких можуть бути розглянуті такі питання:

1. застосовування нових розробок для виявляння пожежі (див. 4.7);

2. порядок дій під час пожежної тривоги (див. 5.5);

3. розбіжності у вимогах узгоджувальних органів (див. 9.2.3);

4. використовування ієрархічних систем (див. 16);

5. будь-які відступи від положень цих настанов (див. 4.1);

6. обмежування впливання несправностей (див. А.6.2.2.1);

д) розмір зон пожежної сигналізації (див. А.6.3.2);

8. умови використовування виробів, на які не встановлено вимоги стандартів, технічних умов;

9. розташування ППКП (див. А.6.7.1);

10. забезпечування засобами для визначання місця пожежної тривоги (див. А.6.7.4);

11. тривалість роботи від резервного джерела електроживлення (див. А.6.8.3);

1. використовування систем, що налагоджуються відповідно до активності діяльності, для зни­ження ймовірності виникнення хибних тривог (див. В.7).

Частини будівлі, що потребують контролю, або тип систем, які будуть змонтовані, можуть бути визначені третьою стороною, такою як орган, що має повноваження або страховою компанією.

Якщо ступінь захисту системи не визначає третя сторона або, якщо є бажання встановити систему з більшим ступенем контролю, то для оцінювання ризику в кожній частині будівлі необхід­но розглянути такі питання:

1. ймовірність займання;

2. ймовірність поширення вогню всередині приміщення, де виникла пожежа;

3. ймовірність поширення пожежі поза приміщенням, де виникла пожежа;

4. наслідки пожежі (включно з імовірністю загибелі людей, травмування, матеріальних втрат та екологічної шкоди);

5. наявність інших способів забезпечення протипожежного захисту.

Ступінь контролю може бути охарактеризований як:

1. повний контроль — охоплює усі частини будівлі;

2. контроль відсіку — охоплює один або кілька певних протипожежних відсіків усередині будівлі;

3. контроль шляхів евакуювання — обмежений необхідністю забезпечення можливості еваку- ■ ювання до моменту блокування вогнем або димом шляхів евакуювання;

4. локальний контроль — охоплює специфічні процеси або діяльність (окрім шляхів евакую­вання) усередині будівлі, який не обов'язково охоплює весь протипожежний відсік;

5. контроль устатковання — охоплює окремі пристрої або устатковання.

Система повного контролю — це система автоматичної пожежної сигналізації, що контролює будь-які місця у будівлі, за винятком тих, що вилучені із переліку контрольованих згідно з цими на­становами.

Система контролю відсіку — це система автоматичної пожежної сигналізації, що контролює лише окремі частини (зазвичай найуразливіші місця) будівлі.

Межі системи контролю відсіку повинні збігатися з межами протипожежного відсіку; ступінь контролю у цих межах повинен бути таким самим, як і для системи повного контролю.

Якщо застосовують систему контролю відсіку, то частини будівлі, які захищаються, повинні бути зазначені в документації відповідно до 5.6.

Система, що захищає лише шляхи евакуювання, призначена для своєчасного попередження про пожежу, щоб люди встигли евакуюватися до того моменту, як вони будуть заблоковані димом або впливом високої температури. Така система не призначена для захисту людей, що можуть перебувати у приміщенні, де виникла пожежа. Вона призначена лише для оповіщування тих лю­дей, які не знаходяться у приміщенні, де виникла пожежа.