НАЦІОНАЛЬНИЙ СТАНДАРТ УКРАЇНИ

ОДЯГ СПЕЦІАЛЬНИЙ ЗАХИСНИЙ

Загальні вимоги
(EN 340:1993, IDT)

ДСТУ EN 340-2001

Видання офіційне

ДЕРЖАВНИЙ КОМІТЕТ УКРАЇНИ
З ПИТАНЬ ТЕХНІЧНОГО РЕГУЛЮВАННЯ
ТА СПОЖИВЧОЇ ПОЛІТИКИ

2003ПЕРЕДМОВА

  1. ВНЕСЕНО Державним науково-дослідним інститутом техніки безпеки хімічних виробництв (ДержНДІТБХВ)

  2. НАДАНО ЧИННОСТІ наказом Держстандарту України від 12 березня 2002 р. № 145 з 2003-07-01

З Стандарт відповідає EN 340:1993 Protective clothing — General requirements (Одяг захисний. Загальні вимоги), видається з дозволу CEN

Ступінь відповідності — ідентичний (ЮТ)

Переклад з англійської (еп)

  1. ВВЕДЕНО ВПЕРШЕ

  2. ПЕРЕКЛАД І НАУКОВО-ТЕХНІЧНЕ РЕДАГУВАННЯ: Н. Михайлова, Е. Іовенко, Р. Ковтун, Л. Носкова, Н. Дудка, Т. Кащеєва, К. Болгарєва

Право власності на цей документ належить державі.

Відтворювати, тиражувати і розповсюджувати цей документ повністю чи частково
на будь-яких носіях інформації без офіційного дозволу Державного комітету України
з питань технічного регулювання та споживчої політики заборонено.

Стосовно врегулювання прав власності звертатись до Державного комітету України
з питань технічного регулювання та споживчої політики

Державний комітет України з питань

технічного регулювання та споживчої політики, 2003

ЗМІСТ

с.

Національний вступ IV

  1. Сфера застосування 1

  2. Нормативні посилання 1

  3. Терміни та визначення понять 2

  4. Ергономіка 2

  5. Зношування З

  6. Розміри З

  7. Марковання 4

  8. Інформація виробника 5

Додаток А Приклади визначання розмірів спеціального одягу 6

Додаток В Символи піктограм та їх значення 7НАЦІОНАЛЬНИЙ ВСТУП

Цей стандарт ідентичний EN 340:1993 Protective clothing — General requirements (Одяг захис­ний. Загальні вимоги).

Технічний комітет, відповідальний за цей стандарт, — ТК 135 «Безпека промислової продукції та засоби індивідуального захисту працюючих».

Цей стандарт був розроблений з метою уніфікації з загальними європейськими вимогами до спеціального одягу.

Цей стандарт не можна використовувати окремо, а лише у сукупності з відповідними стандар­тами на спеціальний захисний одяг.

Стандарт містить такі редакційні зміни:

  • назву стандарту «Одяг захисний. Загальні вимоги» змінено на «Одяг спеціальний захис­ний. Загальні вимоги», що узгоджується з чинними національними стандартами;

  • структурні елементи: «Обкладинку», «Передмову», «Національний вступ» та «Бібліо­графічні дані» — оформлено згідно з ДСТУ 1.5-93 та ДСТУ 1.7-2001;

  • вилучено структурні елементи європейського стандарту «Вступ» та «Передмову» згідно з 9.2 ДСТУ 1.7-2001;

  • змінено слова «цей європейський стандарт» на «цей стандарт»;

  • до розділу 2 «Нормативні посилання» долучено «Національне пояснення» щодо перекладу назв стандартів та їх чинності в Україні, яке обведено рамкою;

  • до тексту долучено «національні примітки», обведені рамкою;

  • до розділу 3 до термінів 3.2 та 3.3 долучено «Національні примітки» щодо чинних в Україні термінів та їх визначення, які обведено рамкою;

  • замінено позначення одиниць фізичних величин:

Позначення в EN 340:1993

cm

mm

Позначення в цьому стандарті

CM

мм



— змінено нумерацію сторінок.ДСТУ EN 340-2001

НАЦІОНАЛЬНИЙ СТАНДАРТ УКРАЇНИ

ОДЯГ СПЕЦІАЛЬНИЙ ЗАХИСНИЙ

Загальні вимоги

ОДЕЖДА СПЕЦИАЛЬНАЯ ЗАЩИТНАЯ

Общие требования

SPECIAL PROTECTIVE CLOTHING

General requirements

Чинний від 2003-07-01

  1. СФЕРА ЗАСТОСУВАННЯ

Цей стандарт поширюється на одяг спеціальний захисний і встановлює загальні вимоги з ер­гономіки до термінів користування, розмірів, маркування одягу, а також до інформації, яка надається виробником.

