Т.5.5.2 основна похибка (intrinsic error)

Похибка приладу за нормальних умов



де М — значення вимірюваної маси;

Е — похибка показів (див. Т.5.5.1);

МРЕ! — границі допустимої похибки під час первинної повірки;

МРЕ2 — границі допустимої похибки під час експлуатування;

С — характеристика за нормальних умов;

С, — характеристика, обумовлена впливним чинником або завадою1;

Egp — похибка показів, яка визначена під час випробовування на тривалу стабільність;

І — похибка основна (див. Т.5.5.2);

V — варіація похибки показів під час випробовування на тривалу стабільність.

Ситуація 1 відображує похибку Еі приладу, зумовлену впливним чинником або завадою. Ц — основна похибка. Про­мах (Т.5.5.5), обумовлений впливним чинником, дорівнює Е, мінус Ц.

Ситуація 2 відображує усереднене значення Espiav похибок за першого вимірювання під час випробовування на три­валу стабільність, деякі інші похибки ESPl і Espk, і граничні значення похибок ESPm і EsPn. Усі ці похибки оцінюють у різні мо­менти під час випробовування на тривалу стабільність. Розмах V похибок показів під час випробовування на тривалу стабільність дорівнює ESPm - ESPn.

Рисунок 2 — Ілюстрація деяких використовуваних термінів

Т.5.5.3 початкова основна похибка (initial intrinsic error)

Основна похибка приладу, визначена перед виконанням випробовувань на працездатність і випробовувань на тривалу стабільність

Т.5.5.4 границя допустимої похибки (maximum permissible error)

Найбільша різниця, додатна чи від’ємна, встановлена нормативним документом, між пока­зами приладу у вихідному положенні і відповідним дійсним значенням еталонних мір маси за ну­льових показів ненавантаженого приладу

Т.5.5.5 промах (fault)

Різниця між похибкою показів і похибкою основною приладу.

Примітка. У більшості випадків промах — це результат небажаних змін даних, що містяться в електронному при­ладі або передаються через нього

Т.5.5.6 суттєвий промах (significant fault)

Промах, що перевищує е.

Примітка. Для багатоінтервального приладу необхідно використовувати значення е, встановлене для відповідного інтервалу зважування.

Наведені нижче промахи не є суттєвими, навіть якщо вони перевищують е:

  • промахи, що виникають у приладі внаслідок одночасних і взаємонезалежних причин;

  • промахи, що унеможливлюють виконання жодних вимірювань;

  • промахи настільки серйозні, що вони привертають увагу всіх зацікавлених у результатах вимірювання;

тимчасові промахи, спричинені миттєвими змінами показів, які не можуть бути сприйняті, введені до пам'яті чи передані як результат вимірюванняТ.5.5.7 похибка довговічності (durability error)

Різниця між основною похибкою протягом експлуатування приладу і його початковою основ­ною похибкою

Т.5.5.8 суттєва похибка довговічності (significant durability error)

Похибка довговічності, що перевищує значення е.

Примітка 1. Похибка довговічності може бути зумовлена механічним зношенням і спрацюванням або може бути обу­мовлена дрейфом і старінням електронних частин. Поняття суттєвої похибки, обумовленої спрацюванням, застосовується лише до електронних частин.

Примітка 2. Для багатоінтервального приладу використовують значення е, встановлене для кожного інтервалу зважування.

Похибки, які виникають після певного строку застосування приладу і є явним результатом несправності пристрою/компонента або дії завади, не є суттєвими похибками довговічності по­хибки, навіть якщо вони перевищують е, внаслідок чого покази:

  • не можуть бути сприйняті, введені до пам'яті або передані як результат вимірювання;

  • унеможливлюють виконання жодних вимірювань;

— настільки очевидно помилкові, що вони привертають увагу всіх зацікавлених у результа­тах вимірювання

Т.5.5.9 тривала стабільність (span stability)

Здатність приладу зберігати у нормованих границях різницю між показами маси за найбіль­шого навантаження і показами ненавантаженого приладу за період його застосування.

