---

/Пр — маса розпалювального матеріалу, кг;

Q 5’ — нижча теплота згоряння розпалювального матеріалу, кДж/кг;

то — приведена маса придатного для спалювання палива, що міс­титься у вогнищевому залишку, за робочий цикл, кг;

т — тривалість випробувань, год.

Приведену масу придатного для спалювання палива то. в кілограмах (4.1.18), що міститься у вогнищевому залишку, за робочий цикл слід обчис­лювати за формулою

то’(ЮО-Ді)
^/Ло= а ■ <⁵>

1. 00 - ДисХ.

де то' — маса придатного для спалювання палива, що міститься у вог­нищевому залишку, за робочий цикл, кг;

Ді — зольність придатного для спалювання палива, %;

Диск. — зольність вихідного палива, %.

Годинну витрату палива В, у кілограмах на годину, під час випробу­вання на дровах слід обчислювати за формулою:

В = ™ . (6)

т

8.3 6 Температуру в духовці (4 13) слід вимірювати через ЗО хв після першого завантаження палива і надалі через кожні 15 хв протягом роботи апарата. При цьому термопари слід розміщувати у п'яти точках горизонталь­ної площини, що проходить через геометричний центр об'єму духовки, а дека повинні бути витягнуті з духовки

Температуру поверхонь ручок керування (4.1 9), зовнішніх поверхонь апарата, підлоги під апаратом (4.1 10), продуктів згоряння на виході з апа­рата (5.1) слід вимірювати через кожні ЗО хв протягом робочого циклу При цьому термопари слід розміщувати в точках максимального нагрівання, які визначаються зондуванням

Остаточним результатом визначення температури в духовці та про­дуктів згоряння на виході з апарата є середня арифметична величина тем­ператури в точках вимірювання за робочий циклОстаточним результатом визначення температури поверхонь ручок ке­рування, зовнішніх поверхонь апарата, підлоги під апаратом є максимальне значення температури в будь-якій з точок вимірювання.

Рецепт кондитерського виробу з борошна наведено в таблиці З

Таблиця З

Тісто слід охолодити в холодильнику протягом 24 год за температури від *2 °С до *10 °С й витягти за 20 хв до початку випікання. Охолоджене тісто формують у вигляді смужок завтовшки 4 мм і заьширшки 20 мм. Смуж­ки викладають на деко для випікання паралельно до стінок духовки з інтер­валом 10 мм.

Під час випікання деко повинне міститься на середній полиці духовки чи на полиці, зазначеній у настанові з експлуатації.

Через годину після вилучення з духовки випеченого виробу оцінюють нерівномірність кольору й визначають якість випікання. Для оцінювання ре­зультатів випікання смужки викладають на матовий чорний папір.

Нерівномірність кольору випеченого виробу (Ц), у відсотках, обчислю­ють за формулою: .

с - т '

ц = 100, ₍₇₎

де С —показання блискоміра в найсвітлішому місці випеченого виробу;

Т — показання блискоміра в найтемнішому місці випеченого виробу;

Э — показання блискоміра за еталоном.

Через кожні 500 год роботи апарат перевіряють на відповідність показ­никам, які характеризуються критеріями відмов.

Випробування проводять до наробітку 2500 год.

8 3 9 Випробування апарата на транспортну тряску (4.1.8) слід про­водити на стенді протягом ЗО хв за середнього перевантаження 2,4 д і час­тоти 120 ударів за хвилину. Упакований апарат повинен бути жорстко закріп­лений на стенді

Під час транспортування апаратів залізничним чи автомобільним тран­спортом до місця випробувань на відстань не меншу ніж 100 км допуска­ється не проводити випробування на транспортну тряску на стенді.

Після випробування на стенді (транспортування) візуально перевіря­ють стан упаковки Порушення упаковки не допускається.

Апарат вважають таким, що витримав випробування, якщо після тряс­ки (транспортування) не буде виявлено механічних ушкоджень, послаблення кріплення більше ніж на 1,5 оберту, порушення міцності й герметичності теп­лообмінника, бака або змійовика (за їх наявності), порушення герметичності спряження варильного настилу з корпусом апарата, а також герметичності з'єднання газоходів

8 3 10 Коефіцієнт корисної дії і), У відсотках (4.1.11), апаратів, які вико­нують функції опалювання (клас 1), гарячого водопостачання, слід обчислю­вати за формулою: •

4“- ° ^(,2_р"^,?) WO. (8)

80S

де G»— витрата нагрітої води, кг/год;

їг — температура води на виході з апарата, *С;

ft — температура води на вході до апарата, °С.

Вимірювання температури води на вході й виході з апарата слід здійс­нювати кожні 15 хв

8 3 11 Коефіцієнт корисної дії пі. У відсотках (4.1 11), апаратів, які вико­нують функцію опалювання (клас 2), слід обчислювати за формулою:

Пі « 100 - (Ог + 0з+0*). (9)

Де о? — втрати тепла з газами, що відходять. %;

03 — втрати тепла від хімічного недопалу, %;

04 — втрати тепла від Іиеханічного недопалу, %.

