ДСТУ 7239:2011. Система стандартів безпеки праці. Засоби індивідуального захисту. Загальні вимоги та класифікація (62679)

НАЦІОНАЛЬНИЙ СТАНДАРТ УКРАЇНИ

СИСТЕМА СТАНДАРТІВ БЕЗПЕКИ ПРАЦІ
ЗАСОБИ ІНДИВІДУАЛЬНОГО ЗАХИСТУ

Загальні вимоги та класифікація

Д

БЗ № 4-2011/469

Видання офіційне

Київ

ДЕРЖСПОЖИВСТАНДАРТ УКРАЇНИ
2011

ПЕРЕДМОВА

1. РОЗРОБЛЕНО: Національний науково-дослідний інститут промислової безпеки та охорони праці, Технічний комітет стандартизації «Безп ека промислової продукції та засоби індивідуального захисту працюючих» (ТК 135)

РОЗРОБНИКИ: Л. Гвозденко, д-р мед. наук; В. Каньшин (науковий керівник); М. Лисюк, канд. техн. наук; Л. Макарчук; О. Михайленко

2. ПРИЙНЯТО ТА НАДАНО ЧИННОСТІ: наказ Держспоживстандарту України від 2 лютого 2011 р. № 37, зі зміною, внесеною наказом Держспожи встандарту України від 14 березня 2011 р. № 95

3. УВЕДЕНО ВПЕРШЕ

Право власності на цей докум ент належить державі.

Відтворювати, тиражувати і розповсюджувати його повністю чи частково
на будь-яких носіях інформ ації без офіційного дозволу заборонено.

Стосовно врегулювання прав власності треба звертатися до Держспоживстандарту України

Держспоживстандарт України, 2011

І

ІЗМІСТ

С.

1. Сфера застосування 1

2. Нормативні посилання 1

3. Терміни та визначення понять 1

4. Загальні положення 2

5. Загальні вимоги 2

6. Вимоги щодо безпеки 3

7. Класифікація ЗІЗ 3

8. Маркування 5

Додаток А Бібліографія 6

IllДСТУ 7239:2011

НАЦІОНАЛЬНИЙ СТАНДАРТ УКРАЇНИ

СИСТЕМА СТАНДАРТІВ БЕЗПЕКИ ПРАЦІ
ЗАСОБИ ІНДИВІДУАЛЬНОГО ЗАХИСТУ
Загальні вимоги та класифікація

СИСТЕМА СТАНДАРТОВ БЕЗОПАСНОСТИ ТРУДА
СРЕДСТВА ИНДИВИДУАЛЬНОЙ ЗАЩИТЫ
Общие требования и классификация

OCCUPATIONAL SAFETY STANDARDS SYSTEM
PERSONAL PROTECTIVE DEVICES
General requirements and classification

Чинний від 2011-08-01

1. СФЕРА ЗАСТОСУВАННЯ

Цей стандарт поширюється на засоби індивідуального захисту (далі — ЗІЗ), які застосовують для попередження чи зменшення впливу на користувачів небезпек (небезпечних і/чи шкідливих виробничих факторів), і встановлює загальні вимоги, вимоги щодо безпеки до ЗІЗ та їх класифі­кацію.

Дія цього стандарту поширюється на ЗІЗ, визначені Технічним регламентом засобів індивіду­ального захисту [1].

2. НОРМАТИВНІ ПОСИЛАННЯ

У цьому стандарті є посилання на такі нормативні документи:

ДСТУ 4676:2006 Система розроблення та поставлення продукції на виробництво. Засоби інди­відуального захисту. Основні положення

ДСТУ EN 133:2005 Засоби індивідуального захисту органів дихання. Класифікація (EN 133:2001, IDT)

ДСТУ EN 340-2001 Одяг спеціальний захисний. Загальні вимоги (EN 340:1993, IDT)

ДСТУ EN 420-2001 Загальні вимоги до рукавиць (EN 420:1994, IDT).

3. ТЕРМІНИ ТА ВИЗНАЧЕННЯ ПОНЯТЬ

У цьому стандарті використано терміни, встановлені в ДСТУ EN 133, ДСТУ EN 340, ДСТУ EN 420, ДСТУ 4676, а також терміни, додатково вжиті в цьому стандарті, та визначення позначених ними понять.

