Шляхи струму спливу та повітряні проміжки не повинні бути менше значень, поданих у розділі 26.
Для вимірювання поздовжнього зміщення перед випробуванням на натягнутому шнурі роблять позначку на відстані приблизно 20 мм від місця кріплення шнура або іншої відповідної точки.
Після випробування вимірюють зміщення позначки на шнурі щодо місця кріплення або іншої точки, шнур при цьому повинен бути натягнутий.
Простір усередені трансформатора для кабелів живлення або зовнішнього гнучкого кабеля або шнура, який передбачено як його додаткова частина для приєднання:
до стаціонарної проводки та сполучення типу X або Y:
повинен забезпечувати можливість перевірки правильного під’єднання і розміщення проводників перед установленням кришки, за її наявності;
повинен забезпечувати можливість установлення кришок, за їх наявності, без ризику пошкодження провідників або їхньої ізоляції;
у переносних трансформаторах повинен бути таким, щоб неізольований кінець жили, якщо вона вільно виходить із затискача, не міг торкатися доступних металевих частин, за винятком сполучень типу X і У; у шнурів мають бути ноконечники, які не повинні вільно ковзати по жилі шнура;
до стаціонарної проводки і додатково до сполучення типу X:
-повинен бути достатнім для вільного введення жил і їх з’єднання;
-повинен бути таким, щоб кришки, за їх наявності, які забезпечують доступ до затискачів для зовнішніх провідників, можна було зняти тільки за допомогою інструмента.
Відповідність вимогам перевіряють оглядом і випробуванням ручним способом.
ЗАТИСКАЧІ ДЛЯ ЗОВНІШНІХ ПРОВОДІВ
У затискачах трансформаторів, призначених для постійного під’єднання до стаціонарної проводки, і у затискачах інших трансформаторів, за винятком трансформаторів із зовнішними гнучкими шнурами для сполучення типу У або Z, має бути передбачено з’єднання гвинтами, гайками, або іншими рівноцінними способами.
Затискачі, які є невід’ємною частиною трансформатора, повинні відповідати вимогам ІЕС 60999 - 1 з урахуванням умов роботи трансформатора.
Інші затискачі мають бути:
-перевірені за ІЕС 60998-2-1, ІЕС 60998-2-2 або ІЕС 60947-7-1 і повинні застосовуватись згідно з маркованням, або
-перевірені за 60999-1 в умовах роботи трансформатора.
У трансформаторах із сполученням типу X для зовнішних проводів допускаються паяні з’єднання за умови, що закріплення провода в його положенні виконано не тільки паянням; закріплення необов’язкове, якщо передбачено перегородки для того, щоб у разі обривання провода в місці паяння шляхи струму спливу та повітряні проміжки між небезпечними піднапруговими й іншими металевими частинами не зменшувались до значень менших ніж 50% від зазначених у розділі 26.
У трансформаторах із сполученням типу Y і Z для зовнішніх проводів дозволено з’єднання паянням, зварюванням, обтисненням і аналогічні з’єднання.
У трансформаторах класу II для збереження положення проводу слід виконати його закріплення на додаток до з’єднань, виконаних паянням, обтисненням або зварюванням; закріплення необов’язкове, якщо передбачено перегородки, за яких у разі обривання проводу у місці паяння чи зварювання або його вислизання із обтискного з’єднання шляхи струму спливу і повітряні проміжки між небезпечними піднапруговими частинами не могли зменшуватись до значень менше 50% від поданих у розділі 26.
Примітка. Підвішування проводу за допомогою «скоби» перед місцем паяння звичайно вважають принятним способом закріплення жил гнучкого кабеля або шнура за умови, що отвір, через який проходить жила, не є надмірно великим.
Затискачі для сполучень типу X із спеціальним шнуром і типу Y і Z повинні відповідати своєму призначенню.
Відповідність вимогам 23.1 і 23.2 перевіряють оглядом і натягуванням з’єднання із зусиллям 5Н безпосередньо перед випробуванням за 14.2.
Затискачі, за винятком застосовуваних у сполученнях типу Y або Z, слід закріпити так, щоб під час затягування або послаблення затискного пристрою вони не зрушувались і внутрішня проводка не піддавалась натягуванню, а шляхи струму спливу та повітряні проміжки не були менше значень, поданих у розділі 26.
Затискачі, за винятком застосовуваних у сполученнях типу Y або Z, слід сконструювати таким чином, щоб провід був затиснутий між металевими поверхнями з достатнім контактним тиском; при цьому провід не повинен бути пошкоджений.