Втрати тепла з газами, що відходять, oz. У відсотках, слід обчислювати за формулою:

q₂» " ^f“ |с' +(Л - 1) ■ В' ■ к] ■100, . (10)

’max . •

Де ty.r. — середня температура продуктів згоряння на виході з апарата за робочий цикл. ⁶С.

(_а — середня температура повітря у приміщенні за робочий цикл, °С;6n»x — жаропродуктивиість палива без урахування вологи повітря повинна прийматися: для антрациту — 2150 °С, для кам'яно­го і бурого вугілля — 2130 °С, для дров — 1980 ^ЬС;

с к — поправочні коефіцієнти, значення яких залежно від темпера­тури продуктів згоряння, наведені в таблиці 4;

h — коефіцієнт розбавлення сухих продуктів згоряння;

В — поправочний коефіцієнт, значення якого: для антрациту 0,95

Для кам'яного вугілля 0,93

для бурого, вугілля і дров 0,75

Таблиця 4

Коефіцієнт розбавлення сухих продуктів згоряння h слід обчислювати за формулою:

_R

₍₁₁₎

Q?.x

⁼ Я 02'Vc О '

де RС/г** — максимальна об'ємна доля триатомних газів у продуктах згоряння, %, повинна прийматися для антрациту — 20,2, для кам'яного вугілля — 19,0, для бурого вугілля і дров — 20.3. '

R Ог' — об'ємна доля триатомних газів у продуктах згоряння, %;

CO — об’ємна доля оксиду вуглецю в продуктах згоряння, %

Втрати тепла від хімічного недопалу дз, У відсотках, слід обчислювати за формулою. ,

(12)

де kt — емпіричний коефіцієнт, значення якого: для антрациту 67

для кам’яного вугілля 61

для бурого вугілля і дров 90

Втрати тепла від механічного недопалу, qt, у відсотках, слід обчислю­вати за формулою:

^ = ^--100, (13)

В ■ т

де гпн — приведена маса не придатного для спалювання палива у вог­нищевому залишку за робочий цикл, кг.

Приведену масу непридатного для спалювання палива ти у вогнище­вому залишку, в кілограмах, за робочий цикл слід обчислювати за форму­лою.

> ЮО-Д ти (том. - то) • --— , 14)

100 -Дисх.

де т_оч — маса вогнищевого залишку, вилученого за робочий цикл, кг;

А — зольність не придатного для спалювання палива у вогнищево­му залишку, %.

8 3 12 Коефіцієнт корисної дії гц, у відсотках (4.1 11), апаратів, які вико­нують функцію приготування їжі, слід обчислювати за формулою:

Л

(15)

/.н -ЗбОО _лпп

42 ■ 100,

80S

де Л/_в н — теплова потужність варильного настилу, кВт.

Для визначення теплової потужності варильного настилу слід устано­вити на нього сталеві бачки прямокутної форми заввишки 200 мм так, щоб вони повністю закривали варильний настил Бачки на 2/3 об'єму слід за­повнити водою температурою 20 °С + 1 °С, закрити кришкою, в центрі якої повинен бути отвір для встановлення термометра. Термометр повинен бути щільно закріплений у кришці і розташований в бачку так, щоб ртутний резер­вуар на момент початку випробувань містився у центрі об'єму води.

Теплову потужність варильного настилу Л/_Вн, У кіловатах, слід обчис­лювати за формулою:

(т, • с+ т,'- сі) • (П'- 0 + (mj • с + тг’■ сі) • (h'- ()

^4mS 3600 • і ⁺

(

(16)

т_п ■ с + т_п' • сі) ■ (t_n' - 0 +т' ■ г
3600 - т '

де ті, та, ...т_п — маса води, яка заливається в бачки, кг;

ті', ті'. , т_п’ — маса бачків, кг,

т' — маса води, яка випарувалася, кг,

(і', (г'. . tn — температура нагрітої води в бачках. °С;

t — початкова температура води, яка заливається в бачки, °С,

г — прихована теплота випаровування води, кДж/кг, ci — питома теплоємкість матеріалу бачків, кДж/(кг°С).

Випробування напірного бака або змійовика для гарячого водопоста­чання, який приєднується до водопроводу, на міцність і герметичність повин­ні проводитися протягом 5 хв водою або повітрям тиском не меншим ніж 900 кПа.

Під час випробувань водою не допускаються теча й потіння, а лід час випробувань повітрям — поява бульбашок повітря

після розпалювання палива згідно з 8,3.2 і досягнення основного жару дозавантажити паливо до камери згоряння від колосникової решітки до її верхнього краю. Надалі протягом ЗО хв розрідження в димоході й підвід по­вітря зменшити до такої міри, щоб паливо не згасло і забезпечувало макси­мальний термін спалювання

Після закінчення ЗО хв від початку випробування не можна втручатися у процес горіння

Після закінчення 8 год роботи апарата на антрациті або кам'яному вугіллі і 6 год роботи на бурому вугіллі або дровах до камери згоряння до­дати паливо, встановити розрідження в димоході згідно з 4.1.12 і такий підвід повітря, щоб апарат знову вийшов на номінальну теплову потужність.