Т.6 Впливні чинники та нормальні умови

Т.6.1 впливна величина (influence quantify)

Величина, яка не є об’єктом вимірювання, але яка впливає на значення вимірюваної вели­чини чи на покази приладу

Т.6.1.1 впливний чинник (influence factor)

Впливна величина, значення якої перебуває в границях робочих умов, нормованих для приладу

Т.6.1.2 завада (disturbance)

Впливна величина, значення якої перебуває'в границях, установлених цим стандартом, але за границями робочих умов, нормованих для приладу

Т.6.2 нормовані робочі умови (rated operating conditions)

Умови застосовування, які визначають діапазон значень виливних величин, за яких метро­логічні характеристики не повинні перевищувати встановлені границі допустимої похибки

Т.6.3 нормальні умови (reference conditions)

Сукупність нормованих значень впливних чинників, що установлюють для забезпечення до­стовірності взаємного порівняння результатів вимірювань

Т.6.4 вихідний стан (reference position)

Положення приладу, в якому виконують його градуювання.

Т.7 Випробовування на працездатність (performance test)

Випробовування для перевірки того, що випробний прилад (ВП) виконує всі призначені функції.

АБЕТКОВИЙ ПОКАЖЧИК ТЕРМІНІВ,
УСТАНОВЛЕНИХ У РОЗДІЛІ «ТЕРМІНОЛОГІЯ»

actual scale interval (d)

T.3.2.2

analogue indication

T.5.1.2

automatic zero-setting device

T.2.7.2.3

auxiliary indicating device

T.2.5

auxiliary verification device

T.2.7.7

balancing by weights

T.5.1.1

calculated net value

T.5.3.2

calculated total weight value

T.5.3.3

complementary indicating device

T.2.5.3

device for interpolation of reading (vernier or nonius)

T.2.5.2

digital indication

T.5.1.3

discrimination

T.4.2

disturbance

T.6.1.2

durability

T 4.4

durability error

T.5.5.7

electronic component

T.2.3.3

electronic device

T.2.3.1

electronic instrument

T.1.2.6

electronic sub-assembly

T.2.3.2

error (of indication)

T.5.5.1

extended indicating device

T.2.6

extension interval of self-indication

T.3.1.5

fault

T.5.5.5

graduated instrument

T.1.2.1

gross value (G or B)

T.5.2.1

indicating component

T.2.4.1

indicating device (of a weighing instrument)

T.2.4

indicating device with a differentiated scale division

T.2.5.4

indication stabilizing device

T.2.7.9

influence factor

T.6.1.1

influence quantity

T.6.1

initial intrinsic error

T.5.5.3

initial zero-setting device

T.2.7.2.4

instrument with price scales

T.1.2.7

intrinsic error

T.5.5.2

load-measuring device

T.2.1.3

load receptor

T.2.1.1

load-transmitting device

T.2.1.2

locking device

T.2.7.6

maximum capacity (Max)

T.3.1.1

maximum permissible error

T.5.5.4

maximum safe load (Lim)

T.3.1.7

maximum tare effect (T+, T-)

T.3.1.6

minimum capacity (Min)

T.3.1.2

minimum reading distance

T.5.4.4

module

T.2.2

multi-interval instrument

T.3.2.6

multiple range instrument

T.3.2.7

net value (N)

T.5.2.2

non-automatic weighing instrument

T.1.2

non-automatic zero-setting device

T.2.7.2.1

non-graduated instrument

T.1.2.2

non-self-indicating instrument

T.1.2.5

number of verification scale intervals (single-interval instrument)

T 3.2.5

overall inaccuracy of reading


performance test

T7



preset tare device

T.2.7.5

preset tare value (PT)