Відповідність вимогам 23.3 і 23.4 перевіряють оглядом і вимірюванням після десятиразового затягування й ослаблення проводу з найбільшим поперечним перерізом, що відповідає пропускній здатності приєднуваного затискача, причому прикладений крутний момент повинен складатии 2/3 зазначеного у розділі 25.
Примітка. Застосування заливальної маси без використання інших способів закріплення вважається недостатнім. Проте допускається застосування самотужавних смол для закріплення затискачів, які під час нормальної експлуатації не піддаються крутінню.
Затискачі для під’єднання до стаціонарних проводів і затискачі для сполучень типу X треба розташувати поряд з відповідними затискачами різної полярності та уземлювальним затискачем, за його наявності.
Відповідність вимогам перевіряють оглядом.
Панелі затискачів і аналогічні пристрої не повинні бути доступні без інструмента, навіть якщо їхні небезпечні піднапругові частини недоступні.
Відповідність вимогам перевіряють оглядом і випробуванням ручним способом.
Затискачі або наконечники проводів у трансформаторах із сполученням типу X потрібно розташувати або закрити так, щоб у разі обривання жили багатожильного проводу після під’єднання проводів не виникло небезпеки контакту між піднапруговими та доступними металевими частинами, а в трансформаторах класу II - між піднапруговими та металевими частинами, які відокремлено від доступних металевих частин тільки додатковою ізоляцією.
Відповідність перевіряють наступним випробуванням.
Кінець гнучкого проводу, номінальний переріз якого зазначено у розділі 22, зачищають від ізоляції на ділянці завдовшки 8 мм. Одна жила багатожильного проводу залишається вільною, інші жили повністю вводять і закріплюють у затискачі.
Вільну жилу проводу згинають в усіх можливих напрямках без крутних вигинів навколо перегородок таким чином, щоб ізоляція не проривалась. Вільна жила проводу, з’єднаного із затискачем, який перебуває під напругою, не повинна торкатися будь-якої металевої частини, з’єднаної з доступною металевою частиною; у трансформаторах класу II вона не повинна торкатись будь-якої металевої частини, відокремленої від доступних металевих частин тільки додатковою ізоляцією. Вільна жила проводу, з’єднана із затискачем уземлення, не повинна торкатися піднаругових частин.
Затискачі без затисних планок, струм яких перевищує 25 А, повинні мати, щонайменше, два затискних гвинти.
Відповідність перевіряють оглядом.
Приєднувальні гвинти на відміну від гвинтів затискача для під’єднання захисних заземлювальних проводів, не повинні торкатися доступних металевих частин. Для трансформаторів класу II вони також не повинні торкатись металевих частин, відокремлених від доступних металевих частин основною або посиленою ізоляцією тільки тоді, коли гвинти ослаблені, наскільки це можливо.
Відповідність перевіряють оглядом під час проведення випробування за 23.2.
УЗЕМЛЕННЯ
Доступні металеві частини трансформаторів класу І, які можуть опинитися під напругою у разі пошкодження ізоляції, треба надійним способом приєднати до захисного уземлювального затискача трансформатора.
Трансформатори класу II не уземлюють. Відповідність до вимог перевіряють оглядом.
Примітка. Доступні металеві частини відокремлені від небезпечних піднапругових частин металевими частинами, під'єднаними до затискача уземлення подвійною або посиленою ізоляцією, зважаючи на наведену вище вимогу, не розгядають як частини, які можуть опинитися під напругою у разі пошкодження ізоляції.
Захисні затискачі уземлення, призначені для під’єднання до стаціонарних проводів, затискачі уземлення із сполученням типу X повинні відповідати вимогам розділу 23. Кріпильні деталі затискачів уземлення треба відповідним чином захистити від випадкового ослаблення; ослаблення деталей повинно бути можливим тільки за допомогою інструмента.
Відповідність перевіряють оглядом, випробуванням ручним способом і випробуваннями за розділом 23.
Примітка. Деякі затискачі, особливо затискачі опорного типу, можуть вимагати спеціальних пристосувань, наприклад, достатньо пружних деталей, які неможливо зняти під час необережного поводження.
Усі елементи затискача уземлення повинні унеможливлювати корозію внаслідок контакту з міддю проводу уземлення або будь-яким іншим металом, який торкається цих елементів.
Якщо корпус затискача уземлення є частиною каркасу або оболонки, виготовленої з алюмінію або алюмінієвого сплаву, слід ужити заходів, які б не допустили виникнення корозії у разі контактування міді з алюмінієм або його сплавами.