Спорядження, призначене для носіння користувачем та/або забезпечення його захисту від однієї або кількох видів небезпеки для життя чи здоров’я

Видання офіційне

До ЗІЗ належать:

• поєднання кількох видів пристосування чи спорядження, призначених для забезпечення захисту користувача від одного чи кількох видів потенційного (одночасного) ризику;

• захисне пристосування чи спорядження, призначене для носіння кор истувачем або забез­печення його захисту та є частиною або його використовують разом з іншим обладнанням;

• змінні комплекти ЗІЗ, необхідні для їх нормального функціювання та їх використовують лише для таких ЗІЗ

Працівник (той, хто працює), який використовує ЗІЗ у процесі виконання певної роботи зі шкідливими і небезпечними умовами праці, а також на роботах, пов’язаних із забрудненням або несприятливими метеорологічними умовами

Джерело або ситуація, яка потенційно може призвести до травмування, погіршення здоров’я чи смерті людини, завдавати шкоди майну, довкіллю, чи їх поєднання.

3. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

   1. Вільний обіг ЗІЗ на території України дозволено лише в разі їх безпеки для життя та здо­ров’я, забезпечення захисту користувача від травм і захворювань за умови використання за при­значенням і з урахуванням належного рівня обслуговування та експлуатації.

   2. Відповідно до [1] ЗІЗ поділяють на три категорії:

• перша категорія — ЗІЗ, що мають конструкцію простої складності;

• друга категорія — ЗІЗ, що мають конструкцію середньої складності та не належать до пер­шої і третьої категорії;

• третя категорія — ЗІЗ, що мають конструкцію високої складності й призначені для захис­ту від небезпеки, яка загрожує життю людей, або небезпеки заподіяння невиліковних тілесних ушкоджень, ступінь якої кор истувач ЗІЗ не може визначити своєчасно.

3. 1. Порядок розроблення та поставлення ЗІЗ на виробництво — згідно з ДСТУ 4676.

   2. Вимоги до ЗІЗ та відповідної технічної документації мають відповідати [1].

   3. Процедури оцінювання відповідності ЗІЗ — згідно з [1] та [2].

   4. Порядок забезпечення працівників ЗІЗ — згідно з [3].

4. ЗАГАЛЬНІ ВИМОГИ

   1. ЗІЗ застосовують у випадках, якщо безпеку робіт не можна забезпечити організацією ви­робничих процесів, архітектурно-планувальними рішеннями, конструкцією устатковання та засо­бами колективного захисту.

   2. ЗІЗ повинні забезпечувати захист користувачів від очікуваних небезпек.

   3. ЗІЗ мають відповідати вимогам ергономіки та дизайну.

   4. ЗІЗ повинні мати сертифікат відповідності (декларацію про відповідність) згідно з вимо­гами [1] та [2].

   5. Вибір типу (типорозміру) ЗІЗ виконують з урахуванням вимог безпеки для цього процесу чи виду робіт, характеру й умов праці, виду та тривалості дії небезпеки на користувача та індиві­дуальних особливостей користувача щодо його статі, розміру та зросту.

Примітка. Класи ЗІЗ залежно від небезпечного та/або шкідливого фактора чи від конструктивних особливостей п ід роз­діляють на типи.

3. 6. Якщо виробник випускає кілька моделей ЗІЗ різного класу або типу, призначених для од­ночасного захисту суміжних частин тіла від комбінованих видів небезпеки, ці ЗІЗ повинні бути су­місними один з одним та ефективними проти очікуваних небезпек.

4. ВИМОГИ ЩОДО БЕЗПЕКИ

   1. У процесі використання за передбачуваних умов експлуатації ЗІЗ не повинні створювати додаткових факторів ризику.

   2. ЗІЗ повинні забезпечувати належний ступінь захисту від небезпеки і мати таку конструк­цію, що за передбачуваних умов експлуатації забезпечує максимально можливий рівень захисту користувача ЗІЗ, який може без ускладнень проводити пов’язану з ризиком діяльність.

   3. Матеріали, з яких виготовлено ЗІЗ, а також продукти розпаду таких матеріалів не повинні негативно впливати на здоров’я користувача ЗІЗ та/або оточуючих.

   4. Поверхня будь-якої складової частини ЗІЗ, що під час використання торкається або потен­ційно може торкатися користувача ЗІЗ, повинна бути гладенькою, без гострих країв, деталей, що виступають та можуть спричинити подразнення шкіри або травми.

   5. ЗІЗ повинні мати якнайменшу масу за умови достатньої міцності конструкції та ефектив­ності захисту користувача, а також стійкість до впливу факторів навколишнього середовища за передбачуваних умов використання.

   6. Захи сні властивості ЗІЗ не повинні погіршуватися під час їх обслуговування (очищення (хімочищення), знепилювання, прання, дегазації, дезінфекції тощо) та ремонту.

   7. ЗІЗ підлягають оцінці за захисними, фізіолого-гігієнічними та експлуатаційними показни­ками згідно з вимогами чинних стандартів.

   8. До ЗІЗ повинно бути надано експлуатаційні документи виробника, де має бути вказано призначення та строк служби (придатності) ЗІЗ, правила його використання та зберігання.