T.5.3.1

price-computing instrument

T.1.2.8

price-labelling instrument

T.1.2.9

primary indications

T.1.3.1

rated operating conditions

T.6.2

reading by simple juxtaposition

T.5.4.1

reduction ratio R

T.3.3

reference conditions

T.6.3

reference position

T.6.4

repeatability

T.4.3

rider

T.2.5.1

rounding error of digital indication

T.5.4.3

scale base

T.2.4.3

scale interval of numbering

T.3.2.4,

scale mark

T.2.4.2

scale spacing (instrument with analogue indication) f

T.3.2.1

secondary indications

T.1.3.2

selection device for load receptors and load-measuring devices

T.2.7.8

self-indicating instrument

T.1.2.3

self-indication capacity

T.3.1.3

self-service instrument

T.1.2.10

semi-automatic zero-setting device

T.2.7.2.2

semi-self-indicating instrument

T.1.2.4

sensitivity

T.4.1

significant durability error

T.5.5.8

significant fault

T.5.5.6

span stability

T.5.5.9

tare-balancing device

T.2.7.4.1

tare device

T.2.7.4

tare value (T)

T.5.2.3

tare-weighing device

T.2.7.4.2

verification scale interval (e)

T.3.2.3

warm-up time

T.4.5

weighing instrument

T.1.1

weighing range

T.3.1.4

weighing results

T.5.2

zero-setting device

T.2.7.2

zero-tracking device

T.2.7.3



  1. СФЕРА ЗАСТОСУВАННЯ

Цей стандарт установлює технічні (а також метрологічні) вимоги до неавтоматичних зважу- вальних приладів.

Метою цього стандарту є встановити нормовані вимоги і методи проведення випробовувань для оцінки технічних (а також метрологічних) характеристик одноманітним способом, що простежується.

  1. ПРИНЦИПИ ЦЬОГО СТАНДАРТУ

    1. Одиниці вимірювання

Одиниці маси, використовувані в приладах, мають бути законними одиницями країни, в якій прилад буде перебувати під час експлуатування.

За умови відповідності цим вимогам дозволено застосовувати такі одиниці:

  • Одиниці Міжнародної системи одиниць (SI):кілограм (позначення: українське — кг, міжна­родне — kg), мікрограм (мкг, mg), міліграм (мг, mg), грам (г, д), тонна (т, t);

  • Одиниці Британської системи одиниць: фунт (фнт, ІЬ), унція (унц, oz), тройська унція (унц. тр, oz tr);

  • Інші одиниці, що не входять до SI: метричний карат (кар, ct) (під час зважування

коштовного каміння)

Для приладів, в яких використовуються наведені вище одиниці маси Британської системи, вимоги, встановлені цим стандартом, повинні бути перетворені у відповідні одиниці Британ­ської системи простою інтерполяцією.

  1. Принципи метрологічних вимог

Вимоги застосовують до всіх приладів незалежно від їхнього принципу вимірювання.

Класифікацію приладів виконують за

  • ціною повірочної поділки, що відображає абсолютну точність;

  • кількістю повірочних поділок, що відображає відносну точність.

Границі допустимої похибки виражають через значення ціни повірочної поділки.

Найменшу границю зважування (Міп) нормують так, щоб указати на те, що використовування приладу для невеликих навантажень може призводити до появи надмірної відносної похибки.

  1. Принципи технічних вимог

Основні технічні вимоги застосовують до всіх типів приладів (механічних.,! електронних) і їх доповнюють або змінюють для приладів, використовуваних за особливим призначенням або в установках, спроектованих за спеціальною технологією. Вимоги призначені, щоб нормувати технічні характеристики, але не конструкцію приладу, для того щоб ніяким чином не перешко­джати технічному прогресу.

Зокрема, функції електронного приладу, які не охоплені цим стандартом, повинні розглядати як дозволені, якщо вони не суперечать метрологічним вимогам.

Приведені методи випробовувань призначені для встановлення відповідності приладу вимо­гам цього стандарту.

Треба застосовувати ці методи випробовувань і як настанову окремий документ, що має назву «Звіт про випробовування на затвердження типу», щоб сприяти обміну та взаємному виз­нанню результатів випробувань, виконаних метрологічними організаціями.

  1. Застосовування вимог

Вимоги цього стандарту застосовують до всіх пристроїв, що виконують відповідні функції, незалежно від того, чи входять ці пристрої до складу приладу чи вони виготовлені окремими блоками.

Приклади: ваговимірювальний пристрій;

показувальний пристрій;

друкувальний пристрій;

пристрій попереднього задавання маси тари;

пристрій обчислювання вартості.

З МЕТРОЛОГІЧНІ ВИМОГИ