  1. НОРМАТИВНІ ПОСИЛАННЯ

Цей стандарт містить вимоги з інших публікацій за допомогою посилань на ці публікації із зазначенням і без зазначення року їхнього видання. Ці нормативні посилання наведені в тексті у відпо­відних місцях за текстом, а перелік публікацій — нижче. У разі посилань на публікації із зазначен­ням року їхнього видання наступні зміни чи наступні редакції цих публікацій дійсні для цього стан­дарту тільки в тому випадку, якщо вони введені в дію зміною чи підготовкою нової редакції. У разі посилань на публікації без зазначення року видання дійсне останнє видання наведеної публікації.

ISO 105 Textiles — Test for colour fastness

ISO 3175:1979 Textiles — Determination of dimensional change on dry cleaning perchlorethylene — Machine method

ISO 3635:1981 Size designation of clothes — Definitions and body measurement procedure

ISO 3758:1991 Textiles — Care labelling code using symbols

ISO 5077:1984 Textiles — Determination of dimensional change in washing and drying

ISO 6330:1984 Textiles — Domestic washing and drying procedures for textile testing

ISO/DIS 11092 Textiles — Determination of physiological properties, Part 1: Measurement of thermal- and water vapour resistance under steady state conditions.

НАЦІОНАЛЬНЕ ПОЯСНЕННЯ

ISO 105 Текстиль. Випробовування на стійкість забарвлення*7

ISO 3175:1979 Текстиль. Визначання стабільності під час машинного сухого чищення*7

ISO 3635:1981 Позначання розміру одягу. Визначання і знімання мірок*7

ISO 3758:1991 Текстиль. Символи з догляду на маркованні*7

ISO 5077:1984 Текстиль. Визначання змінення розмірів під час прання та сушіння*7

ISO 6330:1984 Текстиль. Методи випробовування на стійкість до впливу домашнього прання та сушіння*7

Видання офіційне

ISO/DIS 11092 Текстиль. Фізіологічні параметри. Визначання теплостійкості і стійкості до водяної пари у сталому режимі (випробовування з використанням гарячої пластини, що збері­гає вологовиділення)*7

•' Стандарт в Україні не прийнятий як національний І чинний документ на цей об'єкт стандартизації відсутній. Копію міжнародного стандарту можна отримати в Національному фонді нормативних документів

З ТЕРМІНИ ТА ВИЗНАЧЕННЯ ПОНЯТЬ

У цьому стандарті застосовані такі терміни і відповідні їм визначення:

  1. небезпека (hazard)

Потенційна ситуація, під час якої на здоров’я людини можуть впливати небажані зовнішні чинники.

Примітка. Існують різні види небезпеки, такі як: механічна небезпека, хімічна небезпека, небезпека переохолодження, небезпека перегрівання і/або пожежі, небезпека біологічного впливу, радіація.

Деякі із перелічених видів небезпеки можуть бути розподілені на більш специфічні види. Наприклад, небезпека пере­грівання може розподілятися на небезпеку контактної теплоти, теплового випромінювання тощо. Для кожної з них можна зас­тосовувати різні методи випробовування.

Залежно від видів небезпеки, що зустрічаються під час виконання певних видів робіт, з метою захисту працюючих, розроблюють різні типи спеціального одягу. Наприклад: костюми для захисту від загальних виробничих забруднень і механічного впливу; костюми для захисту від підвищених температур; костюми для захисту від кислот тощо.

  1. ризик (risk)

Можливість небажаної події, що обумовлює небезпеку.

Національна примітка

Ризик — імовірність заподіяння шкоди з урахуванням її тяжкості (ДСТУ 2293-99).

  1. одяг спеціальний (protective clothinq)

Одяг, що використовують на заміну звичайного або одягають зверху нього з метою захисту працівника від одного або декількох видів небезпеки.

Національна примітка

Одяг спеціальний — виробничий одяг для захисту працівника від впливу небезпечних і шкідливих виробничих чинників (ДСТУ 2428-94).

  1. зношування (ageing)

Змінення однієї або кількох початкових властивостей матеріалу спеціального одягу впродовж певного періоду часу.

  1. рівень експлуатаційних властивостей (level of performance)

Число, що визначає категорію експлуатаційних властивостей одягу за результатами випро­бовування.

Примітка 1. Результати кожного методу випробовування щодо визначання експлуатаційних властивостей розташовують у вигляді групи значень до п'яти рівнів, де вище значення рівня відповідає вищому значенню експлуатаційних властивостей. Кількість груп та значень рівнів експлуатаційних властивостей встановлюють у відповідних стандартах з видів спеціального одягу.

Примітка 2. Внаслідок того, що показники рівнів експлуатаційних властивостей отримані за результатами випробовувань в лабораторних умовах, то вони не завжди відповідають фактичним умовам на робочому місці.

Таким чином спеціальний одяг потрібно вибирати відповідно до повного оцінювання умов праці і мети задачі, що стоїть перед споживачем, із урахуванням ризику на робочому місці і даних виробника щодо захисних властивостей одягу.