   9. Обов’язкові до додержання вимоги до рівня безпеки різних ЗІЗ за видами небезпек по­дано в [1].

   10. Загальні вимоги, загальні технічні (технічні) вимоги, вимоги щодо безпеки, методи ви­пробувань, контролю, вимоги до маркування, відомості, які надає виробник (зокрема, експлуа­таційні документи виробника), тощо визначають у чинних стандартах, а також у технічних умовах на конкретні типи ЗІЗ.

5. КЛАСИФІКАЦІЯ ЗІЗ

   1. Засоби захисту голови:

• захисні каски;

• захисні шоломи та підшоломники;

• капелюхи, кепі, кепки з захистом і без, шапки, берети, косинки, сітки для волосся — з ко­зирком і без, накомарники.

• вкладки для вух та аналогічні засоби (протишумові вкладки);

• звукозахисні шоломи;

• протишумові навушники;

• протишумові навушники, які можна кріпити до касок і шоломів;

• протишумові захисні пристрої з електронним приймачем;

• протишумові захисні пристрої з телефонним зв’язком.

• захисні окуляри, зокрема зі світлофільтрами;

• захи сні окуляри від рентгенівського, лазерного, ультрафіолетового, інфрачервоного ви­промінювання та від яскравого світла;

• екрани для обличчя;

• захисні окуляри та екрани від механічних ушкоджень, пилу, бризок, хімічних речовин тощо;

• маски та щитки для дугового зварювання (такі, які тримають руками, або такі, що кріпляться на голові або прикріплюються до захисних касок і шоломів).

• фільтрувальні пристрої (протипилові, протигазові, протиаерозольні, комбіновані, саморя- тівники);

• ізолювальні пристрої:

1. автономні дихальні апарати (резервуарні, регенерувальні);

2. неавтономні дихальні апарати (з повітроподавальним шлангом, з лінією стисненого по­вітря);

3. рятувальні апарати (регенерувальні, резервуарні);

— засоби захисту органів дихання зі знімною маскою зварника.

• захисні рукавиці;

• захисні рукавички;

• рукавиці та рукавички, які захищають від:

1. механічних ушкоджень (порізів, проколів, дрібного скла тощо);

2. хімічних речовин;

3. мікроорганізмів;

4. іонізувального випромінювання та радіоактивних речовин;

5. електричного струму;

6. статичної електрики;

7. вібрації;

8. холоду і знижених температур;

9. спеки і теплових випромінювань;

• безпальчикові рукавички;

• напальчники;

• надолонники;

• нарукавники;

• налокітники;

• наплічники;

• антиелектростатичні браслети та кільця;

• назап’ясники для важкої праці.

• захисний одяг від механічних ушкоджень (проколювання, різання);

• захисний одяг від хімічних ушкоджень;

• захисний одяг від електричних ушкоджень (електричного струму та електричної дуги);

• захисний одяг від статичної електрики;

• захисний одяг від розплавлених бризок металу та інфрачервоного випромінювання;

• захисний одяг під час зварювання;

• теплозахисний одяг;

• утеплений одяг (тулупи, кожухи, пальта, напівпальта, куртки, штани);

• костюми ізолювальні (гідроізолювальні, пневмоізолювальні, скафандри);

• захисний одяг від радіоактивного ураження, фартухи для захисту від рентгенівського ви­промінювання;

• пилонепроникний одяг;

• газонепроникний одяг;

• рятувальні жилети;

• сигнальний одяг флуоресціювальний, світловідбивний (світлоповертальний) одяг та допов­нення до нього (пов’язки, рукавиці тощо);

• захисні покривки з поліхлорвінілового пластикату, які вдягають поверх основного одягу для додаткового захисту від контактного забруднення радіоактивними, токсичними речовинами та роз­чинами кислот і лугів.

• чоботи, напівчоботи;

• черевики до гомілок або литок;

• туфлі;

• тапочки;

• калоші;

• унти;

• наколінники;

• гетри;

• щитки;

• взуття водонепроникне;

• взуття для захисту від нафти та нафтопродуктів, олив, жирів, кислот, лугів;

• взуття з жаростійкою підошвою;

• взуття, що запобігає ковзанню;

• взуття від знижених температур;

• вібростійкі черевики та чоботи;

• електроізолювальні чоботи, черевики, боти, калоші;

• антиелектростатичне взуття, черевики та чоботи;

• захисні черевики для роботи з ланцюговими пилками;

• взуття з додатковим захистом пальців від удару;

• взуття стьобане для захисту від дрібного скла;

• взуття, яке швидко можна розстебнути чи розв’язати;

• черевики на дерев’яній підошві;

• змінні підошви (тепло-, потостійкі або проколостійкі);

• знімні шипи та пластини (для криги, снігу та слизької підлоги).