---

Примітка. Наприклад, можна застосовувати канат, ослаблення якого старанно розраховане, закріплений муф­тою, що може ковзати на фіксованому гладкому канаті. Зусилля тертя повинно бути таке саме, як зусилля, прикладе­не до робочого каната обмежувачем швидкості, з’єднаним із уловлювачем.

F.3.3.2.2.2 Уловлювач, сертифікований для різних мас

Регулювання переривчасте або плавне.

Повинні бути проведені дві серії випробовування:

1. для максимального значення, і

2. для застосовування мінімального значення.

Заявник повинен показати формулу або графік зміни зусилля гальмування як функції даного параметра.

Лабораторія повинна перевірити відповідними засобами (за відсутності чогось кращого — тре­тьою серією випробовувань для проміжних точок) достовірність поданої формули.

F.3.3.2.3 Визначання гальмівного зусилля уловлювача

F.3.3.2.3.1 Уловлювач, сертифікований для однієї маси

Гальмівне зусилля, що розвиває уловлювач під час регулювання і тип напрямних приймають рівними усередненій величині середніх зусиль гальмування, отриманих під час випробовування. Всі випробовування треба проводити на невикористаній ділянці напрямної.

Повинна бути проведена перевірка, що середні значення, отримані під час випробовування пе­ребувають в межах розмірів ± 25 % гальмівного зусилля, визначеного вище.

Примітка. Випробовування показали, що коефіцієнт тертя може бути значно зменшений після декількох випро­бовувань на тій самій ділянці механічно обробленої напрямної. Це обумовлено зміною стану поверхні під час послідовних випробовувань уловлювача.

Приймається, що в ліфтовій установці ненавмисне спрацьовування уловлювача буде відбува­тися на невикористаному місці.

Необхідно врахувати, що якщо, випадково, це не так, гальмівне зусилля буде мати менший розмір до досягнення невикористаної ділянки напрямних. Звідси, ділянка ковзання більша, ніж нормальна.

Це одна з причини для недопущення будь-якого регулювання, у результаті якого може бути занадто мале гальмування.

F.3.3.2.3.2 Уловлювач сертифікований для різних мас

Регулювання переривчасте або плавне.

Гальмівне зусилля, що розвиває уловлювач, повинно бути розраховане, як зазначено в F.3.3.2.3.1 для максимальних і мінімальних величин.

F.3.3.2.4 Перевірка після випробовувань

1. Міцність блока і захватних елементів повинні бути зіставлені з величинами, поданими за­явником. В окремих випадках можуть бути проведені інші пробні виміри;

2. повинно бути перевірено деформацію і зміни (наприклад, тріщини, деформації або знос елементів захоплення, стан поверхонь тертя);

3. якщо необхідно, монтаж уловлювача, захватні елементи і напрямні повинні бути сфотогра­фовані як доказ деформації або розірвань.

F.3.3.3 Визначання припустимої маси

F.3.3.3.1 Уловлювач сертифікований для одиничної маси

Припустиму масу розраховують за формулою:

Гальмівне зусилля ( + )і —

де (Р + Q)j — припустима маса, кг;

Р — маси порожньої кабіни і компонентів на кабіні, тобто частини підвісного кабелю, ком- пенсувальних канатів/ланцюгів (якщо є) тощо, кг;

Q — номінальне навантаження, кг;

Гальмівне зусилля — зусилля в н’ютонах, зазначене в F.3.3.2.3.

F.3.3.3.2 Уловлювач, сертифікований для різних мас

F.3.3.3.2.1 Переривчасте регулювання

Для кожної установки регулювання припустима маса повинна бути розрахована за F.3.3.3.1.

F.3.3.3.2.2 Плавне регулювання

Припустиму масу розраховують за F.3.3.3.1 для максимальних і мінімальних величин і відпо­відно з формулою для проміжних регулювань.

F.3.3.4 Можливі варіанти регулювання

Якщо після випробовування отримані величини відрізняються від значень, очікуваних заявни­ком більш ніж на 20 %, то за узгодженням із заявником можуть бути проведені інші випробовування після зміни регулювання, якщо це необхідно.

Примітка. Якщо гальмівне зусилля явно більше величини, що допускає заявник, значить маса, застосовувана під час випробовування, явно менша тієї, що повинна бути дозволена з розрахунку в F.3.3.3.1 і, відповідно, у результаті випробовування не можуть бути зроблені висновки, що даний уловлювач може розсіювати необхідну енергію з заяв­леною розрахунковою масою.