  1. ЕРГОНОМІКА

Спеціальний одяг розробляють із урахуванням нижченаведених вимог:

  1. матеріал і компоненти спеціального одягу та їх якість не повинні заважати користувачу і не­сприятливо впливати на нього;

  2. нарівні із забезпеченням належного захисту користувача одяг повинен забезпечувати мак­симально можливий рівень комфорту;

  3. деталі спеціального одягу, що знаходяться у контакті з тілом, не повинні мати грубих час­тин, гострих боків та виступів, які можуть викликати подразнення або подряпини;

  4. конструкція одягу повинна забезпечувати максимально просте і правильне його одягання, зручність у використанні із урахуванням можливих рухів і поз, що приймає користувач у процесі роботи. Для цього передбачені засоби регулювання розмірів, які забезпечують індивідуальне при­пасування спеціального одягу до фігури;одяг повинен бути якомога легший, але одночасно забезпечувати необхідну міцність і ефек­тивність захисту.

За можливості (для покращення фізіологічного стану користувача) спеціальний одяг рекомен­довано виготовляти із паропроникних матеріалів. Методи випробовування повинні бути визначені в окремому стандарті.

Примітка 1. Міжнародний метод випробовування описаний у стандарті ISO/DIS 11092. Національні стандарти містять інші методи випробовувань. Виробник має право використовувати інші методи визначання проникності води і пари, які відрізняються від вказаного у класифікації для того, щоб досягти результатів, передбачених у відповідних стандартах.

Примітка 2. Якщо, виходячи із захисних вимог, неможливо зберегти паропроникність, тоді фізіологічна напруга, викли­кана спеціальним одягом, повинна бути зменшена до мінімуму за допомогою вентиляції.

  1. ЗНОШУВАННЯ

    1. Загальні положення

Змінення властивостей матеріалів може бути спричинено одним або кількома чинниками. У да­ному стандарті розглянуто питання, пов’язані з небажаними наслідками змінення кольору, розмірів під час чищення та їх вплив на загальний рівень експлуатаційних властивостей (див. 5.2 — 5.4).

  1. Стійкість кольору

Стійкість кольору, якщо це передбачено вимогами нормативного документа на спеціальний одяг, оцінюють згідно з ISO 105 (Наприклад, ISO 105-В02:1998 Стійкість забарвлення до штучного світла: випробовування із використанням ксенонової дугової лампи).

  1. Чищення

Якщо стандарт містить вимоги з перевірки негативних результатів чищення, тоді необхідно провести нижченаведену процедуру випробовувань або іншу процедуру (що відрізняється), яка указана в окремому стандарті.

У випадку, якщо за інформацією виробника (згідно зазначених символів за доглядом) дозво­лено проводити прання або хімчищення та/або знезаражування, спеціальний одяг потрібно пра­ти відповідно до ISO 6330, чи пройти хімчищення відповідно до ISO 3175 (окрім 8.9).

Відповідна кількість процесів чищення повинна бути визначена у нормативному документі на конкретний спеціальний одяг.

Якщо до спеціального одягу застосовані прання і хімічне чищення, обидві процедури повинні бути виконані на одному зразку. У цьому випадку кількість кожної з процедур, описаних в окремому стандарті, виконують у два рази менше.

  1. Змінення розмірів після чищення

Процедуру визначання змінення розмірів після прання потрібно проводити відповідно до ISO 5077, для хімічного чищення відповідно до ISO 3175.

Змінення розмірів матеріалу для спеціального одягу не повинно перебільшувати ± 3 % за дов­жиною і шириною, якщо інше не вказано в окремому стандарті. Один комплект одягу повинен підлягати п’яти процесам прання або хімчищення. Якщо дозволено прання і хімічне чищення, то комплект підлягає тільки пранню.

  1. РОЗМІРИ

Розміри, зазначені на маркованні спеціального одягу, повинні відповідати розмірам тіла людини.

Вимірювання розмірів тіла людини, у разі визначення розмірів одягу, проводять відповідно до ISO 3635. Довжину руки визначають як відстань між зап’ястям та найвищою точкою суглоба пе­редпліччя, виміри проводять на опущеній униз руці.

Контрольні виміри спеціального одягу — зріст, обхват грудей і обхват талії (пояса).

Значення розміру на етикетці спеціального одягу повинно складатись щонайменше із двох контрольних вимірів у сантиметрах.

Цими двома контрольними вимірами є:

— зріст, обхват грудей або зріст і обхват талії.

Параметри вимірів зросту, обхвату грудей та обхвату талії повинні відповідати таблиці 1.Таблиця 1 — Параметри вимірів зросту, обхвату грудей та обхвату талії

Розміри у сантиметрах

Зріст (інтервал 6 см)

Обхват грудей (інтервал 4 см)

Обхват тали (інтервал 4 см)

152 — 158

76 — 80

56 — 60

158 — 164

80 — 84

60 — 64

164 — 170

84 — 88

64 — 68

170 — 176

88 — 92

68 — 72

176 — 182

92 — 96

72 — 76

182 — 188

96 —100

76 — 80

188 — 194

100—104

80 — 84


104 — 108

84 — 88


108 — 112

88 — 92


112 — 116

92 — 96


116—120

96 —100


120 — 124

100 — 104



104 — 108



108 — 112



112 — 116