Відповідність вимогам перевіряють оглядом.
Корпус затискача уземлення. якщо він не є частиною металевої опори або оболонки, слід виготовити з латуні або іншого металу з достатньою корозійною стійкістю; у цьому випадку гвинти або гайку має бути виготовлено з латуні або іншого металу, достатньо стійкого до корозії.
З’єднання між уземлювальним затискачем і частинами, приєднуваними до нього, повинно мати мінімальний опір.
Відповідність перевіряють наступним випробуванням.
Струм, який дорівнює 1,5 номінального первинного струму або 25 А, за більшою величиною, одержаний від джерела змінного струму, напруга неробочого ходу якого не перевищує 12 В, пропускають протягом 1 хв від затискача уземлення по черзі до кожної з доступних металевих частин.
Примітка 1. Номінальний первинний струм визначають відношенням номінальної потужності до номінальної первинної напруги або для багатофазних трансформаторів - множенням номінальної первинної напруги на ; п -кількість фаз.
Падіння напруги вимірюють поміж уземлювальним затискачем і доступною металевою частиною; опір розраховують за значенням струму та падінням напруги.
Опір не повинен перевищувати 0,1 Ом.
У випадку сумнівних результатів через 1 хв випробування продовжують до настання усталеного режиму.
Примітка 2. Слід звернути увагу на те, щоб перехідний опір між кінцем вимірювального щупу і випробуваного металевою частиною не впливав на результати випробування.
Примітка 3. Опір кабеля або шнура живлення, якщо його застосовують для зручності проведення випрпобування, не враховують під час вимірювання.
Примітка 4. Магнітопроводи траснформаторів зі ступенем захисту ІР00 вважають недоступними.
24.5 У трансформаторах класу І із зовнішніми гнучкими кабелями або шнурами розміщення затискачів або довжина проводів між вузлом кріплення шнура та затискачами повинні бути такими, щоб у разі вислизання шнура із кріплення струмовідні проводи перед уземлювальним проводом натягувались.
ГВИНТИ ТА З’ЄДНАННЯ
Електричні та механічні гвинтові з’єднання повинні бути стійкими до механічних впливів за нормальної експлуатації.
Гвинти, які забезпечують електричний контакт, і гвинти з номінальним діаметром менше 2,8 мм, затягування яких може виконувати споживач, треба вгвинчувати в металеву частину.
Гвинти не можна виготовляти з м’якого металу або металу, який має плинність, такого як цинк або алюміній.
Гвинти з ізоляційного матеріалу не слід застосовувати для електричних з’єднань.
Гвинти не можна виготовляти з ізоляційного матеріалу, якщо у випадку їх заміни на металевий гвинт може бути пошкоджено основну ізоляцію між первинними і вторинними колами, додаткову або посилену ізоляцію; гвинти, які можна зняти під час заміни силового шнура живлення, також не слід виготовляти з ізоляційного матеріалу, якщо у випадку їх заміни металевим гвинтом може бути пошкоджено основну ізоляцію.
Відповідність вимогам перевіряють оглядом; відповідність гвинтів і гайок, які забезпечують електричний контакт, або гвинтів і гайок, які можуть загвинчуватися і відгвинчуватися споживачем, перевіряють за допомогою такого випробування.
Загвинчують і відгвинчують:
-10 разів гвинти для введення у нарізь з ізоляційного матеріалу;
-5 разів гайки і інші гвинти.
Гвинти для введення у нарізь з ізоляційного матеріалу кожного разу повністю відгвинчують і загвинчують.
Під час випробування гвинтів і гайок для затискачів гнучкий кабель або шнур найбільшого перерізу, поданого у таблиці 9, закріплюють у затискачі. Кожного разу перед загвинчуванням гвинти встановлюють у початковому положенні.
Випробування провадять відповідною викруткою або гайковим ключем із прикладанням крупного моменту, зазначеного у відповідних графах таблиці 11:
для металевих гвинтів без головки для загвинчування врівень І;
для інших металевих гвинтів і гайок II;
для гвинтів з ізоляціного матеріалу:
із шестигранною головкою, діаметр вписаного кола якої перевищує зовнішній діаметр нарізі
або
із циліндричною головкою і гніздом під ключ, діаметр вписаного кола гнізда становить не менше 0,83 зовнішнього діаметру нарізі, або
із головкою, яка має паз або хрестоподібні пази, довжина яких більше ніж у 1,5