F.3.4 Коментарії

а) 1) Стосовно до даного ліфта маса, зазначена організацією, що встановлює ліфт, не повин­на перевищувати припустиму масу для даного уловлювача (для уловлювачів миттєвої дії або улов­лювачів миттєвої дії з буферним ефектом) і для даного регулювання;

2) для уловлювачів поступової дії заявлена маса може відрізнятися від припустимої, зазна­ченої в F.3.3.3 на ± 7,5 %. У цьому випадку приймається, що у встановленому ліфті виконуються вимоги 9.8.4, не беручи до уваги прийняті допуски на товщину напрямних, шорсткість поверхні тощо.

2. для оцінки надійності зварювальних з’єднань варто керуватися відповідними стандартами;

3. повинна бути проведена перевірка, що можливе пересування захватного елемента є достатнім у найбільш несприятливих умовах (підсумовування виробничих допусків);

4. тертьові частини треба надійно утримувати, так щоб забезпечити гарантію того, що вони будуть на місці у разі спрацьовування;

5. для оцінки уловлювачів поступової дії необхідно перевірити, що пересування компонентів, що складають пружину, є достатнім.

F.3.5 Сертифікат типового обстеження

F.3.5.1 Сертифікат повинен бути оформлений у трьох примірниках, тобто два примірники для заявника і один для лабораторії.

F.3.5.2 Сертифікат повинен містити:

1. інформацію відповідно до F.0.2;

2. тип і призначення уловлювача;

3. межі припустимої маси (див. F.3.4 а));

4. швидкість спрацьовування обмежувача швидкості;

5. тип напрямних;

6. припустиму товщину напрямної;

д) мінімальну ширину ділянок захоплення;

і тільки для уловлювачів поступової дії:

8. поверхню обробленої напрямної (тягнена, фрезерована, шліфована);

9. стан змащення напрямних. Якщо вони змащені, категорія і характеристики мастила.

F.4 Обмежувачі швидкості

F.4.1 Загальні положення

Заявник повинен надати лабораторії такі дані:

1. тип (або типи) уловлювача, що буде керований обмежувачем швидкості;

2. максимальні і мінімальні номінальні швидкості ліфтів, для яких обмежувач швидкості може бути використаний;

3. передбачуваний розмір зусилля натягу каната від обмежувача швидкості у разі його спрацьо­вування.

До заявки треба додавати такі документи:

Креслення складальні і деталей, на яких показана конструкція, робота, використані матеріали, розміри і допуски деталей конструкції.

4. 4.2 Перевірка характеристик обмежувача швидкості

5. 4.2.1 Зразки для випробовувань

Заявник повинен передати в лабораторію:

1. один обмежувач швидкості;

2. один канат типу, що його застосовують для обмежувача швидкості в нормальних умовах, у яких він повинен бути встановлений. Довжину необхідного каната встановлює лабораторія;

3. натяжний пристрій типу, використаного для обмежувача швидкості.

F.4.2.2 Випробовування

4. 4.2.2.1 Метод випробовування

Повинно бути перевірено:

1. швидкість спрацьовування;

2. роботу електропристрою безпеки відповідно до 9.10.2.10.1, що зупиняє машину, якщо цей пристрій установлений на обмежувачі швидкості;

3. роботу електропристрою безпеки відповідно до 9.10.2.10.2, що запобігає будь-якому рухові ліфта у разі спрацьовування обмежувача швидкості;

4. зусилля натягу каната від обмежувача швидкості у разі його спрацьовування.

F.4.2.2.2 Процедура випробовування

Повинно бути проведено не менше ніж 20 випробовувань у діапазоні швидкостей для спрацьо­вування відповідно до номінальних швидкостей ліфта, зазначених в F.4.1 Ь).

Примітка 1. Випробовувати можна в лабораторії виробника компонентів.

Примітка 2. Більшість випробовувань треба проводити в граничних розмірах діапазону.

Примітка 3. Прискорення для досягнення швидкості спрацьовування обмежувача швидкості повинно бути якнай­менше для усунення дії інерції.

F.4.2.2.3 Інтерпретація результатів випробовування

F.4.2.2.3.1 Під час проведення 20 випробовувань швидкість спрацьовування повинна перебу­вати в межах, зазначених у 9.10.2.1.

Примітка. Якщо зазначені межі перевищуються, виробник може провести регулювання і потім проводять 20 нових випробовувань.

F.4.2.2.3.2 Під час проведення 20 випробовувань спрацьовування пристроїв, для яких потрібно випробовування відповідно до F.4.2.2.1 Ь) і с), повинно відбуватися в межах, зазначених у 9.10.2.10.1 і 9.10.2.10.2.

F.4.2.2.3.3 Зусилля натягу каната від обмежувача швидкості у разі його спрацьовування повин­но бути не менше ніж 300 Н або будь-яке більш високе значення, приведене заявником.

Примітка 1. Дуга захоплення повинна рівнятися 180°, якщо виробник пристрою не вимагає іншого і у звіті про випробовування не зазначене інше.

Примітка 2. Для пристрою, що захоплює канат, канат повинен бути перевірений на залишкову деформацію.

F.4.3 Сертифікат типового огляду

F.4.3.1 Сертифікат повинен бути оформлений у трьох примірниках, тобто два примірники за­явнику і один для лабораторії.

F.4.3.2 Сертифікат повинен містити такі дані:

1. інформацію відповідно до F.0.2;

2. тип і призначення обмежувача швидкості;

3. максимальна і мінімальна номінальні швидкості ліфта, у якому даний обмежувач швидкості може бути використаний;

4. діаметр використаного каната і його конструкцію;

5. для обмежувача швидкості з натяжним блоком — мінімальне зусилля натягу;

6. зусилля натягу каната від обмежувача швидкості під час його спрацьовування.

F.5 Буфери

F.5.1 Загальні положення

Заявник повинен зазначити діапазон застосування, тобто максимальну швидкість удару, мінімаль­ну і максимальну маси. До заявки повинні бути прикладені такі дані:

1. креслення складальні і деталей, що визначають конструкцію, засіб роботи, використані ма­теріали, розміри і допуски компонентів.

Для гідравлічних буферів — калібрування (отвір для виходу рідини), індивідуально, повинно бути показано як функція ходу буфера;

2. характеристики використаної рідини.

3. 5.2 Зразки для випробовування

4. лабораторію повинні бути подані:

1. один буфер;

2. для гідравлічних буферів — застосовувана рідина.

F.5.3 Випробовування

F.5.3.1 Буфери акумульованого типу із буферним поверненням

F.5.3.1.1 Процедура випробовування

F.5.3.1.1.1 Маса, необхідна для повного стиску пружини, повинна бути визначена, наприклад, за допомогою навантаження.

Буфер може застосовуватися тільки:

1. для номінальної швидкості:

1. для ліфтів з обмежувачем (або без обмежувача)

(Див. 10.4.1.1.1а))

де F/ — повний стиск пружини в метрах;

2. для всіх інших ліфтів:

(Д^ив' 10.4.1.1.1а))

2. для мас між:

С_г

1. максимумом ;

<с,0

Cr

2. мінімумом —, де C_r— маса, кг, необхідна для повного стиску пружини, кг.

F.5.3.1.1.2 Буфери повинні бути випробувані за допомогою вантажів, що відповідають макси­мальній і мінімальній масам, що вільно падають із висоти над буфером, рівної 0,5 х F_L = 0,067 • у².

Швидкість повинна реєструватися від моменту удару об буфер і протягом випробовування.

Швидкість підіймання вантажу (під час повернення) не повинна перевищувати 1 м/с.

F.5.3.1.2 Застосовуване обладнання

Обладнання повинно відповідати таким умовам:

F.5.3.1.2.1 Вантажі, що падають у вільному падінні

Вантажі повинні відповідати допускам для максимальної і мінімальної маси, зазначеним у F.O.1.6. Вони повинні бути вертикально направлені з мінімальним тертям.

F.5.3.1.2.2 Обладнання

Обладнання, що реєструє, повинно виявляти сигнали з допусками відповідно до F.O.1.6.

F.5.3.1.2.3 Вимір швидкості

Швидкість треба реєструвати з допусками відповідно до F.O.1.6.

F.5.3.1.3 Температура повітря

Температура повітря повинна бути в межах від + 15 °С до + 25 °С.

F.5.3.1.4 Установка буфера

Буфер повинен бути встановлений і закріплений так само, як і за нормальної роботи.

F.5.3.1.5 Перевірка стану буфера після випробовувань

Після двох випробовувань із максимальною масою буфер не повинен мати залишкової дефор­мації або ушкоджень. Стан буфера повинен гарантувати нормальну його роботу.

F.5.3.2 Буфери, що розсіюють енергію

F.5.3.2.1 Процедура випробовування

Буфери випробовують за допомогою вантажів, що відповідають за вагою мінімальній і макси­мальній масам, що падають вільно так, щоб під час удару вантаж набирав потрібну швидкість.